Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 6

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  collapse of the USSR
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Margaret Thatcher’s Vision on the Russian Factor in the International Relations System (late twentieth - early twenty-first century)

100%
Cherevko O.
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
|
2021
|
issue 30
363-376
EN
The article analyzes the memoirs and scientific legacy of the Prime Minister of the United Kingdom during 1979-1990 Margaret Thatcher on the role of the USSR and Russia in the international relations system of the last third of the 20th ─ early 21st century. The evolution of Soviet/Russian-British relations in the active phase of the Cold War and its gradual extinction is studied: from the categorical rejection of the Soviet political regime at a time of stagnation to the establishment of active dialogue during the period of rebuilding and Gorbachev's "new political thinking". The paper focuses on the predictions of a respected British politician regarding Russia's role in the future of Europe and the world. The role of the nuclear factor in the implementation of Soviet-British relations is analyzed. The process of implementation of the "German question" through the prism of these relations is considered. The role of the United States as an important factor influencing the course of the Soviet/Russian-British dialogue is defined, in particular in the context of NATO's role, operation “Desert Storm”. The paper describes the main problems of Europe and the world, exacerbated during the collapse of the Soviet Union. Particular attention is paid to the consideration of interpersonal relations between Margaret Thatcher and Mikhail Gorbachev and the characteristics of his successors as leader of the state: Boris Yeltsin and Vladimir Putin.
2
Publication available in full text mode
Content available

Wojna w Ukrainie – przyczyny i skutki po ponad roku trwania

100%
Wiktor Z.
Studia Orientalne
|
2023
|
issue 3(27)
30-59
RU
Война в Украине продолжается уже больше года и нет никаких признаков того, что она скоро закончится. Eё причины очень сложны. Одним из них стала победа контрреволюции и падение социализма, а затем и распад бывшего Советского Союза в декабре 1991 года. Тогда были созданы 15 независимых (в разной степени) республик – их распад произошел не только идеологически и политически, но и экономически. Во многих из них возникли или возродились национализмы, в том числе религиозные, что затронуло не только основные бывшие союзные республики, но и многочисленные национальные меньшинства, в частности в странах Балтии, Кавказа и Поволжья. Некоторые из них переросли в локальные войны. Важную роль в распаде стран бывшего Советского Союза и ослаблении Российской Федерации сыграли внешние силы, империалистические страны, главным образом США, некоторые европейские страны, НАТО в целом, а также соперничающий с Россией Евросоюз и другие силы международного капитала. Война в Украине имеет более глубокие причины, и если Россия потерпит неудачу, это будет иметь дальнейшие неблагоприятные последствия для неё как великой державы и может даже стать началом её распада. Отсюда полная решимость правящих Россией сил добиться победы. При этом Украина пользуется поддержкой всего «глобального Запада» во главе с США, НАТО и Евросоюзом. Войне предшествовали многочисленные нарастающие противоречия и сопутствующие им конфликты. В 2004 году приняли они форму «Оранжевой революции», дальше «Революция достоинства», переворота на Майдане, а в конце концов провозглашения независимости Крыма, Донецкой и Луганской республик в 2014 году. Прошло еще восемь лет, прежде чем конфликт перерос в настоящую войну, хотя официально Россия до сих пор определяет её как «специальную военную операцию».
EN
The war in Ukraine has been going on for more than a year now and there is no indication that it will end soon. The causes of its outbreak are very complex. One of them was the victory of the counter-revolution and the collapse of socialism, followed by the collapse of the former Soviet Union in December 1991. At that time, fifteen independent republics were established to varying degrees – their disintegration took place not only ideologically and politically, but also economically. In many of them, nationalisms arose or were revived, including those based on religion, which included not only the main former union republics, but also numerous national minorities, particularly the Baltic states, the Caucasus, and the Volga region. Some of them turned into local wars. An important role in the disintegration of the countries of the former Soviet Union and the weakening of the Russian Federation was played by external forces, imperialist states, mainly the US, some European countries, NATO in general, and the rivalling with Russia European Union and other forces of international capital. The war in Ukraine has deeper causes, and in case of Russia’s defeat, it will have further adverse consequences for it as a great power, and may even become the beginning of its disintegration. Hence, the result is the full determination of the Russian ruling forces to achieve victory. At the same time, Ukraine enjoys the support of the entire „global West”, led by the US, NATO, and the European Union. The war was preceded by numerous growing contradictions and accompanying conflicts, which took the form of the ‚Orange Revolution’ in 2004, the so-called Revolution of Dignity and the Maidan coup, the declaration of independence by Crimea and the Donetsk and Luhansk Republics in 2014. It took another eight years for the conflict to escalate into a full-blown war, although Russia officially still defines it as a „special military operation”.
3
Publication available in full text mode
Content available

Specyfika bułgarskiego przełomu w kontekście typologii systemów komunistycznych Herberta Kitschelta

100%
Czernicka M.
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Politologica
|
2022
|
vol. 29
|
issue 371
3-12
EN
In this article, the problem concerning the political transformation in Bulgaria, that took place in the 80s and 90s of the 20th century, is analysed. The above mentioned issue is presented in the context of the typology of communist systems of Herbert Kitschelt, using the concept path dependence. It was established that both in imposing communism and in emerging from it had an impact on the speed and character of democratic transformations in this country, also on the creation and functioning of political parties and the party system.
PL
W artykule podjęto analizę problemu transformacji ustrojowej w Bułgarii, która miała miejsce w latach 80. i 90. XX wieku. Powyższą problematykę przedstawiono w kontekście typologii systemów komunistycznych Herberta Kitschelta, wykorzystując pojęcie zależności od ścieżki. Ustalono, że zarówno narzucanie komunizmu, jak i wychodzenie z niego miało wpływ na szybkość i charakter przemian demokratycznych w tym kraju, a także na powstawanie i funkcjonowanie partii politycznych oraz systemu partyjnego.
4
Publication available in full text mode
Content available

Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період

80%
Ткаченко І. В.
Проблеми всесвітньої історії
|
2021
|
issue 16
143-154
EN
The study examines the key aspects of the integration processes taking place in the states of the South Caucasus after the collapse of the USSR, primarily military conflicts as a result of the unbalanced ethnic policy of the former metropolis. And it is they that largely determine the course and direction of the integration policy of Azerbaijan, Armenia and Georgia. The methodology of the work is in the use of a comparative-historical and problem-research method of research combined with a critical analysis of researches related to the process of the post-Soviet transformation of the South Caucasus. The scientific novelty of the research lies in expanding the scientific understanding of the peculiarities of the existence of the newly independent states of the South Caucasus, determining the degree of influence of military conflicts on the integration prospects of the countries of the region. Analysis of studies, publications in the media, speeches and statements of the leaders of states allows us to determine how the conflict over Nagorno-Karabakh, the Russian-Georgian confrontations in Abkhazia and South Ossetia are reflected in the foreign policy course and the search for allies to resolve them. It has been established that the course of integration processes in the South Caucasus is still under the influence and serious pressure from the Russian Federation, which actively hinders the integration intentions of the countries of the region. The search for its place in the new realities of the era of independence has become the reason for such a phenomenon as a multi-vector foreign policy. At the same time, it is obvious that as a result of military conflicts, the vector of Georgia's integration is aimed at the state’s entry into NATO as a guarantor of security against Russia's neo-imperial aggression. Armenia, as an aggressor in the Karabakh conflict, chose a generally pro-Russian integration vector, while Azerbaijan focused on an alliance with Turkey.
UK
Дослідження стосується розгляду ключових аспектів інтеграційних процесів, що відбуваються у державах Південного Кавказу після розпаду СРСР, насамперед воєнних конфліктів, які стали наслідком незбалансованої етнічної політики колишньої метрополії. І власне вони значною мірою обумовлюють перебіг і напрями інтеграції Азербайджану, Вірменії та Грузії. Методологія роботи полягає у застосуванні порівняльно-історичного та проблемно-пошукового методу дослідження у поєднанні з критичним аналізом досліджень, які стосуються перебігу пострадянської трансформації Південного Кавказу. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні наукового розуміння особливостей існування нових незалежних держав Південного Кавказу, визначення міри впливу воєнних конфліктів на інтеграційні перспективи країн регіону. Аналіз досліджень, публікацій у ЗМІ, виступів та заяв лідерів держав дозволяє визначити, яким чином конфлікт за Нагірний Карабах, російсько-грузинські протистояння в Абхазії та Південній Осетії позначаються на зовнішньополітичному курсі та пошуку союзників для їх вирішення. Встановлено, що перебіг інтеграційних процесів на Південному Кавказі й досі перебуває під впливом і серйозним тиском з боку Російської Федерації, яка активно перешкоджає інтеграційним намірам країн регіону. Пошук власного місця у нових реаліях доби незалежності став причиною такого явища, як багатовекторність зовнішньої політики. Разом з тим очевидно, що внаслідок воєнних конфліктів вектор інтеграції Грузії направлений на вступ держави до НАТО як гаранта безпеки від неоімперської агресії Росії. Вірменія як агресор в карабаському конфлікті обрала проросійський вектор інтеграції, а Азербайджан зосередився на альянсі з Туреччиною.
5
Publication available in full text mode
Content available

Wielki zryw małego narodu: zapomniany ruch karabaski (1988–1990)

80%
Ordyan G., Pomieciński A.
Roczniki Humanistyczne
|
2021
|
vol. 69
|
issue 2
193-212
EN
In 1989, breakthrough events took place in Eastern European countries that changed the history of the region. The “round table” in Poland, the fall of the Berlin Wall or the “Velvet Revolution” in Czechoslovakia initiated the processes of liberalization and independence from the USSR. Over the time, these transformations were called “Eastern European Revolutions”. They contributed to the final collapse of the Soviet regime and caused the post-Soviet area to undergo significant social, political and economic transformations in the early 1990s. A year before these events, a great democratic movement began in the smallest Republic of the Soviet Union ‒ Armenia, which undermined the imperial policy of the Soviet authorities. Over the time, it adopted the name of the Karabakh Movement. The rebellion of the Armenian society that broke out in 1988 expressed the need for democratization of the Soviet society and played a significant role in the freedom aspirations of the Armenian people. Despite this, little is known about this movement, which is commonly associated with ethnic antagonisms between Armenia and Azerbaijan. The Karabakh movement remained “unnoticed” in the Soviet era, because the regime media blocked information about the mass occurrences of Armenians. Today, the issue of the Karabakh Movement is uncomfortable for political reasons, especially when we talk about Armenian-Russian relations, because Russia attaches great importance to glorifying USSR history. The main goal of the article is to reconstruct the activities of the Karabakh Movement in 1988–1990, as well as to attempt to understand its impact on the processes that contributed to the collapse of the Soviet Union in the context of transformations in Eastern Europe.
PL
W 1989 r. w państwach Europy Wschodniej doszło do przełomowych wydarzeń, które zmieniły historię tego regionu. „Okrągły stół” w Polsce, upadek muru berlińskiego czy „aksamitna rewolucja” w Czechosłowacji zapoczątkowały procesy liberalizacji i usamodzielnienia się od ZSRR. Z czasem transformacje te nazwano „Rewolucjami Europy Wschodniej”. Przyczyniły się one do ostatecznego upadku reżimu sowieckiego i sprawiły, że w początkach lat 90. minionego wieku obszar postradziecki uległ znaczącym przeobrażaniom społecznym, politycznym i gospodarczym. Rok przed wspomnianymi wydarzeniami rozpoczął się wielki ruch demokratyczny w najmniejszej republice Związku Radzieckiego – Armenii, który podważył imperialną politykę władz sowieckich. Z czasem przyjął on nazwę ruchu karabaskiego. Zryw społeczeństwa armeńskiego, który wybuchł w 1988 r., wyraził potrzebę demokratyzacji społeczeństwa radzieckiego i odegrał znaczącą rolę w dążeniach wolnościowych narodu ormiańskiego. Pomimo tego niewiele wiadomo na temat tego ruchu, który powszechnie kojarzony bywa z antagonizmami etnicznymi między Armenią a Azerbejdżanem. Ruch karabaski pozostał „niezauważony” w czasach sowieckich, ponieważ media reżimowe blokowały informacje o masowych wystąpieniach Ormian i konfliktach na Kaukazie. Współcześnie kwestia ruchu karabaskiego jest niewygodna z powodów politycznych, zwłaszcza gdy mówimy o stosunkach armeńsko-rosyjskich. Zasadniczym celem artykułu jest rekonstrukcja działań ruchu karabaskiego w latach 1988–1990, a także próba zrozumienia jego wpływu na procesy, które przyczyniły się do upadku Związku Radzieckiego w kontekście przemian Europy Wschodniej.
6
Publication available in full text mode
Content available

Z Układu Warszawskiego do NATO – przemiany w polityce bezpieczeństwa Polski w aspekcie Sił Zbrojnych RP

80%
Tomaszewski P.
Studia Administracji i Bezpieczeństwa
|
2021
|
issue 11
115-127
EN
This article presents the history of military and political changes in which Poland took part from the beginning of the second half of the 20th century to 1999. In particular, it focuses on issues related to the organization and functioning of the Warsaw Pact and the role of Poland in this military alliance. The article also describes the economic and political crisis that led to the collapse of the socialist camp, the new direction of the national security policy Poland chose after 1989 and the country's road to NATO membership.
PL
Niniejszy artykuł ukazuje historię przemian militarno-politycznych, w jakich wzięła udział Polska od początku drugiej połowy XX w. do 1999 r., w sposób szczególny uwzględniając zagadnienia dotyczące organizacji i funkcjonowania Układu Warszawskiego oraz roli Polski w tym sojuszu wojskowym. W dalszej części artykułu zaprezentowano kryzys gospodarczo-polityczny, który doprowadził do rozpadu obozu socjalistycznego oraz nowy kierunek polityki bezpieczeństwa, jaki obrała Polska po 1989 r. wraz z jej drogą do NATO.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.