Search results

1

Iran’s Engagement in Syrian Conflic t. Causes and Consequences

100%

OŻAROWSKI R.

Przegląd Strategiczny

|

2018

|

issue 11

201-210

EN

Since the 2011, Iran is deeply engaged in Syrian war in order to support and keep President Bashar al-Assad in power. Firstly, Iran started with political and diplomatic support and later turned into military and economic assistance. At the moment, it is believed that Syria is financially sustained by Iran. The main reason that Iran has determined for wide-scale engagement was the existential need for maintaining and then expanding its own regional power influences in the Middle East. If Syrian regime collapsed, Iran would be dealt with a big dilemma and it would loss Syria as a key military and political ally. Thus, Iran would have cut off his transit route to supply weapons to Lebanon for Hezbollah, as these transports still go across Syrian territory. It would surely diminish the Iranian position in the Middle East. Preventing such a case, Iran has been determined to engage in the Syrian conflict to a great extent, which, as a consequence, is charged with heavy costs. Although there is no exact data of Iran’s expenses for the Syrian War, it is supposed that this is in the range of 6 billion USD to 35 billion USD. At the moment, it can be said that engagement in Syrian war was beneficial for Iran, mainly in political sphere, yet the full consequences of this involvement will only be known in many months.

2

Układ sił na Bliskim Wschodzie. Kluczowi aktorzy konfliku syryjskiego

72%

Michalik S.

Przegląd Geopolityczny

|

2014

|

vol. 8

49-62

PL

Przedstawiona analiza i ocena sytuacji z uwzględnieniem kluczowych graczy (państwowych i niepaństwowych) oraz ilościowej i jakościowej oceny potęgi państw, prowadzi do generalnego wniosku, że konflikt syryjski ma zasięg międzynarodowy, a jego rozwiązanie ma istotne znaczenie dla interesów określonych potęg światowych i regionalnych, które chcą zachować lub przejąć dominację w regionie. Przyszłość reżimu Asada jest raczej niepewna, choć jest on na razie mocny i zdeterminowany do pacyfikacji protestów i utrzymania reżimu wykorzystując silne poparcie aparatu bezpieczeństwa. Jednym z możliwych scenariuszy jest rozwiązanie bez udziału aktorów zewnętrznych, polegające na przekazaniu władzy komuś z rodziny Asadów. W ten sposób zagwarantowane zostałoby bezpieczeństwo alawitów, zapewniona stabilizacja w kraju i zachowanie układu sił w regionie. Syria stanowi istotny element do dalszego rozwoju sytuacji państw Bliskiego Wschodu i uregulowania kształtu przyszłego układu sił również dla całego regionu. Aktualnie sposób oraz horyzont czasowy rozwiązania konfliktu jest trudny do przewidzenia. Dodatkowo akty agresji ze strony Syrii na terytorium Turcji, dają przesłanki ewentualnej eskalacji konfliktu, co konsekwencji może doprowadzić do jego militarnego rozwiązania, a tym samym zasadniczo wpłynie na zmianę układu sił w regionie.

EN

The analysis and assessment of the situation with regard to key players (state and private) as well as quantitative and qualitative assessment of the power of states, leads to the general conclusion that the Syrian conflict is international, and its solution is important for the interests of certain global and regional powers that want to retain or take over dominance in the region. The future of the Assad regime is rather uncertain, although it is yet strong and determined to pacify the protests and maintenance regime using the strong support of the security apparatus. One possible scenario is the solution without the participation of external actors, which involve the transfer of power to a family of Assad. In this way, security would be guaranteed Alawites, ensured stability in the country and preserve the balance of power in the region. Syria is an important element for further developments in the Middle East and regulations shape the future of power also for the entire region. Currently, the manner and the time horizon solution to the conflict is difficult to predict. In addition, acts of aggression on the part of the territory of Turkey, Syria, give indications of possible escalation of the conflict, as a consequence, can lead to a military solution, and thus substantially affect the change of power in the region.

3

Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі

58%

Зелінський А. Л.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 19

98-113

EN

The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.

UK

Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.

4

Reakcja Chińskiej Republiki Ludowej na wojnę hybrydową w Syrii

58%

Bielicki P.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2021

|

vol. 3(30)

76-97

RU

Основная цель статьи - представить наиболее важные детерминанты и зависимости, характеризующие политику Китайской Народной Республики в отношении гибридной войны в Сирии с 2011 года. Была предпринята попытка объяснить определение гибридной войны и ее важнейшие детерминанты. В следующей части статьи была описана роль Сирии в политической стратегии Китая. Вначале проанализировано отношения между Пекином и Дамаском во время холодной войны и сразу после ее завершения, когда китайская сторона воздерживалась от более широкого вмешательства на Ближнем Востоке, в том числе в Сирии, имея собственные внутренние трудности, напряженные отношения с США, а также из-за просоветской, а затем пророссийской позиции Дамаска. Далее была прослежена точка зрения Пекина на начало войны в Сирии, указаны наиболее важные детерминанты китайской политики и идеи по решению этого вопроса, предложенные Коммунистической партией Китая. Были указаны цели, которые Китай хочет достичь в Сирии, принимая во внимание глобальный и экономический аспект. Кроме того, было представлено отношение коммунистической власти к проблеме восстановления Сирии. Заключение статьи содержит прогнозы, стоит ли, в эпоху растущей роли Китая на международной арене, ожидать изменения позиции Китая по отношению к конфликту.

EN

The main purpose of the paper is to present the most important determinants and dependencies characterizing the policy of the People’s Republic of China towards hybrid war in Syria since 2011. The paper starts with the definition of hybrid war and its most important determinants. In next part of the article, the role Syria that plays in China’s political strategy has been described. At the outset, relations between Beijing and Damascus during the Cold War and immediately after its completion have been analyzed, when the Chinese side approached with a considerable distance to wider involvement in the Middle East, including Syria, having own internal difficulties, tense relations with the United States and the pro-soviet and then pro-russian position of Damascus. Next, Beijing’s views on the outbreak of the war in Syria have been mentioned, pointing to the most important determinants of the Chinese politics and the ideas for resolving it proposed by the Chinese Communist Party. In addition, goals that the Middle Kingdom wants to achieve in Syria have been presented in the global and economic aspect. The attitude of the communist power to the problem of rebuilding Syria has also been put into account. In conclusion, it has been addressed whether in the era of China’s growing assertiveness on the international arena, a modification of the Chinese position, should be expected.

Refine search results

1 Nowa Polityka Wschodnia

1 Przegląd Geopolityczny

1 Przegląd Strategiczny

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Bielicki P.

1 Michalik S.

1 OŻAROWSKI R.

1 Зелінський А. Л.

1 2022

1 2021

1 2018

1 2014

Iran’s Engagement in Syrian Conflic t. Causes and Consequences

Układ sił na Bliskim Wschodzie. Kluczowi aktorzy konfliku syryjskiego

Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі

Reakcja Chińskiej Republiki Ludowej na wojnę hybrydową w Syrii