Search results

1

Czynnik rosyjski jako zagrożenie dla bezpieczeństwa narodowego Ukrainy i Polski

100%

Krasiwski O.

Studia Europaea Gnesnensia

|

2015

|

issue 11

323-337

PL

The Russian factor poses a real threat to the national security of Ukraine and Poland. The Russian expansion includes the dismemberment of the Ukrainian and Polish territories and formation of weak, non-viable and quasi-public entities there which would be dependent on Moscow. One of the important features of Russian strategy is to undermine national unity of Ukrainian and Polish societies within the countries, neutralize strategic partnership between our countries and to provoke a new Ukrainian-Polish conflict. Russia’s neo-imperialist policy is substantiated by A. Dugin's neo-Eurasian geopolitical doctrine. The analysis of the doctrine makes it possible to forecast the Russian policy towards Ukraine, Poland, European Union and the USA and to work out an effective counterstrategy. Deepening the Ukrainian-Polish equal partnership and joint efforts to neutralize and dismantle Russian imperial social system should become the response to common threat to the national security of Ukraine and Poland. Without taking such drastic measures the national security of Ukraine, Poland and other countries will always be at constant threat.

2

Editorial Introduction: Migration Dynamics, Trajectories and Policies in the Context of Russian Full-Scale Aggression against Ukraine

100%

Mikheieva O., Jaroszewicz M.

Central and Eastern European Migration Review

|

2023

|

vol. 12

|

issue 1

115-126

EN

This short introduction presents the context and background information to the CEEMR special section analysing the migration dynamics, trajectories, everyday reality and policies in the context of Russian full-scale aggression against Ukraine. The special section contains the first group of articles dealing with the unprecedented migration consequences of military aggression against Ukraine, including air strikes on many Ukrainian cities, the use of indiscriminate weapons, killing and deportations as well as the economic consequences of protracted armed conflict. The intensity of the migration movement should also be explained by the quick opening by neighbouring countries of their borders to the incoming refugees. The exceptionality of the situation and high uncertainty about further developments led us to conclude that this special section should not follow any prior conceptual background but should be open to different perspectives and approaches in studying migration from/in/to Ukraine.

3

Defence policy of the Republic of Poland in the face of Russian aggression against Ukraine

100%

Adamczyk N.

|

2022

|

vol. XLVI

|

issue 1

115-131

EN

As a consequence of Russia’s aggressive actions – initially with regard to the annexation of Crimea, and the beginning of the armed conflict in eastern Ukraine in 2014 – many European Union countries have revised their current security and defence policies. The ongoing Russian invasion of Ukraine, initiated on 24 February 2022, only strengthened this tendency. For Poland, one of NATO’s major eastern flank states, the need to improve the management of national security that corresponds to the challenges and threats that lie ahead has become self-evident. The goal of this article is to look at the assumptions of the defence policy of the Republic of Poland, and to evaluate the country’s defence potential based on the implemented modernisation schemes.

4

Relacje Polski i Ukrainy 2010–2015 – ukraiński punkt widzenia

100%

Hurak I.

Krakowskie Studia Międzynarodowe

|

2016

|

issue 2

181-201

EN

Poland has repeatedly acted as a reliable ally in promoting Ukraine’s activity on the international stage and during internal political turmoil. Polish leadership played the exceptional role during the Revolution of dignity. Having regard to the aggravation of confrontation, especially Poland’s activity enabled to approve a common position of the EU concerning the events on the Maidan and force Yanukovych to sign the Agreement on settlement of political crisis in Ukraine. From the beginning of Russian aggression on the territory of Ukraine, Poland stressed the inviolability of Ukrainian borders and encourage to the implementation of sanctions against Russia at the various international forums. Since a Poland’s representative has not been involved at the negotiating group on normalization of the situation in Ukraine, intensity of Ukrainian-Polish dialogue on the highest level slightly reduced during 2014–2015. Direct contacts of Ukraine’s leadership with the leaders of Germany and France, which having signiﬁ cant impact on making decisions within the EU and being eligible as partners in the negotiations for Russia, have positive effects. However, they have not allowed to fully using great potential of Ukrainian-Polish strategic partnership.

5

Концепція «балансу сил» в Центрально-Європейському регіоні крізь призму російської агресії проти України: теоретико-методологічні аспекти

88%

Максимець В.

Studia Politologica Ucraino-Polona

|

2018

|

issue 8

9-14

EN

It substantiates theoretical and methodological basis of the comprehensive political science analysis of the transformation of new systems «balance of power» in Central Europe. The different theoretical and conceptual approaches to the understanding of the international relations system in the late XX – early XXI century and described a new balance of power model. The essential characteristics of the European security paradigm in the dimensions of establishing a «balance of power» new system in Central Europe are revealed. It is stated that against the background of changes in the international system, there is a need to revise theoretical and conceptual approaches to the study of the concept of «balance of power», the theoretical foundations of which were laid in different from today’s world-political conditions. Analysis of the concept of «balance of power» shows that over time, its interpretation significantly changed and supplemented by new arguments, which led to the conceptual ambiguity and even blurriness. It is also noticeable differences in approaches to the «balance of power» in the foreign policy practice of different states. The very concept of force in international relations, as well as the ways of its application, evolved. It turns out that it is safe to speak of the historicity of the principle of balance of power, the structure and content of which have changed throughout world history. The classical interpretation of political realism (the approach of G. Morgenthau) was based on the bipolar world order, the presence of two superpowers (the USSR and the USA) and two military-political blocs (NATO and ATS) in the international system. The destruction of the bipolar system forced the researchers to seek new interpretations of the balance of power. So there were modifications to the principle of balance of power for a unipolar and multipolar world. Proponents of neo-realism began to present the concept of «balance of power» through the prism of their individual concepts of a new world order, thus distorting the original meaning of the principle (K. Waltz, M. Kaplan, E. Haas). The annexation of Crimea in the context of the destruction mechanism of «balance of power» in Central Europe is analyzed. The annexation of Crimea sets a very dangerous precedent for the future security environment in Europe, and in post-Soviet space especially. The Ukrainian conflict has also exposed weaknesses in international law, agreements and treaties, as these often allow for contradictory interpretations. The factors and potential negative consequences of forces imbalance are identified not only in Central Europe, but also in the global arena in general. The Russian aggression against Ukraine undermined the system of international relations that had been built for decades, violated the principles of regional and global security. The annexation of the Crimea, the situation in the east of Ukraine brought fundamental changes not only in the Central European region, but also de facto in the European and transatlantic defense complex. These strategic changes not only changed the situation that existed since the end of the Cold War, but led to a paradigm shift in security policy.

6

Geostrategic Significance of Ukraine in the Region of Central and Eastern Europe in the Works of Dmytro Dontsov and Yurii Lypa

88%

Starodub T.

Historia i Polityka

|

2020

|

issue 34 (41)

EN

The purpose of this paper is to determine the geostrategic role of Ukraine in Central and Eastern Europe and the Baltic-Black Sea region, its geopolitical potential to become a major integration factor for this macro-region, and its ability to withstand the expansive challenges of Russia in extrapolating the views of Ukrainian thinkers D. Dontsov and Y. Lypa.After all, the region of Central and Eastern Europe became the base for a large-scale hybrid war. Undoubtedly, Ukraine remains the main target of Russian military and information aggression. However, in contrast with Russian aggression, countries in Central and Eastern Europe have to develop a common consolidated and coordinated position in order to maintain stability and security in this macro-region.A significant part in the works by Dmytro Dontsov and Yurii Lypa is given to the development of cooperation between the countries of Central-Eastern Europe and the Baltic-Black Sea region to restrain Russia’s aggression. At the same time, Ukrainian thinkers determine the place and the role of the Ukrainian state in the integration of this geopolitical space and its strategic importance in the development of Central and Eastern Europe.

7

Specyfika funkcjonowania instytucji Prezydenta w Ukrainie w kontekście rozpoczęcia pełnowymiarowej inwazji Federacji Rosyjskiej (24 lutego – 14 kwietnia 2022 r.)

88%

Karmazina M., Tsependa I.

Przegląd Sejmowy

|

2023

|

issue 2(175)

29-43

EN

This article is one of the first attempts to launch a national research aimed at understanding the activities of state authorities under extreme conditions of war. It aims primarily to identify and analyse the features of the functioning of the institution of the presidency in Ukraine during the first 50 days of the full-scale Russian aggression against Ukraine. Looking through the prism of the synergetic paradigm, using a number of research methods (real-time analysis of events, phenomena and processes, content analysis and comparative analysis) and based on the study of a number of documents (decrees, orders) approved by the signature of the President of Ukraine Volodymyr Zelensky and analysing the dominant ideas uttered by him in numerous speeches and addresses, proclaimed during the hostilities conducted on the territory of the Ukrainian state, marked by the crimes committed by the Russian aggressor, the following was identified: • a time of transformation of the institution of the presidency, which is usually seen as a result of the autonomy of the incumbent president; • the effectiveness of the institution as a centre for making political decisions in times of war in the face of increasing instability and imbalance of processes and phenomena both in the Ukrainian state and in the political environment of Europe and the world; • the ability of the institution to cooperate (with other institutions of state power, the people, and the international community) and to a high degree of self-organisation in times of war.

8

Mental, historical and geopolitical background of differences between Ukraine and Russia

75%

Todorov I.

Journal of Geography, Politics and Society

|

2022

|

vol. 12

|

issue S1

44-51

EN

The article highlights certain prerequisites of mental, historical and geopolitical differences between Ukraine and Russia. Peculiarities of the Ukrainian mentality in comparison with the Russian mentality were studied. The historical origins of Ukraine’s belonging to European civilization were outlined. Deep contradictions in the geopolitical orientations of Russia and Ukraine were identified. The current armed conflict has been going on for the ninth year, which exceeds the average duration of modern wars. The historical extent of the Russian-Ukrainian war is caused by an inter-civilizational clash. The Russian invasion of Ukraine and the hybrid aggression of the Russian Federation against the countries of the West have already radically affected international security and international relations. The author assumes that the modern war has deep foundations due to significant differences between Ukraine and Russia. These differences include a complex of mental historical and geopolitical components.

9

Population Loss Through Migration and Internal Displacement as a Risk Factor for Stronghold Territorial Communities in Post-Invasion Ukraine

75%

Petryshyn O.

Studia Regionalne i Lokalne

|

2023

|

vol. 91

|

issue 1

92-104

EN

This article examines the potential risks of permanent population loss in Ukraine on account of Russian military actions dating back to 2014, which has hindered the ability of the stronghold territorial communities to recover. It outlines the context of displacement in Ukraine over the past eight years, assesses displaced people’s direct needs and considers both national and local policies to meet them. Finally, it forecasts factors that will impact the reluctance of displaced persons to return to the stronghold territories and details the necessary national and local responses.

10

The Ruptures and Continuities in Hungary’s Reception Policy: The Ukrainian Refugee Crisis

75%

Korkut U., Fazekas R.

Central and Eastern European Migration Review

|

2023

|

vol. 12

|

issue 1

13-29

EN

This article reflects on the role that Hungary has played with respect to the Ukrainian refugee crisis. It elaborates on two issues. The first is Hungary’s relatively amicable relationship with Russia and how the Hungarian political elite has approached the Ukrainian crisis in view of its domestic political goals. The second is the migration policy that Hungary adopted when faced with the arrival of irregular Middle Eastern refugees and the mitigations in this policy to respond to the Ukrainian arrivals. The paper discusses the evolution in the governance of migration in Hungary and the actors and the politics underpinning the Hungarian reception policy from the perspective of these two issues. In this context, it draws on the literature on leadership and how the latter affects political contexts and social realities, particularly with respect to migration politics.

11

BEZPIECZEŃSTWO EUROPY W SYTUACJI ZAGROŻEŃ AZJATYCKICH

63%

Jakubczak R., Jakubczak A.

Ante Portas – Studia nad Bezpieczeństwem

|

2016

|

vol. 1(6) Kryzys ukraiński i jego znaczenie dla bezpieczeństwa międzynarodowego: aspekty militarno-polityczne

323-348

PL

W dziejach świata istnieje tradycja naporu ludów i kultur azjatyckich na Europę. Przykłady to podboje jej terytoriów przez Fenicjan, Hunów, Mongołów, Turków i Arabów oraz w ostatnich wiekach przez Rosję, jako mocarstwo euroazjatyckie. W szczególności, konsekwencją agresji Hunów na Europę był upadek Cesarstwa Rzymskiego oraz, z inicjatywy Rosji, rozbiór Rzeczypospolitej Obojga Narodów kilkanaście wieków później. Rosja wciąż kieruje się imperialną polityką podboju. Ostatnim jej przejawem jest agresja wobec Gruzji i Ukrainy, a sprzyja jej wyjątkowo nieodpowiedzialna „polityka poprawności politycznej” w sferze militarnej i gospodarczej prowadzona przez przywódców państw Unii Europejskiej.

EN

In the word's history there is a tradition of onrush of emigrants and cultures of Asia to Europe. In particular one shall acknowledge the conquest of the European territories by Phoenicians, Huns, Mongols, Turks and Arabs as well as observed in last centuries Russia as a Eurasian power. The consequence of Huns' aggression against Europe was the fall of the Roman Empire. Several centuries later the partition of the Poland initiated by Russia's took place. Russia still follows the imperial policy of conquering the neighbors. Its recent aggression against Georgia and Ukraine was encouraged by extremely irresponsible "political correctness" policy in field of military and economic affairs presented by leaders of the European Union member countries

12

The importance of the United States in Poland’s military security policy in the context of the war in Ukraine

63%

Jureńczyk Ł.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2023

|

issue 1(36)

56-68

RU

Предметом статьи является значение США в политике военной безопасности Польши в связи с войной на Украине. Статья начинается с введения, в котором обсуждаются ее основные положения и в синтетической форме представлена историческая подоплека важности США для Польши и ее безопасности. Основная часть статьи разделена на две части, в первой из которых обсуждается значение США в политике военной безопасности Польши после холодной войны. Вторая часть посвящена изменению значения США в этой политике в связи с началом войны на Украине и основным факторам, определяющим это изменение. Цель статьи – выявить и проанализировать изменение значения США в польской политике военной безопасности в результате начала войны на Украине в 2022 году. Основная проблема исследования заключается в том, возросло ли в результате войны значение США в политике военной безопасности Польши, и если да, то за счет каких основных факторов? Тезис статьи заключается в том, что война на Украине повысила значение США как основного внешнего гаранта безопасности и обороны Польши. Это связано с ведущей ролью США в оказании военной поддержки Украине и укреплении восточного фланга НАТО, включая Польшу, в отсутствие лидерства со стороны западноевропейских держав. В рамках исследования были проведены интервью с учеными и аналитиками исследовательских центров Вашингтона и Нью-Йорка.

EN

The subject of the article is the importance of the United States in Poland’s military security policy in relation to the war in Ukraine. The article begins with an introduction discussing its main assumptions and a synthetic historical background of the importance of the US for Poland and its security. The main part of the article is divided into two parts, the first one discussing the importance of the US in Poland’s military security policy after the Cold War. The second part is devoted to the change in the importance of the US in this policy in connection with the outbreak of the war in Ukraine and the main factors that determine this change. The aim of the article is to identify and analyze the changes in the importance of the United States in the Polish military security policy as a result of the outbreak of the war in Ukraine in 2022. The main research problem is whether the importance of the US in Poland’s military security policy increased as a result of the war, and if so, because of what main factors? The thesis of the article states that the war in Ukraine increased the importance of the US as the main external guarantor of Poland’s security and defense. This is due to the leading role played by the United States in military support for Ukraine and strengthening NATO’s eastern flank, including Poland, in the absence of leadership from Western European powers. The research included interviews with scientists and analysts from research centers in Washington and New York.

13

Патріотичне виховання як чинник формування національної ідентичності в умовах російської агресії

63%

Chupriy L., Sira O.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 3(35)

27-46

UK

В статті досліджуються особливості патріотичного виховання української молоді в контексті формування національної ідентичності. Зазначається що цей процес значно активізувався в умовах російської агресії, коли весь український народ об’єднався в єдине ціле, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, демократичні цінності, права і свободи людини. Україна на сьогодні є форпостом європейської цивілізації, захищаючи її від експансії Російської Федерації. Зазначається, що в умовах посилення сучасних загроз та викликів, національно-патріотичне виховання є важливим безпековим чинником, оскільки спрямоване на формування національної ідентичності молоді, її готовності захищати свою Вітчизну. Підкреслюється, що саме патріотизм лежить в основі формування загальнонаціональної ідентичності. Вказується, що за своєю сутністю загальнонаціональна ідентичність є багатовимірним поняттям, яке може інтегрувати в себе культурну, етнічну, професійну, регіональну, статеву, чи інші види ідентичностей, зберігаючи кожну з них. Зазначається, що в Україні співіснують кілька груп ідентичностей, кожна з яких прагне стати загальнонаціональною. До першої групи входять ідентичності, що мають виражений національно-патріотичний характер, орієнтовані на збереження самобутності українців, розвиток національної мови, культури, звичаїв тощо. Друга група являє собою частково космополітичні ідентичності проєвропейського спрямування, орієновані на демократичні загальноєвропейські цінності, прагнуть інтеграції з Європейським союзом. До третьої групи входять проросійські ідентичності, які в умовах агресії Російської Федерації проти України зникають, оскільки Росія повністю себе дискредитувала, знищуючи мирні міста і села, убиваючи мирне населення. Остання, четверта група складається з космополітичних ідентичностей, які усвідомлюють себе громадянами зниклого СРСР і не сприймають цінностей трьох попередніх груп. Зазначається, що в основі формування загальнонаціональної ідентичності повинна лежати ідея поліетнічної, соціальної, політичної злагоди на основі загальноприйнятої мети – забезпечення духовного і матеріального добробуту громадян України; Ідея патріотизму, любові до України як визначальної цінності; національна самоповага та повага до представників інших націй та національних меншин. Підкреслюється, що в умовах російської агресії відбувається активне формування загальнонаціональної ідентичності, яка базується передусім на підтримці культури і мови титульного українського етносу, вихованні патріотизму та формування української політичної нації.

EN

The article examines the features of patriotic education of Ukrainian youth in the context of the formation of national identity. It is noted that this process was significantly intensified in the context of Russian aggression, when the entire Ukrainian people united into one, defending the sovereignty and territorial integrity of Ukraine, democratic values, human rights and freedoms. Today, Ukraine is an outpost of European civilization, protecting it from the expansion of the Russian Federation. It is noted that in the context of increasing current threats and challenges, national-patriotic education is an important security factor, as it is aimed at forming the national identity of young people, their willingness to defend their homeland. It is emphasized that patriotism is the basis for the formation of national identity. It is pointed out that, in essence, national identity is a multidimensional concept that can integrate cultural, ethnic, professional, regional, gender, or other types of identities, preserving each of them. It is noted that several identity groups coexist in Ukraine, each of which seeks to become national. The first group includes identities that have a strong national-patriotic character, focused on preserving the identity of Ukrainians, the development of national language, culture, customs and more. The second group is partly pro-European cosmopolitan identities, focused on democratic pan-European values, seeking integration with the European Union. The third group includes pro-Russian identities, which are disappearing in the face of the Russian Federation’s aggression against Ukraine, as Russia has completely discredited itself by destroying peaceful towns and villages, killing civilians. The last, fourth group consists of cosmopolitan identities that perceive themselves as citizens of the vanished USSR and do not accept the values of the three previous groups. It is noted that the idea of polyethnic, social, political harmony on the basis of the generally accepted goal – ensuring the spiritual and material well-being of the citizens of Ukraine should be the basis for the formation of national identity; The idea of patriotism, love for Ukraine as a defining value; national self-esteem and respect for representatives of other nations and national minorities. It is emphasized that in the conditions of Russian aggression there is an active formation of national identity, which is based primarily on supporting the culture and language of the titular Ukrainian ethnic group, education of patriotism and the formation of the Ukrainian political nation.

14

Dynamika praktyk społecznych elit politycznych w Ukrainie przed i po 24 lutego 2022 r. – analiza w kontekście teorii Pierre’a Bourdieu

63%

Iwaniuk O.

Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne

|

2023

|

vol. 9

|

issue 2

123-136

EN

This article attempts to analyse the social practices of political elites in Ukraine before and after 24 February 2022. Using the theory of French sociologist and philosopher Pierre Bourdieu, the author analyses the changes taking place in the functioning of Ukraine's political elites and the country's political system as a whole before and during the escalation of the full-scale conflict. The analysis presented here is a continuation of the author's previous research, which looked at the social practices of parliamentary elites in Ukraine between 2002 and 2016. This research was conducted in the Verkhovna Rada of Ukraine and was based on ethnographic observations and in-depth interviews with 55 respondents, mostly MPs' assistants, but also MPs, journalists, political advisors and political scientists.In this study, the author also used later interviews conducted in 2019-2021. In addition, several interviews were conducted for the purpose of the article, in particular with one MP of the parliamentary club 'Servant of the Nation', one MP of the parliamentary club 'Holos', one political scientist and one journalist specialising in reporting on parliamentary proceedings.

PL

Niniejszy artykuł stanowi próbę analizy praktyk społecznych elit politycznych w Ukrainie przed i po 24 lutego 2022 r. W ramach wykorzystanej teorii francuskiego socjologa i filozofa Pierre’a Bourdieu autorka dokonuje analizy zmian zachodzących w funkcjonowaniu elit politycznych Ukrainy oraz całego systemu politycznego kraju przed konfliktem zbrojnym i w trakcie jego eskalacji. Prezentowana analiza stanowi kontynuację wcześniejszych badań autorki, które dotyczyły praktyk społecznych wśród elit parlamentarnych w Ukrainie w latach 2002–2016. Badania te prowadzono w Radzie Najwyższej Ukrainy. Opierały się one na obserwacjach etnograficznych oraz na pogłębionych wywiadach z 55 respondentami, w większości asystentami deputowanych, ale także posłami, dziennikarzami, doradcami politycznymi i politologami.W niniejszym opracowaniu autorka wykorzystała również późniejsze wywiady przeprowadzone w latach 2019–2021. Dodatkowo na potrzeby artykułu odbyło się kilka rozmów, w szczególności z posłem klubu parlamentarnego „Sługa Narodu”, posłanką klubu parlamentarnego „Hołos”, politolożką oraz dziennikarzem specjalizującym się w relacjonowaniu obrad parlamentu.

15

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)

51%

Держалюк M. C.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 18

144-186

EN

The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.

UK

Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.

16

Суб’єктивація versus масовізація українського соціуму

51%

Грабовська І.

Studia Orientalne

|

2022

|

issue 4(24)

71-82

RU

В статье анализируются трансформационные процессы в современной Украине в конкретных проявлениях их специфики, а именно – субъективации и массизации украинского общества. При анализе этой проблемы проводятся параллели с выводами уже разработанных концепций и идей зарубежных и украинских философов. В современном цивилизованном мире, по мнению всемирно известного ученого Ф. Фукуямы, происходят два взаимоисключающих процесса, от которых зависит будущее прежде всего западной цивилизации. Один из них – дефрагментация сообществ по групповым идентичностям: профессиональным, возрастным, религиозным, половым и т. д. Такая мозаика со обществ приводит к исчезновению единства в стране, росту взаимных претензий, непонимания и конфликтов, индивидуализации членов общества к существованию разрозненных индивидуумов, теряющих связь с социальной средой. С другой стороны, идет процесс отождествления массы людей как социальных существ с более могущественными группами, в первую очередь нациями, что приводит к взаимным претензиям на международном уровне и угрозам авторитаризма и разрушения демократий в отдельных странах, особенно тех, которые вступили в процесс модернизации. И все же Ф. Фукуяма считает, что понимание возможно. Стоит искать и находить разумный компромисс, ведущий к консенсусу. По мнению автора этой статьи, такой процесс условно можно охарактеризовать как формирование «либерального национализма». В статье делается вывод о том, что усиление субъектности современной Украины является необходимым условием ее самоутверждения как независимого государства – самодостаточного актора на исторической арене. Одним из основных направлений развития процесса субъективации является демассизация и демассификация постсоветского общества, преодоление всех признаков его постколониализма.

EN

The article analyses the transformation in modern Ukraine in specific manifestations of their specificity, namely – the subjectivation and massization of Ukrainian society. In analysing this problem, parallels are drawn with the conclusions of already developed concepts and ideas of foreign and Ukrainian philosophers. In the modern civilized world, according to the worldfamous scientist F. Fukuyama, there are two mutually exclusive processes dependent primarily on Western civilization. One of them is the defragmentation of communities by group identities: professional, age, religious, sexual, etc. Such a mosaic of community leads to the disappearance of unity in the country, the growth of mutual claims, misunderstandings and conflicts, the individuation of members of society to the existence of atomised individuals who lose touch with their social environment. On the other hand, there is a process of identifying the mass of people as social beings with more powerful groups, primarily nations, which leads to mutual claims at the international level and threats of authoritarianism and destruction of democracies in certain countries, especially those that have entered the modernisation process. And yet F. Fukuyama believes that understanding is possible. It is worth looking for and finding a reasonable compromise that leads to consensus. According to the author of this intelligence, such a process can be tentatively described as the formation of “liberal nationalism”. The article concludes that strengthening the subjectivity of modern Ukraine is a necessary condition for its self-affirmation as an independent state – a self-sufficient actor in the historical arena. One of the main directions in the development of subjectivation is the demassization and demassification of post-Soviet society, overcoming all signs of its postcolonialism.

17

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)

51%

Держалюк М. С.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 19

143-175

EN

The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.

UK

Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.

18

Current Issues of Peace and Security Taking Into Account Aggressive Policy of the Russian Federation

51%

Nikiforenko V., Kuryliuk Y.

Przegląd Strategiczny

|

2023

|

issue 16

283-296

PL

W niniejszym artykule podjęto kwestię naruszenia zasady integralności terytorialnej (integralności) lub niezależności politycznej państw w latach 1946–2022. Podejście to opiera się na badaniu i zrozumieniu krajowych i zagranicznych źródeł literackich, statystyk, aktów prawnych. Wykorzystane zostaną więc metody historyczne, porównawcze, formalne prawne i prognostyczne. Ustalono, że Rosja po otrzymaniu statusu samodzielnego podmiotu na arenie międzynarodowej, zaraz po rozpadzie ZSRR, niemal natychmiast zaczęła wykazywać oznaki agresji. Aby promować swoje geopolityczne ambicje, wykorzystuje luki w prawie międzynarodowym, środki informacji i wpływu psychologicznego, korupcję, szantaż, prawo siły, najemników, kolaborantów, próbując napisać historię na nowo. Przebieg konfliktów zbrojnych Rosji w Republice Mołdawii, Czeczenii, Gruzji, Syrii i na Ukrainie pokazuje, że skala naruszeń traktatów międzynarodowych, praw człowieka i zasad prowadzenia działań wojennych rosła wraz ze wzrostem jej zdolności militarnych. Podczas działań wojennych na terytorium niepodległej Ukrainy Rosja wykazała pełną listę oznak agresji, zgodnie z rezolucją Zgromadzenia Ogólnego ONZ nr 3314 (XXIX) z 14 grudnia 1974 r. Świadczy to o tym, że przed atakiem zbrojnym na Ukrainę agresor był przekonany, że nie można go ścigać i ukarać. Miał też nadzieję, że jego następna ofiara nie będzie mogła otrzymać międzynarodowej pomocy politycznej, gospodarczej, wojskowej i społecznej. Niektóre działania Rosji na arenie międzynarodowej noszą znamiona terroryzmu państwowego. W ciągu ostatnich dziesięciu lat w Rosji uformował się faszystowski reżim. Nadużycie weta nie doprowadziło do wykluczenia kraju-agresora z Rady Bezpieczeństwa ONZ. Aby powstrzymać agresję Rosji i zapobiec podobnym wydarzeniom w przyszłości, zmian wymaga prawo międzynarodowe, należy też postawić przed sądem przywódców politycznych i wojskowych Republiki Białoruś i Rosji. Powinno się także uaktualnić Kartę Narodów Zjednoczonych, zmienić uprawnienia Zgromadzenia Ogólnego ONZ oraz pozbawić Rosję prawa udziału w operacjach pokojowych.

EN

This article examines the issue of violation of the principle of territorial integrity (integrity) or political independence of states from 1946 to 2022. The approach is based on the study and understanding of domestic and foreign literary sources, statistics, legal acts. So, the historic, comparative, formal juridical and prognostic methods will be used. Russia gained the status of an independent entity in the international arena immediately after the collapse of the Soviet Union. Almost immediately, it began to show signs of aggression. To promote its geopolitical ambitions, it uses gaps in international law, information and psychological measures, corruption, mercenaries, collaborators, blackmail, the law of force, and tries to rewrite history. The course of military conflicts involving Russia in Moldova, Chechnya, Georgia, Syria and Ukraine shows that the scale of violations of international treaties, human rights and the rules of warfare has increased in line with the strengthening of its military capabilities. During the hostilities on the territory of independent Ukraine, Russia showed a complete list of signs of aggression, as defined by UN General Assembly Resolution 3314 (XXIX) of December 14, 1974. This shows that before the armed attack on Ukraine, the aggressor was convinced that it could not be brought to justice and punished. It also hoped that his next victim would not be able to receive international political, economic, military and social assistance. Some actions of Russia in the international arena have signs of state terrorism. During the last ten years, a fascist regime has formed in Russia. The abuse of the veto did not lead to the expulsion of the aggressor country from the UN SC. To stop Russia’s aggression and prevent similar developments in the future, the issues of improving international law, bringing to justice the political and military leadership of the republic of Belarus and Russia, improving the UN Charter, the powers of the UN General Assembly, depriving Russia of the right to participate in peacekeeping operations.

19

Obraz reakcji Ukrainy i Polski wobec rosyjskiego ataku na instytucje kultury. Analiza wybranych przekazów medialnych

51%

Oliinyk A.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2023

|

vol. 6

|

issue 18

1-18

UK

Польща є однією з основних країн, які підтримують Україну в російсько-українській війні. Центр допомоги культурі в Україні, який діє в рамках Інституту національної спадщини, зосереджується на наданні культурним установам України матеріалів для захисту їхніх колекцій та допомоги у плануванні реставрації пам'яток. Діяльність Польщі також зосереджена на наданні інформації про руйнування культурної спадщини в Україні, організації міжнародних конференцій та тренінгів. За офіційними даними, станом на січень 2023 року в Україні вже знищено понад 1200 культурних об'єктів. Польща вживає заходів для захисту європейської культури та цінностей від російської агресії. Важливою частиною статті є порівняльний аналіз основних польських та українських ЗМІ, які висвітлюють питання культури в Україні.

EN

Poland is one of the main countries supporting Ukraine in the Russian-Ukrainian war. The Center for Cultural Assistance in Ukraine, which operates under the National Heritage Institute, focuses on providing cultural institutions in Ukraine with materials to secure their collections and assistance in planning the restoration of monuments. Poland's activities also focus on providing information about the destruction of cultural heritage in Ukraine, and it organizes international conferences and training sessions. According to official data, by January 2023, more than 1,200 cultural sites in Ukraine had already been destroyed. Poland is taking steps to protect culture and European values from Russian aggression. An important part of the article is a comparative analysis of major Polish and Ukrainian media coverage of culture in Ukraine.

PL

Polska jest jednym z głównych krajów wspierających Ukrainę w wojnie rosyjsko-ukraińskiej. Centrum Pomocy dla Kultury na Ukrainie, które działa w ramach Narodowego Instytutu Dziedzictwa, koncentruje się na dostarczaniu instytucjom kultury na Ukrainie materiałów do zabezpieczenia ich zbiorów oraz pomocy w planowaniu odbudowy zabytków. Działania Polski skupiają się również na informowaniu o zniszczeniach dziedzictwa kulturowego na Ukrainie, organizuje międzynarodowe konferencje i szkolenia. Według oficjalnych danych, do stycznia 2023 roku zniszczonych zostało już ponad 1200 obiektów kultury na Ukrainie. Polska podejmuje działania mające na celu ochronę kultury i wartości europejskich przed rosyjską agresją. Ważną częścią artykułu jest analiza porównawcza głównych polskiego i ukraińskiego przekazów medialnych na temat kultury na Ukrainie.

20

Oсобливості оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій Президента України)

51%

Tsikul I.

Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne

|

2023

|

vol. 9

|

issue 1

37-53

EN

The article analyzes the features of updating communication strategies of power institutes in the conditions of Russian aggression (on the example of the communications of the President of Ukraine). Considering the communication strategies of power institutes from the standpoint of an interactionist approach, which involves the interaction of equal subjects, the author defines their activities as political actors, aimed at creating a stable information space, which helps to maximize the involvement of all interacting actors participating in communication processes. A systematic analysis of the communication practices of power institutes in Ukraine allows us to assert the need to optimize the communication activities of political actors. The practices of implementing communication strategies of power institutes in Ukraine are characterized by a number of problems related to information openness and communication ability. Institutions of power in the conditions of martial law attach great importance to communication, which was reflected in the renewal of the communication strategy of the President of Ukraine. Features of V. Zelenskyi's communication strategy are defined as (1) constant presence in the national media space, (2) communication ability in the international arena, and (3) active use of the space of social networks. The specified features can be considered as specific markers of communication during the period of military aggression of the Russian Federation against Ukraine.

PL

Artykuł analizuje cechy aktualizacji strategii komunikacyjnych instytucji rządowych w warunkach rosyjskiej agresji (na przykładzie komunikatów Prezydenta Ukrainy). Rozpatrując strategie komunikacyjne instytucji rządowych z punktu widzenia podejścia interakcjonistycznego, polegającego na interakcji równorzędnych podmiotów, autor definiuje ich działania jako aktorów politycznych, mające na celu stworzenie stabilnej przestrzeni informacyjnej, która pomaga maksymalizować zaangażowanie wszystkich oddziałujących aktorów w procesach komunikacyjnych. Systematyczna analiza praktyk komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie pozwala stwierdzić potrzebę optymalizacji działań komunikacyjnych aktorów politycznych. Praktyki wdrażania strategii komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie charakteryzują się szeregiem problemów związanych z otwartością informacyjną i zdolnością komunikacyjną. Instytucje władzy w warunkach stanu wojennego przywiązują dużą wagę do komunikacji, co znalazło odzwierciedlenie w odnowie strategii komunikacyjnej prezydenta Ukrainy. Cechy strategii komunikacyjnej W. Zełenskiego to (1) stała obecność w ogólnopolskiej przestrzeni medialnej, (2) umiejętność komunikowania się na arenie międzynarodowej oraz (3) aktywne korzystanie z przestrzeni portali społecznościowych. Wymienione cechy można uznać za swoiste wyznaczniki komunikacji w okresie agresji zbrojnej Federacji Rosyjskiej na Ukrainę.

UK

У статті здійснено аналіз особливостей оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій президента України). Розглядаючи стратегії комунікації інститутів влади з позиції інтеракціоністського підходу, що передбачає взаємодію рівноправних суб’єктів, автор визначає їх діяльність політичних акторів, спрямовану на створення стійкого інформаційного простору, яка сприяє максимізації залучення всіх взаємодіючих акторів, що беруть участь у процесах комунікації. Системний аналіз практик комунікації інститутів влади в Україні дозволяє стверджувати про необхідність оптимізації комунікативної діяльності політичних акторів. Практики впровадження стратегій комунікації інститутів влади в Україні характеризуються низкою проблем, пов’язаних з інформаційною відкритістю та комунікаційною спроможністю. Інститути влади в умовах воєнного стану надають важливого значення комунікації, що знайшло своє відображення в оновленні стратегії комунікації президента України. Особливостями стратегії комунікації В. Зеленського визначено (1) постійну присутність у національному медіа-просторі, (2) комунікаційну спроможність на міжнародній арені та (3) активне використання простору соціальних мереж. Означені особливості можна розглядати як специфічні маркери комунікації періоду військової агресії рф проти України.

Refine search results

Czynnik rosyjski jako zagrożenie dla bezpieczeństwa narodowego Ukrainy i Polski

Editorial Introduction: Migration Dynamics, Trajectories and Policies in the Context of Russian Full-Scale Aggression against Ukraine

Defence policy of the Republic of Poland in the face of Russian aggression against Ukraine

Relacje Polski i Ukrainy 2010–2015 – ukraiński punkt widzenia

Концепція «балансу сил» в Центрально-Європейському регіоні крізь призму російської агресії проти України: теоретико-методологічні аспекти

Geostrategic Significance of Ukraine in the Region of Central and Eastern Europe in the Works of Dmytro Dontsov and Yurii Lypa

Specyfika funkcjonowania instytucji Prezydenta w Ukrainie w kontekście rozpoczęcia pełnowymiarowej inwazji Federacji Rosyjskiej (24 lutego – 14 kwietnia 2022 r.)

Mental, historical and geopolitical background of differences between Ukraine and Russia

Population Loss Through Migration and Internal Displacement as a Risk Factor for Stronghold Territorial Communities in Post-Invasion Ukraine

The Ruptures and Continuities in Hungary’s Reception Policy: The Ukrainian Refugee Crisis

BEZPIECZEŃSTWO EUROPY W SYTUACJI ZAGROŻEŃ AZJATYCKICH

The importance of the United States in Poland’s military security policy in the context of the war in Ukraine

Патріотичне виховання як чинник формування національної ідентичності в умовах російської агресії

Dynamika praktyk społecznych elit politycznych w Ukrainie przed i po 24 lutego 2022 r. – analiza w kontekście teorii Pierre’a Bourdieu

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)

Суб’єктивація versus масовізація українського соціуму

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)

Current Issues of Peace and Security Taking Into Account Aggressive Policy of the Russian Federation

Obraz reakcji Ukrainy i Polski wobec rosyjskiego ataku na instytucje kultury. Analiza wybranych przekazów medialnych

Oсобливості оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій Президента України)