Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 11

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  розвиток
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
EN
To answer the question of what is public history, let's turn to its origins. The emergence of academic history in the nineteenth century, now called official, was associated with the separation of history from other fields of knowledge. At that time, it was believed that without a professional historical education, it was impossible to be an erudite and intelligent person, and to tell the past objectively and truthfully. Otherwise, these stories would resemble myths and fairy tales. Over time, history gradually became a scientific discipline, as well as an ideological science, as its primary task during the rapid kaleidoscope of changes in various political regimes was to educate ideologically savvy professionals for state-building. Thus, historical science was formed during the creation of nation-states and affirmed the national identity of different social and ethnic groups that formed one nation. What prompted recent history to approach man as the object of study? In our opinion, interest in man - a phenomenon of any civilization has existed since Hellenic times, and in the era of authoritarianism and totalitarianism has been replaced by interest in power and strength. Such a change, unfortunately, led to the tragic consequences of the First and Second World Wars. The disproportionately heavy burden of the tragedies of the Second World War and the emergence of new threats to world security in the bipolar period forced two opposing ideological camps to understand the need for dialogue, finding common ground and finding consensus in peace building. The Helsinki process began, and cooperation between the United States and the Soviet Union deepened in strategic areas: space and high technology. Security levers have been strengthened, and a regional security structure, the Conference on Security and Co-operation in Europe (OSCE / OSCE), has been established in the European dimension. Civilizational exchange contributed to the growth of education of the population, the deepening of the intellectual component of society. At the center of the state and history was an intelligent man – Homo Sapiens, who felt his significance for the world, history and the future. World wars have forced historians to rethink the meaning of life, its fragility and vulnerability. And the deep political, economic, and social world crisis of the 1970s drew the attention of historical science to the person. Oral history, new social history, public history, etc. appeared. The philosophical and social sciences began to study individual social groups – women's society, religious communities, working and student youth, etc. With the growth of interest in the person, the interest in history as it is, without ornaments and artificial exaggerations, the history of ordinary people and places, increased.
UK
Для відповіді на винесене у назву статті питання, що таке публічна історія, звернемося до її витоків. Історія як академічна дисципліна, котру викладають у вищих навчальних закладах, є порівняно новою сферою знань. Поява академічної історії у ХІХ ст., яку нині називають офіційною, була пов’язана з відокремленням історії від інших наукових напрямів. Тоді вважалося, що без фахової історичної освіти не можна бути ерудованою та інтелігентною людиною, до того ж об’єктивно і правдиво розповідати про минуле. В іншому випадку ці розповіді нагадували б міфи й казки. Із часом історія поступово стає науковою дисципліною, а також – ідеологічною наукою, оскільки її першочерговим завданням під час швидкого калейдоскопу змін різноманітних політичних режимів було виховувати ідеологічно підкуті професійні кадри для державного будівництва. Отже, історична наука сформувалась у період творення національних держав і утверджувала національну ідентичність різних соціальних та етнічних груп, що становили одну націю. Що спонукало новітню історію звернутися до людини, як об’єкта дослідження? На наше переконання, інтерес до людини – феномену будь-якої цивілізації існував ще з еллінських часів, а в епоху авторитаризму і тоталітаризму змінився інтересом до влади і сили. Саме така зміна, на жаль, призвела до трагічних наслідків Першої і Другої світових війн. Непомірно важка ноша трагедій Другої світової війни і поява нових загроз світовій безпеці вже в біполярний період змусили два протилежні ідеологічні табори дійти розуміння необхідності діалогу, пошуку точок дотику і віднайдення консенсусу у миробудівництві. Розпочався Хельсінкський процес, поглибилось співробітництво США-СРСР у стратегічних галузях: космосі та високих технологіях. Посилились важелі безпеки, а в європейському вимірі утворилася регіональна безпекова структура Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ/ОБСЄ). Цивілізаційний обмін сприяв зростанню освіченості населення, поглибленню інтелектуальної складової суспільства. В центрі держави та історії поставала людина розумна – Homo Sapiens, яка відчула свою значущість для світу, історії і майбутнього. Світові війни змусили істориків переосмислити сенс буття, його крихкість та вразливість. А глибока політична, економічна та соціальна світова криза 1970-х рр. привернула увагу історичної науки до людини. З’явилися усна історія, нова соціальна історія, публічна історія тощо. Філософські і соціальні науки почали вивчати окремі соціальні групи – жінок, релігійні спільноти, робітничу та студентську молодь тощо. Із зростанням інтересу до людини поглибився інтерес до історії, як вона є, без прикрас і штучної гіперболізації, до історії звичайних людей і місцин.
UK
У статті наводяться погляди автора щодо можливості симбіозу засад фінансово-економічного розвитку аграрного сектору. Вихідною точкою тут вважається узгодженість затратної теорії ціни і принципу вільного ціноутворення під впливом попиту-пропозиції. Матеріал статті ілюстровано показниками України та інших країн світу.
PL
W artykule przedstawiono punkty widzenia autora, możliwości symbiozy zasad finansowo-ekonomicznego regulowania rozwoju sektora agrarnego. Za punkt wyjściowy uważa się tu cenę do wzajemnego przejęcia kosztu wytwarzania oraz zasada nieingerencji. Artykuł zilustrowany jest wskaźnikami Ukrainy a także innych państw świata.
EN
The article presents viewpoints awtora possibilities symbiożu principle of regulating the financial and economic development of the agrarian sector. Output points considered here Aug. price wżaiemnego psżejecia manufacturing cost and assumptions let-alone principle. Material article were illustrated wkażnikami Ukraine and other krajuw to the world.
Path of Science
|
2016
|
vol. 2
|
issue 3(8)
2.1-2.17
UK
У статті досліджено трактування механізму управління підприємством. Авторами вивчені і систематизовані різні точку зору дослідників щодо комплексного підходу до процесу взаємодії різних підсистем, які приймають участь в управлінських процесах. Дослідниками визначені основні завдання підприємств в сучасних умовах, які сприяють їх розвитку, доведено необхідність змін соціальної орієнтації системи управління відповідно до адаптації підприємства до нестабільного середовища. Авторами обґрунтовано взаємозв’язок еколого-орієнтованої діяльності підприємства і його конкурентоспроможності. Доведено, що важливим аспектом в ефективній реалізації економічної складової в системі управління підприємством є підтримка динамічної рівноваги розвитку.
EN
The article examines the interpretation of the mechanism of enterprise management. The authors reviewed and systematized the different points of view of researchers a comprehensive approach to the process of interaction of various subsystems of the management process. The main task of the enterprises in modern conditions that contribute to their development. The authors proved relationship orientation in the enterprise environment and its competitiveness. It is proved that effective management contributes to the maintenance of dynamic equilibrium of development.
UK
Стаття присвячена вивченню та аналізу методик розвитку культури професійного мовлення майбутнього учителя. Визначено, що всі вони орієнтовані на пошук раціональних методів навчання студентів. Розроблено методику навчання спецкурсу «Професійно-мовленнєва культура спілкування», а також обґрунтовано ефективні підходи до формування професійно-мовленнєвої культури спілкування студентів факультету фізичного виховання.
EN
This article is devoted to the study and analysis of the techniques of the future teacher’s professional speech culture . It has been found that all of them are focused on the search for efficient methods of teaching students. The training technique of the course “Professional-speech culture of communication” has been developed. Effective approaches to creating professional-speech culture of communication of students of physical education department have been selected.
EN
According to the Land Code of Ukraine, the land is the main national wealth, which is under special protection of the State. As a result of the land reforms in Ukraine, the private ownership of land is renewed, restrictions on granting the land plots to citizens are removed, but the rational highly–efficient land use and agriculture growth in the trajectory of sustainable development is not provided. One should also point to the lack of a comprehensive approach to determine the place of the land reform in the system of transformation of the national economy. The purpose of the article is to substantiate the principles of the land reform and determine its dialectic link to other reforms of the national economy. To achieve this goal we applied system approach, general scientific methods of analysis and synthesis. The information basis of the research is the legal regulating data of Ukraine and the reporting data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre. The main scientific result of the paper is substantiation of principles of land reform and determining of its dialectic link to other reforms of the national economy, namely, decentralization of management of the national economy; environmental reform, reform of agriculture and forestry. The following principles and guidelines must underlie the land reform in accordance with a system approach: inventory and delimitation of agricultural lands, conducting their financial evaluation and regular re–evaluation, creation of a civilized land market and the right of rental of land plots for agricultural purposes on a competitive basis, stimulation of medium–term and long–term lease relations, decentralization and eco–friendliness of land relations, etc. The scientific novelty of the work is defining the principles of land reform in Ukraine, which includes identification of its dialectic unity with other reforms in the national economy.  Practical significance of the results of this work consists in identifying specific measures for reforming land relations with regard to causal relationships of economic reforms in Ukraine.  The prospect of further research on the topic of the work is the development of proposals to improve the taxation of land relations.
RU
Проанализирована динамика состава и структуры земельного фонда Украины. Обоснованы принципы проведения земельной реформы и определена ее диалектическая связь с другими реформами национальной экономики
UK
Згідно із Земельним Кодексом України земля – це основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. У результаті реалізації в Україні земельних реформ відновлено приватну власність на землю, усунено обмеження на надання земельних ділянок громадянам, проте раціональне високоефективне землекористування та вихід агросфери на траєкторію сталого розвитку не забезпечено. Також слід указати на відсутність комплексного підходу до визначення місця земельної реформи в системі трансформації національної економіки. Метою статті є обґрунтування принципів проведення земельної реформи та визначення її діалектичного зв’язку із іншими реформами національної економіки. Для досягнення поставленої мети було застосовано системний підхід, загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Інформаційною основою дослідження є нормативно-правова база України та звітні дані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Головний науковий результат статті полягає в обґрунтуванні принципів проведення земельної реформи та визначенні її діалектичного зв’язку із іншими реформами національної економіки, а саме: децентралізація керування національним господарством; екологічна реформа, реформа сільського і лісового господарства. В основі земельної реформи відповідно до системного підходу повинні бути такі засади і принципи: інвентаризація та розмежування земель сільськогосподарського призначення, проведення їх грошової оцінки і регулярної переоцінки, формування цивілізованого ринку земель і права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на конкурентних засадах,  стимулювання середньострокових і довгострокових орендних відносин, децентралізація і екологізація земельних відносин тощо. Наукова новизна роботи ‑ визначення принципів земельної реформи в Україні, що передбачає ідентифікацію її діалектичної єдності з іншими реформами в національній економіці. Практичне значення результатів роботи полягає у визначенні конкретних заходів реформування земельних відносин з урахування причинно-наслідкових зв’язків економічних реформ в Україні. Перспектива подальших досліджень за темою роботи – розробка пропозицій щодо вдосконалення оподаткування земельних відносин. 
EN
Theoretical approaches are analysed in relation to determination of influence of транснаціоналізації of world economy on development of economic relations between countries, the necessity of forming of strategy of support of national corporations is reasonable for the context of providing of innovative development of countries with a transitional economy
UK
Узагальнено теоретичні основи розвитку економічних відносин між країнами підвпливом діяльності ТНК, обґрунтовано необхідність формування стратегії підтримки національних корпорацій в контексті забезпечення інноваційного розвитку країн з перехідною економікою.
RU
Цель исследования – формализовать инновационно-инвестиционные механизмы регулирования экономической безопасности государства и обосновать перспективы их развития на основе современных экономических подходов. Дизайн/метод/подход. Использованы системный подход, общенаучные методы анализа и синтеза; информационной основой является нормативно-правовая база и отчетные данные Государственной службы статистики Украины. Результаты исследования. Формализовано содержание инновационно-инвестиционных механизмов регулирования экономической безопасности государства как совокупности форм, методов, инструментов стимулирования создания, внедрения в производство и продвижения на рынок продуктовых, технологических, организационно - управленческих и других нововведений в соответствии со стратегическими приоритетами национальной безопасности. Теоретическое значение исследования. Определены приоритеты инновационно-инвестиционных механизмов регулирования экономической безопасности: организационно-правовой, финансовый, производственно-технологический, кадровый, экспертно-консалтинговый. Практическое значение исследования. Разработаны рекомендации органам государственного управления в части реализации комплекса экономических и административных мероприятий, направленных на защиту национальных интересов Украины в сфере воссоздания и сохранения отечественного научно-технического и технологического потенциала. Социальное значение исследования. Проявляется в укреплении экономической составляющей обеспечения конституционных гарантий граждан на безопасность, защиту их жизни, здоровья, чести, достоинства, неприкосновенности на основе увеличения инновационно-инвестиционного потенциала государства. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Определены точки соприкосновения теории зависимости от траектории предыдущего развития и теории трансакционных расходов, которые будут способствовать выходу Украины из институциональной ловушки. Ограничение исследования. Несовершенство метода, выборки данных, невозможность доступа к определенным инновационно-инвестиционным механизмам при анализе состояния экономической безопасности Украины вследствие государственной тайны. Перспективы дальнейших исследований. Развивать теорию транзакционных расходов и адаптировать ее к внешнеэкономическим аспектам государственного регулирования национальной безопасности.  Тип статьи – теоретическая.
EN
Purpose – to formalize of innovative investment mechanisms for regulating the economic security of the state and to justify the prospects for their development on the basis of modern economic approaches. Design/Method/Approach. The research used a systematic approach, general scientific methods of analysis and synthesis; the information basis of the research is the regulatory framework and reporting data of the State Statistical Service of Ukraine. Findings. The content of innovation-investment mechanisms for regulating the economic security of the state is formulated as a set of forms, methods, instruments to stimulate the creation, introduction and promotion of product, technological, organizational, managerial and other innovations to the market in accordance with the strategic priorities of national security. Theoretical implications. The research is the definition of priority innovative and investment mechanisms for regulating economic security: organizational, legal, financial, industrial and technological, personnel, expert-consulting. Practical implications. The practical significance of the results of the research is the development of recommendations to the state administration bodies regarding the implementation of a set of economic and administrative measures aimed to protect the national interests of Ukraine in the sphere of recreating and preserving the domestic scientific, technological and technological potential. Social implications. The social significance of the research results is manifested in strengthening the economic component of ensuring the citizens' constitutional guarantees for security, protecting their lives, health, honor, dignity and immunity by increasing the state's innovative investment potential. Originality/Value. The originality of the article is to determine the tangent points of the theories of dependence on the trajectory of previous development and transaction costs that will facilitate Ukraine's exit from the institutional trap. Research limitations. The limitation of the research is the imperfection of the method, the sampling of data, the inability to access certain innovative investment mechanisms in the analysis of the economic security of Ukraine due to the state secrets. Future research. Prospects for further research are the development of the theory of transaction costs and its adaptation to the definition of foreign economic aspects of the state regulation of the national security.  Paper type – conceptual.
UK
Мета роботи – формалізувати інноваційно-інвестиційні механізми регулювання економічної безпеки держави та обґрунтувати перспективи їх розвитку на основі сучасних економічних підходів. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано системний підхід, загальнонаукові методи аналізу і синтезу; інформаційною основою є нормативно-правова база та звітні дані Державної служби статистики України. Результати дослідження. Формалізовано зміст інноваційно-інвестиційних механізмів регулювання економічної безпеки держави як сукупності форм, методів, інструментів стимулювання створення, впровадження у виробництво та просування на ринок продуктових, технологічних, організаційно-управлінських та інших нововведень відповідно до стратегічних пріоритетів національної безпеки. Теоретичне значення дослідження. Визначено пріоритети інноваційно-інвестиційних механізмів регулювання економічної безпеки: організаційно-правовий, фінансовий, виробничо-технологічний, кадровий, експертно-консалтинговий. Практичне значення результатів дослідження. Розроблено рекомендації органам державного управління в частині реалізації комплексу економічних і адміністративних заходів, спрямованих на захист національних інтересів України у сфері відтворення і збереження вітчизняного науково-технічного і технологічного потенціалу.  Соціальне значення результатів дослідження. Виявляється у зміцненні економічної складової забезпечення конституційних гарантій громадян на безпеку, захист їх життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканості на основі зростання інноваційно-інвестиційного потенціалу держави.  Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Визначено точки дотику теорій залежності від траєкторії попереднього розвитку та трансакційних витрат, що сприятиме виходу України з інституціональної пастки. Обмеження дослідження. Недосконалість методу, вибірки даних, неможливість доступу до певних інноваційно-інвестиційних механізмів при аналізі стану економічної безпеки України унаслідок державної таємниці. Перспективи подальших досліджень. Розвивати теорію трансакційних витрат і адаптувати її до зовнішньоекономічних аспектів державного регулювання національної безпеки.  Тип статті – теоретична.
EN
The article discusses the factors and features of the development strategy of foreign trade activities of Ukrainian enterprises. The main components of the mechanism of foreign trade development strategy of Ukrainian firms, its problems and prospects for improving the light of foreign experience. A scheme for the development strategy of foreign economic activity of the enterprise, which includes goals, motives and results
UK
Розглянуто фактори та особливості стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Визначено основні складники механізму стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, його проблеми та перспективи вдосконалення з урахуванням закордонного досвіду. Розроблено схему стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка включає цілі, мотиви та результати.
EN
The article analyzes the activities of the Ukrainian intelligentsia in 1917-1921. The author aims to determine the achievements and losses received by the Ukrainian scientific intelligentsia during 1917-1921. Attention is paid to their contribution to the development of science and culture of the period when the regimes in the Ukrainian lands were constantly changing and power passed from one to another. At the same time, the policies of these regimes differed radically depending on the foreign policy orientation and program principles of their leaders. At the same time, the Ukrainian intelligentsia reacted differently to the change of government. It was made an attempt to divide representatives of the Ukrainian intelligentsia into groups in accordance with their ideological and ideological orientation. The impact of political changes on key branches of science and culture is explored. It is determined that, on the one hand, the position of scientific institutions was unsatisfactory while cultural branches were revived and developed actively. The article is written using the principle of systematization, methods of comparison and generalization, structuring and analysis. The scientific novelty of the study is justified by the determination of the factors that influenced the formation of scientific and cultural interpretations of the future existence of the Ukrainian intelligentsia during the Ukrainian revolution on the basis of analyzed historiography and archival materials, as well as identifying major achievements and errors in this information and worldview. The author emphasizes the importance of further scientific research of the problem, because today, despite a certain existing block of work on the topic, there are issues that need further study and reinterpretation.
UK
У статті проаналізовано діяльність української інтелігенції у період 1917-1921 рр. Авторка за мету ставить визначення досягнень та втрат, що отримала українська наукова інтелігенція протягом 1917-1921 рр. Досліджено матеріальне забезпечення представників української інтелігенції, які не емігрували за кордон, а залишилися працювати на українських теренах. Звернуто увагу на їхній внесок у розвиток науки, культури періоду, коли в українських землях постійно змінювалися режими та влада переходила від одних до інших. Політика цих режимів кардинально різнилася в залежності від зовнішньополітичної орієнтації та програмних засад їхніх лідерів. До того ж українська інтелігенція по-різному реагувала на зміну влади. Тому зроблено спробу умовного розподілу представників української інтелігенції на групи відповідно до їхніх ідейно-світоглядних переконань. Розглянуто вплив політичних змін на ключові галузі науки і культури та визначено, що, з одного боку, становище наукових інституцій було незадовільним, натомість культурні галузі відроджувалися та розвивали активну діяльність. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння і узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників, що впливали на формування наукових, культурних інтерпретацій питання подальшого буття української інтелігенції в умовах Української революції на основі проаналізованих історіографічних напрацювань та архівних матеріалів, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційно-світоглядному полі. Авторка вказує на важливість подальшого наукового дослідження проблеми, адже нині, не дивлячись на певний наявний блок напрацювань з теми, є питання, що потребують подальшого вивчення та нової інтерпретації.
UK
У статті розглянуто сутність поняття «допитливість» дітей дошкільного віку. Визначено теоретико-методичне обґрунтування досліджуваної проблеми. Аналіз праць науковців дозволив підкреслити необхідність висвітлення даного питання. Акцентується увага на процесі пізнання, у якому є кілька етапів і починається він з вродженої цікавості дитини. Під керівництвом дорослого, чи то у закладі дошкільної освіти чи з батьками вдома, формується допитливість, яка згодом переростає у пізнавальний інтерес. Висвітлено формування і удосконалення пізнавального інтересу, що породжує пізнавальну активність, яка є апогеєм розвитку і формування особистості дитини дошкільного віку. З’ясовано, що допитливість є джерелом пізнавального інтересу дошкільника, а також процесів, що лежать в основі пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку. Уточнено структуру розвитку допитливості дитини, яка формується на основі елементарної цікавості та з подальшим керівництвом розвивається на основі природної пізнавальної потреби дітей. Процес пізнання сповнений емоціями, що викликані процесом інтелектуальної праці та перспективою, яка постає в ході пізнання. Сформульовано ознаки прояву допитливості дошкільника, що виражаються у пізнавальних питаннях, бажанні самостійно знаходити рішення до поставлених задач, до отримання нових знань, внутрішня відкритість до людей, явищ, навколишнього світу, щире прагнення задовольнити пізнавальні потреби та отримати новий досвід чи враження. Схарактеризовано умови успішного розвитку допитливості у дітей дошкільного віку: створення пізнавального середовища (наповненість зон, осередків), заохочення до проявів самостійності у вирішенні завдань, в різних видах діяльності, надавання інформації, що зумовлює засвоєння дітьми соціального досвіду, накопиченого людством, цілісного уявлення про довкілля, різноманітність способів діяльності й актуалізується в якості пізнавальної діяльності. Розглянуто зв’язок між допитливістю і її важливістю, що знадобиться у подальшому шкільному етапі життя, адже вона є тим підґрунтям, на якому будується процес формування і розвитку самостійної пізнавальної активності старшого дошкільника. Доведено, що успішне оволодіння досвідом, ефективний розвиток особистості відбувається лише в активній діяльності, в цілеспрямованих зусиллях для отримання запланованого результату. Багато що залежить від оточення людини: розуміння, стимулювання, підтримка, спілкування мають велике значення у становленні особистості та вихованні допитливості. Визначено подальші шляхи дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності: порівняння всіх складових, етапів у їхніх подібностях і відмінностях.
EN
The article considers the essence of the concept of «curiosity» of preschool children. The theoretical and methodological substantiation of the researched problem is determined. The analysis of the works of scientists allowed to emphasize the need to cover this issue. Emphasis is placed on the process of cognition, which has several stages and it begins with the innate curiosity of the child. Under the guidance of an adult, whether in a preschool or with parents at home, curiosity is formed, which later grows into cognitive interest. The formation and improvement of cognitive interest, which generates cognitive activity, which is the culmination of the development and formation of the personality of a preschool child, is highlighted. It was found that curiosity is a source of cognitive interest of the preschooler, as well as the processes underlying the cognitive activity of older preschool children. The structure of the child’s curiosity development is clarified, which is formed on the basis of elementary curiosity and with further guidance develops on the basis of children’s natural cognitive needs. The process of cognition is full of emotions caused by the process of intellectual work and the perspective that arises in the course of cognition. Signs of preschooler’s curiosity are expressed, which are expressed in cognitive issues, desire to find solutions to problems, to gain new knowledge, inner openness to people, phenomena, the world, sincere desire to meet cognitive needs and gain new experiences or impressions. The conditions of successful development of curiosity in preschool children are characterized: creation of cognitive environment (fullness of zones, centers), encouragement of manifestations of independence in solving problems, in various activities, providing information that determines children’s social experience, holistic view of the environment, a variety of ways of activity and is actualized as cognitive activity. The connection between curiosity and its importance, which will be needed in the further school stage of life, is considered, because it is the basis on which the process of formation and development of independent cognitive activity of a senior preschooler is built. It is proved that successful mastering of experience, effective development of personality occurs only in active activity, in purposeful efforts to obtain the planned result. Much depends on the human environment: understanding, stimulation, support, communication are important in the formation of personality and education of curiosity. Further ways of research of a problem of development of cognitive activity are defined: comparison of all components, stages in their similarities and differences.
UK
У ХХІ столітті Китай значно посилив свою роль в світових історичних процесах. За 40 років політики реформ та відкритості Китай не тільки перетворився на країну-лідера в світовому економічному розвитку, він також став активним гравцем на світовій політичній арені. Китай почав виявлять більший інтерес до світового розвитку і поряд з цим почав активно інтегруватись у світове співтовариство, прагнучи довести світові переваги від співпраці з Китаєм. Керівництво країни вважає, що Китай не може стояти осторонь світових процесів, і як решта країн світу бути заручником політики інших країн та нести тягар усіх негативних наслідків від такої політики. В результаті було взято курс на активну інтеграцію з світовим співтовариством та посилення участі та впливу Китаю в світових процесах. З цією метою було розроблено кілька стратегічних стратегій спрямованих на досягнення визначеної мети серед яких – «йти зовні», «глобалізуватись», «інтернаціоналізуватись» та інші. Водночас посилення інтеграційних процесів в світі не могло залишити керівництво країни байдужими, тому Китай почав приділяти більшої уваги до участі як в глобальних так і регіональних інтеграційних процесах. Одним з таких напрямків стало приєднання Китаю в 1991 р. до форму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Визначено три аспекти для майбутнього АТЕС, а саме: поглиблена регіональна економічна інтеграція; сприяння інноваційному розвитку, економічна реформа та зростання; посилення всебічного розвитку інфраструктури та з’єднання. Ці напрями визначили три ключові аспекти концепції «Азійсько-Тихоокеанської мрії» – розвиток та економічна з’єднаність, об’єднання Азії з акцентом на гармонію, взаємну вигоду та процвітання в регіоні. Китайська ініціатива «Азійсько-Тихоокеанської мрії» спрямована на підтримку стабільних та дружніх партнерських стосунків з сусідніми країнами, з метою формування взаємодовірчих відносин. Китай розраховує спільно з партнерами створити прекрасний регіон, який поведе за собою світ, сприятиме всім сторонам та принесе процвітання майбутнім поколінням. В цьому контексті керівництво Китаю визначило низку напрямків розвитку для АТР.
EN
In the 21st century, China has significantly strengthened its role in world historical processes. In 40 years of reform and openness, China has not only become a world leader in economic development, it has also become an active player in the world political arena. China began to show greater interest in world development and at the same time began to actively integrate into the world community, seeking to prove the global benefits of cooperation with China. The Chinese leadership believes that China cannot stand aside from world processes and, like the rest of the world, be held hostage to the policies of other countries and bear the brunt of all the negative consequences of such policies. As a result, it was taken a course for active integration with the world community and strengthening China’s participation and influence in world processes. For this purpose, several strategic strategies have been developed to achieve a specific goal, including “going abroad”, “globalizing”, “internationalizing” and others. At the same time, the strengthening of integration processes in the world could not leave the country’s leadership indifferent, so China began to pay more attention to participation in both global and regional integration processes. One such area was China’s accession to the Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC) in 1991. These areas have identified three key aspects of the Asia-Pacific Dream concept: development and economic cohesion, the unification of Asia with an emphasis on harmony, mutual benefit and prosperity in the region. The China Asia-Pacific Dream initiative aims to maintain stable and friendly partnerships with neighboring countries in order to build mutual trust. China has identified a number of common challenges that the parties must address in order to build an Asian community. China hopes to work with its partners to create a beautiful region that will lead the world, benefit all parties and bring prosperity to future generations. In this context, the Chinese leadership has identified a number of areas for development for the Asia-Pacific region.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.