Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Refine search results

Results found: 1

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  fancied state, symbol creation, national identity, prophetic proposition
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
EN
The state fancied by Taras Shevchenko is the product of individual fate and romantic frame of mind which reigned on European grounds in the transition period of the 18 –19th centuries. Shevchenko’s poetic reconstructions of the national ideal are the bright synthesis of a historical case and prophetic proposition. His own image is an important state-making dimension. It is the subject of creative ability of the individual to symbolic self-creation and self-reproduction. The fight for history, control of history is a part of the fight for the national identity as historical collectiveness. That is the way of transformation of the pragmatic will to faith to the will to identity. The historical intellect turns into political intellect, the fancied state being its most efficient form.
UK
Уявлена держава Тараса Шевченка є продуктом індивідуальної долі й романтичного умонастрою, що запанував на європейських теренах на рубежі ХVIII–XIX сторіч. Цей умонастрій надав фундаментальної ваги таким поняттям, як народ, індивідуальність, нація, світовий дух, народність, народна душа. Звідси й унікальна здатність Шевченка, що нею так захоплювався Пантелеймон Куліш — «древні могили розкривати і на скривавленій землі, як по пергаментах, правду святу вичитувати». Звідси і ті парадигми української національної ідентичності, які накреслив Шевченко у своєму поетичному світі. На хвилі романтичного умонастрою підноситься і постає романтична держава. Вона являє собою боротьбу сильних пристрастей і сильних героїв, роботу цілеспрямованої історичної уяви. Романтичний герой нещадний у викритті соціального зла, потворних форм державної влади. У риторичних фіґурах його творчості — прагнення бути виразником настроїв громади, її захисником і трибуном. Дається взнаки засадова онтологічна умова національної та всякої іншої ідентичності — потреба бути разом, бути належним. Природу такої належності Мартин Гайдеґер пояснював стурбованістю, яку індивід переживає, коли відчуває загрозу бути поза рамцями, у примітивній само стійності, неубезпеченим. Спонукаю чи індивіда до заступницької рішучості, стурбованість утворює базу ідентичності. Саме таке усталення належності через заступницьку рішучість ми спостерігали на київському революційному Май дані.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.