Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: Union for the Liberation of Ukraine

Sort By:

Limit search:

Działalność narodowo-organizacyjna Związku Wyzwolenia Ukrainy w obozie jeńców armii cesarskiej Rastatt w Niemczech (1915-1918)

100%

Sribniak I.

Wschodnioznawstwo

2018

issue 12

231-242

This article analyzes the main directions of the organizational activity held by the Union for the Liberation of Ukraine (ULU) in the camp for prisoners of war from Russian army in Rastatt, Germany since May 1915 until 1917. Representatives of ULU in Rastatt founded schools of literacy and various educational courses, opened camp library and people’s theater, and equipped the church. Besides, the camp saw the creation of several Ukrainian circles and organizations whose members actively participated in the development of national life in Rastatt. Organization and management of the entire cultural and educational work in the camp was handled by the Department of Education of ULU. Members of this department were both civilians and captured Ukrainian officers whose assignment to Rastatt was agreed by the German military authorities. Á e Department of Education saw high personnel turnover as some of its members were assigned to other camps, while being replaced by new employees. During the first stages of the camp’s Ukrainization, the popularity of Russian chauvinist ideas among many Ukrainian POWs made it much more difficult to engage in the promotion of national and patriotic ideas, as well as in cultural and educational work. A lot of POWs were afraid of cruel repressions of the Russian government and the emperor for their participation in Ukrainian work. However, eventually the majority of POWs managed to get rid of these fears and created community „Independent Ukraine” whose leadership grew to lead all directions of Ukrainians’ life and activity in the camp. Due to the activity of the Union for the Liberation of Ukraine, the camp prepared numerous nationally conscious Ukrainians who actively participated in diÄ erent military groups which fought against Russian Bolshevism in 1918-1920.

Громадсько-політичний та національний активізм полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, 1917 р.: зміст і форми (за матеріалами часопису «Громадська Думка»)

58%

Kudryachenko A., Sribnyak I.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

2023

issue 32

138-154

The purpose of the article is to analyze various manifestations of social, political and national activism of captured Ukrainian soldiers in the Wetzlar camp during 1917, when the Ukrainian camp community exerted a decisive influence on all aspects of the lives of camp residents and most effectively fulfilled its main mission – the formation of a developed national worldview among Ukrainian prisoners. The research methodology involved the use of problem-chronological, concrete-historical, and comparative-retrospective research methods, the combination of which made it possible to reveal the investigated problem. The scientific novelty consists in highlighting various aspects of the activism of captured Ukrainians based on the use of materials from the camp press. The prisoners of the Wetzlar camp in 1917 had the opportunity to show their activism in many spheres of camp life, in particular, by participating in meetings and elections to the representative bodies of the Ukrainian community in the Wetzlar camp, joining the ranks of politically engaged societies (“Volya”, “Independent Ukraine”, “Sich”), or helping the development of Ukrainian schooling in the Volyn lands through their donations. This, in turn, influenced the change in the worldview of the prisoners, who stopped using cultural and autonomist slogans for Ukraine, instead they declared their devotion to ideals of independence. This was especially evident in the initiative to hand O. Skoropis-Yoltukhovsky an additional “mandate” with the desire to entrust the decision of the fate of Ukraine not to the Russian, but to the national (Ukrainian) constituent assembly. Regular reading of the materials of the camp magazine “Public Opinion” (“Hromadska dumka”) was also one of the ways of forming an active pro-Ukrainian civic position – thanks to the publication's focus on the events of social and political life in Ukraine and Russia. At the same time, the newspaper tried to cover all significant news from the scope of life activities of the Ukrainian community in Wetzlar, which created a sense of belonging to the camp space among the campers. Due to the fact that the newspaper regularly published messages about national, political, and charitable actions planned in the camp, as well as informed about the content and consequences of the work of the elected bodies of the camp community, the captive Ukrainians felt that they were an integral part of Ukrainian society, capable of building their own national life even in difficult conditions of captivity.

Метою статті є проведення аналізу різних проявів громадсько-політичного та національного активізму полонених вояків-українців у таборі Вецляр протягом 1917 р., коли українська таборова громада справляла визначальний вплив на всі сторони життя таборян та найефективніше виконувала свою головну місію – формування в полонених українців виробленого національного світогляду. Методологія дослідження передбачала використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів, поєднання яких і дозволило розкрити зазначену проблему. Наукова новизна полягає у висвітленні різних аспектів активізму полонених українців на основі використання матеріалів таборової преси. Полонені табору Вецляр у 1917 р. мали можливість виявляти свій активізм у багатьох сферах таборового життя, зокрема – беручи участь у вічах і виборах до представницьких органів української громади в таборі Вецляр, вступаючи до лав політично заангажованих товариств («Воля», «Самостійна Україна», «Січ» або допомагаючи розбудові українського шкільництва на волинських землях шляхом своїх пожертв. Це своєю чергою впливало на зміну світоглядних орієнтирів полонених, яких переставали влаштовувати культурницько-автономістські гасла для України, натомість вони заявляли про свою відданість самостійницьким ідеалам. Особливо яскраво це проявило себе в ініціативі вручення О. Скоропису-Йолтуховському додаткового «мандату» із жаданням доручити вирішення долі України не російським, а національним (українським) установчим зборам. Регулярне прочитання матеріалів таборового часопису «Громадська думка» теж було одним із способів формування активної проукраїнської громадянської позиції – завдяки зосередженості видання на подіях громадсько-політичного життя в Україні та Росії. Водночас газета намагалася висвітлювати всі значущі новини з обширу життєдіяльності української громади у Вецлярі, що створювало в таборян відчуття приналежності до таборового простору. Завдяки тому, що газета регулярно публікувала повідомлення про заплановані в таборі національні, політичні, благодійні акції, а також інформувала про зміст на наслідки роботи виборних органів таборової громади, полонені українці відчували себе невід’ємною частиною українського соціуму, здатного розбудувати власне національне життя навіть у непростих умовах полону.

Refine search results

1 The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

1 Wschodnioznawstwo

1 Kudryachenko A.

1 Sribniak I.

1 Sribnyak I.

1 2023

1 2018

Search results

Działalność narodowo-organizacyjna Związku Wyzwolenia Ukrainy w obozie jeńców armii cesarskiej Rastatt w Niemczech (1915-1918)