Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: actual

Sort By:

Limit search:

Mikrohistorie niemieckojęzycznych mieszkańców prowincji poznańskiej a geopolityka

100%

Nowikiewicz E.

Porównania

2013

vol. 12

55-71

The study of the history of the lands which were within the old borders of the Poznań Province (1815–1918) was, during the partitions, a tool which was used to define, create and manipulate self-defining of German speaking newcomers/migrants. A lot of attention was paid, for obvious reasons, to relations of these lands with the Prussian and German past, which was to legitimize and promote the German presence in this area. The local identity, built and spread in this way was expressed by an instrumental use of the past of the Poznań Province. It is worth answering a question about the role of politics in re-defining a historical view of the Poznan Province and the ways in which the ‘imposed’ reinterpretations of the region’s history and current actions of the authority were perceived by ordinary citizens. It is difficult and still being researched. However, certain regularities can be noticed in the light of autobiographical narration. Micro-stories can help to answer the question whether the authors in their personal reflections identified themselves with the political line of the rulers, how they experienced and remembered the actions of the state, how they remembered and wrote about them, in other words, how actual, experienced and remembered histories coexist.

Badanie historii terenów, które znalazły się w dawnych granicach Prowincji Poznańskiej (1815–1918) było w okresie rozbiorów narzędziem, przy którego pomocy określano, kreowano i manipulowano samodefiniowanie się tu niemieckojęzycznych przybyszów/migrantów. Szczególnie dużo troski poświęcano ze zrozumiałych względów związkom tych terenów z pruską i niemiecką przeszłością, co miało służyć legitymacji i propagowaniu niemieckiej obecności na tym terenie. W ten sposób budowana i upowszechniana lokalna tożsamość wyrażała się instrumentalnym operowaniem przeszłością Prowincji Poznańskiej. Warto w tym kontekście odpowiedzieć na pytanie, jaką rolę odegrała polityka w przedefiniowaniu historycznego obrazu Prowincji Poznańskiej oraz w jaki sposób te „forsowane na górze“ reinterpretacje historii regionu oraz bieżące działania władzy są odbierane przez zwykłych obywateli. To jest trudne i pozostaje nadal w fazie badań. Jednak już w świetle narracji autobiograficznych można zwrócić uwagę na pewne prawidłowości. Mikrohistorie pomogą odpowiedzieć na pytanie, czy autorzy w swoich osobistych refleksjach identyfikują się z linią polityczną realizowaną przez rządzących, jak doświadczali działań państwa, jak je zapamiętali i jak o nich piszą, czyli jak współistnieją ze sobą: historia faktyczna, doświadczana i zapamiętana.

Динаміка розвитку синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю через призму позитивної психотерапії Н. Пезешкіана

71%

Мельничук (Melnychuk) А. A.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

2022

issue 5(2)

65-73

Синдром вигорання – це проблема сучасного суспільства, яка проявляється через стресогенність сучасних умов, дефіциту зовнішніх та внутрішніх ресурсів і дисбалансу життєвої енергії фахівця соціономічного профілю, а саме вони найбільше страждають від цього феномену. Позитивна психотерапія являється ресурс-орієнтованим, гуманістичним та транкультурним методом, який офіційно визнаний Європейською Асоціацією Психотерапії (EAP) у 1996 році. Також, позитивна психотерапія є конфлікт-центрованим методом, який містить психодинамічну складову. Конфлікт являється одним з центральних чинників психодинаміки. Значення «конфлікт» з латинської трактуються як «зіткнення» інтересів, різних конфліктуючих позицій, перешкод для задоволення будь-яких потреб. Конфлікт це сигнал про порушення балансу життєдіяльності. У цій статті розкрито саме психодинамічну складову даного методу, де проаналізовано диференційно-змістовний аналіз розвитку вигорання через призму позитивної психотерапії. Динаміку синдрому вигорання характеризують рівні змістовного аналізу особистості: актуальний рівень (симптоматичний), внутрішній рівень (змістовний) та базовий рівень. Відповідно на кожному з цих рівні виділяють конфлікти. Актуальний конфлікт проявляється у мікроподіях (часті стресові ситуації тощо) та макроподіях (пандемія, війна тощо). Локалізується і переробляється по сферам балансної моделі (тіло, діяльність, контакти, фантазії), спостерігається дисбаланс у розподілі життєвої енергії, де особистість приділяє надмірну увагу сфері – діяльності (трудоголізм тощо), а згодом сфері – фантазій (втрата мотивації та сенсу діяльності). Базовий конфлікт проявляється у попередньому досвіді батьків, навколишнього середовища, а також формах взаємодії у моделі для наслідування, зафіксований у вигляді концепцій. Синдром вигорання проявляться у сфері «Я», де особистість сформувала концепції про себе та сценарій свого життя, який схиляє її до перевтоми, а згодом до виснаження. Найчастіше фахівці у яких високий рівень сформованості симптомів вигорання керуються наступними фіксованими ідеями: «Я ок, коли усе виконую ідеально», «Як ок, коли усе встигаю» тощо. Внутрішній конфлікт це конфлікт ранніх дитячих установок зі змінною дійсністю, реактивація базового конфлікту з допомогою актуального конфлікту (ВК=БК+АК), сприймається як нерозв’язна, тупикова ситуація. Отже, на основі проведеного дослідження можемо трактувати, що синдром вигорання – це внутрішній конфлікт особистості, який був спричинений актуальним конфліктом (мікроподії та макроподії) та сформованою моделлю поведінки, яка була звична для фахівців, але перестала бути актуальною та допомагати вирішувати стресові ситуації (базовий конфлікт).

Burnout syndrome is a problem of modern society, which is manifested through the stress of modern conditions, shortage of external and internal resources and imbalance of vital energy of this sociological specialist, namely, they suffer the most from the phenomenon. Positive psychotherapy is a resource-oriented, humanistic and transcultural method, officially recognized by the European Psychotherapy Association (EAP) in 1996. Also, positive psychotherapy is a conflict-centered method that contains a psychodynamic component. Conflict is one of the central factors of psychodynamics. The meaning of «conflict» from Latin is interpreted as a «conflict» of interests, various conflicting positions, obstacles to meet any needs. Conflict is a signal of imbalance. This article reveals the psychodynamic component of this method, which analyzes the differential-substantive analysis of the development of burnout through the prism of positive psychotherapy. The dynamics of burnout syndrome is characterized by the levels of meaningful analysis of personality: the actual level (symptomatic), key level (content) and basic level. Accordingly, conflicts are identified at each of these levels. The actual conflict is manifested in micro-events (frequent stressful situations) and macro-events (pandemic, war, etc.). Located and processed in the spheres of the balance model (body, achievement, contacts, fantasies), there is an imbalance in the distribution of life energy, where the individual pays excessive attention to the sphere - achievement (fatigue, etc.), and later the sphere - fantasies (loss of motivation and meaning). The basic conflict is manifested in the previous experience of parents, the environment, as well as forms of interaction in the model to follow, recorded in the form of concepts. Burnout syndrome will manifest itself in the sphere of «I», where the individual has formed concepts about himself and the scenario of his life, which leads him to fatigue, and later to exhaustion. Most often, specialists who have a high level of symptoms of burnout are guided by the following fixed ideas: «I’m ok when I do everything perfectly», «How ok when I do everything» and so on. Internal conflict is a conflict of early children’s institutions with variable activities, reactivation of the basic conflict through the current conflict (VC = BC + AC), which is defined as an unsolution, a stalemate. Thus, based on the study, we can interpret that burnout is an internal conflict of personality, which was caused by actual conflict (micro-events and macro-events) and the formed pattern of behavior that was familiar to professionals, but ceased to be relevant and help solve stressful situations (вasic conflict).

Refine search results

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Porównania

1 Nowikiewicz E.

1 Мельничук (Melnychuk) А. A.

1 2022

1 2013

Search results

Mikrohistorie niemieckojęzycznych mieszkańców prowincji poznańskiej a geopolityka

Динаміка розвитку синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю через призму позитивної психотерапії Н. Пезешкіана