Search results

1

What Do We Talk about when We Talk about Northern. Europe: Regional Identities in Lithuania

100%

Jurkynas M.

Politeja : Pismo Wydziału Studiów Miedzynarodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego

|

2017

|

issue 51

213-234

EN

The article examines Lithuanian regional identities with the emphasis on Northern European dimension. The key questions are: To what extent Northern European regional identity has been constructed among the Lithuanian political establishment (president, government, political parties) and how does this ‘Northern European’ idea look among other regional identities? The study will discuss instruments for the analysis of regional identity and will then delve into the inspection of political narratives of the Lithuanian president, two governments and political parties’ programmes in 2012-2017. The content and discourse analysis of political narratives among leading political figures in Lithuania will constitute a matrix of politically imagined regional identities. The article argues that trilateral Baltic regional identity has dominated Lithuanian political narratives in recent years with broader Northern European identity seeping in the Lithuanian self-reflections and gradually distancing from Central and Eastern European regional trademark.

2

NATO’s defence policy dilemma in the Baltic States

100%

Milevski L.

Security and Defence Quarterly

|

2017

|

vol. 14

|

issue 1

51-68

EN

The purpose of this paper is to discuss the dilemma NATO has faced since February 2014 in its defence policy regarding the Baltic States. If NATO pursues a policy of deterrence, it might trigger war because Russia, the would-be deteree, may perceive actions taken by NATO as not intended to strengthen deterrence but rather to intimidate or coerce it. If it pursues an alternate policy of leaving the Baltic States visibly undefended, it might trigger war because Russia may see this as a sign of weakness and a gap to be exploited. This article investigates the logic of the dilemma, before considering whether NATO’s choice, made at the Warsaw Summit of July 2016, is working as intended. Ultimately, we cannot predict the answer and, therefore, we should consider all possible outcomes, including those which lead to a defensive war in the Baltic States.

3

The prehistory of the Slavic clusters st in the diachronic context

84%

Šefcik O.

Slavia Occidentalis

|

2020

|

issue 77/1

113-121

EN

The paper aims at presenting four different sources of the Slavic clusters st and analysing them in diachronic contexts, according to their origins (< IE *st, *št, *Ḱt, *Tt). The IE cluster *st has been fully preserved, the late IE cluster *št is de-palatalized as is the satəm-cluster *Ḱt (which has merged with *št in almost all the satəm-languages). The cluster *Tt developed regularly into st in Balto-Slavic and Indo-Iranian languages (and Greek), into 0s in Albanian and u̯t in Armenian – the Armenian development leads to preference for the cluster’s spirantization (as stated earlier by Bartholomae for Indo-Iranian) over the traditional “Brugmannian” affricativization.

4

Латвія – НАТО: інтеграція і співпраця в регіоні Балтійського моря

67%

Кириченко О. В.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 16

74-101

EN

The article uses the methodology of geopolitics analysis to identify the basic characteristics of NATO’s current policy towards Latvia and the rest of the Baltic Sea countries. This region with the collapse of the former Soviet Union seemed to be one of the most stable in terms of military security. However, at present, especially after the Revolution of Dignity in Ukraine and the subsequent Russian aggression against our country, there is a noticeable increase in general tensions in the Baltics between NATO states and the Russian Federation and its allies. A study on the example of Latvia, devoted to the development of the military-political situation in the region, gives grounds to conclude that the current increase in the military presence in the Baltics is due to the need to strengthen the protection of the Baltic States from the Russian threat. The latter does not rule out the possibility of further NATO expansion not only to the East but also to the North at the expense of Sweden and Finland. Modern events in the Baltic region can be characterized as part of the next stage of the positional game on the world “chessboard”, where today the winning situation for the Anglo-Saxon strategy is obvious. At the same time, Russia’s geopolitical interests in the Baltic area, including Latvia, have remained virtually unchanged. The western vector of the republic’s development only strengthened Moscow’s attention through deeper and timely monitoring and analysis of the situation in its western neighbors in order to prevent the final and irreversible exit of the Baltic countries from the sphere of Russian influence. The article is intended to help Ukraine to understand and study the unique experience of the transition of a certain post-Soviet country from one political state to another, which is needed not so much for history, but for the purpose of developing modern political and diplomatic methods of cooperation with the leadership of Latvia, as well as the practical application of its experience in its activities on the path of Euro-Atlantic integration. The focus of NATO and, first of all, the United States, on strengthening its presence in the Baltic Sea region is capable of influencing the relations between the Baltic countries that have developed as a result of many years of cooperation. The emphasis on the military component clearly outlines the differences in approaches between NATO member states (Denmark, Poland, Germany, the Baltic countries and Norway), neutral states (Sweden, Finland) and the CSTO allies (Russia and Belarus).

UK

У статті шляхом методології аналізу геополітики визначені базові характеристики актуальної політики НАТО щодо Латвії та решти країн Балтійського моря. Даний регіон з розпадом колишнього СРСР уявлявся одним з найбільш стабільних з точки зору військової безпеки. Однак на даний час, особливо після Революції гідності в Україні та подальшої російської агресії проти нашої країни, на Балтиці помітне зростання загальної напруженості між державами НАТО та Російською Федерацією з її союзниками. Проведене дослідження на прикладі Латвії, присвячене розвитку військово-політичної ситуації в регіоні, дає підстави для висновку про те, що нинішнє нарощування військової присутності в Прибалтиці пов’язано з необхідністю посилення захисту балтійських країн від російської загрози. Останнє не виключає можливості подальшого розширення НАТО не лише на Схід, а й на Північ за рахунок Швеції і Фінляндії. Сучасні події в Балтійському регіоні можна охарактеризувати як частину чергового етапу позиційної гри на світовій «шахівниці», де станом на сьогодні виграшна ситуація для англосаксонської стратегії очевидна. Водночас, геополітичні інтереси Росії на балтійському напрямку, зокрема в Латвії, залишилися практично незмінними. Західний вектор розвитку республіки лише посилив увагу Москви шляхом більш глибокого і своєчасного моніторингу та аналізу ситуації у її західних сусідів з метою запобігти остаточному і незворотному виходу балтійських країн зі сфери російського впливу. Стаття покликана посприяти осмисленню і вивченню Україною унікального досвіду переходу певної пострадянської держави з одного політичного стану в інший, що потрібно не стільки для історії, скільки з метою опрацювання сучасних політико-дипломатичних методів співробітництва з керівництвом Латвії, а також практичного застосування її досвіду в своїй діяльності на шляху євроатлантичної інтеграції. Націленість НАТО і в першу чергу США на посилення своєї присутності в регіоні Балтійського моря здатна вплинути на сформовані в результаті багаторічної співпраці зв’язки між балтійськими країнами. Акцент на військову складову чітко зображує відмінності в підходах між державами-членами НАТО (Данією, Польщею, ФРН, країнами Балтії та Норвегією), нейтральними державами (Швецією, Фінляндією) і союзниками по ОДКБ (РФ і Білоруссю).

5

How to cooperate efficiently with the media in situation of crisis - case study

67%

Baradziej-Krzyżankowska E.

Marketing Instytucji Naukowych i Badawczych

|

2014

|

issue 1(11)

102-112

EN

The essence of this article is to show the differences and the degree of difficulty in standard and crisis communication. Communication that we use every day in cooperation with the media should serve as the basis and contribution to obtaining certain efficiency of information distribution, which will pay off in a crisis situation. Rescuing a dog named Baltic could prove to be a major crisis in the history of the NMFRI. There were many threats and decisions that could be regarded as unfavourable for the Institute — is it allowed and for the sake of what — to threaten health and life of people to save an animal; what would happen if the rescue action failed? Three mandatory rules for communicating with the media were adopted: - Speed — proactive communication 24/24. - Transparency —in the full sense of the word. - Communicating through the same channels as journalists communicated with the Institute. Strict adherence to these rules resulted in a fact that, in spite of these difficulties, the communication was actually exemplary.

PL

Istotą artykułu jest pokazanie różnic i stopnia trudności w komunikacji standardowej i kryzysowej. Komunikacja, jaką Morski Instytut Rybacki stosuje na co dzień we współpracy z mediami powinna być podstawą i przyczynkiem do uzyskania pewnej sprawności dystrybucji informacji, która zaprocentuje w sytuacji kryzysowej. Uratowanie psa o imieniu Baltic, mogło okazać się znaczącym kryzysem w historii Instytutu. Było wiele zagrożeń i decyzji, które mogły być postrzegane na niekorzyść organizacji: czy wolno i w imię czego — narażać zdrowie i życie ludzkie dla ratowania zwierzęcia, co by było, gdyby akcja ratunkowa się nie powiodła? Przyjęto trzy bezwzględnie obowiązujące zasady komunikowania się z mediami: - szybkość — komunikacja proaktywna 24/24, - transparentność — w pełnym tego słowa znaczeniu, - komunikowanie takimi samymi kanałami, jakimi dziennikarze komunikowali się z Instytutem. Rygorystyczne przestrzeganie tych zasad spowodowało, iż komunikacja, mimo wymienionych utrudnień, była wzorowa.

6

Slov. *ǫb(ъ)lъ

42%

Blažek V.

Rocznik Slawistyczny

|

2022

|

issue LXXI

Refine search results

1 Marketing Instytucji Naukowych i Badawczych

1 Politeja : Pismo Wydziału Studiów Miedzynarodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego

1 Rocznik Slawistyczny

1 Security and Defence Quarterly

1 Slavia Occidentalis

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Baradziej-Krzyżankowska E.

1 Blažek V.

1 Jurkynas M.

1 Milevski L.

1 Šefcik O.

1 Кириченко О. В.

1 2022

1 2021

1 2020