Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: cognitive history

Sort By:

Limit search:

Poznanie geometryczne z kognitywnego punktu widzenia

100%

Pogonowski J.

Zagadnienia Filozoficzne w Nauce

2021

issue 70

183-211

This review discusses the content of Mateusz Hohol’s new book Foundations of Geometric Cognition. Mathematical cognition has until now focused mainly on human numerical abilities. Hohol’s work tackles geometric cognition, an issue that has not been described in previous investigations into mathematical cognition. The main strength of the book lies in its critical analysis of a huge amount of results from empirical experiments. The author formulates his theoretical proposals very carefully, avoiding radical and one-sided solutions. He claims that human geometric cognition is based mainly on two core systems, both being phylogenetically hardwired, namely the system of layout geometry and the system of object geometry. The interaction of these systems becomes amplified in the individual development of the mind, which, in turn, is supported by the use of language. The second part of the review contains the reviewer’s remarks concerning the history of geometry, experiments related to spatial representations, and the role of geometry in mathematical education.

Людина в історії vs історія в людині – ч. 3: Ноосферна трансформація, емпатія і феномен когнітивної історії

59%

Gorenko O.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

2021

issue 30

177-206

The article is a continuation of the author’s previous attempts to investigate profound ties between history and psychology. The perspectives to enrich cognitive potential of modern historiography as well as possibilities to apply cognitive science achievements and, in particular, cognitive psychology, are being analysed in this study. Special attention is paid to so called “cognitive history”, peculiarity of its interpretation and scientific functioning in the paradigm of Information society. The concept of cognitive history, put forward by O. Medushevska is studied; the estimation of its informational goals and cognitive priorities is proposed. Steady growth of cognitive competition on global and national levels in the period of transition from biosphere to noosphere as well as epistemological topicality of classic approach of V. Vernadsky and P.T. de Chardin are stated here. The necessity to reconsider basic approaches of harmonizing biospheric processes with consideration of steady development requirements is accentuated and cognitive aspects of interaction between world and national history are outlined. The need to significantly strengthen the cognitive dimension of the general process of updating the theoretical and methodological tools of modern historiography as a key area of accumulation of historical experience is emphasized. The urgent need for a new historical and methodological reflection on the concept of empathy is emphasized both in the interests of productive research perception of historical reality and in order to adequately adapt to the challenges of noosphere civilization.

Стаття є продовженням попередніх авторських спроб дослідження глибинного зв’язку історії та психології. У цій розвідці аналізуються перспективи збагачення когнітивного потенціалу сучасного історіописання, можливості використання здобутків когнітивної науки й, зокрема, когнітивної психології. Висвітлюються особливості феномена когнітивної історії, специфіка його тлумачення та наукового функціонування у просторі інформаційного суспільства. Розглядається концепція когнітивної історії, розроблена О.М. Медушевською, пропонується оцінка її інформаціологічної спрямованості та пізнавальних пріоритетів. Констатується неухильне зростання когнітивної конкуренції на глобальному та національному рівнях на сучасному етапі переходу від біосфери до ноосфери та епістемологічна актуальність класичних підходів В.І. Вернадського та П. Тейяра де Шардена. Акцентується глобальна потреба переосмислення базових підходів гармонізації біосферних процесів з урахуванням потреб сталого розвитку й окреслюються когнітивні аспекти взаємозв’язку всесвітньої та національної історії. Наголошується на назрілості посилення когнітологічного виміру загального процесу вдосконалення теоретико-методологічного інструментарію сучасного історіописання як ключового напрямку акумуляції історичного досвіду. Підкреслюється нагальна необхідність нової історико-методологічної рефлексії поняття емпатії як в інтересах продуктивного дослідницького сприйняття історичної реальності задля гуманістичного діалогу поколінь, так і з метою адекватної адаптації до викликів ноосферної цивілізації.

Refine search results

1 Zagadnienia Filozoficzne w Nauce

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Gorenko O.

1 Pogonowski J.

2 2021

Search results

Poznanie geometryczne z kognitywnego punktu widzenia

Людина в історії vs історія в людині – ч. 3: Ноосферна трансформація, емпатія і феномен когнітивної історії