Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 7

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  causal relationship
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Key motivational factors behind Asian immigrant entrepreneurship: A causal relationship analysis employing the DEMATEL approach for Germany

100%
Sabary G. S., Durda L., Asad A. I., Ključnikov A.
Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy
|
2023
|
vol. 18
|
issue 1
287-318
EN
Research background: Immigrant entrepreneurship remains a key issue for researchers, politicians, and policymakers. It has been widely discussed from different angles among various researchers in recent studies ? particularly in Europe. However, there is a lack of studies to present the motivation of the causal relationship between immigrant entrepreneurs. Purpose of the article: This study aims to fill the gap and analyze the causal relationship between the motivations of Asian immigrant entrepreneurs in Germany. Methods: The study was conducted through a face-to-face interview using a predesigned questionnaire from Asian business owners in Germany and the Decision-Making Trial and Evaluation Laboratory (DEMATEL) approach was applied to analyze the data. Findings & value added: The results show that capital acquisition, employment, financial problems in the family, and existence opportunities in the market are the factors that have higher priority, and may highly impact the Asian immigrant entrepreneurial decision. On the other hand, relatives or social networks remain the lowest priority factor that encourages Asian immigrants towards self-employment. The study has also found that entrepreneurship in the family, the state support policy for immigrants, low level of education, unfamiliarity with the local language, and dissatisfaction with the previous job belong to the cause group. However, some of the motivating factors relate to the effect group, such as capital acquisition, opportunity in the market, immigrant community ties or social networks, unemployment, and financial problems in the family. The most affected factor among the effect group is unemployment, while immigrant community ties or social network is the least affected factor. This study includes a novel interpretation of the DEMATEL approach that researchers have not yet addressed; therefore, it is highly relevant for policymakers, especially those interested in migration studies. Finding out the main driving forces behind Asian immigrant entrepreneurs in a developed European nation like Germany and how these drivers affect cause-and-effect interactions between them are the contributions that add value to the field.
2
Publication available in full text mode
Content available

Barriers to immigrant entrepreneurship: A causal relationship analysis of the Asian immigrant entrepreneurs in Germany employing the DEMATEL approach

100%
Sabary G. S., Ključnikov A.
Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy
|
2023
|
vol. 18
|
issue 2
491-522
EN
Research background: Entrepreneurship and migration are top priorities on many national and international agendas. As a result, entrepreneurship is one of the most popular strategies immigrants use to avoid unemployment in a host country. However, studies lack to discuss causal relationships among key barriers to immigrant entrepreneurs. Purpose of the article: This study attempts to fill the knowledge gap and investigate the causal relationship between the primary obstacles faced by Asian immigrant entrepreneurs in Germany. Methods: A predesigned questionnaire was used in face-to-face interviews with Asian business owners in Germany for the study, and the Decision-Making Trial and Evaluation Laboratory (DEMATEL) method of data analysis was used. Findings & value added: The findings reveal that lack of sufficient financial resources to establish a business, high market competition, and a lack of knowledge of the local language of the host country are the most significant barriers, among others, which may severely hamper Asian immigrant business performance and have a considerable impact on their entrepreneurial decision. At the same time, lack of professional knowledge & skills, problems with rules & regulations, and cultural differences are among the least essential obstacles for Asian immigrant entrepreneurs. The findings show that unfamiliarity with the local language, problems with rules and regulations, cultural differences, and lack of international business experience are associated with the causer category. However, lack of enough capital to establish a venture, lack of professional knowledge and skills, difficulty in access to financial resources, and high market competition relate to the receiver category. This research generates value for policymakers, particularly those participating in migration studies. One of the study's novelties is using the DEMATEL framework for decision-making on barriers to immigrant entrepreneurship in the European context.
3
Publication available in full text mode
Content available

Vehicle technical malfunctions and their impact on traffic safety

75%
Pawelec K.
Cybersecurity and Law
|
2019
|
vol. 2
|
issue 2
51-59
EN
Traffic safety is closely interrelated to the technical condition of vehicles participating in road transport. The said condition should be understood comprehensively, not only in terms of technical fitness, equipment, loading methods, and safe passenger transport, but also from the perspective of passive safety aimed at minimising the impact of accidents. Unfortunately, the issues of providing passive safety, and its deficiencies, are often neglected, yet it is also crucial to penal liability. It is certain that the deficiencies identified are part of cause-and-effect relationships which are very often difficult to define in a straightforward way.
4
Publication available in full text mode
Content available

Economic component in the causes and consequences of emergencies

51%
Trush O. O., Gorovyi D. A.
European Journal of Management Issues
|
2018
|
vol. 26
|
issue 3-4
126-135
UK
Мета роботи – з'ясувати «економічну природу» надзвичайних ситуацій (НС), з урахуванням економічної складової розширити перелік причин формування та наслідків НС та опис їх взаємозв'язки у цьому процесі. Дизайн/Метод/Підхід дослідження – оцінка та узагальнення дослідженнь, які надають економічні характеристики та оцінюють причини та наслідки НС. Результати дослідження. Аналіз попередніх досліджень з питань НС вказав на обмежене зосередження на економічних питаннях. У даній роботі обґрунтовано доцільність і запропоновано виділити економічну складову в управлінні запобігання НС, в управлінні мінімізацією негативних наслідків НС і розглянути цей компонент в класифікації видів НС. Зосереджено увагу на причинно-наслідковому зв'язку між економічними витратами на запобігання, ліквідацію та усунення наслідків НС (економічних втрат) в системі управління НС. На прикладах доведено, що економічний характер мають усі процеси, що передують НС, що дії під час НС обмежені економічним чинником, а також що НС можуть мати економічні наслідки прояву. Економічна компонента може бути як причиною, так і наслідком НС. Разом з тим, економічні причини НС прямо впливають лише на економічні наслідки (інфляція – зубожіння населення), а їх вплив на решту наслідків – побічний, через вплив решти факторів-наслідків. Теоретичне значення дослідження. Виокремлено нову класифікаційну групу «економічні обставини» в класифікації видів НС за причинами виникнення та сферами прояву наслідків. Практичне значення дослідження. Виокремлення та систематизація економічної компоненти НС дозволяє враховувати економічний чинник під час розробки відповідних алгоритмів запобігання, дій під час НС або дій з усунення негативних наслідків цих подій. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Зв’язок між причиною НС і кожним її проявом проілюстровано за допомогою віялової матриці. Такий підхід дозволив більш чітко окреслити та наочно показати причинно-наслідковий взаємозв’язок у процесах, пов’язаних з надзвичайною ситуацією. Для прикладу за допомогою віялової матриці проілюстровано причинно-наслідковий зв’язок типами НС з урахуванням економічної компоненти. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Це дослідження є основою для подальшого удосконалення підходів до оцінки економічних показників НС з урахуванням запропонованих класифікаційних груп типів НС. Тип статті – теоретична.
RU
Цель работы – выяснить «экономическую природу» чрезвычайных ситуаций (ЧС), с учетом экономической составляющей расширить перечень причин формирования и последствий ЧС, описать их взаимосвязи в этом процессе. Дизайн/Метод/Подход исследования. Оценка и обобщение исследований, которые предоставляют экономические характеристики и оценивают причины и последствия ЧС. Результаты исследования. Анализ предыдущих исследований по вопросам ЧС указал на ограниченное сосредоточенность на экономических вопросах. В данной работе обоснована целесообразность и предложено выделить экономическую составляющую в управлении предотвращением ЧС, в управлении минимизацией негативных последствий ЧС и рассмотреть этот компонент в классификации видов ЧС. Внимание сосредоточено на причинно-следственной связи между экономическими затратами на предотвращение, ликвидацию и устранение последствий ЧС (экономических потерь) в системе управления ЧС. На примерах доказано, что экономический характер имеют все процессы, предшествующие ЧС, действия во время ЧС ограничены экономическим фактором, а также НС могут иметь экономические последствия проявления. Экономическая компонента может быть как причиной, так и следствием НС. Вместе с тем, причины НС прямо влияют только на экономические последствия (инфляция - обнищание населения), а их влияние на остальные последствий - побочный, из-за влияния остальных факторов-следствий. Теоретическое значение исследования. Выделена новая классификационная группа «экономические обстоятельства» в классификации видов НС по причинам возникновения и сферами проявления последствий. Практическое значение исследования. Выделение и систематизация экономической компоненты НС позволяет учитывать экономический фактор при разработке соответствующих алгоритмов предотвращения, действий при ЧС или действий по устранению негативных последствий этих событий. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Связь между причиной НС и каждым ее проявлением проиллюстрировано с помощью веерной матрицы. Такой подход позволил более четко определить и наглядно показать причинно-следственную взаимосвязь в процессах, связанных с чрезвычайной ситуацией. Например с помощью веерной матрицы проиллюстрировано причинно-следственная связь типами НС с учетом экономической компоненты. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. Это исследование является основой для дальнейшего совершенствования подходов к оценке экономических показателей НС с учетом предложенных классификационных групп типов НС. Тип статьи – теоретическая
EN
Purpose – to elucidate the «economic nature» of an emergencies, to expand the list of reasons for the formation and consequences of the emergencies, taking into account the economic component, and to provide a description of their interrelation in this process. Design/Method/Approach. This work evaluates and summarizes studies that provide economic characteristics and assess the causes and consequences of a emergencies. Findings. An analysis of previous studies on emergencies pointed to a limited focus on economic issues associated. In this paper, the authors substantiated the feasibility and proposed to highlight the economic component in the  management of prevention of emergencies,  in the management of minimizing negative consequences and to consider this component in the classification of types of emergencies. This work focuses on the causal link between economic costs for the prevention, elimination and elimination of the effects of emergencies (economic losses) in the emergency management system. The examples have proved that all of the emergency preceding processes are economical, that emergency actions are limited to an economic factor, and that emergency situations can have economic consequences. An economic component can be both a cause and a consequence of an emergency. At the same time, the economic causes of emergencies directly affect only the economic consequences (inflation - impoverishment of the population), and their impact on the remaining consequences - indirect, due to the impact of other factors-consequences. Theoretical implications. This research identifies a new classification group "economic circumstances" in the classification of types of emergencies for the causes of the emergence and spheres of manifestation of the consequences. Practical implications. The isolation and systematization of the economic component of emergencies allows us to take into account the economic factor in the development of appropriate prevention algorithms, actions in emergencies or actions to eliminate the negative effects of these events. Originality/Value. The originality of the work is to illustrate the connection between the cause of emergencies and each of its manifestations with the help of the fan matrix. This approach has allowed a clearer outline and a clear indication of the causal relationship in the processes associated with the emergency situation. For example, a causal relationship with the types of emergencies based on the economic component is illustrated with the aid of a fan matrix. Research limitations/Future research. This research is the basis for further improvement of approaches to the estimation of economic indicators of emergencies taking into account the proposed classification groups of types of emergencies. Paper type – theoretical.
5
Publication available in full text mode
Content available

Problem odpowiedzialności za przypadkowe skutki działania

51%
Krajewska A.
Roczniki Filozoficzne
|
2019
|
vol. 67
|
issue 2
119-139
PL
W artykule bronię tezy, że podmiot, który spowodował niezamierzoną stratę, powinien wziąć za nią odpowiedzialność. Odpowiedzialność ta nie jest wynikiem zaciągniętej przez podmiot winy, nie jest także wyłącznie wyrazem jego wrażliwości na cudzą krzywdę, ale ma swoje obiektywne racje. Działający człowiek doświadcza jedności swojej podmiotowości zarówno wtedy, gdy jest dobrowolnym sprawcą działania, jak i wtedy, gdy działanie to przyczynia się do zaistnienia przypadkowych skutków. Podmiot bowiem jest nie tylko autonomicznym sprawcą, ale także kimś, kto przez konstytuującą go cielesność jest podatny na wpływ rozmaitych czyn-ników przypadkowych, nieprzewidzianych. Aby zachować swoją integralność, podmiot zobowiązany jest do uznania swojej relacji do spowodowanej krzywdy. Racje wzięcia odpowiedzial-ności za przypadkowe skutki działania odwołują się nie tylko do struktury podmiotu, ale także do samego działania i jego relacji do działającego. Zagadnienia te zostały podjęte w dwóch pierwszych paragrafach artykułu. Ostatnia część artykułu prezentuje istotę obowiązku wzięcia odpowiedzialności za spowodowaną stratę. Taka odpowiedzialność nie zależy od tego, co bez-pośrednio leżało w zakresie sprawczości podmiotu, ale dotyczy tego, co należy do półcienia tej-że sprawczości. Podmiot poprzez akt woli może uczynić siebie odpowiedzialnym za to, co się stało. Akt wzięcia odpowiedzialności obejmuje takie zachowania, jak wyjaśnienie, przeprosiny, pomoc.
EN
In the paper, I defend the claim that agent who caused unintentional loss should take responsibility for it. Such kind of responsibility is neither a result of being guilty, being moral responsible for the loss, nor is just the expression of one’s sensitivity to other people’s hurt, but it has proper objective reasons. Human being experiences unity of his agency both in intentional actions and in actions which result in unintended harm. Moral agent is not only autonomous author of the action but also, through his corporeality, is somebody vulnerable to influence of accidental, unintended factors. In order to preserve personal integrity agent is obliged to admit the relation between his action and caused harm. Reasons to take responsibility for unintended results of action do not only relate to structure of human agency, but also relate to the structure of action itself and its relation to acting person. These issues are presented in two first paragraphs of the article. Characteristic features of obligation to take responsibility for unintended loss is presented in the last part of the article. Such responsibility is not a matter of voluntary agency, does not lie in the core of one’s agency but concerns what belong to “penumbra of agency.” Agent through act of his will makes himself responsible. Act of taking responsibility encompasses such behaviours like explanation, apology, help.
6
Publication available in full text mode
Content available

Umyślne spowodowanie katastrofy lub jej bezpośredniego niebezpieczeństwa w ruchu drogowym. Kontrowersje wokół kwalifikacji prawnej

51%
Pawelec K. J.
Problemy Kryminalistyki
|
2017
|
issue 297
36-43
EN
Causing a catastrophe in road traffic or the direct danger of its occurrence by deliberate misconduct has been a subject of disputes in both judicature and in science. In principle it was excluded that such a catastrophe or its immediate danger might be committed purposefully, with a direct intent, unless it involved a criminal offense, such as a terrorist attack that might consist in a multiple manslaughter, diversion or sabotage. On the other hand, committing the said offenses intentionally, but just with a prospective intent, consisting essentially in the ability of anticipation of the outcome and consenting to it in practice, occurred rarely and has not been excluded but conditioned by occurrence a few factual circumstances that required conducting a reasoning process. This problem is discussed in the hereby article, which presents difficult and controversial issues, occurring not only in the Polish law. It presents the basic issues in the process of recognising the statutory signs of the crime of causing a catastrophe and its immediate danger, the subject matter of the identified offenses, their subject party and the coincidences of the law. It signals the existence of numerous difficulties of evidential nature with regard to determining guilt of a perpetrator who is not always a road user, even though linked with it indirectly. These considerations may be particularly useful for practitioners dealing with such types of crime, including criminal prosecution of traffic accidents.
PL
Spowodowanie katastrofy w ruchu drogowym bądź sprowadzenie bezpośredniego niebezpieczeństwa jej nastąpienia z winy umyślnej zarówno w orzecznictwie sądowym, jak też w nauce wywoływało spory. Zasadniczo wykluczone zostało spowodowanie takiej katastrofy lub sprowadzenie jej bezpośredniego niebezpieczeństwa z winy umyślnej, w zamiarze bezpośrednim, chyba że chodziło o popełnienie innego przestępstwa, na przykład o charakterze terrorystycznym, w tym dokonanie zabójstwa wielu osób, dywersji, sabotażu. Z kolei popełnienie wskazanych przestępstw z winy umyślnej, ale w zamiarze ewentualnym, polegającym zasadniczo na możliwości przewidzenia oraz godzeniu się na skutki w praktyce, występowało sporadycznie i nie zostało wykluczone przy spełnieniu kilku okoliczności faktycznych, które wymagały przeprowadzenia procesu dowodzenia. Tej tematyce został też poświęcony niniejszy artykuł. Porusza on problemy trudne i kontrowersyjne, występujące nie tylko na gruncie prawa polskiego. Przedstawia zagadnienia podstawowe w procesie rozpoznania ustawowych znamion przestępstw spowodowania katastrofy i sprowadzenia jej bezpośredniego niebezpieczeństwa, problematykę strony przedmiotowej wskazanych przestępstw, ich stronę podmiotową oraz zbiegi przepisów. Sygnalizuje występowanie licznych trudności natury dowodowej w zakresie ustalenia winy sprawcy nie zawsze będącego uczestnikiem ruchu drogowego, chociaż z nim związanego w sposób pośredni. Przedłożone rozważania mogą być szczególnie przydatne dla praktyków zajmujących się zawodowo tego rodzaju przestępczością, w tym także prowadzeniem postępowań karnych w sprawach o wypadki drogowe.
7
Publication available in full text mode
Content available

Katastrofa w ruchu drogowym a nagłość zdarzenia, glosa do wyroku Sądu Najwyższego z 4 grudnia 2019 r., V KK 143/19, OSNKW 2020, nr 4, poz. 13

45%
Pawelec K. J.
Problemy Kryminalistyki
|
2021
|
issue 313
EN
The judgment I am going to comment on is particularly valuable for practice, especially as regards proving crimes that consist in causing traffic disasters or its immediate danger, and bringing about traffic accidents. This is because it refers to, so-called chain collisions that are more and more frequently encountered on motorways, expressways and in urban traffic. These accidents, also known as pile-ups, involve multiple vehicles. The judgement concerned the issue of a car crash unintentionally caused by the perpetrator who had fallen asleep while driving the vehicle. Particular attention was paid to the issue of the suddenness of the incident, its duration, location, as well as the concept of the unity of the act, which was treated from the legislative point of view, although that caused disputes. Unfortunately, the judgment ignores important evidential issues, such as: reasons for falling asleep and whether they were the driver’s fault: i.e. fatigue, health condition, medications taken, and does not take into account the violation of safety regulations by other participants of the pile-up. Thus, it introduces an element of randomness of the effect, and transfers its consequences to the driver who fell asleep; although it was him who caused the threat but its effects could not have been foreseen by him, and he cannot be burdened with such an obligation.
PL
Glosowany wyrok jest szczególnie cenny dla praktyki, zwłaszcza w zakresie dowodzenia popełnienia przestępstw spowodowania katastrofy w ruchu drogowym, sprowadzenia jej bezpośredniego niebezpieczeństwa, a nawet wypadku drogowego. Dotyczy on bowiem coraz częściej spotykanych na autostradach, drogach ekspresowych i w ruchu miejskim tzw. zderzeń łańcuchowych, określanych również jako karambole, w których brało udział wiele pojazdów. Odniesiono się w nim do problematyki nieumyślnego spowodowania katastrofy, której sprawca zasnął podczas kierowania pojazdem. Szczególną uwagę poświęcono zagadnieniom nagłości zdarzenia, jego czasokresu, umiejscowienia, jak też koncepcji jedności czynu, którą potraktowano z punktu widzenia normatywnego, chociaż jest to kwestia wywołująca spory. Niestety, wyrok pomija istotne aspekty dowodowe związane z przyczynami zaśnięcia i jego zawinieniem, tj. zmęczeniem, stanem zdrowia, zażywanymi lekami, nadto nie podejmuje rozważań związanych z naruszeniem zasad bezpieczeństwa przez innych uczestników karambolu. Tym samym wprowadza element przypadkowości skutku, a jego konsekwencje przerzuca na osobę, która zasnęła, choć to ona wywołała stan niebezpieczeństwa, ale jego skutków nie była w stanie przewidzieć, jak też takiego obowiązku nie można było na nią nałożyć.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.