Search results

1

Глокальность посткоммунистического мира. Социализационная перспектива

100%

Szafraniec K.

Youth in Central and Eastern Europe

|

2020

|

vol. 6

|

issue 11

7-21

RU

В статье представлен круг размышлений о роли молодого поколения в процессе социальных изменений, поднимается вопрос о специфике посткоммунистических стран. Контекст происходящих там ускоренных изменений с двойной этиологией и интенсивностью (трудный процесс политического преобразования и одновременное открытие системы перед глобальными влияниями) обязывает наблюдать за происходящим там с особым вниманием. Предметом анализа является пространство социализации, в котором функционируют молодые граждане посткоммунистических стран – представители первого поколения, чья юность пришлась исключительно на новую систему, что в некотором смысле является их совместным поколенческим опытом и отличает их от старших. Что заполняет это пространство и каков социальный статус посланий, отправляемых молодежи различными институтами и социальными группами? Анализом охвачены девять посткоммунистических стран Европы и Азии. Его основой являются различные типы существующих источников – национальных и международных, собранных в сотрудничестве с иностранными партнерами.

PL

Artykuł przedstawia analizy dotyczące roli młodego pokolenia w procesie przemian społecznych w krajach postkomunistycznych. Autorka zwraca uwagę na kontekst, w jakim funkcjonuje młodzież. Z jednej strony, na młodzież ma wpływ trudny okres transformacji ustrojowej. Z drugiej strony, postawy i aspiracje młodzieży są kształtowane przez otwarcie systemu na wpływy globalne. Przedmiotem analizy jest przestrzeń socjalizacyjna, w której funkcjonują młodzi obywatele krajów postkomunistycznych – przedstawiciele pierwszego pokolenia, którego młodość przypadła wyłącznie na nowy system będący w pewnym sensie ich wspólnym doświadczeniem pokoleniowym, odróżniającym ich od starszych. Co wypełnia tę przestrzeń i jaki jest status społeczny przekazów wysyłanych do młodych ludzi przez różne instytucje i grupy społeczne? Analiza objęła dziewięć krajów postkomunistycznych w Europie i Azji. Opiera się na różnego rodzaju istniejących źródłach – krajowych i międzynarodowych, zebranych we współpracy z partnerami zagranicznymi.

2

Особенности социологического исследования социализации личности

100%

Ковалева А.

Edukacja Humanistyczna

|

2015

|

issue 1

35-43

RU

В статье рассматриваются особенности социологического изучения социализации личности, предлагаются концептуальные подходы к анализу характера, направленности и результативности социализации. В статье излагаются авторские концепции социализационной нормы и траектории социализации, обосновываются показатели классификации видов социализации.

EN

The article discusses the features of a sociological study of socialization of the individual, offered conceptual approaches to the analysis of the nature, direction and impact of socialization. The article presents the author's concept of socialization norms and socialization path, justified performance classification of socialization.

3

Соціалізація економіки як фактор у вирішенні сучасних глобальних проблем

80%

Simakhova A.

European Journal of Management Issues

|

2018

|

vol. 26

|

issue 1-2

48-54

RU

Цель исследования – проанализировать социализацию экономики как фактор решения глобальных проблем в современных условиях. Дизайн/Подход/Метод исследования. Применены общенаучные методы: систематизации, сравнения, обобщения, анализа и синтеза. Результаты исследования. Проанализированы современные глобальные проблемы и вызовы развития. Разъяснена связь между глобальными проблемами и вызовами и типами стран мира. Определены основные глобальные проблемы для развивающихся стран. Предложено решение глобальных проблем посредством управления потенциалом социализации экономики. Теоретическое значение исследования – развито мнение относительно потенциала социализации в решении глобальных проблем и вызовов. Практическое значение исследования заключается в возможности применения его результатов глобальными субъектами (организациями, корпорациями и отдельными государствами) в управлении и решении глобальных проблем. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования – распределены глобальные проблемы по типам стран мира. Определены направления применения потенциала социализации экономики в решении глобальных проблем. Перспективы дальнейших исследований – изучать финансовые возможности социализации в решении глобальных проблем и вызовов современного развития стран мира. Тип статьи – теоретическая.

EN

Purpose. Research objective is to analyze the socialization of economy as a factor in solving global problems under modern conditions. Design/Method/Approach. General scientific methods are applied: systematization, comparison, generalization, analysis, and synthesis. Findings. Research results – modern global problems and challenges related to development were analyzed. A relationship between global problems and challenges and the types of countries of the world is elucidated. Key global problems for developing countries are identified. It is proposed to solve global problems by managing the potential of economy socialization. Theoretical implications. Theoretical significance of research is in the development of knowledge on the potential of socialization when solving global problems and challenges. Practical implications. Practical significance of research implies the possibility of application its results by global actors (international organizations, corporations, and individual states) in managing and resolving global problems. Originality/Value. Scientific novelty of research is in dividing the global problems by the types of countries in the world. A direction for the application of the economy socialization potential for solving global problems is defined. Further research. Prospects for further research include studying financial capabilities of socialization in solving global problems and challenges related to the modern development of countries in the world. Paper type –сonceptual.

UK

Мета дослідження – проаналізувати соціалізацію економіки як фактор вирішення глобальних проблем у сучасних умовах. Дизайн/Підхід/Метод дослідження. Застосовано загальнонаукові методи: систематизації, порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу. Результати дослідження. Проаналізовано сучасні глобальні проблеми та виклики розвитку. Роз’яснено зв'язок між глобальними проблемами й викликами та типами країн світу. Визначено основні глобальні проблеми для країн, що розвиваються. Запропоновано вирішення глобальних проблем за допомогою управління потенціалом соціалізації економіки. Теоретичне значення дослідження – розвинуто думку щодо потенціалу соціалізації у вирішенні глобальних проблем та викликів. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів глобальними суб’єктами (міжнародними організаціями, корпораціями та окремими державами) в управлінні та вирішенні глобальних проблем. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження – розподілено глобальні проблеми за типами країн світу. Визначено напрямки застосування потенціалу соціалізації економіки у вирішенні глобальних проблем. Перспективи подальших досліджень – вивчати фінансові спроможності соціалізації у вирішенні глобальних проблем та викликів сучасного розвитку країн світу. Тип статті – теоретична.

4

Реабилитация лиц с ограниченными возможностями здоровья средствами адаптивного спорта (Движение Специальной Олимпиады)

71%

Павловна Бегидова Т.

Niepełnosprawność - zagadnienia, problemy, rozwiązania

|

2019

|

issue 3(32)

101-118

RU

Международное спортивное движение Специальной Олимпиады более 50 лет помогает в реабилитации лиц с ограниченными возможностями здоровья. В статье приведены реальные примеры многолетней комплексной реабилитации и социальной интеграции лиц с инвалидностью с использованием адаптивной физической культуры и адаптивного спорта. По инициативе автора статьи в Воронеже была открыта спортивная школа для детей различных нозологических групп заболеваний, создано территориальное отделение Специальной Олимпиады России, в Воронежском государственном институте физической культуры начато обучение бакалавров и магистров по направлению подготовки «Адаптивная физическая культура». Опыт реабилитации лиц с ограниченными возможностями здоровья средствами адаптивного спорта отражен в научных публикациях, нормативно-правовых документах и проектах, и распространяется в регионах России и других странах.

EN

The Special Olympics International Sports Movement for over 50 years has been helping in rehabilitation of persons with disabilities. The article presents some real examples of long-term comprehensive rehabilitation and social integration of persons with disabilities using adaptive physical education and adaptive sports. On the author’s initiative, a sports school for children of various nosological groups of diseases was opened in Voronezh, a regional branch of the Special Olympics of Russia was created, and the Voronezh State Institute of Physical Culture began training bachelors and masters in Adaptive Physical Education. The experience of rehabilitation of persons with disabilities through adaptive sports is reflected in scientific publications, regulatory documents and projects, and is distributed in the regions of Russia as well as other countries.

PL

Od przeszło 50. lat międzynarodowy Ruch Sportowy Olimpiad Specjalnych uczestniczy w rehabilitacji osób niepełnosprawnych. Niniejszy artykuł prezentuje prawdziwe przykłady wieloletniej kompleksowej rehabilitacji i integracji społecznej osób niepełnosprawnych, korzystających z adaptacyjnego wychowania fizycznego i sportów adaptacyjnych. Z inicjatywy autorki artykułu w Woroneżu otwarto szkołę sportową dla dzieci z różnych grup chorób nozologicznych; utworzono również wydział terytorialny Olimpiad Specjalnych Rosji, a w Państwowym Instytucie Kultury Fizycznej w Woroneżu rozpoczęto kształcenie licencjatów i magistrów w zakresie adaptacyjnego wychowania fizycznego. Doświadczenie wyniesione z rehabilitacji osób niepełnosprawnych uprawiających sporty adaptacyjne znajduje odzwierciedlenie w publikacjach naukowych, dokumentach i projektach regulacyjnych oraz jest rozpowszechniane w różnych regionach Rosji i na terenie innych państw.

5

Церковное пение как социальный дискурс

51%

Ненартович А.

ELPIS

|

2016

|

vol. 18

137-144

RU

Церковное пение способствует передаче социально-культурных отношений, ориентаций, ценностей, категорий, элементов христианства через осязаемые знаки и сообщения словесного искусства. Церковное пение представлено здесь как модель коммуникации с самоорганизующимся процессом связывающая и когнитивный опыт, и ценностные ориентации и социальную, практическую деятельность. Церковное пение интегрирует фонетические символы, вокал и музыку в структуру норм и принципов с внутренней связью и семантической интерпретацией. Церковное пение как социальная коммуникация является динамикой личностного усвоения доктрины элементов, социального опыта в виде знаний о мире вокруг накопленных христианской культурой принципов и навыков общественной жизни и социально значимой продуктивной деятельности, критериев самоопределения в обществе. В свою очередь, человек не только передает христианскую культуру, но также создает и производит традиции, изменяя или изобретая культурные инновации.

EN

Church singing promotes the transmission of sociocultural relations, attitudes, values, categories and elements of Christianity through tangible signs and messages of verbal art. Church singing is presented here as a model of communication with self-organizing process linking cognitive experience, value orientations and social practical activity. Church singing integrates phonetic symbols, singing and music into a structure of the norms and principles with intrinsic relation and semantic interpretation. Church singing as social communication, is the dynamic of personal acceptance of doctrinal elements, social experience in the form of knowledge about the surrounding world accumulated by Christian culture, principles and skills of community life, socially meaningful productive activity, and criteria of self-determination in a community. In turn, a person not only transmits Christian culture, but also creates and reproduces a tradition, varying it or inventing cultural innovations.

PL

Śpiew cerkiewny sprzyja przenoszeniu społeczno-kulturowych relacji, postaw, wartości, kategorii, elementów chrześcijaństwa przez konkretne znaki i przesłania sztuki werbalnej. Śpiew cerkiewny został tu przedstawiony jako model komunikacji z procesem samoorganizacji, jako model, który łączy i doświadczenie poznawcze, i orientacje wartościujące, i praktyczną i społeczną działalność. Śpiew cerkiewny integruje symboli fonetyczne, śpiew i muzykę w strukturę norm i zasad z więziami wewnętrznymi i interpretacją semantyczną. Śpiew cerkiewny jako komunikacja społeczna jest dynamiką osobistego przejmowania doktryny elementów, społecznego doświadczenia w zakresie wiedzy o otaczającym świecie wokół zgromadzonych przez kulturę chrześcijańską zasad i umiejętności życia społecznego i społecznie znaczącą produkcyjną działalnością, kryteriów samostanowienia w społeczeństwie. Z kolei człowiek nie tylko przekazuje kulturę chrześcijańską, ale także tworzy i produkuje tradycje, zmieniając lub wymyślając innowacje kulturowe.

Refine search results

1 ELPIS

1 Edukacja Humanistyczna

1 European Journal of Management Issues

1 Niepełnosprawność - zagadnienia, problemy, rozwiązania

1 Youth in Central and Eastern Europe

1 Simakhova A.

1 Szafraniec K.

1 Ковалева А.

1 Ненартович А.

1 Павловна Бегидова Т.

1 2021

1 2019

1 2018

1 2016

1 2015

Глокальность посткоммунистического мира. Социализационная перспектива

Особенности социологического исследования социализации личности

Соціалізація економіки як фактор у вирішенні сучасних глобальних проблем

Реабилитация лиц с ограниченными возможностями здоровья средствами адаптивного спорта (Движение Специальной Олимпиады)

Церковное пение как социальный дискурс