Search results

1

Wyzwalanie z jasyru – w świetle XVII-wiecznych pamiętników i diariuszy

100%

Ryba R.

Pamiętnik Literacki

|

2022

|

vol. 113

|

issue 2

77-93

PL

Dla rządów dawnej Rzeczypospolitej zmagania z Tatarami – napadającymi na ziemie polskie w celach grabieżczych – stanowiły poważny problem. Znalazł on odzwierciedlenie w staropolskich pamiętnikach. Wielu memuarystów (Jan Florian Drobysz Tuszyński, Stanisław Druszkiewicz, Mikołaj Jemiołowski, Joachim Jerlicz, Samuel Maskiewicz, Jan Zbigniew Ossoliński, Kazimierz Sarnecki) opisywało zjawisko porywania jasyru – dotkliwe dla ówczesnego polskiego społeczeństwa pod względem politycznym, gospodarczym, demograficznym oraz godności narodu. Wśród rozmaitych spostrzeżeń, związanych z niewolą u Tatarów i Turków, dawni pamiętnikarze czynili uwagi na temat wyzwalania z jasyru. Wskazywali na różne jego sposoby: czyn zbrojny w bezpośredniej konfrontacji z najeźdźcą; wykup (przez krewnych, przez obcych w ramach dobroczynności); wymiana więźniów; uwalnianie na mocy traktatów zawieranych bezpośrednio po zakończeniu bitwy. Ponadto znaczny udział w wyzwalaniu pojmańców odgrywały poselstwa, które wysyłano do państwa Porty.

EN

Struggles with the Tatars who plundered Poland were a real problem for the authorities of the Old Polish Republic. This issue proves to be well mirrored in old-Polish memoirs. Many memoir writers (Jan Florian Drobysz Tuszyński, Stanisław Druszkiewicz, Mikołaj Jemiołowski, Joachim Jerlicz, Samuel Maskiewicz, Jan Zbigniew Ossoliński, Kazimierz Sarnecki) described the subject of Turkish captivity as severe for the Polish nation as regards the political, economic, demographic, and national pride. Among the numerous observations linked to Turkish and Tatar captivity, the diarists uttered remarks on the liberation from slavery. They listed the following solutions to effectuate it, namely military actions to openly confront the oppressor, a buyup (by relatives, strangers, or as an act of charity), prisoner swaps, or release based on treaties concluded immediately after the fight. Besides, envoys sent to the Sublime Porte actively participated in prisoner deliverance.

2

Opinie o ceremoniale dyplomatycznym w Rosji na podstawie relacji uczestników poselstw Rzeczypospolitej w drugiej połowie XVII wieku

80%

Wojciechowski J.

Wieki Stare i Nowe

|

2019

|

vol. 14

|

issue 19

71-87

PL

Celem artykułu jest przedstawienie sposobu przyjmowania misji dyplomatycznych Rzeczypospolitej w Rosji w drugiej połowie XVII wieku. Opierając się na przebiegu poselstw, ukazano, jak Rosjanie przyjmowali poselstwa dyplomatyczne w ich kraju, na co zwracali szczególną uwagę oraz jak starali się wpływać na tok rozmów. Podkreślono znaczenie, jakie wówczas przywiązywano do zachowania zasad ceremoniału dyplomatycznego.

3

Внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Румунії у першій половині 1921 року (за донесеннями австрійської дипломатичної місії у Бухаресті)

61%

Zhaloba I., Piddubnyi I.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

EN

This article finds out the main internal and international political events and processes in the Kingdom of Romania in the first half of 1921 covered at the reports of the envoy, later the Ambassador, of the Republic of Austria Wilhelm Stork, much of which is introduced into scientific circulation for the first time. In writing the article, the authors used general scientific and special methods, including archival heuristics. According to the results of the study, it was stated that in the first half of 1921 the internal political situation in Romania looked tense, but controlled. At that time were taken measures to prevent events of internal strife, as was the case with the newly formed Communist Party, being controlled externally, fact, which drew the attention of diplomats. The Government, comprehending the inevitability of changes, carried out agrarian reform and streamlined church relations, while pursuing a consistent policy of Romanianization of the territories that were included in the kingdom after the First World War. At the same time, everything was done to get along with the neighbors, protecting themselves from misunderstandings with them and from the threat of being left alone in the case of a Bolshevik invasion. It has succeeded in either concluding relevant agreements, signing protocol of intentions or making significant progress during the negotiations. An example of such success was the Polish-Romanian agreement on a defense alliance and joint defense against the enemy from the east. The actions aimed at creating a defense alliance for protection against Hungary, in which other interested states were involved, seemed more consistent. One of the ways to consolidate the actions of diplomats was the conclusion in 1921 of marriages between members of the Romanian and Greek dynasties. This practice will continue with the marriage between a representative of the Romanian and a representative of the Serbian dynasty later more. The only thing that failed was to reach an agreement with Soviet Russia, respectively in two main tasks - to achieve recognition by the Bolsheviks of the inclusion of Bessarabia in Romania and the return of Romanian gold and foreign exchange reserves, the waste of which the Bolsheviks denied.

UK

Стаття має на меті висвітлення внутрішньо- та зовнішньополітичних процесів у королівстві Румунія в першій половині 1921 р. на основі донесень, підготовлених посланником Австрійської Республіки Вільгельмом Шторком, значна частина яких запроваджується до наукового обігу вперше. При написанні статті авторами використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема архівної евристики. За результатами проведеного дослідження констатовано, що на першу половину 1921 р. внутрішньополітична ситуація в Румунії виглядала напруженою, але контрольованою. Уряд, розуміючи невідворотність змін, здійснював аграрну реформу і впорядковував церковні відносини, паралельно здійснюючи послідовну політику румунізації територій, які були включені до королівства за результатами Першої світової війни. Для запобігання внутрішньому розбрату вживалися заходи убезпечення від діяльності керованих ззовні партій, як це було з новозаснованою Комуністичною партією, на що зверталася увага дипломатів. Одночасно, робилося все, щоб порозумітися з сусідами, убезпечивши себе від непорозумінь із ними та від загрози залишитися сам на сам у разі більшовицького вторгнення. Тут вдалося укласти відповідні угоди, підписати протоколи про наміри чи, принаймні, досягти значного прогресу в переговорах. Прикладом подібного успіху вважається польсько-румунська угода про оборонний союз та спільний захист від ворога зі сходу. Послідовнішими виглядали дії, спрямовані на створення оборонного союзу для захисту від Угорщини, до якого були залучені інші зацікавлені держави. Одним із способів закріпити дії дипломатів стало укладення в 1921 р. шлюбів між представниками румунської і грецької династій. Ця практика продовжиться і укладенням шлюбу між представницею румунської та представником сербської династії трохи згодом. Єдине, що не вдалося, так це порозумітися з радянською Росією, відповідно вирішити два ключових завдання – досягти визнання від більшовиків включення до складу Румунії Бессарабії та повернення золотовалютного запасу, розтрату якого більшовики заперечували.

Refine search results

1 Pamiętnik Literacki

1 Wieki Stare i Nowe

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Piddubnyi I.

1 Ryba R.

1 Wojciechowski J.

1 Zhaloba I.

1 2022

1 2021

1 2019

Wyzwalanie z jasyru – w świetle XVII-wiecznych pamiętników i diariuszy

Opinie o ceremoniale dyplomatycznym w Rosji na podstawie relacji uczestników poselstw Rzeczypospolitej w drugiej połowie XVII wieku

Внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Румунії у першій половині 1921 року (за донесеннями австрійської дипломатичної місії у Бухаресті)