Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 8

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  epithet
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Leksykalne środki tradycyjnej stylistyki we współczesnych badaniach nad stylem. (O smutnym losie epitetu)

100%
Witosz B.
Stylistyka
|
2017
|
vol. 26
39-49
EN
The author is interested in the presence of the traditional features of style (verbal figures) in contemporary stylistics – theory, teaching, and interpretations. The author primarily focuses on the epithet; notes that only in teaching the science of stylistics refer to traditional verbal figures. In the theory of contemporary stylistics, style is understood broadly – as a cultural category, and its characteristics are sought in the semantics of words and their cultural connotations. The word epithet, however, is used in the media and in the colloquial sense in a different meaning from the traditional one. It is  synonymous with verbal abuse and is used to insult or humiliate someone. Most often, it occurs in conjunction with the adjective “abusive” (derogatory epithets). The author concludes that while epithet was formerly considered an element of high style and decorative, today it is considered stylistically inferior.
2
Publication available in full text mode
Content available

Ulpia Topeiros. The Imperial Nomen Gentilicum in a city-title roman Thrace

85%
Topalilov I.
Studia Europaea Gnesnensia
|
2022
|
issue 24
87-93
EN
This paper explores the reasons why ἡ Τοπειριτῶν πόλις obtained the Trajanic nomen gentilicium Οὐλπία in its title. The question arises since it appears on the municipal coin series minted for Topeiros at a particular moment in time, specifically in 212 AD. This coincides with an imperial visit which Caracalla and his mother Julia Domna paid in the city. The author argues that by using such propaganda gimmick, the local authority sought to attract the emperor’s attention to the privileges and most probably territorial extension granted byTrajan but later delayed by Hadrian. The lands in question had originally belonged to the neighboring city of Abdera. It appears that the town leaders of Topeiros succeeded, since an in scription dated to the reign of Maximinus Thrax (235-238) shows a vast extension of the municipality’s landhold eastwards.
3
Publication available in full text mode
Content available

Мовно-експресивна палітра ідіостилю Юрія Кобилецького (на матеріалі есеїстики)

71%
Denyskina G., Kobeletska O.
Intercultural Communication
|
2017
|
issue 2
15-30
EN
The article is about problem of expressing verbal expression in the texts essay of Yu Kobyletskyi. Purpose. identify and describe stylistic expressive units used by the author of collections of essays. Methods: descriptive (inventory and describe linguistic units on stylistic grounds), semantic analysis, which found existing between the expressive language units communications system, and especially the tropics inherent essay texts of Yu. Kobyletskyi. Results. Essays of Yuriy Kobyletsky is kind of an attempt to prove that Ukrainian culture even in all the Soviet space was represented by true masters of high art. The most common means of verbal expression in the text of Yu. Kobyletskyi essay, reflecting individual artist's worldview, there are stylistic tropes and figures: metaphor, personification, simile, antithesis, adjectives, hyperbole, litotes, allusions, combining different styles vocabulary that help tie together and convey to the audience seemingly contradictory events and phenomena witnessed was an outstanding scholar and writer.
4
Publication available in full text mode
Content available

Oсобенности эпитетации в музыкальных рецензиях

71%
Dzienisiewicz M.
Studia Rossica Gedanensia
|
2022
|
issue 9
104-116
PL
Niniejszy artykuł prezentuje typy epitetów charakterystycznych dla recenzji muzycznych, obfitujących w środki wyrazu artystycznego. Z rosyjskojęzycznych tekstów krytyki muzycznej wyodrębnione zostały epitety z semantyką oceny, epitety z semantyką uczuć, epitety odnoszące się do dźwięku i jego właściwości, epitety utworzone od nazwisk kompozytorów i dyrygentów, a także epitety będące nazwami utworów muzycznych. Z przedstawionych przykładów wynika, że gatunek recenzji muzycznej cechuje użycie epitetów autorskich, indywidualnych, nierzadko odwołujących się do metafory, a także o różnorodnym pochodzeniu w zakresie części mowy.
EN
The article presents the types of epithets characteristic of music reviews, which are rich in means of artistic expression. Epithets with the meaning of evaluation, epithets which denote feelings, epithets referring to sound and its properties, epithets derived from the names of composers and conductors, as well as epithets that are the names of musical works have been retrieved from Russian-language texts of music criticism.
5
Publication available in full text mode
Content available

Лингвистика тропов: сходства и различия в национачъных стилях

57%
ИВЧЕНКОВ В. И.
Stylistyka
|
2012
|
vol. 21
129-140
EN
Based on the materials o f the works of the Belarusian writer Vladimir Korotkevich and their translauons into Russian, the problems of linguistic organization o f tropes are consiucred, their generating features o f the idiostyle and creative manner o f mastering words are defined, < ..nilarities and dilferences in national stylistic Systems of the Russian and Belarusian languages are presented, and the categorical character o f trope implicitness isrevealed.
6
Publication available in full text mode
Content available

Прагматичні функції стилістичних засобів в діалогічному мовленні героїв роману Річарда Олдінгтона «Death of a hero»

57%
Кобута (Kobuta) С. S.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 6(3)
111-121
UK
Дана стаття розглядає роль і місце стилістичних засобів у художньому творі в контексті літературної прагматики. Опираючись на рівень «автор – твір - читач», літературна прагматика пропонує трактування тексту із урахуванням прихованої інформації. Метою даної розвідки є стилістичний аналіз діалогічного мовлення персонажів роману Річарда Олдінгтона «Death of a Hero» та визначення прагматичних функцій зазначених стилістичних засобів як носіїв імпліцитної інформації. Окрім прямих авторських описів, Річарда Олдінгтон характеризує своїх персонажів через їхнє мовлення. Стилістичні фігури у діалогах допомагають оцінити ситуацію та зрозуміти спосіб мислення і характери головних героїв. Фонетичні та графічні стилістичні засоби найчастіше вказують на соціальне походження мовця, іноді на його емоційний стан та особливості мовлення. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах досить часто зустрічаються у вигляді обірваних речень, що не стільки додає естетичної краси чи розуміння ідей, скільки дозволяє авторові героя правдоподібнішим, змусити читача перейнятися його проблемами. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах розглянутого роману націлюють читача на можливість самостійно завершити думку героя, зрозумівши хід його думок. Найчастіше в діалогах роману Річард Олдінгтон використовує лексичні стилістичні засоби, які не лише збагачують мову того чи іншого персонажа, але й дозволяють судити про широту його кругозору, глибину знань, ерудицію, образність мислення, належність до того чи іншого прошарку суспільства, вікової групи, епохи. Саме завдяки тропам авторові імпліцитно вдається пояснити, що між головним героєм та його оточенням завжди існувала прірва непорозуміння, незалежно від середовища в якому він знаходився. Особливу прагматичну функцію виконує контраст вживання тропів у мовленні головного героя до того як він став солдатом і після, демонструючи фундаментальність змін, які відбулися у його свідомості. Однією з найважливіших прагматичних функцій вживання стилістичних фігур у діалогах є надання читачам можливості отримати додаткову інформацію про покоління, яке описує Річард Олдінгтон, принципи його світогляду та систему цінностей.
EN
This article deals the role and place of stylistic devices in a work of art in the literary pragmatics context. Operating on the level «author – work – reader», literary pragmatics offers an interpretation of the text together in the light of hidden information. The paper focuses on the stylistic analysis of the dialogues of the characters in Richard Aldington’s novel “Death of a Hero” and defining the pragmatic functions of the given stylistic devices as source of implicit information. In addition to direct descriptions, Richard Aldington characterizes his characters through their speech. Stylistic figures in the dialogues help to assess the situation and understand the way of thinking of characters and their personal features. Phonetic and graphic stylistic devices often indicate the social background of the speaker, his emotional state and situations in which dialogues take palce. Syntactic stylistic means in dialogues are usually broken sentences, they do not add much aesthetic beauty or understanding of ideas, but they allow the author to make characters more believable so that readers feel for them. Syntactic stylistic devices in the dialogues of the novel provide readers with an opportunity to complete the thought of the character, to understand the course of their thoughts. The most frequently used stylistic devices in the dialogues of the novel Richard Aldington are of a lexical stratum; they not only enrich the language of a character, but also allow to evaluate their intelligence, depth of knowledge, imagination level, social background, age group, era. It is thanks to the stylistic devices that the author implicitly manages to explain that there has always been an abyss of misunderstanding between the protagonist and his surrounding, regardless of where he was at a certain stage of life. The contrast of the use of tropes in the speech of the protagonist before and after he became a soldier, demonstrating the fundamental changes in his outlook, shows a particularly important pragmatic function of the stylistic devices usage.
7
Publication available in full text mode
Content available

Эпитет «крутой» в лирике Павла Васильева: соотношение общеязыковой и окказиональной семантики

50%
Temirgazina Z.
Przegląd Rusycystyczny
|
2023
|
issue 1 (181)
123-142
RU
В статье рассматривается специфика употребления эпитета, выраженного прилагательным крутой, в лирических текстах поэта первой половины ХХ века Павла Николаевича Васильева. Его творчество отличается динамичностью, особой образностью. Вот почему эпитет крутой с его семантикой силы, резкости, решительности и суровости так востребован в поэтике Васильева. Обычная семантика трансформируется в поэтическом дискурсе и обрастает дополнительными семантическими приращениями, в той или иной степени связанными с конвенциональным значением - от эксплицитной связи до отдаленной. В зависимости от степени трансформации условных значений выделяют три типа эпитетов: условные эпитеты, семантические окказионализмы и семантические метаморфозы. Для поэтики Васильева характерна трансформация в соответствии с его идейно-художественными воззрениями эпитетов, выражаемых словом крутой. Семантические окказионализмы и метаморфозы составляют 84,54 % употребления рассматриваемых эпитетов. С помощью окказиональных эпитетов поэт создает неповторимые макрообразы и символы, существенные для его поэтического мировоззрения, например, символ коня.
PL
Artykuł omawia specyfikę użycia epitetu wyrażonego przymiotnikiem „krutoy” w tekstach lirycznych poety pierwszej połowy XX wieku Pawła Nikołajewicza Wasiliewa. Jego twórczość wyróżnia się dynamiką i szczególną obrazowością. Dlatego też epitet „krutoy” z jego semantyką siły, ostrości, gwałtowności, stanowczości i surowości jest tak pożądany w poetyce Wasiliewa. Zwyczajowa semantyka zostanie przekształcona w dyskursie poetyckim i wzbogacona o dodatkowe znaczenia, związane z konwencjonalnym znaczeniem w różnym stopniu – od wyraźnego związku do odległego. W zależności od stopnia przekształcenia znaczeń konwencjonalnych można wyróżnić trzy typy epitetów: epitety zwyczajowe, okazjonalizmy semantyczne i metamorfozy semantyczne. Typowe dla poetyki Wasiliewa są przekształcenia epitetów wyrażanych słowem „krutoy”, zgodne z jego poglądami ideowymi i artystycznymi. Semantyczne okazjonalizmy i metamorfozy stanowią 84,54% użycia omawianych epitetów. Za pomocą okazjonalnych epitetów poeta tworzy niepowtarzalne makroobrazy i istotne dla jego poetyckiego światopoglądu symbole, na przykład symbol konia.
EN
The article deals with the specificity of the use of the epithet, expressed by the adjective krutoi, in the lyric texts of Pavel Nikolaevich Vasiliev, the poet of the first half of the twentieth century. His work is notable for its dynamism, special imagery. That is why the epithet krutoi with its semantics of sharpness, strength, abruptness, decisiveness and severity is so in demand in Vasiliev's poetics. Usual semantics is transformed in poetic discourse and is overgrown with additional semantic increments, to varying degrees associated with conventional meaning - from an explicit connection to a distant one. Depending on the degree of transformation of conventional meanings, we distinguish three types of epithets: conventional epithets, semantic occasionalisms and semantic metamorphoses. Typical for Vasiliev's poetics is the transformation in accordance with his ideological and artistic views of the epithets expressed by the word krutoi. Semantic occasionalisms and metamorphoses make up 84.54% of the use of the epithets under consideration. With the help of occasional epithets, the poet creates unique macro-images and symbols that are essential for his poetic worldview, for example, the symbol of a horse.
8
Publication available in full text mode
Content available

Размова… ...сусветаў: Інтэрпрэтацыя стылеўтваральных вобразных сродкаў і арыгінальных вобразаў паэтычнага маўлення Яна Чыквіна

50%
Пісарэнка А.
Acta Albaruthenica
|
2020
|
issue 20
229-238
PL
Specyfika języka poetyckiego Jana Czykwina wyraźnie występuje na poziomie leksykalnym i fonetycznym. W przebadanych tekstach produktywnymi środkami poetyckimi są metafory (rzeczownikowe i czasownikowe) oraz epitety, które charakteryzują się różnorodnością pod względem struktury, gramatyki i nasycone są treścią autorską. Środkiem kształtującym styl jest instrumentacja głoskowa, za pomocą której autor stwarza oryginalne obrazy. W wierszu Rozmowa wszechświatów poeta korzysta z graficznych środków wyrazu. Obraz graficzny napełnia się sensem i jest łatwiejszy w odbiorze przez czytelnika, gdy samogłoski i spółgłoski nakładają się na siebie, tworząc słowa. Wtedy między wszechświatami odbywa się dialog. Język poetycki J. Czykwina stanowi całościowy system, składniki którego wzajemnie na siebie oddziałują, wyrażają indywidualne skojarzenia autora, skutkiem czego jest przekształcenie rzeczywistości w poetycki obraz przestrzeni.
BE
Спецыфіка паэтычнага маўлення Я. Чыквіна выразна выяўляецца на лексічным і фанетычным узроўнях. Прадуктыўным тропам у прааналізаваных тэкстах з’яўляюцца метафара – назоўнікавая і дзеяслоўная разнавіднасць, а таксама эпітэт; ён характарызуецца структурна-граматычнай разнастайнасцю і аўтарскім зместам. Стылеўтваральным сродкам з’яўляецца гукапіс: з яго дапамогай аўтар стварае арыгінальныя вобразы. У вершы Размова сусветаў паэт звяртаецца да сродкаў графічнай выразнасці: графічны вобраз набудзе сэнсавае напаўненне і ўспрымецца чытачом, калі галосныя і зычныя гукі накладуцца адзін на другі і ўтворацца словы, тады паміж Сусветамі адбудзецца дыялог. Паэтычнае маўленне Я. Чыквіна – цэласная сістэма, складнікі якой узаемадзейнічаюць, дэманструюць адметнасць аўтарскіх асацыяцый і ў выніку рэчаіснасць пераствараецца ў вобразную мастацкую прастору.
EN
The specific character of Yan Chikvin’s poetic speech vividly manifests itself on the lexical and phonetic levels. The productive tropes he uses in the analyzed texts are the noun-and-verb type of metaphor and epithets characterized by structural and grammatical diversity and the author’s vision. His fundamental stylistic method is euphony: the author manages to create original images with its help. In his poem Conversation of the Universes, the poet turns to the means of graphic expression: the graphic image acquires semantic content and makes its way to the reader – when vowels and consonants are superimposed on one another and words are formed, a dialogue between the Universes takes place. Yan Chikvin’s poetic speech is an integral holistic system, with its components interacting with each other, demonstrating the uniqueness of the author’s associations, and, as a result, transforming reality into a figurative artistic space.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.