Search results

1

„Titofania”. Formy obecności symbolicznej Josipa Broza Tity w Jugosławii doby socjalizmu

100%

Bogusławska M.

Poznańskie Studia Slawistyczne

|

2013

|

issue 5

EN

Text is an analysis of symbolic strategies, serving creation of Josip Broz Tito’s authority as the leader of the socialist Yugoslavia; it also reveals their cultural and political motivations. Author indicates three dominant factors in the process of cult creation, which are characteristic for the cult of personality in totalitarian systems; as such they also remain a specific continuation of traditions as a base of the local power culture. In this perspective, the Tito’s cult and political mythology as its frame is an endemic embodiment of mythological provincionalism with universal aspirations – typical for communism. The function of this cult is a consolidation of multi-nation community and legitimization of federal state formula in the conditions of immaturity of the local political culture.

2

Особливості туркменської моделі розвитку в період 1991-2020 рр.

77%

Цапко О. М.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 16

196-212

EN

The article comprehensively examines the main components of the Turkmen model of development. In particular, it is noted that today Turkmenistan, compared to other post-Soviet countries, has hardly been affected by modern processes of reforming public life and economic sphere on the basis of democracy, rule of law, building a civilized market and a full-fledged civil society. The author of the article gives a detailed description of modern informal clan structures in Turkmenistan, clarifies their nature and the degree of influence on the functioning of the state and legal system of the country. In particular, it is concluded that the decisive role in the formation of the peculiarities of the Turkmen model of development was played by clan - tribal groups, which have developed here historically. The dominant role among them in public authorities today is occupied by Akhal Tekins.The period of formation of the Turkmen model of development was conditionally divided into two stages. The first stage covers the chronological framework from 1991 to 2006; it is connected with the rule of the first president of the country S. Niyazov. Characteristic features of this period were that proclaimed in the Constitution of Turkmenistan, the construction of a democratic society was replaced by the transition to a “national classless society of a fundamentally new type” at the center of which is the president with unlimited power and cult of personality. The second stage concerns the beginning of 2007 and to the present day. It is connected with the rule of G. Berdymukhamedov. Despite some attempts to democratize the existing systems of government, the activities of the new leader, as well as his predecessor, is characterized by the secrecy and family-clan nature of the ruling elite.A significant place in the article is also given to the study of the peculiarities of economic development of the country, in particular in the field of investment activities. In addition, the main factors influencing the evolution of modern Turkmen foreign policy from a policy of neutrality to isolationism are identified. The author of the article also notes the existence in the modern political system of Turkmenistan of a kind of institutional-legal vacuum, which ultimately leads to the formation of a cult of personality in the country. All this has become a significant obstacle to the process of forming a modern institutional structure in the country.

UK

У статті комплексно досліджуються основні складові туркменської моделі розвитку. Зокрема зазначається, що на сьогоднішній день Туркменістан, в порівнянні з іншими країнами пострадянського простору, майже не зачепили сучасні процеси реформування суспільного життя і економічної сфери на засадах демократії, верховенства права, побудови цивілізованого ринку та повноцінного громадянського суспільства. Автором статті дається розгорнута характеристика сучасним неформальним клановим структурам Туркменістану, з’ясовується їхня природа та ступінь впливу на функціонування державно-правової системи країни. Зокрема, робиться висновок, що визначальну роль в процесі формування особливостей туркменської моделі розвитку відіграли кланово-племінні угрупування, які тут склалися історично. Домінуючу роль серед них в органах державної влади нині сьогодні займають ахальські текінці. Період формування туркменської моделі розвитку умовно було поділено на два етапи. Перший етап охоплює хронологічні рамки з 1991 по 2006 рр., він пов’язаний з правлінням першого президента країни С. Ніязова. Характерними ознаками цього періоду стало те, що проголошена в Конституції Туркменістану, побудова демократичного суспільства була підмінена переходом до «національного безкласового суспільства принципово нового типу» у центрі якого знаходиться президент країни з наділеними необмеженими владними повноваженнями та культом особи. Другий етап стосується початку 2007 р. і до нині. Він пов’язаний з правлінням Г. Бердимухамедова. Незважаючи на певні спроби демократизувати існуючу систему державного правління, діяльність нового керманича, так само як і його попередника, характеризується закритістю і сімейно-клановим характером правлячої верхівки. Значне місце в статті, також приділене дослідженню особливостей економічного розвитку країни, зокрема в сфері інвестиційної діяльності. Крім того, визначаються основні чинники, які впливають на процес еволюції сучасної туркменської зовнішньої політики від політики нейтралітету до ізоляціонізму. Автор статті також зазначає існування в сучасній політичній системі Туркменістану своєрідного інституційно-правового вакууму, який зрештою і призводить до формування в країні культу особи президента. Все це стало суттєвою перепоною процесу формування в країні модерної інституційної структури.

3

„Cały kraj serdecznie wita swego pierwszego obywatela”. Przebieg obchodów 60. rocznicy urodzin Bolesława Bieruta na łamach „Trybuny Ludu”

68%

Bednarczyk M. J.

Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia

|

2014

|

vol. 69

EN

Bolesław Bierut, the President of Poland (1947–1952) and from 1948 the First Secretary of the Central Committee of the Polish United Workers’ Party, was a leading political figure of postwar Poland. The paper analyses the way in which the propaganda machine associated with “People’s Tribune” (“Trybuna Ludu”), an official media outlet of the Polish United Workers’ Party, presented the celebrations of Bierut’s 60th birthday. On the 18th and 19th of April 1952, thirty news items mentioning the celebrations of Bierut’s 60th birthday were published, ranging from congratulation letters to reports on meeting production targets by factories and individual workers. Official ceremonies constituted an attempt of the Polish regime to create a cult of Bolesław Bierut and were inspired by the similar ones organized by the Kremlin and associated with Joseph Stalin’s cult of personality. The Soviet propaganda was a clear source of inspiration for “People’s Tribune” whose aim was to demonstrate how lavishly the communist society celebrated Bierut’s birthday. Nevertheless, the official enthusiasm was not shared by all readers.

PL

W Polsce powojennej czołową postacią był Bolesław Bierut, prezydent RP w latach 1947–1952, od 1948 r. I sekretarz Komitetu Centralnego Polskiej Zjednoczonej Partii Robotniczej. W rozprawie podjęto temat propagandowego obrazu obchodów 60. rocznicy urodzin Bieruta, ukazanego w artykułach „Trybuny Ludu”, naczelnym organie prasowym PZPR. W dniach 18–19 kwietnia 1952 r. opublikowano 30 wzmianek poświęconych obchodom, w tym listy gratulacyjne i potwierdzenia wykonania zobowiązań podjętych dla uczczenia wydarzenia przez zakłady pracy i osoby prywatne. Oficjalne ceremonie miały stanowić element kultu jednostki Bieruta. Widoczne są także podobieństwa z uroczystościami związanymi z osobą Józefa Stalina, które wpłynęły na krajowe obchody, a poszczególne etapy przygotowań były nawiązaniem do rytuału odbywającego się na Kremlu. Opis przedstawianych wydarzeń był przesiąknięty propagandą wzorowaną na tej rozpowszechnionej w Związku Radzieckim. Celem było pokazanie, w jak uroczysty sposób społeczeństwo czciło rocznicę, wizja ta nie była jednak bezkrytycznie przyjmowana przez czytelników.

Refine search results

1 Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia

1 Poznańskie Studia Slawistyczne

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Bednarczyk M. J.

1 Bogusławska M.

1 Цапко О. М.

1 2021

1 2014

1 2013

„Titofania”. Formy obecności symbolicznej Josipa Broza Tity w Jugosławii doby socjalizmu

Особливості туркменської моделі розвитку в період 1991-2020 рр.

„Cały kraj serdecznie wita swego pierwszego obywatela”. Przebieg obchodów 60. rocznicy urodzin Bolesława Bieruta na łamach „Trybuny Ludu”