Search results

1

Idea prawa podmiotowego w polityczno-prawnej myśli feminizmu

100%

Barut A.

Studia Prawnicze KUL

|

2013

|

issue 3 (55)

7-30

PL

Przedmiotem artykułu jest idea prawa podmiotowego w myśli prawnej feminizmu. Autor wyróżnia trzy typy myśli feministycznej: feminizm liberalny, którego głównym hasłem jest równość pomiędzy płciami, feminizm różnicy, wychodzący z założenia istnienia specyficznej kobiecej tożsamości i podmiotowości politycznej oraz feminizm postmodernistyczny, który stawia sobie za cel dekonstrukcję wszelkich tożsamości, w tym kobiecych. W liberalnym feminizmie prawo podmiotowe jest postrzegane jako środek promowania równości, feminizm różnicy skłania się do odrzucenia jego idei, feminizm postmodernistyczny dekonstruuje zarówno kobiecą tożsamość jak i koncepcję prawa podmiotowego. Autor konstatuje, iż we wszystkich trzech typach feminizmu procesu następuje polityzacja zarówno idei tożsamości kobiecej, jak i idei prawa podmiotowego. Skutkiem jego jest jego postrzeganie jako środka tworzenia kobiecej tożsamości, a nie jej ochrony czy też ochrony interesów kobiet. Feminizm postmodernistyczny wpisuje się w ten sposób w nurt lewicy kulturowej, odrzucającej figurę podmiotu politycznego o określonych cechach

EN

The subject of the article is the idea of subjective rights in legal philosophy of feminism. The author distinguishes three types of feminist thought: liberal feminism, the main claim of which is the equality between sexes, difference feminism, based on the assumption of the existence of specific, feminine cultural and political identity and postmodern feminism, which strives to deconstruct all identities, including female one. In liberal feminism the subjective right is the means of the enforcement of equality, difference feminism is reluctant to it, perceiving subjective right as a „masculine” institution, postmodern feminism deconstructs both the feminine identity and idea of subjective right. The general thesis of the article is that in all three types of feminism takes place the process of politicisation of both female identities and conception of subjective rights. Its outcome is the concept of right as a means of the creation of feminine identity, not its protection, the enforcement of the interests of woman etc. From this point of view postmodern feminism is a form of contemporary leftist rejection of the idea of subject.

RU

Предметoм статьи является идея субъективного права в юридический мысли феминизма. Автор выделяет три типы феминистической мысли: либеральный феминизм, которого главный лозунг это равенство среди полов, феминизм различия, выходящий из предположения существования специфической женской личности и политической субъективности, a такжепостмодерный феминизм, которого целью есть деконструкция всяких личностей, в этом женских. В либеральном феминизме субъективное право воспринимается как средство продвижения равенства, феминизм различия склоняется к изъятию его идей, постмодерный феминизм деконструирует кaк женскую личность так и концепцию субъективного права. Автор констатирует, что во всех трех видaх феминизма наступает политизация как идеи женской личности, так и идеи субъективного права. Cледствием этого является eго восприятие как средства создания женской личности, а не ее защиты или защиты интересов женщин. Постмодерный феминизм вписывается таким образом в направление левого культурного крыла, отбрасывающего фигурy политического субъекта об определенных особенностях.

2

Философия права в Республике Беларусь: в поисках баланса

100%

Liapeshka B.

Studia nad Autorytaryzmem i Totalitaryzmem

|

2016

|

vol. 38

|

issue 1

61-69

EN

The philosophical and legal studies in the Republic of Belarus are analyzed in the article. The point of view that the tradition of studying of philosophy of law in the Western Europe and in the post-Soviet countries differ greatly is expressed and proved. Attention is drawn to the subject matter of philosophy of law and its principles; controversial aspects of this segment of philosophical and legal knowledge are analyzed. The connection between philosophical and legal problems with the objectives of accomplishment of legal culture is presented. Philosophical and legal issues, which are relevant and described in the works of Belarusian and Russian scientists are studied.

3

Rozważania nad prawem i zwyczajem w systemie prawa kontynentalnego

51%

Mielewczyk D. D.

Studia Prawnicze KUL

|

2022

|

issue 2

235-258

UK

У статті розглядаються концептуальні обсяги звичаю та права, зокрема загального права та так званого м’якого права, а також їх цілісний підхід до функціонування держави в системі цивільного права. Стаття присвяченa не лише теорії та філософії права, а й досягненням соціологічних наук. Автор шукає універсалістський підхід до явищ, які випливають із аналізу явищ, пов’язаних із розбіжними позиціями дослідників у літературі з цього питання. Показано, що їх системне значення та визначення є результатом існування та визнання правовою системою певних правотворчих фактів та існування цілісного нормативного акту, адаптованого до сучасних вимог. В інтересах законодавця, щоб правові норми були належним чином підтверджені для підтримки узгодженості правового порядку, включаючи визначення закритого каталогу джерел права. Ця робота подає необхідні висновки та системні уявлення, які становлять постулати для майбутнього системного регулювання.

RU

В статье рассматриваются концептуальные сферы действия закона и правового обычая, а также холистический подход к ним в рамках функционирования государства. Рассуждения посвящены не только теории и философии права, но и достижениям социологических наук. Автор ищет универсалистский подход к вытекающим из анализа явлениям, которые связаны с занятием несовпадающих позиций исследователями в литературе по данной теме. Он показывает, что их системное значение и определение являются результатом существования и признания правовой системой определенных правотворческих фактов, а также наличия когерентного регулирования, приспособленного к современным требованиям. Таким образом, в интересах законодателя находится надлежащая валидация правовых норм, позволяющая сохранить когерентность правового порядка, включая определение закрытого каталога источников права, а также обеспечение необходимых выводов, представляющих собой постулаты для будущего системного регулирования.

EN

The Article discusses the conceptual scopes of custom and law, including customary law and soft law, as well as their holistic approach to the functioning of the state in the civil law system. The work has been focused not only on the theory and philosophy of law, but also on the achievements of sociological sciences. The Author is looking for an universalistic approach to the phenomena in question resulting from the analysis, which are characterized by researchers taking divergent positions in the literature on the following subject. It shows that their systematic meaning and definition result from the existence and recognition by the legal system of certain law-making facts and the existence of a coherent regulation adapted to modern needs. It is the essential role and interest of the legislator to properly validate legal norms allowing for the coherence of the legal order, including the definition of a closed catalogue of the sources of law. The following work provides the necessary conclusions and systemic insights, which constitute the postulates for the future regulatory structure.

PL

Artykuł podejmuje temat zakresów pojęciowych zwyczaju oraz prawa, w tym prawa zwyczajowego i tzw. miękkiego prawa, a także ich holistycznego ujęcia w ramach funkcjonowania państwa w systemie civil law. Rozważania poświęcono nie tylko teorii i filozofii prawa, lecz także dorobkowi nauk socjologicznych. Autor poszukuje uniwersalistycznego ujęcia wynikających z analizy zjawisk, które wiążą się z zajmowaniem przez badaczy rozbieżnych stanowisk w literaturze przedmiotu. Wykazuje, że ich systemowe znaczenie i definicja są wynikiem istnienia i rozpoznawania przez system prawny określonych faktów prawotwórczych oraz wprowadzenia spójnej regulacji dostosowanej do współczesnych wymagań. W interesie ustrojodawcy leży bowiem powinność odpowiedniej walidacji norm prawnych pozwalająca utrzymać spójność porządku prawnego, w tym określenia zamkniętego katalogu źródeł prawa. Niniejsza praca dostarcza niezbędnych wniosków i spostrzeżeń systemowych, stanowiących postulaty dla przyszłej regulacji ustrojowej.

Refine search results

2 Studia Prawnicze KUL

1 Studia nad Autorytaryzmem i Totalitaryzmem

1 Barut A.

1 Liapeshka B.

1 Mielewczyk D. D.

1 2022

1 2016

1 2013

Idea prawa podmiotowego w polityczno-prawnej myśli feminizmu

Философия права в Республике Беларусь: в поисках баланса

Rozważania nad prawem i zwyczajem w systemie prawa kontynentalnego