Search results

1

Haupt postromantyczny? O czterech prozach i dwóch wierszach

100%

Niewiadomski A.

Poznańskie Studia Polonistyczne. Seria Literacka

|

2021

|

issue 40

325-356

EN

The article is devoted to the relationship between Zygmunt Haupt’s prose and the romantic worldview, more precisely to the references to Juliusz Słowacki’s works clearly visible in Haupt’s prose. The issue, which has been previously pointed out by other researchers, required verification by means of close analysis of the specific kind of game that Haupt plays with Słowacki’s texts: Beniowski, Lilla Weneda, the poems Do pastereczki… (To a shepherdess…) and Patrz nad grotą… (Look, above the grotto…), and a fragment of Raptularz (Notebook). Seemingly simple references turn out to be part of a design of making a modern attempt at challenging the incommunicable by means of referring to both Słowacki’s text and his biography, together with an ambiguous, and suspended between repetition and ironic distance, attitude towards the romantic diagnoses of existence. Haupt’s prose, referring to many other traditions as well, presents a Mannerist creative design in which the romantic tradition plays a significant role, yet is not the only point of reference.

2

Соціальна мережа як онлайн-платформа експериментальної художньої літератури

67%

Підопригора (Pidopryhora) С. S.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

87-95

UK

У статті йдеться про розвиток цифрової літератури. Зокрема розглядають потенційні можливості соціальних мереж у створенні актуальних художних текстів, що враховують уподобання користувачів та саму зміну якості читання: перевага коротких форм, поєднання вербального та візуального контенту в одному смисловому ядрі. Акцентовано, що соціальні мережі впливають на розвиток книжкового ринку та літератури, зокрема згуртовують навколо себе письменників, надають ресурси для популяризації, продажу художніх творів, стають творчим майданчикам для художніх експериментів. Особливо стають популярними серед творчих людей соціальні мережі «Твіттер» та «Фейсбук». Визначено, що в твіттері поряд із своєрідною переробкою класичних текстів з’являються оригінальні жанрові форми – проза, поезія, драматичні твори, в яких мінімальна кількість знаків поєднується з надзвичайно емоційним навантаженням та глибоким підтекстом. Цікавим прикладом використання фейсбуку як майданчика для художнього експериментування є вдала спроба українського автора О.Шинкарука створити фейсбук-роман. Окрім самої історії (а йдеться про світ через 100 років після російсько-української війни), впадають в очі авторські та читацькі коментарі, що створюють атмосферу інтерактивності. У коментарях автор розкриває ідеї свого задуму, подекуди уточнює та роз’яснює незрозумілі моменти. Окремими гіпертекстовими посиланнями О. Шинкаренко уводить в текст власні музичні композиції, інтермедії у жанру конкретної музики. Візуальний ряд доповнює вербальний, а візуальні метафори актуалізують додаткові смисли. Поява різножанрової твіттератури, фейсбук-роману свідчить про пошук митцями нових шляхів творення текстів, нових способів долучення до літератури сучасників та формування «нового читача». У статті зроблено спробу довести, що онлайн-формат літератури, який пропонують соціальні мережі «Твіттер» та «Фейсбук», не є ознакою своєрідного спрощення художнього тексту, а є виявом літературної гри та художнього експериментування в епоху розвитку цифрового суспільства.

EN

The article deals with the development of digital literature. It is examined the potential of social networks in creating relevant literary texts that take into account the preferences of users and the very change in reading quality: the predominance of short forms, combining verbal and visual content in one semantic core. It is emphasized that social networks influence the development of the book market and literature, in particular, unite writers, provide resources for the promotion, sale of works of art, become creative platforms for artistic experiments. Social networks “Twitter” and “Facebook” are becoming especially popular among creative people. It has been determined that original genre forms appear on Twitter, along with a kind of reworking of classic texts - prose, poetry, dramatic works, in which the minimum number of characters is combined with an extremely emotional load and deep subtext. An interesting example of the use of Facebook as a platform for artistic experimentation is the successful attempt of Ukrainian author O. Shynkaruk, who createed a Facebook novel. In addition to the story itself (which is about the world 100 after the Russian-Ukrainian war that lasted 100 years), there are author’s and readers’ comments that create an atmosphere of interactivity. In the comments, the author reveals the ideas of his plan, sometimes clarifies and clarifies unclear points. With separate hypertext references O. Shynkarenko introduces into the text his own musical compositions, interludes in the genre of “concrete” music. The visual images complement the verbal, and visual metaphors and actualize additional meanings. The emergence of various genres of Twitter literature, Facebook novels shows that artists are looking for new ways to create texts, new ways to include contemporaries in literature and the formation of a “new reader”. The article tries to prove that the online literature format offered by the social networks “Twitter” and “Facebook” is not a sign of a simplification of the literary text, but a manifestation of literary game and artistic experimentation in the digital age.

3

Teksty uruchamiane. Koncepcje performatywne w badaniu poezji cybernetycznej Leszka Onaka

51%

Jędrek G.

Roczniki Humanistyczne

|

2016

|

vol. 64

|

issue 1: Literatura polska

173-185

PL

Niniejszy artykuł podejmuje problematykę badań literaturoznawczych nad nowym zjawiskiem literackim, jakim jest w Polsce poezja cybernetyczna. Szczegółowym przedmiotem badań stają się utwory Leszka Onaka – jednego z głównych twórców tego nurtu. Autor artykułu proponuje, by – ze względu na innowacyjny charakter literatury wykorzystującej nowe media – tradycyjną metodologię literaturoznawczą opartą na interpretacji wzbogacić o koncepcje performatywne. Stara się udowodnić, że dzięki takiej perspektywie pozornie pozbawione treści utwory poddają się interpretacji. Podkreślone zostaje znaczenie działania i ruchu, które są podstawowymi właściwościami utworów poezji cybernetycznej. Interpretacji zostaje poddany także utwór jako akt – performatywny gest twórcy.

EN

The present paper tackles the issue of studies of the new literary phenomenon, that is cybernetic poetry in Poland. The works by Leszek Onak, one of the main representatives of this current, are a special subject of the study. The author of the article suggests that – due to an innovative character of the literature that uses the new media – the traditional methodology of literary studies should be enriched with performative conceptions. He tries to prove that owing to such a perspective works that apparently are devoid of any content may be interpreted. The significance of action and motion is emphasized, that are the basic properties of cybernetic poetry works. Also a literary work as an act – an author’s performative gesture – is subjected to interpretation.

Refine search results

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Poznańskie Studia Polonistyczne. Seria Literacka

1 Roczniki Humanistyczne

1 Jędrek G.

1 Niewiadomski A.

1 Підопригора (Pidopryhora) С. S.

1 2022

1 2021

1 2016

Haupt postromantyczny? O czterech prozach i dwóch wierszach

Соціальна мережа як онлайн-платформа експериментальної художньої літератури

Teksty uruchamiane. Koncepcje performatywne w badaniu poezji cybernetycznej Leszka Onaka