Search results

1

Дискусійні аспекти проблематики правового міфу

100%

Рогова (Rohova) О. O.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

issue 3

55-62

UK

Проаналізовано аксіологічні аспекти правового міфу та міфологічного сприйняття дійсності та з’ясовано, що можна виявити кілька взаємопов’язаних властивостей досліджуваного міфу, що дають змогу стверджувати тезу про його власну та інструментальну цінність. Зокрема, власна (онтологічна) цінність правового міфу виявляється у формуванні певної знакової системи, яка є відображенням правової реальності в свідомості людини (або суспільства). Міфологічне сприйняття дійсності, на нашу думку, є авторським, вибірковим, певною мірою заангажованим. Натомість інструментальну цінність правового міфу спостерігаємо в процесах пізнання людиною світу та правової реальності, в ході ідентифікації та самоідентифікації людини. Зокрема, правовий міф виступає не просто засобом пізнання та ідентифікації явищ правової реальності, а слугує надійним апологетом ціннісно-морального вибору людини та її поведінки, такою знаковою системою, яка має характер певної «індульгенції» для будь-яких дій (бездіяльності) людини. Інструментальна цінність правового міфу не обмежується рамками гносеологічного процесу, завданнями спостереження та пізнання, а має потужний потенціал впливу і трансформації правової реальності. Усвідомлення зазначеного потенціалу правового міфу відкриває широкий простір для його застосування з метою вкорінення в правову свідомість людини та, зрештою, цілого суспільства, відповідних правових (або антиправових) цінностей. Визначено принципи взаємодії правового міфу та сучасної держави. Будь-який правовий міф потребує розповсюдження, соціальної підтримки, все більш широкого визнання, у найбільш амбітному підсумку – офіційного визнання та легітимації, що не можливо без потужного функціоналу держави. Легітимація правового міфу відбувається через його поширення в суспільстві, одержання соціальної підтримки та вкорінення спочатку в правову свідомість окремих індивідуумів, а поступово – в суспільну правову свідомість. Можна стверджувати, що правові міфи пронизують всі рівні правової реальності сучасної держави, починаючи з правової свідомості (людини та суспільства) і закінчуючи процесами правотворення, правозастосування, правотлумачення.

EN

The axiological aspects of legal myth and mythological perception of reality were analyzed and it was found that several interrelated properties of the studied myth can be identified, which allow to assert the thesis about its own and instrumental value. In particular, the intrinsic (ontological) value of legal myth is manifested in the formation of a certain sign system, which is a reflection of legal reality in the minds of man (or society). Mythological perception of reality, in our opinion, is authorial, selective, to some extent biased. Instead, the instrumental value of legal myth is observed in the processes of human cognition of the world and legal reality, in the process of identification and self-identification of man. In particular, the legal myth is not just a means of knowing and identifying the phenomena of legal reality, but serves as a reliable apologist for the value and moral choice of man and his behavior, such a sign system that has a certain „indulgence” for any human action (inaction). The instrumental value of the legal myth is not limited to the framework of the epistemological process, the tasks of observation and cognition, but has a powerful potential for influence and transformation of legal reality. Awareness of this potential of the legal myth opens a wide space for its application in order to root in the legal consciousness of man and, ultimately, society as a whole, the relevant legal (or anti-legal) values. The principles of interaction of the legal myth and the modern state are determined. Any legal myth seeks to spread, social support, wider recognition, in the most ambitious end – official recognition and legitimacy, which is impossible without a strong state function. The legitimation of the legal myth occurs through its spread in society, receiving social support and rooting first in the legal consciousness of individuals, and gradually – in the public legal consciousness. It can be argued that legal myths permeate all levels of legal reality of the modern state, from legal consciousness (man and society), and ending with the processes of lawmaking, law enforcement, interpretation.

2

Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності

100%

Шершова Т.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 4(36)

44-60

UK

У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.

EN

The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.

3

Апробація тренінгової програми формування особистісної ідентичності підлітків

75%

Матвійчук (Matviichuk) О. O., Краєва (Kraieva) О. O.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 5(2)

25-32

UK

У статті наведено емпіричні результати апробації тренінгової програми формування особистісної ідентичності осіб підліткового віку. Представлено дослідження психологічних особливостей особистісної ідентичності підлітків та факторів, що визначають успішність перебігу кризи ідентичності. Дослідження відображає реалізацію двох етапів - констатувального та формувального. Першим етапом охоплено збір даних про актуальний стан особистісної ідентичності підлітків та чинники, які є визначальними у процесі її формування, серед яких виділено: низькі показники «Комунікативного Я», «Матеріального Я»; високі показники двох статусів ідентичності (псевдопозитивна, мораторій ідентичності); низькі значення за субшкалами «Цілі в житті», «Процес життя», «Результативність життя», «Локус контролю-Я», «Локус контролю-життя»; високий рівень тривожності. Формувальним етапом репрезентовано розробку тренінгової програми «Пізнай себе», з метою усвідомлення показників особистісної ідентичності; порівняльний аналіз результатів, отриманих у ході констатувального та формувального дослідження. В результаті верифікації її актуальності та ефективності на формувальному етапі встановлено значне зростання показника «Комунікативного Я» підлітків; зниження відсотку досліджуваних із псевдопозитивною ідентичністю та мораторієм ідентичності. Результативність та ефективність тренінгової програми підкріплено t-критерієм Стьюдента, який презентує значимість показників загального рівня тривожності та загального рівня осмисленості.

EN

The article presents the results of the empirically confirmed approbation of the training program for the formation of the personal identity of adolescents. A study of the psychological characteristics of adolescents’ identity and the factors that determine the success of the identity crisis is presented. The study reflects the implementation of two stages - ascertaining and forming. Reliable and valid psychodiagnostic methods are used: the method «Who am I?» of M. Kuhn and T. McPartland, methods of studying personal identity of L.B. Schneider, Spielberger- Hanin anxiety scale, the test of semantic life orientations of D.O. Leontiev. Novovolynsk high school № 4 named after T.G. Shevchenko was chosen as the experimental basis of the empirical study, with the participation of 30 respondents, aged 14-16. The first stage covers the data collection on the current state of personal identity of adolescents and the factors that are decisive in the process of its formation, among which are: low rates of «Communicative Self», «Material Self»; high scores according to two identity statuses (pseudo-positive, identity moratorium); low values on the subscales «Purpose in life», «Life process», «Life performance», «Locus of control Self», «Locus of control-life»; high level of anxiety. The areas in which the identity of the adolescent’s personality is best manifested have been identified - «Reflective Self», «Social Self». The formative stage represents the development of the training program «Know Yourself» in order to realize personal identity; comparative analysis of the results obtained during the ascertaining and formative research. As a result of verification of its relevance and effectiveness at the formative stage, a significant increase in the “Communicative Self” of adolescents; reducing the percentage of respondents with a pseudo-positive identity and a moratorium on identity; increase in the indicator of general meaningfulness; reduction of general anxiety. The effectiveness and efficiency of the training program are supported by the Student’s t-test, which presents the importance of indicators of the general level of anxiety and the general level of understanding. Perspective for further research is shown in a detailed study of indicators of personal identity crisis in adolescents in the form of empirical research, which aims to understand the success of adolescent identity and assess individual factors influencing the process of overcoming personal identity crisis.

Refine search results

1 Copernicus Political and Legal Studies

1 Krakowskie Studia Małopolskie

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Краєва (Kraieva) О. O.

1 Матвійчук (Matviichuk) О. O.

1 Рогова (Rohova) О. O.

1 Шершова Т.

3 2022

Дискусійні аспекти проблематики правового міфу

Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності

Апробація тренінгової програми формування особистісної ідентичності підлітків