Search results

1

Tadeusz Srogosz, „Między wojną a modernizacją. Studia z dziejów kresów południowo – wschodnich Rzeczypospolitej w XVII – XVIII wieku”, Wydawnictwo im. Stanisława Podobińskiego Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie, Częstochowa 2016, ss. 267

100%

Chynczewska-Hennel T.

Studia Polsko-Ukraińskie

|

2018

|

vol. 5

221-226

PL

Professor Tadeusz Srogosz is a historian, working at the Jan Dlugosz Academy in Czestochowa. He is well-known in Poland and Ukraine, as a researcher who deals with the history of the First Polish-Lithuanian Commonwealth and Ukraine. The professor’s latest book concerns the history of Ukraine’s right bank in the 17th – 18th centuries. The book consists of four parts. In the first part entitled Meeting with the Historiography, the author discusses person and viewpoints on the social, economic, political and administrative problems of right bank Ukraine of the following Polish and Ukrainian historians: Ludwik Kubala (1838-1918, Petro Mirczuk (1913-1999), Grogorij J. Hraban (1902) Valentino Otamanowski (1893-1964), Mykola Hryhorowicz Krykun (born in1932) and Władysław Andrzej Serczyk (1935-2014). Tadeusz Srogosz, in his book, showed various modernization routes presented by these historians. Ukrainian historians worked in very difficult political situation, which influenced their views. The author introduces a reader with a discourse around the events of the koliszczyzna and the hajdamak movements. He presented a widely controversial person in the historiography – the Kievan governor Józef Gabriel Stempkowski (died 1793). In the last part of the book he discussed modernization processes, various aspects of transformation in the south-eastern part of the First Polish-Lithuanian Commonwealth by Stanisław August Poniatowski. He noted the increase in the number of doctors in the fight against plague.

2

Zarządzanie czasem w systemie opieki zdrowotnej – wybrane aspekty

80%

Kobza J., Syrkiewicz-Świtała M.

Medycyna Pracy

|

2014

|

vol. 65

|

issue 4

555-566

EN

Time-based management (TBM) is the key element of the whole management process. For many years in health care systems of highly developed countries modern and effective methods of time-based management have been implemented in both primary health care and hospitals (emergency departments and operating rooms). Over the past two decades a systematic review of Polish literature (since 1990) and peer reviewed articles published in international journals based on PubMed/Medline (2001–2011) have been carried out. The collected results indicate that the demographic and health changes in the populations are one of the main challenges facing general practitioners in the nearest future. Time-based management needs new and effective tools and skills, i.e., identification of priorities, well designed planning, delegation of the tasks, proper coordination, and creation of primary care teams that include additional members and human resources management. Proper reimbursement of health services, development of IT in health care system, better collection, storage, processing, analysis and exchange of information and research findings will also be needed. The use of innovative technologies, like telemedicine consultations, provides the possibility of reducing waiting time for diagnosis and treatment and in some cases could be applied in terms of secondary care. To improve the efficiency of operating rooms it is necessary to introduce different solutions, such as operating room coordinator involvement, application of automation to guide decision-making or use of robotic tools to assist surgical procedures. Overcrowded emergency departments have a major detrimental effect on the quality of hospital functions, therefore, efforts should be made to reduce them. Time-based management training among physicians and health care management in Poland, as well as the implementation of practice-based solutions still applied in highly developed countries seem to be necessary. Med Pr 2014;65(4):555–566

PL

Zarządzanie czasem (time based management – TBM) stanowi jeden z bardziej istotnych elementów całego procesu zarządzania. Od wielu lat w systemach opieki zdrowotnej krajów wysokorozwiniętych poszukuje się nowych, skutecznych metod zarządzania czasem. Celem pracy jest dostarczenie wiedzy dotyczącej prowadzonych badań i doświadczeń w zakresie wybranych metod i technik zarządzania czasem w sektorze podstawowej opieki zdrowotnej (POZ) i w szpitalach (bloki operacyjne, izby przyjęć), publikowanych w piśmiennictwie międzynarodowym. Artykuł powstał w wyniku przeglądu literatury krajowej od 1990 r. oraz recenzowanych doniesień naukowych piśmiennictwa międzynarodowego w oparciu o PubMed/Medline z okresu 2001–2011. Wyniki badań międzynarodowych wskazują, że ze względu na strukturę demograficzno-zdrowotną społeczeństw lekarze POZ stają przed nowymi wyzwaniami. Wymagania w zakresie dobrego zarządzania czasem i stosowania efektywnych narzędzi (takich jak umiejętność definiowania spraw priorytetowych, planowanie, delegowanie zadań, właściwa koordynacja działań, tworzenie zespołów POZ oraz zwiększenie liczby personelu pomocniczego) są kluczowe. Konieczne będą także zmiana systemu refundacji świadczeń oraz rozwój elektronicznej wymiany informacji, sposobów gromadzenia i przetwarzania wyników badań. Innowacje w technikach informatycznych stosowanych w medycynie (np. wykorzystanie telemedycyny do monitorowania oraz leczenia pacjenta na odległość) dają szansę skrócenia czasu oczekiwania na diagnozę i leczenie, co znajduje zastosowanie w konsultacjach specjalistycznych. W celu podniesienia efektywności zarządzania czasem w szpitalach wdraża się wiele sposobów optymalizacji wykorzystania pracy bloku operacyjnego jak np. wprowadzenie funkcji koordynatora, wprowadzenie standardów postępowania w procesie decyzyjnym, robotyzacja. Przyspieszenie przepływu pacjentów z izby przyjęć na oddziały stanowi klucz do usprawnienia pracy izby. Należy podjąć działania edukacyjne wśród lekarzy i kadry menedżerskiej w Polsce oraz wdrażać rozwiązania stosowane w systemach opieki zdrowotnej krajów wysokorozwiniętych. Med. Pr. 2014;65(4):555–566

3

Social isolation impact on the patients' treatment in Poland medical institutions

61%

Kesy M., Pawliszczy D.

European Journal of Management Issues

|

2020

|

vol. 28

|

issue 4

143-150

UK

Мета роботи – продемонструвати зв'язок між соціальною ізоляцією та вищими витратами на лікування споживачів залежно від цього соціального сектору, на відміну від інших споживачів, які не є безробітними і не живуть у злиднях. Дизайн/Метод/План дослідження. Застосовано метод опитування, доповнений методом спостереження на місці дослідження. Автори публікації провели дослідження якісним методом, формалізували співбесіду з медичним персоналом. Це дослідження було проведено в університетській лікарні у Вроцлаві у 2018 році. Результати дослідження. Будь-яка організація охорони здоров’я повинна створювати добрі стосунки всередині організації та переважно зовні. Однією з частин таких відносин є пацієнт, якого автор називає "клієнтом", оскільки кожна людина витрачає гроші на організації охорони здоров'я, що веде до нормального функціонування лікарні. Особи, які приймають рішення в системі, повинні постійно робити вибір та шукати альтернативні шляхи вимірювання витрат на хворобу. Одним із факторів, що шкодить оптимізації масштабу медичних послуг, є явище соціальної ізоляції, яке суттєво впливає на суспільство. Проблеми соціально ізольованих людей – це депривація, як відсутність доступу до необхідного рівня якісних, безпечних та ефективних медичних послуг та культурної компетентності для надання таких медичних послуг. Висновки попереднього аналізу показують, що взаємозв'язок між аналізованими сферами та явищем соціальної ізоляції мають середню і навіть велику залежність і демонструють причинно-наслідкові зв'язки. Управління клієнтами з порушенням соціального стану медичного персоналу вимагає використання інших засобів спілкування та побудови відносин на фактах. Модель спілкування між медичним персоналом та клієнтом повинна базуватися на поміркованій патерналістській моделі, яка базується на фактах та документах. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. У дослідженні проблем зі здоров’ям соціально ізольованих людей було виділено три аспекти: проблеми зі здоров’ям, спричинені соціальною ізоляцією, проблеми зі здоров’ям, що спричиняють соціальну ізоляцію, та стан здоров’я, який важко лікувати через соціальну ізоляцію. Тип статті – емпіричний.

RU

Цель работы – продемонстрировать связь между социальной изоляцией и более высокими затратами на лечение клиентов в зависимости от этого социального сектора, в отличие от других клиентов, которые не являются безработными и не живут в бедности. Дизайн/Метод/План исследования. Применен метод опроса, дополненный методом наблюдения на месте исследования. Авторы публикации провели исследование качественным методом, формализованным интервью с медицинским персоналом. Это исследование было проведено в Университетской клинике Вроцлава в 2018 году. Результаты исследования. Любая медицинская организация должна наладить хорошие отношения внутри организации и в основном за ее пределами. Одной из составляющих таких отношений является пациент, которого авторы называет «клиентом», поскольку каждый человек тратит деньги на организацию здравоохранения, ведущую к надлежащему функционированию больницы. Лица, принимающие решения в системе, должны постоянно делать выбор и искать альтернативные способы измерения стоимости болезни. Одним из факторов, препятствующих оптимизации масштабов медицинских услуг, является феномен социальной изоляции, который существенно влияет на общество. Проблемы социально изолированных людей – это депривация, как отсутствие доступа к необходимому уровню качественных, безопасных и эффективных медицинских услуг, а также культурная компетентность для оказания таких медицинских услуг. Выводы пост-анализа показывают, что отношения между анализируемыми областями и феноменом социальной изоляции имеют среднюю и даже большую зависимость и демонстрируют причинно-следственные связи. Управление клиентами с нарушением функций медицинского персонала требует использования других средств коммуникации и построения отношений на основе фактов. Модель коммуникации между медицинским персоналом и клиентом должна быть основана на умеренной патерналистской модели, основанной на фактах и документах. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. При исследовании проблем здоровья социально изолированных людей были выделены три аспекта: проблемы со здоровьем, вызванные социальной изоляцией, проблемы со здоровьем, вызывающие социальную изоляцию, и состояния здоровья, которые трудно лечить из-за социальной изоляции. Тип статьи – эмпирический.

EN

Purpose – to demonstrate the links between social exclusion and the higher costs of treating customers depending on this social sector, unlike other customers who are neither unemployed nor live in poverty. Design/Method/Approach of the research. In the external study, a survey method was used, supplemented with a method of observation at the study site. The authors of the publication carried out research using the qualitative method, formalized interview with medical staff. This research was done in University Hospital in Wroclaw in 2018. Findings. Any health organization must create good relations inside the organization and mostly from outside. One of them is a patient that the author calls a "customer" as every person spends money on health organization leading to the proper hospital functioning. Decision-makers within the system continuously must make choices and seek alternative ways to measure illness costs. One of the factors that harm the optimization of the health services' scale is the social exclusion phenomenon, which is significantly affecting society. Socially isolated people's problems are deprivation, as a lack of access to the necessary level of high-quality, safe, and effective medical services, and cultural competence to provide such medical services. The ex-post analysis conclusions show that relationships between the analyzed areas and the social exclusion phenomenon have a medium and even large dependency and demonstrate cause-effect relationships. Management of customers with the disfunction of medical personnel social requires using other means of communication and building relationships on facts. The communication model between medical personnel and the customer should be founded on a moderate paternalistic model, which is based on facts and documents. The result will be a reduction in service time, which will affect consultation time, financial savings, and an increase in medical personnel efficiency. Originality/Value. In the research of socially isolated people's health problems, three aspects was distinguished: health problems caused by social isolation, health problems that cause social exclusion, and health conditions that are difficult to treat due to social isolation. Paper type – empirical.

Refine search results

1 European Journal of Management Issues

1 Medycyna Pracy

1 Studia Polsko-Ukraińskie

1 Chynczewska-Hennel T.

1 Kesy M.

1 Kobza J.

1 Pawliszczy D.

1 Syrkiewicz-Świtała M.

1 2021

1 2020

1 2014

Tadeusz Srogosz, „Między wojną a modernizacją. Studia z dziejów kresów południowo – wschodnich Rzeczypospolitej w XVII – XVIII wieku”, Wydawnictwo im. Stanisława Podobińskiego Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie, Częstochowa 2016, ss. 267

Zarządzanie czasem w systemie opieki zdrowotnej – wybrane aspekty

Social isolation impact on the patients' treatment in Poland medical institutions