Search results

1

Ethnic diversity or ethnic disintegration for the existence of a contemporary conflict

100%

Piątek J. J.

Polish Political Science Yearbook

|

2010

|

vol. 39

292-303

EN

In many analysis of contemporary military conflicts, their ethnicity is emphasized. Ethnic dissimilarities are indicated as the main element which causes diversity leading to even very dramatic events. For some people dissimilarity is a possibility of marginalization, for others a possibility of arousing some values which nowadays are very often treated as secondary. Ethnicity has a changeable character resulting from the process of its settling. It cannot be seen according to the rights characteristic for former processes. To what extend does the category change in the contemporary world? Isn’t it used only in order to hide a lack of communication and reluctance to compromises? Isn’t ethnicity manipulated by polititians, very o! en temporarily understanding interest of people communities, who because of very low reasons oppose symbolism of ethnicity to arising processes of modernization? Or maybe ethnicity is another “magic charm” which we use so easily sitting in a “quiet” of a political stability. The process which can be easily placed in universalism and hardly in rationalism.

2

The idea of a fragile state: Emergence, conceptualization, and application in international political practice

88%

Ficek R.

Stosunki Międzynarodowe - International Relations

|

2021

|

vol. 57

93-110

EN

This paper studies the concept of a ‘fragile state,’ its origins, uniqueness, and the circumstances determining the changing dynamics of the presented subject, as well as the possibility of its application in the practice of International Relations (IR). The analysis of the conceptualization process, as well as the instrumental treatment of the idea of state’s fragility structures by decision-makers responsible for shaping foreign policy - especially in the context of the global development and security strategy - underlines the complexity and incoherence of the fragile state’s concept, which is currently considered as one of the most ‘wicked problems’ of the modern world, often torn by numerous brutal military conflicts. The author of the piece uses the term ‘fragile state’ to describe not only the form and conditions of disintegration of the state’s political and social ties and the dismantling of its state-legal infrastructure, but also analyzes issues related to the economic collapse, poverty, hunger, humanitarian disasters, armed conflicts, as well as numerous cases of elementary civil liberties and human rights violations. The article argues that deepening the comprehending of the fragile state’s idea, along with emphasizing its conceptual vagueness and complexity, concerning the ‘politically correct’ discourse on the problems of ‘fragility’ and states’ weakness, is necessary for a better awareness of the ambiguous and the perplexing nature of state power operating within the most politically unstable and insecure regions of the so-called ‘Third World.’

3

THE IMPORTANCE OF PEACE AND STABILITY FOR THE DEVELOPMENT OF SUB-SAHARAN AFRICA

71%

Kaczmarek F.

Przegląd Strategiczny

|

2017

|

issue 10

173-190

PL

Z analizy sytuacji państw Afryki Subsaharyjskiej wynika, że trwały, zrównoważony rozwój w warunkach wojny czy innych konfliktów zbrojnych nie jest możliwy. Pomoc z zewnątrz ma w tych krajach przede wszystkim charakter pomocy humanitarnej. Jest ona potrzebna i ratuje ludzkie życie. Sama w sobie nie likwiduje jednak przyczyn konfliktów ani nie jest w stanie zapewnić trwałego rozwoju. W przypadku państw o najgorszej sytuacji, pomoc humanitarna nie wpływa też w istotny sposób na zmniejszenie tendencji migracyjnych. Budowanie trwałego rozwoju musi być poprzedzone skutecznym zakończeniem konfliktów oraz wyeliminowaniem lub radykalnym ograniczeniem ich przyczyn. Rozwój społeczny i gospodarczy państw Afryki Subsaharyjskiej, doświadczających konfliktów zbrojnych i niestabilności jest zatem uzależniony w pierwszej kolejności od rozwiązań politycznych, a nie ekonomicznych.

EN

This analysis of the situation of Sub-Saharan Africa states shows that it is impossible to achieve permanent, sustainable development in the conditions of war or other military conflicts. External aid for such countries is first and foremost humanitarian aid. Although such aid is necessary and helps save human lives, it does not eliminate the reasons for conflicts and is unable to ensure stable development. In the states with the worst situation, humanitarian aid does not have a significant influence on reducing migration trends. Before permanent development occurs, conflicts have to be efficiently resolved and their reasons eliminated or radically limited. The social and economic development of SSA states, which are currently suffering from armed conflicts and instability, is therefore primarily dependent on political rather than economic solutions.

4

Konflikt izraelsko-palestyński w latach 2006-2014 – analiza i bilans

63%

Godziński M.

Zeszyty Naukowe Zbliżenia Cywilizacyjne

|

2016

|

vol. 12

|

issue 2

40-55

PL

Konflikt izraelsko-palestyński to jeden z największych konfliktów we współczesnych stosunkach międzynarodowych. Jego złożoność sprawia, że jest problem który niezwykle trudno rozwiązać. W XXI wieku konflikt pogłębił się, a do eskalacji doszło po zwycięskich dla Hamasu wyborach parlamentarnych. Ugrupowanie umocniło swoją pozycję na palestyńskiej scenie politycznej, ale przysporzyło to Palestynie wewnętrznych i zewnętrznych. W kraju doszło do kryzysu politycznego spowodowanego konfliktem Hamasu z Fatahem. Izrael natomiast nie mógł zaakceptować nowo wybranej władzy. Na linii Hamas-Izrael dochodziło do coraz większych napięć, czego efektem były izraelskie operacje zbrojne przeprowadzone w latach 2006-2014. Przyszłość konfliktu izraelsko-palestyńskiego wydaje się być trudna, a szanse na pokój znikome.

EN

Israeli-Palestinian conflict is one of the greatest conflicts in contemporary international relations. Its complexity makes it a problem which is extremely difficult to resolve. In the twenty-first century, the conflict deepened, and the escalation came after Hamas winning the elections. Grouping strengthened its position on the Palestinian political scene, but it has caused inside and outside Palestine. In the country there was a political crisis caused by the conflict between Hamas and Fatah. Israel couldn’t accept the newly elected government. On the line Hamas-Israel occurred to increasing tensions, which resulted in Israeli military operations carried out in the years 2006-2014. The future of the Israeli-Palestinian conflict seems to be difficult, and the chances for peace are faintly.

5

Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період

51%

Ткаченко І. В.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 16

143-154

EN

The study examines the key aspects of the integration processes taking place in the states of the South Caucasus after the collapse of the USSR, primarily military conflicts as a result of the unbalanced ethnic policy of the former metropolis. And it is they that largely determine the course and direction of the integration policy of Azerbaijan, Armenia and Georgia. The methodology of the work is in the use of a comparative-historical and problem-research method of research combined with a critical analysis of researches related to the process of the post-Soviet transformation of the South Caucasus. The scientific novelty of the research lies in expanding the scientific understanding of the peculiarities of the existence of the newly independent states of the South Caucasus, determining the degree of influence of military conflicts on the integration prospects of the countries of the region. Analysis of studies, publications in the media, speeches and statements of the leaders of states allows us to determine how the conflict over Nagorno-Karabakh, the Russian-Georgian confrontations in Abkhazia and South Ossetia are reflected in the foreign policy course and the search for allies to resolve them. It has been established that the course of integration processes in the South Caucasus is still under the influence and serious pressure from the Russian Federation, which actively hinders the integration intentions of the countries of the region. The search for its place in the new realities of the era of independence has become the reason for such a phenomenon as a multi-vector foreign policy. At the same time, it is obvious that as a result of military conflicts, the vector of Georgia's integration is aimed at the state’s entry into NATO as a guarantor of security against Russia's neo-imperial aggression. Armenia, as an aggressor in the Karabakh conflict, chose a generally pro-Russian integration vector, while Azerbaijan focused on an alliance with Turkey.

UK

Дослідження стосується розгляду ключових аспектів інтеграційних процесів, що відбуваються у державах Південного Кавказу після розпаду СРСР, насамперед воєнних конфліктів, які стали наслідком незбалансованої етнічної політики колишньої метрополії. І власне вони значною мірою обумовлюють перебіг і напрями інтеграції Азербайджану, Вірменії та Грузії. Методологія роботи полягає у застосуванні порівняльно-історичного та проблемно-пошукового методу дослідження у поєднанні з критичним аналізом досліджень, які стосуються перебігу пострадянської трансформації Південного Кавказу. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні наукового розуміння особливостей існування нових незалежних держав Південного Кавказу, визначення міри впливу воєнних конфліктів на інтеграційні перспективи країн регіону. Аналіз досліджень, публікацій у ЗМІ, виступів та заяв лідерів держав дозволяє визначити, яким чином конфлікт за Нагірний Карабах, російсько-грузинські протистояння в Абхазії та Південній Осетії позначаються на зовнішньополітичному курсі та пошуку союзників для їх вирішення. Встановлено, що перебіг інтеграційних процесів на Південному Кавказі й досі перебуває під впливом і серйозним тиском з боку Російської Федерації, яка активно перешкоджає інтеграційним намірам країн регіону. Пошук власного місця у нових реаліях доби незалежності став причиною такого явища, як багатовекторність зовнішньої політики. Разом з тим очевидно, що внаслідок воєнних конфліктів вектор інтеграції Грузії направлений на вступ держави до НАТО як гаранта безпеки від неоімперської агресії Росії. Вірменія як агресор в карабаському конфлікті обрала проросійський вектор інтеграції, а Азербайджан зосередився на альянсі з Туреччиною.

Refine search results

1 Polish Political Science Yearbook

1 Przegląd Strategiczny

1 Stosunki Międzynarodowe - International Relations

1 Zeszyty Naukowe Zbliżenia Cywilizacyjne

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Ficek R.

1 Godziński M.

1 Kaczmarek F.

1 Piątek J. J.

1 Ткаченко І. В.

1 2023

1 2021

1 2017

1 2016

1 2010

Ethnic diversity or ethnic disintegration for the existence of a contemporary conflict

The idea of a fragile state: Emergence, conceptualization, and application in international political practice

THE IMPORTANCE OF PEACE AND STABILITY FOR THE DEVELOPMENT OF SUB-SAHARAN AFRICA

Konflikt izraelsko-palestyński w latach 2006-2014 – analiza i bilans

Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період