Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 8

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  фольклор
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Образ смерті в украї нських кумулятивних казках

100%
Trebyk O.
Slavica Wratislaviensia
|
2019
|
vol. 168
39-48
EN
The image of death in Ukrainian cumulative tales Analyzing the texts of Ukrainian cumulative tales, we can conclude that there are cumulative structures in death tales. The author of this article analyzes these cumulative structures; numbers are given according to Andreev’s index. The theme of death in these tales is presented in different dimensions and at different levels. In the character code of the analyzed texts, there is an image of death that has an anthropomorphic appearance. The author of this article gives examples of tales in which lamentation is used as a cumulative method.
RU
Образ смерти в украинских кумулятивных сказках Анализируя тексты украинских кумулятивных сказок, можно сделать вывод, что в украинском сказочном фонде присутствуют сказки о смерти. Эти сказки имеют кумулятивные структуры. В украинских кумулятивных сказках по-разному представлен образ смерти. В статье проанализированы кумулятивные структуры, приведены номера сюжетов в соответствии с сюжетным указателем Николая Андреева. Тема смерти в кумулятивных сказках представлена в разных измерениях и на разных уровнях. Так, в персонажном коде анализируемых текстов есть образ Смерти, имеющей антропоморфный вид. В статье рас­сматриваются сказки, в которых используется кумулятивный прием причитания.
2
Publication available in full text mode
Content available

Wertep

80%
Jurkowski H.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2015
|
issue 1
99-108
RU
Вертепы относятся к виду религиозных представлений, существующих как в церковных ритуалах, так и в народной культуре. Они появились вместе с другими мистериями (мистериальными представлениями), взяв за основу евангельские иконографические сюжеты Евангелия, такие как «Ясли Иисуса» в Византии или более поздние сценки Рождества младенца Христа, лучшей из них было представление Франциска Асизского 1223 года. Со временем появились местные, кукольные сценки Рождества Христова в 3ападной Европе (Navidad, Nativite), a также подобные им представления в Средней Европе. Они создавались по единой церковной модели либо, как «tabernaсиІит» либо, как маленький алтарь, называемый «retablo>. B Средней Европе эти представления получили названия жлобек («ясли») и шопка, а в Восточной - вертеп. Тема «Рождества» включала в себя сцены: поклонение волхвов, поклонение Трех Царей, а также избиение младенцев и наказание Ирода. Со временем появились в нем светские мотивы, представляющие актуальные проблемы жизни простых людей. Представлениями «Рождества» заинтересовались художники (артисты) эпохи модернизма, которые дали им свою собственную художественную интерпретацию. Вертеп как разновидность «Рождества» обладает собственными чертами и является самостоятельным творением украинской культуры.
EN
Vertep is a part of the group of religious representations belonging equally to the church rituals as well as to the follklore customs. It was born with the other mystery plays together having their origins in the iconographic Gospel representations such as ”Christ cribs” in Byzantium and subsequently the performances of the Birth of the Infant such as the famous performance act prepared by saint Francisque from Asis in 1223. Later, the local puppet presentation of ”Nahvity" had developed. They were ”Navidad” and ”Nahvite'” in the western Europe and their counterparts in the middle Europe. Their common origin were the church utensils such as tabernacle or the small cabinet altar called retablo. These presentations in the middle Europe were called ”crib” or ”szopka” while in eastern Europe ”vertep”. The ”Nativity” included the shepherds' homage, the Three Kings) homage as well as the massacre of lnnocents and Herod's punishment. Later on the new secular motifs and characters appeared, representing problems of the folk life. At the time of modernism, real artists showed interest in „Nativity" giving it a new artistic interpretation. Vertep as a variety of ”Nativity” has its own properties and seems to be an independent product of the Ukrainian culture.
3
Publication available in full text mode
Content available

„Сік українських пісень народних”, „перетворений в кипучу кров поета”: Франкове прочитання Шевченкового Перебенді

80%
Пилипчук С.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2015
|
issue 1
207-217
RU
В статье проанализирована Франковская концепция прочтения поэзии Шевченко Перебендя. Отмечено, насколько органично ввел Тарас Шевченко в текстуру произведения устно-словесные злементы разного уровня, и насколыко глубоко Ивану Франко удалось прочесть фольклорный код поэтического мира Кобзаря. Подчеркнуто особенное присутствие жанра баллады в творчестве Шевченко. Акцентировано на правильности балладных инкрустаций, которые выполняют важную функцию психологических маркеров.
EN
The article analyzes Franko's conceptual reception of Shevchenko's poem Perebendia. It has been remarked how organically Shevchenko wove oral elements belonging to different levels into the text canvas and how scrupulously Franko managed to trace the folklore code of Kobzar's poetic world. It has been emphasized that the ballad genre performed a special role in Shevchenkols oeuvre. Focus has been placed on the effect of ballad components, which are significant psychological markers.
4

Z problematyki nazewnictwa grzybów wielkoowocnikowych w języku ukraińskim i polskim — przegląd źródeł

80%
Jóźwikiewicz P.
Slavica Wratislaviensia
|
2017
|
vol. 165
169-178
EN
The aim of this article was to discuss Ukrainian and Polish sources of mycological vocabulary and to highlight the necessity of initiating ascholarly discourse on this subject. The analyzed vocabulary (especially myconims) appears in numerous scholarly texts (not only mycological), popular science books, literature, as well as in folklore. Each of these areas provides alinguist with apotential source of datasince linguistic research can be conducted in many fields (i.e. paremiology, dialectology, terminology, etymology).
UK
Названо і обговорено українські та польські джерела мікологічної лексики, а також обґрунтовано необхідність започаткувати мовознавчі дослідження у цій галузі. Функціону­вання мікологічної лексики на рівні тексту, зокрема міконімів, зводиться до її присутності внаукових (з різних галузей, не тільки у мікологічних працях) iнауково-популярних робо­тах, в літературних текстах, у сфері фольклору. Кожна з названих ділянок — це для мовознав­ця потенційне джерело потужних лексичних ресурсів, aмовознавчі дослідження можна буде вести на багатьох рівнях (пареміологія, діалектологія, термінологія, етимологія тощо).
5

Между книжностью и разговорностью: малые фольклорные жанры в структуре метариторической рефлексии Достоевского

80%
Векшина А.
Napis. Pismo poświęcone literaturze okolicznościowej i użytkowej
|
2018
|
vol. 24: Nie tylko wiersz, nie tolko roman. Literatura polska i rosyjska w kontekście gatunków literackich
42-55
PL
Artykuł przedstawia analizę małych form folkloru (przysłowia, powiedzenia) w strukturze refleksji metaretorycznej i metastylistycznej bohaterów i narratorów F. Dostojewskiego. Pokazuje, w jaki sposób pisarz korzysta ze schematów gatunkowych i wyrazów przyjętych w języku pisanym oraz mówionym, transformując przysłowia, nadając im nowy sens w zależności od kontekstu, rozwijając je w ramach fabuły (przysłowie staje się źródłem wydarzenia powieści czy opowiadania). Autorka opisuje mechanizmy reinterpretacji, ostranienija, teatralizacji, ironii, zbudowane na podstawie swoistej dekonstrukcji stałych form stylistycznych, funkcjonujących w języku pisanym i mówionym. Na przykładzie tych „drobnych” procesów transformacji językowej artykuł pozwala śledzić ogólną strategię poetyki pisarza, skierowaną w stronę odnowy języka literackiego m.in. poprzez konfrontację właśnie z językiem potocznym, współczesnym, pozbawionym „martwej” frazeologii literackiej, korzystającym z pokładów twórczej wyobraźni ludowej.
EN
The article presents an analysis of small forms of folklore (proverbs, sayings) in the structure of meta-rhetorical and meta-stylistic reflection of characters and narrators of F. Dostoevsky. It demonstrates the way in which Dostoevsky makesuse of genre schemata, as well as words accepted in written and spoken language, transforming proverbs and giving them a new meaning depending on the context, as well as developing them within the framework of the plot (a proverb becomes the origin of an event in a novel or short story). The author of the article describes the mechanisms or re-interpretation, ostranenie (defamiliarization), theatralisation, and irony, built on the basis of a certain deconstruction of fixed stylistic forms, which operate in written and spoken language. Using these ‘minor’ processes of linguistic transformation as an example, the article allows one to trace the general poetics strategy of the writer. The strategy is directed towards a renewal of literary language through, among other things, a confrontation with language that is colloquial, contemporary, devoid of ‘dead’ literary phraseology, and drawing from the wealth of creative folk imagination.
6
Publication available in full text mode
Content available

Анатомия протеста: фольклор - самиздат - блогерство

80%
Бушев А. Б.
Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
|
2021
|
vol. 31
1-33
PL
Badanie zjawiska protestów jest nadal aktualne, ponieważ świat jest wciąż pełen protestujących. Rozważania na temat protestów w XX-wiecznej Rosji mają już nie tylko znaczenie historyczne, ale i etyczne. Protest w literaturze wyraża się przede wszystkim poprzez stworzenie dzieła nieocenzurowanego. Idealnym medium dla tego rodzaju działalności jest folklor, samizdat, a dzisiaj również i blogowanie. W artykule omówiono współczesne formy folkloru, współczesną recepcję literatury samizdatu i refleksję nad nim, zwłaszcza w obszarze edukacji. Autor odwołuje się do twórczości pisarzy samizdatu. W pracy podjęto również temat autocenzury w odniesieniu do pisarzy radzieckich i próby jej przezwyciężenia dzięki „pisaniu do szuflady” (z nadzieją na pośmiertną publikację). Zwrócono także uwagę na estetyczne formy twórczości artystycznej - podlegającej cenzurze i zakazanej. Większość form protestu oraz reakcji na nie władzy ma obecnie znaczenie historyczne. Dzisiejszy protest przejawia się w literaturze w inny sposób niż kiedyś - środkiem wyrazu stał się internet, a źródłem dyskursu alternatywnego, kontrkultury i kultury mniejszości stało się blogowanie.
EN
Studies of protest cannot but remain relevant and topical: the world is full of protesters and protests. The importance of studies of protests in 20th-cetnury Russia is not only historical but also ethical. Protest in literature chiefly manifests itself in the creation of a work that is not censored. An ideal medium for this kind of literary activity is folklore, samizdat and, nowadays, blogging. In his article, Aleksandr Borisovich Bushev discusses contemporary forms of folklore and the contemporary reception of samizdat literature; he also offers reflections on these, with a special focus on education. Bushev refers to works by samizdat writers and pays special attention to the topic of self-censorship on the example of Soviet writers and their attempts to overcome it through “writing for the drawer” (in the hope for a posthumous publication). Bushev examines also the aesthetic form of artworks exposed to censorship and suppression. The majority of the forms of protest, and the accompanying responses of the authorities, are now of historical importance. Nowadays, literary protest manifests itself differently than in the past: today, the medium is the internet, and blogging is the source of alternative discourse, the discourse of counterculture, and minority discourse.
RU
Изучение протеста не может не быть актуальным: мир полон протестующих. Изучение протеста в России двадцатого века имеет теперь уже историческое значение, но и нравственное. Протест в словесности проявляется прежде всего в создании неподцензурного произведения. Прекрасной средой для этого является фольклор, самиздат, а сегодня блогерство. В работе обсуждаются современные формы фольклорной словесности, современная рецепция самиздата и рефлексия над ним, в том числе в системе образования. Приводятся примеры литературных фигур самиздата в литературном краеведении. Приведен пример самоцензурирования благополучного советского писателя. Приведены эстетические формы протеста художников, уходящие корнями в неподцензурность и вызывавшие многочисленные запреты. Большинство форм протеста и реакция властей на него имеют сегодня историческое значение. Сегодняшний протест  проявляется в словесности иначе, чем прежде: фольклор, неподцензурность сегодня  имеют среду для выражения –  Интернет. Альтернативный дискурс и дискурс контркультуры и миноритарной культуры имеют современный субстрат в виде блогерства.
7
Publication available in full text mode
Content available

Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності

80%
Шершова Т.
Krakowskie Studia Małopolskie
|
2022
|
vol. 4(36)
44-60
UK
У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
EN
The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
8
Publication available in full text mode
Content available

Эволюция образа женщины в популярной русской и советской песне

61%
Zaynuldinov Tiarenkov A.
Językoznawstwo
|
2023
|
vol. 18
|
issue 1
223-243
PL
Artykuł poświęcony jest badaniu ewolucji wizerunku kobiety w popularnych piosenkach rosyjskich i radzieckich. Autor analizuje popularne piosenki rosyjskie na przestrzeni ponad 100 lat, uwzględniając różne gatunki: ludowy, cygański, pop, a także romans. Szczególną uwagę zwrócono na okres radziecki w historii Rosji, zaprezentowano pieśni z lat dwudziestych i trzydziestych XX wieku, okresu wojennego i powojennej estrady radzieckiej. Potwierdzono hipotezę, że wizerunek Rosjanki był uwarunkowany ówczesnymi okolicznościami historycznymi i ewoluował w kierunku wyzwolonej współczesnej kobiety, wolnej od stereotypów społecznych i patriarchalnych uprzedzeń. Obraz kobiety w folklorze i romansie rosyjskim pozostał niezmieniony – jest to wyidealizowana kochanka. Tendencja ta zmienia się w czasach radzieckich, kiedy pojawia się nowa sfera działalności zawodowej kobiet, co wiąże się z emancypacją. W piosenkach pop wizerunek kobiety staje się bardziej zróżnicowany: to nie tylko ukochana, młoda dziewczyna, ale także kochająca kobieta, matka.
EN
This article considers the evolution of the image of women in popular Russian and Soviet songs. The author examines various Russian popular songs of different genres (folk, gypsy, pop, as well as Russian romance) composed over the last 100 years. Particular attention is paid to the Soviet period of Russian history, songs of the 1920s and 1930s, songs of the Second World War years, and post-war Soviet pop music. The hypothesis that the image of a Russian woman is due to temporary historical circumstances and has evolved towards a freer modern woman outside of social stereotypes and patriarchal prejudices is confirmed. The image of women remains unchanged in folklore and Russian romance – the idealized beloved.  This trend is broken in the Soviet era, where a new professional sphere of activity for women appears, which is associated with emancipation. The image of a woman in pop songs becomes more diverse, more extensive, and she is no longer only a beloved young girl, but also a loving woman, a mother.
RU
Настоящая статья посвящена исследованию эволюции образа женщины в популярных русских и советских песнях. Автор рассматривает русские популярные песни на протяжении более 100 лет истории, подвергая анализу разнообразные жанры: народной, цыганской, эстрадной, а также русского романса. Особое внимание уделяется советскому периоду российской истории, представлены песни 20–30 годов ХХ века, песни военных лет, послевоенной советской эстрады. Подтверждена гипотеза, что образ русской женщины обусловлен временными историческими обстоятельствами и эволюционировал в сторону более свободной современной женщины вне социальных стереотипов и патриархальных предрассудков. Образы женщин в фольклоре и русском романсе остаются неизменными, это идеализированная возлюбленная. Эта тенденция нарушается в советское время, где появляется новая профессиональная сфера деятельности женщины, что связано с эмансипацией. Образ женщины в эстрадной песне становится многообразнее, объемнее, это уже не только возлюбленная, молодая девушка, но и любящая женщина, мать.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.