Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 5

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  legislative acts
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Content available remote

Dysleksja – zaburzenie uczenia czy moda edukacyjna? Osoby z zaburzeniem czytania i pisania w świtle regulacji ogólnoświatowych, aktów prawnych obowiązujących w Polsce i w Wielkiej Brytanii oraz w percepcji społecznej

100%
Chodyna-Santus M.
Człowiek - Niepełnosprawność - Społeczeństwo
|
2018
|
issue 1(39)
79-94
PL
Dysleksja – termin pojawiający się w rozmaitych aspektach, dla jednych zaburzenie czytania i pisania, dla innych konstrukt społeczny, w pewnych kręgach traktowana jako forma niepełnosprawności, w innych jako wymówka, bywa chorobą i zaburzeniem enigmą. Pojęcie powszechnie używane w szkołach, w poradniach psychologiczno-pedagogicznych, raportach oświatowych, aktach prawnych, dyskursie medialnym czy potocznym. Wśród licznie pojawiających się wątpliwości dotyczących zaburzenia wydaje się, że prawa przysługujące osobom z dysleksją wywołują wiele kontrowersji i emocji. Autorka artykułu wskazując na uregulowania ogólnoświatowe, ze szczególnym uwzględnieniem aktów prawnych obowiązujących w Polsce i Wielkiej Brytanii, przedstawia sytuację osób z dysleksją w środowisku szkolnym oraz w miejscu pracy. Zauważa również, że regulacje prawne stanowią zarówno podstawę należnych im uprawnień, jak i bywają powodem sporów w kontekście ich adekwatności i niezbędności. Artykuł stanowi swojego rodzaju wgląd w aspekt uregulowań prawnych dotyczących zaburzenia z uwzględnieniem społecznych napięć czy wątpliwości ich dotyczących.
EN
Dyslexia – a term appearing in various aspects, for some – a disorder of reading and writing, for others – a social construct, in some areas regarded as a disability, in others as an excuse, perceived as a disease or a mystery disorder. The term used in scientific fields, educational units, in the educational reports and acts, as well as in the media and common discourse. Among arising doubts concerning the disorder, the rights of people with dyslexia bring on the controversy and emotions. The article points to the worldwide regulations, with emphasis on legislative acts applied in Poland and the UK, shows the situation of people with dyslexia in schools and the workplace. It also shows that the regulations constitute both the basis of due rights as well as cause disputes in the context of their appropriateness and necessity. The article is an insight into the aspects of legal regulations concerning the disorders and the social tensions or doubts concerning them.
2
Content available remote

On the concept of legislative acts in the European Union law

100%
Svobodová M.
The Lawyer Quarterly
|
2016
|
vol. 6
|
issue 4
256-267
3
Publication available in full text mode
Content available

Правові аспекти легалізації обігу та застосування цивільними особами вогнепальної зброї для відсічі збройної агресії Російської Федерації

84%
Kuznetsov V., Syiploki M.
Krakowskie Studia Małopolskie
|
2022
|
vol. 3(35)
102-121
UK
Сучасна агресія Російської Федерації (РФ) проти України актуалізувала різні актуальні соціально-політичні та кримінально-правові проблеми. Встановлено, що найбільший інтерес у суспільства викликала проблема легалізації обігу та застосування цивільними особами вогнепальної зброї для відсічі збройної агресії РФ. Аналіз нормативних актів дозволив визначити два рівні доступу цивільних осіб до вогнепальної зброї для відсічі збройної агресії РФ: загальний та спеціальний. Загальний визначений законами України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 03.03.2022 № 2114-IX та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану» від 15.03.2022 № 2124-ІХ. Спеціальний визначений Законом України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 р. № 1702-IX та Порядком застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1448. Аналіз нормативний актів на загальному рівні дозволив визначити, що прогалинами Закону України № 2114-IX є: відсутність чіткої кореспонденції з Законом України № 1702-IX; невірне посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 828; відсутність чітких умов щодо застосування зброї. Позитивними моментами є: розширення можливостей не тільки для громадян України, а також для іноземців та осіб без громадянства, щодо отримання та застосування вогнепальної зброї; фактичне виключення кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї. Встановлено, що Закон України № 2124-ІХ передбачив нову обставину, що виключає кримінальну протиправність діяння – «Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України» (ст. 43–1 КК України), яка визначає, з одного боку, досить широкі можливості для захисту України; з іншого – передбачає низку умов правомірності діяння, які значно ускладнюють таку діяльність. Доведено, що нормативні акти на спеціальному рівні розраховані більше на мирний період життя (він ускладнений умовами, які в особливий період важко дотримуватися), чітко визначені суб’єкти та засоби захисту, визначені часові межі – під час виконання завдань територіальної оборони. Встановлено невідповідність між переліком засобів захисту, який визначений Законом України № 1702-IX та Постановою Кабінету Міністрів України № 1448. Констатовано, що вказані нормативні акти не мають поширення на всіх цивільних осіб та не дають більш широких можливостей для необхідної оборони.
EN
The current aggression of the Russian Federation (RF) against Ukraine has highlighted various actual socio-political and criminal issues. It was established that the problem of legalization of circulation and use of firearms by civilians to repel the armed aggression of the Russian Federation arouses the greatest interest in society. The analysis of normative acts allows determining two levels of civilians’ accessing to firearms to repel the armed aggression of the Russian Federation: general and special. The general level is determined by the laws of Ukraine «On Ensuring the Participation of Civilians in the Defense of Ukraine» from 03.03.2022 № 2114-IX and «On Amendments to the Criminal Code of Ukraine and other Laws of Ukraine to Determine the Circumstances that Exclude Criminal Misconduct and Provide Combat Immunity Actions in the conditions of martial law» from 15.03.2022 № 2124-IX. Special one is defined by the Law of Ukraine «On Fundamentals of National Resistance» of 16.07.2021 № 1702-IX and the Procedure for the use of personal hunting weapons and ammunition by members of voluntary formations of territorial communities in the performance of territorial defense tasks, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 29, 2021 № 1448. The analysis of normative acts at the general level allows to determine the gaps in the Law of Ukraine № 2114-IX, such as: the lack of clear correspondence with the Law of Ukraine № 1702-IX; incorrect reference to the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 828; lack of clear conditions for the use of weapons. The positive aspects are: expanding opportunities not only for the citizens of Ukraine, but also for foreigners and stateless persons to obtain and use firearms; de facto exclusion of criminal liability for the use of firearms. It is established that the Law of Ukraine № 2124-IX provides for a new circumstance that excludes the criminal illegality of the act, that is «Fulfillment of the Duty to Protect the Fatherland, Independence and Territorial Integrity of Ukraine» (Article 43–1 of the Criminal Code), which determines, on the one hand, rather wide opportunities for Ukraine protection; on the other hand, it provides a number of conditions for the legality of the act, which significantly complicate such activities. It is proved that regulations at the special level are designed more for the peaceful period of life (it is complicated by conditions that are difficult to comply with in a particular period), subjects and means of protection are clearly defined, time limits are defined, and that is the period of territorial defense tasks performing. A discrepancy was established between the list of remedies defined by the Law of Ukraine № 1702-IX and the Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution № 1448. It was stated that these regulations do not apply to all civilians and do not provide more opportunities for defense.
4
Publication available in full text mode
Content available

SIGN CHARACTER OF THE EXPONENTS OF MODALITY IN A LEGAL TEXT

67%
LIZISOWA M. T.
Comparative Legilinguistics
|
2010
|
vol. 2
67-74
PL
W artykule stawia autorka tezę, że model języka aktów normatywnych ma charakter naturalny. Wychodząc od Bühlerowskiej teorii konstrukcji świata w płaszczyznach deiktycznej i symbolicznej etnicznego języka potocznego twierdzi, że zarówno deiktyczny świat przedstawień, jak i symboliczny świat woli ustawodawcy, są wpisane w potoczny model komunikacji językowej, a ustawodawca wskazuje w akcie stanowienia normy prawnej – jak w sytuacjach dnia codziennego z pozycji egocentrycznej – status obowiązków adresata i zarazem uprawnień recipienta działania ustanowionego normą wysłowioną w przepisach prawnych. Metatekstowa rama („ustanawiam”) konstruuje obraz świata norm prawnych z pozycji psychologicznego źródła wypowiedzi („ja”) organizującego podstawową (pierwotną) funkcję adresatywną sfery odniesienia przestrzennego („to” – „ten” – „tamten”) i organizuje relację należności i powinności, które rządzą konstrukcją ustanowionego świata norm. Wypowiedź ustawodawcy symbolizuje wskazane podmioty oraz wskazany przedmiot regulacji prawnej i jest modalizowana deontycznie, jak w art. 356 § 1 k.c. – np. wierzyciel („tamten”)  może żądać (orzeczenie modalne) osobistego świadczenia („to”) dłużnika („ten”), co odczytuje się także, że dłużnik („ten”) powinien świadczyć (orzeczenie modalne) osobiście na żądanie („to”) wierzyciela („tamten”). Autorka uzasadnia, że błędne jest twierdzenie, jakoby system języka dopuszczał nieprecyzyjne wysłowienie intencji ustawodawcy. W systemowym odniesieniu znaków językowych wypowiedź prawna nie różni się od wypowiedzi potocznej i uwzględnia eliptyczny charakter języka etnicznego. Tekst aktu prawnego może być natomiast nieprecyzyjnie rozumiany lub różnie interpretowany – podobnie jak wypowiedzi potoczne – gdyż naturalną jego właściwością jest eliptyczność wypowiedzi wymagająca interpolacji brakujących składników w odbiorze i redundantność znaków języka, których referencję zapewnia nadawca tekstu.
EN
The thesis of this article is that the texts of legislative acts represent the most natural speech. Legal language becomes complete in depicting the world as well as in expressing the will of a legislator and his attitude to what is said by him, both on deictic and symbolic level. Informality in legal language is a desired feature – working on the assumption that an ordinary ethnic language is correctly interpreted.
5
Publication available in full text mode
Content available

Современная сеть объединенных межведомственных архивов по личному составу: история создания и организация

59%
Герасимова Е.
Wschodni Rocznik Humanistyczny
|
2020
|
vol. XVII (2020)
|
issue 1: Dokument i systemy dokumentacji życia społeczeństwa
57-70
RU
В статье рассказывается об истории создания и организации объединенных межведомственных архивов по личному составу с 1950- х годов и до середины 2000-х годов, а также приводятся законодательные и нормативные акты, регулирующие деятельность межведомственных архивов, показана система и деятельность данных архивов как формы промежуточного хранения документов
PL
Artykuł prezentuje historię powstawania i organizację wspólnych archiwów międzyresortowych dla akt osobowych personelu od lat 50. do połowy pierwszej dekady obecnego wieku. Artykuł analizuje akty prawne i normatywne, wyższego i niższego rzędu, regulujące działalność takich archiwów. Autor pokazuje ich pozycję ustrojową i działalność jako formę tymczasowego (przechodniego) przechowywania dokumentów
EN
The article describes the history of the creation and organization of joint interagency personnel archives from the 1950s to the mid-2000s. The article presents legislative and regulatory acts regulating the activity of interdepartmental archives, shows the system and activity of these archives as a form of intermediate storage of documents.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.