Search results

1

“Natural Work” as Self-Capability: Remaining Human in the Era of Turmoil. In Memory of Grigory Savvich Skovoroda

100%

Matsyna A. I.

Dialogue and Universalism

|

2020

|

issue 1

105-117

EN

A great wandering humanist philosopher, enlightener and outstanding poet Grigory Savvich Skovoroda’s work pertains to a difficult period in the life of the 18th century Eastern Ukraine. Against the background of growing injustice and evil, the decline of spiritual values, an authentic practical philosophy of individual opposition to a selfserving world steeped in vice was born. Skovoroda’s philosophy completely lacks the intention to consider proprietary interests as the driving force of human development. Its key principle of human development is self-examination within one’s own energyactivity-object-related space. The call for self-examination from the perspective of the authentic idea of “natural work” is revealed dynamically as the process of bringing the objective world into harmony with the nature of an individual. “Natural work” is a process of individual’s constant creative self-overcoming on the ascent to subject identity; total communion of man with the universal whole

2

The Objective Energic Approach to Overcoming Racism

84%

Matsyna A. I.

Dialogue and Universalism

|

2021

|

issue 1

203-217

EN

Racism cannot be ousted by external social manipulations without philosophical reflection on distinguishing between the structure of this phenomenon and the possibilities of its cultural overcoming. This essay analyzes Russian traveler Nicolai MiklouhoMaclay’s heroic struggle against racism. His nap on the outskirts of a Papuan village is presented as an existential act of throwing off any objectivities of one’s personal “I” in an effort to overcome racist insanity using a universal dialogue between accepting each other as equals. As a xenophobic obstacle to a dialogue with the Other, racism generates a global demarcation of humanity that passes through the subjective core of each person’s identity. It is this subjectivity that should be brought to its utmost flexibility for the sake of a dialogue with the Other. The vanishing objectivity of the “I,” according to Karl Jaspers, can be defined as energeticism. It is the strife for achieving the universal “I” which is indefinite but still IS there.

3

Nuda jako wola

67%

Karpiński M.

Analiza i Egzystencja. Czasopismo Filozoficzne

|

2017

|

vol. 38

109-129

EN

The will, widely understood, is a lack of indifference – a turn to (a wanting-desire) or from (a negative wanting, hate) some thing: an attraction or a repulsion – both in the literal meaning (a physical force) and any metaphoric meaning. As the relation between a subject and an object, the will is a specific case of the existence, that is to say a relation of the structure: A exists for B, where A, in some way, acts for B. In the case of the will, the existence-influence depends on an attraction (A exists for B as wanted-desired) or a repulsion (A exists for B as wanted in negative way, hated). The categorical will is a wanting (desire or hate) focused on some thing due to it. The instrumental will is a wanting (desire or hate) focused on some thing as an instrument for the satisfaction of the other will; it (instrumental will) occurs always together with some categorical will, which is the cause of that instrumental will. The willpower is the sum of values of advantages (with the plus sign) and disadvantages (with the minus sign) of the object on which the will is focused. The satisfaction of the will leads to the vanishing of the relation between a subject and an object, and – consequently – to the vanishing of members of that relation (by their unification, in the case when a wanting-desire is satisfied, or isolation, in the case of the satisfaction of a negative wanting, hate). The free will is a type of an accidental will, being a creative act (decision) of a subject. The unfree will may be necessary, when it must exist, or accidental, when it can, but does not has to exist. The Meaning of a concrete subject is its axiological justification, essence (proper identity), vocation and fulfillment (final aim). The boredom is a necessary and a categorical wanting-desire of the Meaning. The factors of the boredom are the power of a wanting-desire of the Meaning and the interval of time, when a wantingdesire is unsatisfied. The overcoming of the boredom is a satisfied wanting-desire of the Meaning.

4

Меми як стратегія подолання війни

67%

Мілютина (Milutina) К. К., Садівнича (Sadivnycha) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 5(2)

119-126

UK

Меми є одиницею інформації в соціокультурній сфері. Українські меми та їх кількість зростали до 10–15 березня, після чого їх кількість почала зменшуватися. Метою нашого дослідження було проаналізувати меми на відповідність їхнім стратегіям подолання. Використано аналіз та систематизацію 370 одиниць мемів, створених в Україні за період з 25 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року. З розглянутих мемів 60% становили суто текстові меми: слова-меми (рашист, Гуйло, Чорнобаївка, паляниця), фрази-меми (російський корабель), мем-вирази (Добрий вечір, ми з України!). Креолізовані або змішані меми (картинка та підпис) становили 33%. Тільки зображення – 7% У перші дні після початку війни з’явилися меми, пов’язані з бажанням протистояти ворогу. Аналізуючи меми та порівнюючи їх із копінг-стратегіями, було виявлено, що серед українських воєнних стратегій переважають меми з конструктивними копінг-стратегіями. Широко використовується також стиль мемів (напівпродуктивний), який спрямований на пошук підтримки та відновлення психоемоційної рівноваги. Меми такого типу почали з’являтися через 2–3 тижні після початку бойових дій і становлять невеликі (10-12%) від загальної кількості зображень. Вони відображають стосунки між людьми, переживання, пов’язані з розлукою з членами сім’ї, спроби самовдоволення. На думку низки мемів, жителі України намагаються подолати свою тривогу не пасивним шляхом, а через розуміння оточення, що також можна сприймати як достатньо адекватну стратегію подолання. Ставлення до таких жахливих подій, як обстріли та бомбардування з достатньою часткою гумору, дозволяє оволодіти собою в нових військових обставинах. Культура мемів не оминула проблем біженців та внутрішньо переміщених осіб. Це питання невелике і вимагає розуміння та співчуття до біженців. На відміну від типових мемів, це зображення не є анонімним, але воно також широко поширилося в Інтернеті і стало мемом. Непродуктивне подолання або взагалі не представлено в культурі мемів воєнного часу, або його висміюють і сприймають як явно неадекватну поведінку.

EN

Memes are a unit of information in the socio-cultural field. Ukrainian memes and their number increased until March 10-15, after which their number began to decrease. The aim of our study was to analyze memes for compliance with their coping strategies. The analysis and systematization of 370 units of memes created in Ukraine in the period from February 25, 2022 to March 31, 2022 was used. Of the memes considered, purely text memes accounted for 60%: meme words (rashists, Huylo, Chornobaivka, palyanytsia), meme phrases (Russian ship), meme expressions (Good evening, we are from Ukraine!). Creolized or mixed memes (picture and signature) accounted for 33%. Image only – 7% In the first days after the start of the war, memes appeared related to the desire to resist the enemy. When analyzing memes and comparing them with coping strategies, it was found that memes with constructive coping strategies predominate among Ukrainian wartime memes. The style of memes (semi-productive) is also widely used, which is aimed at finding support and restoring psycho-emotional balance. Memes of this type began to appear 2–3 weeks after the start of hostilities and are small (10-12%) of the total number of images. They reflect relationships between people, experiences related to separation from family members, attempts at complacency. According to a number of memes, the people of Ukraine are trying to overcome their anxiety not in a passive way, but by understanding the environment, which can also be perceived as a sufficiently adequate coping strategy. Attitude to such horrific events as shelling and bombing with a sufficient amount of humor allows you to master yourself in new military circumstances. The culture of memes has not escaped the problems of refugees and internally displaced persons. This issue is small and calls for understanding and compassion for refugees. Unlike typical memes, this image is not anonymous, but it has also spread widely on the Internet and has become a meme. Unproductive coping is either not represented in wartime meme culture at all, or it is ridiculed and perceived as clearly inappropriate behavior.

5

Профилактика и преодоление тревожности у детей младшего школьного возраста (Profilaktyka i przezwyciężanie lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym)

59%

Kalatskaya N. N.

Człowiek - Niepełnosprawność - Społeczeństwo

|

2014

|

issue 3(25)

7-19

RU

Данная статья посвящена проблемам изучения тревожности у детей младшего школь- ного возраста и ее своевременной коррекции и профилактики на раннем этапе школьного обучения. Нами был проведен семантический анализ ключевых понятий нашего исследо- вания: тревога, тревожность, страх, а также изучены причины появления и развития тре- вожности у детей в младшем школьном возрасте. В опытно-экспериментальном исследовании приняло участие 60 учащихся г. Казани младшего школьного возраста и их родители (30 человек – контрольная группа и 30 чело- век – экспериментальная группа). Для выявления уровня тревожности у учеников исполь- зовалась методика «Измерения уровня тревожности Тейлора» (адаптированная Т.А. Не- мчиным). Для исследования развития и особенностей понятийного мышления использована методика Э.Ф. Замбацявичене. Для диагностики сферы общения применяет- ся методика «Два дома» А.Л. Венгера. Проанализировать эмоциональное отношение школьников к компонентам образовательной среды, выявить уровень групповой идентич- ности мы смогли с помощью методики «Незаконченные предложения». На констатирующем этапе исследования мы выявили, что в экспериментальной группе есть дети, которым требуется психолого-педагогическая помощь в преодолении тревожно- сти. Поэтому нами была предпринята попытка разработать программу «Справимся вме- сте!», направленную на профилактику и преодоление детской тревожности, а также реали- зовать её в экспериментальной группе учащихся. После формирующего этапа исследования была проведена повторная диагностика, ко- торая позволила достичь желаемых результатов: помочь детям преодолеть повышенное беспокойство, неуверенность, эмоциональную неустойчивость. Достоверность получен- ных результатов подтверждена их статистической обработкой. Ключевые слова: тревожность, тревога, страх, профилактика, преодоление, младшие школьники

PL

Artykuł poświęcony jest problemom badania lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym oraz jej odpowiednio wczesnej korekcji i profilaktyki na początkowym etapie nauki szkolnej.Przeprowadzona została analiza semantyczna pojęć kluczowych dla badania, takich jak: lęk, lękliwość, strach. Przestudiowano przyczyny pojawiania się i rozwoju lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym. W badaniu eksperymentalnym wzięło udział 60 uczniów klas młodszych szkół w Kazaniu, a także ich rodzice (30 osób – grupa kontrolna, 30 osób – grupa eksperymentalna). W celu ustalenia poziomu lękliwości u uczniów wykorzystana została metoda pomiaru poziomu lękliwości Taylora (zaadaptowana przez T.A. Niemczyna). Do zbadania rozwoju i specyfiki myślenia pojęciowego użyto metodyki E.F. Zambacjavicene. Do zdiagnozowania sfery kontaktów międzyludzkich wykorzystano metodę „Dwa domy” A. Wengiera. Przeanalizować stosunek emocjonalny uczniów do składników przestrzeni edukacyjnej oraz określić poziom tożsamości grupowej pozwoliła metoda niedokończonych zdań. Na etapie diagnozy konstatującej ustalono, że w grupie eksperymentalnej są dzieci, które potrzebują pomocy psychologiczno-pedagogicznej w celu przezwyciężenia lękliwości. Z tego względu podjęto próbę opracowania programu „Razem damy radę!”, ukierunkowanego na profilaktykę i przezwyciężenie dziecięcej lękliwości, oraz zrealizowania go w eksperymentalnej grupie uczniów. Po zakończeniu tego etapu badań przeprowadzono powtórną diagnozę, która pozwoliła na osiągnięcie zakładanych rezultatów, czyli pomoc dzieciom w przezwyciężeniu nadmiernego niepokoju, niepewności, niestabilności emocjonalnej. Wiarygodność otrzymanych rezultatów potwierdziło ich opracowanie statystyczne.

EN

Today there are many negative factors in the world that influence children increasing their anxiety. In modern psychology, anxiety is understood as a mental state, and as a mental property that is determined genetically, ontogenetically or situationally. Anxiety may fulfill a mobilizing role in relation to increasing efficiency, since adolescence. While it has only a disconcerting effect for the activity of preschool and primary school children reducing its productivity. The main causes of increased anxiety in children of primary school age are: the relationship of the child with his parents, low self-esteem, and internal relations of students in the classroom team, relationships with teachers and others. In our work we set out to develop and experimentally verify the effectiveness of programs to prevent and overcome anxiety in primary school children. On the basis of school № 177 in Kazan there has been conducted development and experimental research for 1.5 years. The experiment involved 60 students of primary school age. A control group of 30 people. An experimental group of 30 people.

6

Man as a being overcoming himself according to Roman Ingarden and Henryk Elzenberg

51%

Płoszczyniec A., Płoszczyniec A.

Przegląd Filozoficzny. Nowa Seria

|

2020

|

issue 4

Refine search results

2 Dialogue and Universalism

1 Analiza i Egzystencja. Czasopismo Filozoficzne

1 Człowiek - Niepełnosprawność - Społeczeństwo

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Przegląd Filozoficzny. Nowa Seria

2 Matsyna A. I.

1 Kalatskaya N. N.

1 Karpiński M.

1 Płoszczyniec A.

1 Мілютина (Milutina) К. К.

1 Садівнича (Sadivnycha) Н. N.

1 2022

1 2021

2 2020