Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: historia ustna

Sort By:

Limit search:

The Narrative Construction of Identity among the Namibian Czechs

100%

Miškařík P.

Studia Etnologiczne i Antropologiczne

2019

vol. 19

121-137

The main goal of this paper is to explain how the group of so-called Namibian Czechs identifies itself and how it expresses the feeling of belonging to a specific identity in its narrative. The paper is based on the analysis of biographical narrative, which was obtained by the method of oral history, and it also contains information from archival sources and participant observation. The respondents are members of a group of fifty-six children war refugees, who were educated and accommodated in Czechoslovakia between 1985 and 1991. It was a part of internationalsolidarity aid, provided to liberation movements with communist orientation. The analysis of the biographical narrative of the respondents provides us with information about the specific individual reflection on processes of self-identification and a multiplicity of certain identities.

Oral history in the focus of social success formation of students

61%

Tarasova T. V., Necherda V. B., Kravchenko O. O.

Zeszyty Naukowe Collegium Witelona

2022

vol. 3

issue 44

43-54

Autorki rozpatrują metodę historii ustnej, w tym jej aspekt genderowy, w kontekście możliwości formowania pomyślności społecznej współczesnej osoby ubiegającej się o zdobycie wykształcenia i podkreślają jej systematyczne stosowanie niezależnie od poziomów i typów instytucji edukacyjnych oraz statusu uczelni. Naukowcy skupiają się na istocie i treści metody historii ustnej na podstawie analizy interpretacji definicji „historii ustnej” w badaniach naukowych zagranicznych i krajowych naukowców; definicji historii ustnej jako pedagogicznej metody nagrywania przez wnioskodawcę edukacji za pomocą nowoczesnych środków technicznych unikalnego świadectwa innej osoby na określony temat lub problem; tworzenia ukraińskiej szkoły badań historii ustnej z informacji i szkoleń do Ukraińskiego Stowarzyszenia Historii Ustnej, wyspecjalizowanych ośrodków, przygotowanie specjalnych kursów, współpraca między naukowcami i organizacjami publicznymi, aktywne zaangażowanie studentów i uznanie pożytku publicznego projektów historii mówionej poprzez promowanie udziału w konkursie wśród instytucji edukacyjnych Ukrainy. Autorki ujawniają osobliwości realizacji metody historii ustnej (biograficznej, narracyjnej), problemowej (zogniskowanej) w praktyce pomyślności społecznej współczesnej osoby ubiegającej się o zdobycie wykształcenia, wolontariatu w organizacjach publicznych, wprowadzają podejścia prezentacyjne do wyników badań historii ustnej: tworzenie audycji radiowych, wystaw, fragmentów spektakli teatralnych, stron internetowych dla wystaw muzealnych. W artykule udowodniono wzajemne powiązanie społecznych i edukacyjnych funkcji metody historii ustnej, która pomaga uświadomić sobie moralne i etyczne wartości poprzednich pokoleń, odtworzyć „oficjalne” wydarzenia historyczne z punktu widzenia młodego mężczyzny lub kobiety, zdobyć wiedzę historyczną o procesach przeszłości, co jest przydatne dla metodycznej organizacji procesu edukacyjnego w kontekście modernizacji edukacji, kształtowania niezbędnych kompetencji i umiejętności w warunkach integracji europejskiej Ukrainy.

Авторки розглядають метод усної історії включно з його гендерним аспектом у контексті потенціалу з формування соціальної успішності сучасного здобувача освіти й наголошують на його системному використанні незалежно від рівні і типів закладів освіти та статусу вищих навчальних закладів. В центрі уваги науковців сутність і зміст методу усної історії на основі здійсненого аналізу трактувань дефініції «усна історія» у наукових дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених; визначення усної історії як педагогічного методу запису здобувачем освіти за допомогою сучасних технічних засобів унікальних свідчень іншої людини щодо певної теми чи проблеми; становлення української школи усноісторичних досліджень від інформаційно тренінгових занять до Української асоціації усної історії, спеціалізованих осередків, підготовки спецкурсів, співпраці між науковцями і громадськими організаціями, активного залучення учнівської молоді та визнання суспільної користі усноісторичних проєктів шляхом популяризації участі в конкурсі серед закладів освіти України. Авторки розкривають особливості упровадження методу усної історії (біографічна (наративна), проблемна (сфокусована) у практику формування соціальної успішності учнівської молоді, волонтерської роботи у громадських організаціях, знайомлять із презентаційними підходами до результатів усноісторичних досліджень: створення радіопередач, виставок, фрагментів театрального дійства, інтернет-сторінок до музейних експозицій. У статті доведено взаємозв’язок соціальної й виховної функції методу усної історії, який допомагає усвідомити морально-етичні цінності попередніх поколінь, відтворити «офіційні» історичні події з точки зору юнака чи юнки, здобути сторичні знання щодо процесів минулого, що є корисним для методичної організації освітнього процесу в контексті модернізації освіти, формування у здобувачів освіти необхідних компетенцій і навичок в умовах євроінтеграційного поступу України.

The authors consider the method of oral history including its gender aspect in the context of the potential to form the social success of modern education applicant and note its systematic use regardless of the levels and types of educational institutions and the status of higher education institutions. The scholars focus on the essence and content of the oral history method based on the analysis of interpretations of the definition «oral history» in scientific research of foreign and domestic scientists; the definition of oral history as a pedagogical method of recording by an applicant for education by means of modern technical means unique testimonies of another person on a certain topic or problem; the formation of the Ukrainian school of oral history research from information and training sessions to the Ukrainian Association of Oral History, specialized cells, preparation of special courses, cooperation between scholars and public organizations, active involvement of students and recognition of the public benefits of oral history projects by promoting participation in the competition among educational institutions in Ukraine. The authors reveal the peculiarities of implementing the method of oral history (biographical (narrative), problem (focused) in the practice of forming the social success of young students, volunteer work in public organizations; they introduce the presentation approaches to the results of oral history research: creation of radio broadcasts, exhibitions, fragments of a theatrical performance, Internet pages for museum expositions. The article proves the interrelation of social and educational function of oral history method, which helps to realize the moral and moral values of previous generations, recreate «official» historical events from the point of view of a young man or woman, get historical knowledge about the processes of the past, which is useful for methodical organization of educational process in the context of modernization of education, formation of necessary competencies and skills of education applicants in conditions of Eurointegration development of Ukraine.

Refine search results

1 Studia Etnologiczne i Antropologiczne

1 Zeszyty Naukowe Collegium Witelona

1 Kravchenko O. O.

1 Miškařík P.

1 Necherda V. B.

1 Tarasova T. V.

1 2022

1 2019

Search results

The Narrative Construction of Identity among the Namibian Czechs

Oral history in the focus of social success formation of students