Search results

1

Działalność Polskiego Stowarzyszenia Montessori (1994–2015)

100%

Miksza M., Łódzki U., Małgorzata Miksza – PhD S. L., Małgorzata Miksza – doktor s. w.

Nauki o Wychowaniu. Studia Interdyscyplinarne

|

2016

|

vol. 2

|

issue 1

2

Przenikanie myśli pedagogicznej Marii Montessori do współczesnej edukacji zintegrowanej

100%

Romanowska-Jonio S.

Przegląd Historyczno-Oświatowy

|

2021

|

vol. LXIV

|

issue 3-4

80-95

EN

The purpose of the article is to present Maria Montessori’s pedagogy and her concepts included in contemporary integrated education which uses modern teaching technologies. Methods: The author relies on her own research and takes account of the source literature. She uses the diagnostic survey method. Results: The author analyzes the situation of early school education and the use of new technologies by teachers. Primarly, the report of her research was applied. The data analysis results show that the vast majority of teachers undertook to implement new technologies into education, but unfortunately on a rare basis, and the group that uses these devices in education most frequently and undertakes training is early school and pre-school education teachers. In addition, the author, based on the obtained research results, presented examples of educational solutions that could combine Maria Montessori’s pedagogy and new technologies. Conclusions: The purpose of the article is to present Maria Montessori’s pedagogy and her concepts included in modern integrated education which uses modern teaching technologies. Therefore, efforts were made to diagnose the range of application of modern technologies in integrated education. Determining the involvement of teachers in the organization of the teaching process with the use of new technologies is important because not all teachers have IT education. This issue was mentioned in the quantitative research conducted among teachers in 2021. In addition, the author, based on the obtained research results, presented examples of educational solutions that could combine Maria Montessori’s pedagogy and new technologies. Teachers should update their knowledge on didactic innovations that improve the process of gaining information about the world and follow those aspects which determine the behaviour and needs of students nowadays. I have presented in this article a method to combine educational ideas which are centuries apart.

3

Developing a Continuum of Experiences for Catholic Faith Formation

75%

O’Shea G.

Studia Ełckie

|

2012

|

vol. 14

19-39

EN

This paper summarizes the contribution of Montessori approaches to religious education, both by Maria Montessori herself and by the more recent work of Sofia Cavalletti, Gianna Gobbi and the Catechesis of the Good Shepherd. It is acknowledged that this work has been pursued primarily in an attempt to match religious experiences with developmental sensitive periods. The question remains, however, of how the needs of those who have missed the ideal moment for the various aspects of their religious development can be accommodated. A case is made for seeing the typi-cal stages of human development described by Montessori as a general sequential process for all learning, including religious. Consequently, the sequence of experiences used in the Catechesis of the Good Shepherd might be able to serve the wider purpose of indicating an appropriate se-quence for all religious learning.

4

Myśl pedagogiczna Marii Montessori wobec skutków czarnej pedagogiki i rywalizacji

71%

Śliwerski B.

Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia

|

2023

|

vol. 36

|

issue 1

7-16

EN

The subject of the analysis of Maria Montessori’s thought is the idea of education for peace as an antidote to the affirmation of violence in politics and socialization and educational environments. The war in Ukraine was the inspiration to take up this issue, which triggered another dispute in pedagogical circles about the role and effectiveness of education for peace. Military violence against one of sovereign states is returning more and more often in the world, including Europe. After the war of the 1990s in the Balkans, we have been experiencing Russia’s imperial war against Ukraine for eight years, the intensification of which in the spring of 2022 revealed the necrophilic effect of educating the aggressor’s young generations. In the article, the author asks the question of to what extent Montessori’s pedagogy of peace and her ideas of respecting human rights and raising children in love still have a chance of being confronted with black pedagogy, negative pedagogy. The research of contemporary psychological and pedagogical thought shows that the origins of violence lie in childhood and the primary socialization environment of children and adolescents.

PL

Przedmiotem analizy myśli Marii Montessori jest idea wychowania do pokoju jako antidotum na afirmację przemocy w polityce i środowiskach socjalizacyjno-wychowawczych. Inspiracją do podjęcia tego zagadnienia stała się wojna w Ukrainie, która wywołała w środowiskach pedagogicznych ponowny spór o rolę i efektywność wychowania do pokoju. Coraz częściej powraca na świecie, w tym także w Europie, przemoc militarna wobec jednego z suwerennych państw. Po wojnie lat 90. XX w. na Bałkanach doświadczamy od ośmiu lat wojny imperialnej Rosji wobec Ukrainy, której nasilenie wiosną 2022 r. odsłoniło nekrofilny efekt edukacji młodych pokoleń kraju agresora. W artykule autor stawia pytanie o to, w jakim stopniu pedagogika pokoju Montessori oraz jej idee poszanowania praw człowieka i wychowania dzieci w miłości mają jeszcze szanse na konfrontację z czarną pedagogiką, pedagogiką negatywną. Z badań współczesnej myśli psychologicznej i pedagogicznej wynika, że początki przemocy tkwią w dzieciństwie i pierwotnym środowisku socjalizacji dzieci i młodzieży.

5

Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах

45%

Прибора Т.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 2

51-59

UK

У статті досліджуються Монтесорі-заклади, які спрямовані на догляд, розвиток, виховання і навчання дітей від 8 тижнів до 18 років відповідно до положень педагогічної моделі М. Монтессорі. Подається класифікація Монессорі-закладів відповідно до освітніх програм: 1) іnfant – програма спрямована на холістичний розвиток дитини від 8 тижнів – 18 місяців; 2) toddler– в основі освітньої програми лежить сенсорне навчання, спрямоване на розвиток практичних, мовленнєвих, математичних навичок і навичок підготовки до письма дітей від 18 місяців – 36 місяців; 3) primary school – освітня програма для дітей 3–6 років, яка ґрунтується на всіх сферах офіційної навчальної програми: наука, математика, література, розвиток мови, практичні навички життя, музика, рух, мистецтво; 4) elementary school – мультивікова освітня програма сприяє спільному навчанню, притаманному для цієї вікової групи, і створює соціальну динаміку, яка підтримує зростання доброзичливої та інклюзивної спільноти учнів, виховує інтерес та допитливість, сприяє природньому переходу до абстрактного мислення і дозволяє дітям тренуватися на основі інтелектуальних вправ, необхідних для академічного поступового навчання учнів 6–11 років; 5) middle school – освітня програма, розроблена спеціально для розвитку академічних, соціальних та емоційних потреб дітей від 11–14 років. Детальна характерника приділяється організації освітнього простору тільки в двох із них: «Раннє дитинство» та «Початкова школа». Досліджено, що мета підготовленого освітнього простору полягає в підтриманні та зміцненні почуття самостійності дитини та формуванні мотивації прагнення до знань. Вперше на основі аналізу діяльності сучасних іноземних Монтессорі-закладів виділено три види освітнього простору в них: освітньо-розви- вальне зовнішньошкільне середовище закладу, внутрішньошкільне середовище закладу, освітньо-розвивальне середовище класу. З’ясовано, що у сучасних Монессорі-закладах освітній простір ґрунтується на правилах організації «підготовленого» середовища, запропонованих ще М. Монтессорі. Він умовно поділяється на зони, які відповідають розділам програми кожної вікової групи, враховуючи сенситивні періоди розвитку дитини: 1) зона практичного життя; 2) зона сенсорного розвитку; 3) зона мовленнєвого розвитку; 4) зона математичного розвитку; 4) космічна зона або зона культури. У кожній з цих зон навчальні матеріали легкодоступні і розташовані в послідовності від найпростіших до найскладніших, щоб вихованці могли вибрати матеріали, які відповідають їхнім потребам.

EN

The article presents the look into Montessori schools whose aim is to provide care, development, upbringing and teaching of children from 8 weeks to 18 years old in correspondence with Maria Montessori’s theory and philosophy of education. In modern pedagogical literature there is no single distinct classification of Montessori schools though in Western European countries and the USA Montessori educational establishments are distinguished by the curriculum they use and the age of children studying there. Thus, there has been made an attempt to generalize and summarize their distinctive features and make up an age-curriculum Motnessori schools classification which includes: 1) infant schools, whose curriculum focuses on the holistic development of children from 8 weeks to 18 months old, 2) toddler schools aiming at sensory development of 18 to 36-month-old kids and their acquisition of practical life, language, Math and writing readiness skills, 3) primary schools for 3-to-6- year-olds with the curriculum in correspondence with all areas of formal curriculum, 4) elementary schools (6–11 y.o.) with multi-age school curriculum which contributes to social dynamics and facilitates pupils favorable inclusion in collective learning peculiar of this age group, develops their academic interest and curiosity and based on intellectual exercises supports their easy and natural transition to abstract thinking, 5) middle schools whose curriculum is specially composed to develop 11–14 years old children academically, socially and emotionally. More detailed attention is paid to the creation of learning environment in the early childhood and primary educational establishments. It is stated that the main aim of the created learning environment is to sustain and strengthen the child’s feeling of independence and form their motivation to seek knowledge. Having analyzed the work of modern foreign Montessori schools, it’s for the first time that three kinds of the learning environment have been distinguished among them school area developmental learning environment, in-school and classroom learning environments. As it has been found out, learning environment in modern Montessori schools is based on the initial rules of formation the “prepared” environment by Maria Montessori. It can be conditionally divided into zones which correspond with the chapters of curriculum for each age group taking into account children sensory development stage. These zones include a practical life zone, a zone of sensory development, a speech learning zone, a Math zone and a cosmic or culture zone. In each of them learning materials are easy to reach and ordered from the simplest to more complex so that the children could pick up the ones which satisfy their current needs.

Refine search results

1 Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia

1 Nauki o Wychowaniu. Studia Interdyscyplinarne

1 Przegląd Historyczno-Oświatowy

1 Studia Ełckie

1 Viae Educationis

1 Małgorzata Miksza – PhD S. L.

1 Małgorzata Miksza – doktor s. w.

1 Miksza M.

1 O’Shea G.

1 Romanowska-Jonio S.

1 Łódzki U.

1 Śliwerski B.

1 Прибора Т.

1 2023

1 2022

1 2021

1 2016

1 2012

Działalność Polskiego Stowarzyszenia Montessori (1994–2015)

Przenikanie myśli pedagogicznej Marii Montessori do współczesnej edukacji zintegrowanej

Developing a Continuum of Experiences for Catholic Faith Formation

Myśl pedagogiczna Marii Montessori wobec skutków czarnej pedagogiki i rywalizacji

Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах