Results found: 3

Search results

Search:
in the keywords: House of Representatives

Sort By:

Limit search:

LIBYA – SOMALIA AT THE GATES

100%

Marsai V., Kopcewicz G., Olszanecka N., Urbański D., Piechowiak-Lamparska J., Bryc A., Bojarczyk B., Jorgensen F. A. E., Niedziołka D., Pacześniak A., Potorski R., Wincławska M., Włodkowska-Bagan A., Jeran A., Mol A., Solsbery A., Dąbrowska I., Głodkowski M., Kopcewicz G., Olszanecka N., Piechowiak-Lamparska J.

The Copernicus Journal of Political Studies

2015

issue 1 (7)

Since the collapse of the Gaddafi regime and the end of NATO-led Operation Unified Protector, the security situation in Libya has deteriorated significantly. Lacking comprehensive post-conflict stabilisation and state-building, the country has become a de facto failed state which made the rise of different Jihadists groups possible. In comparison with the history of al-Shabaab on the Horn of Africa, it seems that the country is on a good way to become a new Somalia. This analysis examines which similarities can be discovered in the two crises. It will not explore the conflict in Somalia and Libya in details, but the paper will focus on the main parallel aspects of them. These will be the lack of strong basics, namely functioning central government and national identity, which easily led to the collapse of the state; the missed post-conflict stabilisation, which is the historical responsibility of both local and international actors; the deepening and atomized conflict which covered the interests of only a tight elite; and the rise of radical Islamists, who offered universal solutions for the woe of the neglected citizens

Pozycja ustrojowa przewodniczącego na przykładzie izb Kongresu Stanów Zjednoczonych Ameryki

67%

Hadała-Skóra A.

Przegląd Prawa Konstytucyjnego

2021

issue 4 (62)

427-435

This article is devoted entirely to the institution of the President on the example of the Congress of the United States of America. The office of the chairman, whose competence is to conduct deliberations, is characteristic of bodies with a collegial structure. This applies especially to those of them whose composition consists of more than a few persons. The author of the article focus on all aspects concerning this office. In the first part there is a brief characterization of the models of the institution of the speaker of parliament, as well as a historical outline of this institution. In the next part an author present the systemic position of the presiding officers of the chambers of the American Parliament.

Niniejszy artykuł poświęcony jest w całości instytucji przewodniczącego na przykładzie Kongresu Stanów Zjednoczonych Ameryki. Urząd przewodniczącego, do którego kompetencji należy prowadzenie obrad jest charakterystyczny dla ciał o strukturze kolegialnej. Ma to zastosowanie zwłaszcza do tych z nich, których skład tworzy więcej niż kilka osób. Autor artykułu skupia się na wszystkich aspektach dotyczących tego urzędu. W pierwszej części znajduje się krótka charakterystyka modeli instytucji przewodniczącego parlamentu, a także rys historyczny tej instytucji. W dalszej części autor przedstawia pozycję ustrojową przewodniczących izb amerykańskiego parlamentu.

Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки

67%

Марадик Н.

Krakowskie Studia Małopolskie

2022

vol. 4(36)

302-316

У статті комплексно розглянуто розвиток парламентаризму в Чеській Республіці в умовах політичного транзиту, вказано на неоднозначність та складність процесу функціонування парламентської демократії в даній країні. Виділено основні етапи становлення чеських парламентських установ; встановлено ключові тенденції та особливості модернізації сучасного чеського парламентаризму; окреслено конституційно-правовий статус Парламенту ЧР та визначено його місце в існуючій системі стримувань та противаг; з’ясовано специфіку партійної структуризації чеського Парламенту та виявлено найважливіші чинники формування коаліційного потенціалу парламентських фракцій; Підтверджено гіпотезу про те, що у тих посткомуністичних країнах, де перехід до демократії мав еволюційний (Польща, Угорщина) або змішаний характер (Чехія, Словаччина), процес інституційного дизайну та формування громадянського суспільства і правової держави має відносно послідовний характер і більш виразні тенденції до стабілізації демократичного політичного режиму. І навпаки – там, де транзитний процес мав революційний характер (Болгарія, Румунія), консолідація нової політичної системи характеризується високим ступенем невизначеності. Доведено, що формування в країнах Центрально-Східної Європи, і в Чехії зокрема, парламентських республік можна розглядати як одну з форм політичного транзиту, а парламентаризм – як певну сукупність політико-правових гарантій від «скочування» до недемократичних політичних режимів. Здійснено періодизацію чеських представницьких установ, яка корелюється з історичними етапами розвитку чеської держави. Відповідно виділено досоціалістичний, соціалістичний та постсоціалістичний період. Запропоновано посилити контрольну функцію Парламенту ЧР через визначення на законодавчому рівні індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед коаліційною більшістю. Визначено ключові чинники, що здійснюють вплив на партійну структуризацію чеського Парламенту і сприяють формуванню коаліційного потенціалу парламентських фракцій в Чеській Республіці. Встановлена тісна взаємообумовленість форми державного правління, типу виборчої системи та стану розвитку політичних партій. Доведено, що стабільне функціонування парламентської демократії в ЧР визначається відносною стійкістю партійно-політичної системи і насамперед високим коаліційним потенціалом політичних партій, позитивний ефект від яких найбільш чітко проявляється при виході з парламентських і урядових криз. Аргументовано, що ефективність парламентаризму та урядова стабільність в чеському соціумі зростає у випадках спаду показників індексів ефективного числа парламентських партій, фракціоналізації партійних систем, електоральної нестійкості та диспропорційності.

For the first time in the Ukrainian political science, considers the development of parliamentarism in the Czech Republic in a context of political transit in a comprehensive manner. It indicates the ambiguity and complexity of the process of parliamentary democracy’s functioning in the country. The main stages of the Czech parliamentary institutions’ establishment have been identified. The key tendencies and the peculiarities of the current Czech parliamentarism modernisation have been defined. The constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic has been outlined and its place in the existing checks and balances system determined; the Czech Parliament party structuring characteristics have been determined and the most important factors of the coalition formation potential of parliamentary fractions have been revealed; based on the empirical indicators, the party system’s stability and efficiency in the Czech Republic have been investigated. The fundamental principles of the liberal parliamentarism concept (Ch.L.Montesquieu, John Locke, John Mill) have served as the theoretical and methodological basis for these article, which considers the power division to be the main principle of the state system, in which the executive power is accountable and subject to the legislative power. In order to achieve the tasks, the author used general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) as well as special politilogical methods. The methods of induction and deduction have been used in formulating the concept of “political transit” and its constituent elements. The comparativehistorical method gave the defender of the thesis the opportunity to understand the main directions of parliamentary institutions’ development at different historical stages of the Czech statehood and identify the factors that influenced the change in their status. The system method allowed to assess the constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic, primarily its place and role in the political system of society and the relationship with other bodies of state power. On the whole, we can assume that the experience of the parliamentarism functioning in the Czech Republic is of great practical significance for Ukraine and other post-communist states, since it gives a stimulus to the society and ruling elites of these countries to further improve and develop their political institutions.

Refine search results

1 Krakowskie Studia Małopolskie

1 Przegląd Prawa Konstytucyjnego

1 The Copernicus Journal of Political Studies

1 Bojarczyk B.

1 Bryc A.

1 Dąbrowska I.

1 Głodkowski M.

1 Hadała-Skóra A.

1 Jeran A.

1 Jorgensen F. A. E.

1 Kopcewicz G.

1 Marsai V.

1 Mol A.

1 Niedziołka D.

1 Olszanecka N.

1 Pacześniak A.

1 Piechowiak-Lamparska J.

1 Potorski R.

1 Solsbery A.

1 Urbański D.

1 Wincławska M.

1 Włodkowska-Bagan A.

1 Марадик Н.

1 2022

1 2021

1 2015

Search results

LIBYA – SOMALIA AT THE GATES

Pozycja ustrojowa przewodniczącego na przykładzie izb Kongresu Stanów Zjednoczonych Ameryki

Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки