Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: dialogic nature

Sort By:

Limit search:

ЗНАНИЯ ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ТЕКСТА АКАДЕМИЧЕСКОЙ ЛЕКЦИИ КАК БАЗА ДЛЯ ОСМЫСЛЕНИЯ МЕХАНИЗМОВ ЕГО ПРОДУЦИРОВАНИЯ

100%

Пахненко И.

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

2016

issue 6(60)

53-61

Practice shows that the students, future teachers of linguistics and linguistic disciplines have some difficulties in building and text design of academic lectures. The development of this segment of professional speech training is only possible in the context of knowledge about the peculiarities of the text of modern scientific and educational lectures, which are determined by the latest achievements in the field of text linguistics, communicative linguistics, pedagogical discourse, etc. The most important feature of the text of academic lecture is informative character, which is determined by logicality, objectivity, accuracy, conclusiveness of presentation, terminology and saturation and is reflected in two types of information – content-factual and thematic. The integrity of the text of scientific and educational lecture is achieved by the presence in it of the structures which “need detailing and allows the reader or listener to identify the themes and subthemes of the text”; the internal organization of semantic unity, i.e. the distinct relations between the main theme and its sub-themes, on the basis of which the student can “predict” the thinking of the teacher; the presence of transitions between the completed parts of the lecture. Peculiar embodiment in scientific and educational texts gets the category of the continuum: the continuum of time and space is poorly represented (except for those segments of the lectures, where we are talking about the formation and development of an issue in the history of linguistics or lingua-methodology), the information unfolds in a logical term in different ways, deductive, inductive, traduction, problem. A continuum of an academic lecture is provided by special types of communication – cohesion: traditional grammatical means (conjunction, conjunctive words, prepositions, adverbs), logical (verbal formulas), and composite-structural. The peculiarity of the category of connectedness is a large amount of retrospection. A distinctive feature of an academic lecture takes place its dialogical nature, which implies that in the process of creating the text of the lecture is dialogical knowledge correlation – the correlation of “old” (already existing in the information supply of students) and “new” knowledge. The presented analysis of the lecturer’s speech parties in statics is the basis for understanding activity programs underlying the construction of these texts (dynamics).

Питальне висловлення як компонент народнопісенного дискурсу: лінгвокульторологічний аспект

70%

Шабат-Савка (Shabat-Savka) С. S.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

2022

issue 6(3)

35-44

Лінгвокультурологічний підхід у поліпарадигмальному просторі сучасного мовознавства детермінує появу наукових студій, присвячених аналізові різнорівневих мовних одиниць як етномаркованих ресурсів, що виражають національну культуру та ментальність у текстах народної творчості, у фольклорі, пареміях. У цьому аспекті вирізняються українські народні пісні, високу поетичність, експресивність, образність та ліризм яких створюють синтаксичні конструкції. Зокрема у статті проаналізовано питальні конструкції як посутні компоненти народнопісенного дискурсу, що заторкують ментальні сфери мовної особистості й маркують національно-мовний світогляд мовця-українця. На багатому фактичному матеріалі визначено комунікативно-інтенційний зміст питальних висловлень, схарактеризовано моделі-реалізації інтенцій запиту, які, як засвідчує створена джерельна база, вербалізують, з одного боку, різноспрямовані питальні компоненти (займенники й прислівники), що вербалізують зʼясувальні інтенції, спрямовані на розвиток когнітивного процесу-пошуку, а з іншого боку, питальні частки, що актуалізують у народнопісенному дискурсі емоційно-оцінну семантику (сумнів, припущення, здивування, докір, сміх, образу тощо). З використанням релевантної лінгвометодології представлено адресантно-адресатний континуум пісенної комунікації (мати – син, батько – донька, чоловік – дружина, брат – сестра та ін.), що підкреслює важливу роль питальних конструкцій у реалізації діалогійності, у створенні природності й динамічності пісні, у вираженні первинних та вторинних функцій питальності. Докладне вивчення різножанрових пісень (колядок і щедрівок, веснянок, коломийок, пісень купальських, хрестинних, колискових, родинно-побутових, соціально-побутових та ін.) вможливило визначення функційного потенціалу питальних конструкцій, спрямованого на вираження експресивності, емоційності та оцінки, на увиразнення мажорної чи мінорної тональності пісні, на вияскравлення глибинної чуттєвості та поетичності людини як репрезентанта української культури та лінгвоментальності.

The linguo-cultural approach in the poly-paradigmatic scope of modern linguistics determines the appearance of scientific studies on multilevel language units as ethnomarked resources that express national culture and mentality in the folk literary texts, folklore, parables. In this aspect, Ukrainian folk songs stand out due to the high poeticism, expressiveness, imagery and lyricism created by syntactic constructions. This article, in particular, analyzes interrogative constructions as meaningful components of folk song discourse that affect mental spheres of the language personality and mark the national-linguistic worldview of the Ukrainian speaker. Drawing upon the research material the author defined communicative-intentional content of interrogative statements, characterized the models-realization of query intentions, which, as evidenced by the created source data, verbalize, on the one hand, multidirectional interrogative components (pronouns and adverbs) that embody explanatory intentions aimed at cognitive process-search, and on the other hand, interrogative particles that actualize emotional and evaluative semantics (doubts, assumptions, surprise, reproach, laughter, resentment, etc.) in the folk song discourse. By using the relevant linguistic methodology, it became possible to present the addresser-addressee continuum of song communication (mother – son, father – daughter, husband – wife, brother – sister, etc.), which emphasizes the important role of interrogative constructions in dialogic speech, in creating naturalness and dynamics of the song, as well as in the expression of primary and secondary interrogative functions. A detailed study of various genres of songs (Christmas carols, spring songs, bathing songs, baptismal songs, lullabies, family-household songs, social-household songs, etc.) enabled us to determine the functional potential of interrogative constructions aimed at expressiveness, emotionality and evaluation. It is also focused on the major and minor key of the song, highlighting deep sensuality and poeticism of man as a representative of Ukrainian culture and linguo-mentality.

Refine search results

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

1 Пахненко И.

1 Шабат-Савка (Shabat-Savka) С. S.

1 2022

1 2016

Search results

ЗНАНИЯ ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ТЕКСТА АКАДЕМИЧЕСКОЙ ЛЕКЦИИ КАК БАЗА ДЛЯ ОСМЫСЛЕНИЯ МЕХАНИЗМОВ ЕГО ПРОДУЦИРОВАНИЯ

Питальне висловлення як компонент народнопісенного дискурсу: лінгвокульторологічний аспект