Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 4

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  peasant
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Content available remote

Rolník nové doby. Hospodářské spolky a jejich role v hospodářské a společenské modernizaci moravského venkova ve druhé polovině 19. století

100%
Popelka P.
Moderní dějiny: sborník k dějinám 19. a 20. století (Modern History: Studies into 19th and 20th century history)
|
2019
|
vol. 27
|
issue 2
1-29
EN
In the second half of the 19th century, rural society underwent a significant transformation. 1848 was the year which symbolically launched the process of peasants’ economic and social emancipation. Achieving freedom – both personal freedom and freedom to own property – represented a fundamental precondition for the social and intellectual formation of a new type of peasant. In rural areas, the new type of relations between people and the new cultural and economic reality were shaped in particular by the newly established local authorities, associations and the press. This study looks at the roles played by the newly established district farming associations. Alongside the farming press, these were where the main impetus towards modernising the rural environment originated until at least the 1870s, and they spearheaded the modern agrarian movement.
DE
In der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts erfährt die ländliche Gesellschaft einen starken Wandel. Das Jahr 1848 startete symbolisch den Prozess der wirtschaftlichen und gesellschaftlichen Emanzipation der Bauern. Die Errungenschaft der Freiheit – sowohl der persönlichen als auch der eigentumsrechtlichen – war die grundlegende Voraussetzung für die Formierung eines sozial und im Denken neuen Bauerntyps. Dieser neue Bauerntyp war – trotz aller Beschränkungen – selbstbewusst, gebildet, wirtschaftlich mehr oder weniger unabhängig und voll in den Entwicklungsprozess einer qualitativ neuen Gesellschaft eingebunden. Auf dem Land wurden der neue Typ der Beziehungen zwischen den Menschen und die neue kulturelle wie wirtschaftliche Wirklichkeit vor allem durch die neu aufgebaute Selbstverwaltung, die Vereine und die Presse geformt. Die Studie widmet sich der Rolle, die bei der Modernisierung auf dem Land die neu gegründeten Bezirkswirtschaftverbände spielten. Diese stellten nämlich, gemeinsam mit der Wirtschaftspresse, mindestens bis in die siebziger Jahre des 19. Jahrhunderts die Hauptquelle für auf die Modernisierung des ländlichen Umfelds gerichtete Impulse dar und bahnten der modernen Agrarbewegung den Weg. Die Studie behandelt die wichtigsten Aspekte der Vereinsaktivitäten, die sowohl eine wirtschaftliche Modernisierung (die Verbreitung von Kenntnissen über neue Verfahren in der Landwirtschaft sowie über die Technik, Organisieren von Wirtschaftsausstellungen, Bemühungen zur Einrichtung von landwirtschaftlichen Schulen u.ä.) als auch die Anerkennung der Bauernschaft als wichtiger Komponente der modernen nationalen Gesellschaft anstrebten.
2
Publication available in full text mode
Content available

Вплив «Великої Війни» на українське зерновиробництво

80%
Очеретяний (Ocheretianyi) В. V.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
217-226
UK
У статті проаналізовано стан сільського господарства України в роки військових лихоліть 1914–1921 рр., З’ясовано чинники деструктивного впливу на основні виробничо-економічні елементи рільництва та зерновиробництва. Метою статті є з’ясування чинників і масштабів деструктивного впливу військових лихоліть 1914–1921 рр. на стан сільського господарства України, зокрема на рільництво та зерновиробництво як основні виробничо-економічні елементи. Науково-дослідницькі завдання, поставлені авторами: окреслити якісні характеристики довоєнного зростання товарного сільськогосподарського виробництва українських губерній як основи імперського експорту; дослідити основні чинники, тенденції і домінанти руйнівного впливу на темпи виробничо-економічних і соціально-політичних процесів у період «Великої війни» 1914–1921 рр. на прикладі рільництва та зерновиробництва в Україні. Наукова новизна визначається залученням та опрацюванням авторитетних наукових джерел, критичним і незаангажованим поглядом на проблему. Автори використовують методологічні засади системного аналізу, статистичний метод і контент-аналіз. Відзначено, що із початком Великої війни позитивні процеси, що прослідковувались в українському сільському господарстві до Першої світової війни, призупинились, а потім дедалі більше почали розвиватись деструктивні явища. Дезорганізація ринкових відносин із початком війни суттєво зачепила господарські інтереси селянства, про що свідчать інформаційно-статистичні показники. Чисельність сільського населення за два роки війни суттєво зменшилась, як і кількість працездатних чоловіків пересічно на одне селянське господарство. Військові й трудові повинності українських селян на обслуговування потреб фронту, до яких залучалось немобілізоване чоловіче сільське населення та навіть селянки, також посилили негативні наслідки відтоку робочої сили від сільського господарства, що особливо важко вдарило насамперед по дрібних селянських господарствах, які були фактично розорені. Наслідком окупації України стало зменшення засівних площ і, відповідно, й зменшення валового збору зернових культур. В той же час потреби фронту у продовольчих ресурсах, зокрема хлібних, були значними. І імпорт, і власне виробництво сільськогосподарських машин також було повністю дезорганізовано через вилучення робочих рук, вимушений перехід частини заводів на воєнні рейки, а також призупинення чи утруднення поставок металу й палива. Зношеність сільськогосподарського реманенту, припинення поставок сільськогосподарської техніки, постійно зростаюча кількість беззасівних, безтяглових і безреманентних господарств спричинили зниження якості обробітку землі, що зумовило падіння врожайності зернових. Висновки. З’ясовано, що «Велика війна» дуже болісно вдарила по сільському господарству України безпре цедентною кількістю мобілізованого до царської армії сільського чоловічого населення, катастрофічною нестачею робочих рук, вилученням із селянських господарств коней – основної рушійної сили землеробства, виснаженістю трудових ресурсів села. Суспільно-політичні та соціально-економічні катаклізми воєнних років призвели до зниження товарності селянських господарств, відповідно, й до скорочення об’ємів товарного хліба, і, як наслідок – обумовили кризу хлібного ринку.
EN
Introduction. The article analyzes the state of agriculture in Ukraine during the war years 1914–1921, clarifies the factors of destructive impact on the main production and economic elements of agriculture and grain production. The aim of the article is to clarify the factors and scale of destructive impact of military disasters of 1914–1921 on the state of agriculture in Ukraine, in particular on agriculture and grain production as the main production and economic elements. Research tasks set by the authors are the following: to outline qualitative characteristics of the pre-war growth of commodity agricultural production of Ukrainian provinces as the basis of imperial exports; to study the main factors, trends and dominants of destructive influence on the pace of production, economic and socio-political processes during the «Great War» of 1914–1921 on the example of agriculture and grain production in Ukraine. Scientific novelty is determined by the involvement and elaboration of authoritative scientific sources, a critical and unbiased view of the problem. The authors use methodological principles of system analysis, statistical method and content analysis. It is noted that with the beginning of the Great War, positive processes observed in Ukrainian agriculture before the First World War were suspended, and then destructive phenomena began to develop more and more. The disorganization of market relations with the beginning of the war significantly affected economic interests of the peasantry, as evidenced by information and statistical indicators. The number of the rural population during the two years of the war significantly decreased, as did the number of able-bodied men on average per farm. Military and labor duties of Ukrainian peasants to serve the needs of the front, which involved unmobilized male rural population and even peasant women, also exacerbated negative effects of the outflow of labor from agriculture, which hit especially hard on small farms, which were actually ruined. The occupation of Ukraine resulted in a reduction in sown areas and, consequently, a reduction in the gross harvest of grain crops. At the same time, the front’s needs for food resources, including grain, were significant. Both imports and the production of agricultural machinery were also completely disorganized due to the withdrawal of labor, the forced transition of some factories to military rails, and the suspension or hindrance of the supply of metal and fuel. Depreciation of agricultural equipment, cessation of supplies of agricultural machinery, the ever-increasing number of seedless, tax-free and non-stock farms led to a decrease in the quality of land cultivation, which led to a decline in grain yields. Conclusions. It has been found that the «Great War» hit the agriculture of Ukraine very painfully with an unprecedented number of mobilized rural male population to the tsarist army, catastrophic shortage of labor, withdrawal of horses from farms – the main driving force of agriculture, depletion of rural labor. Socio-political and socio-economic cataclysms of the war years led to a decrease in the marketability of peasant farms, respectively, and to a reduction in the volume of marketable bread, and, as a consequence - led to a crisis in the grain market.
3
Publication available in full text mode
Content available

Ostoja tradycjonalizmu w procesie modernizacji

71%
Rykiel Z.
Przestrzeń Społeczna
|
2020
|
vol. 1
|
issue 1/2020 (19)
89-109
EN
The subject of this article is the village understood both as a settlement and an extra-urban area, but primarily as a rural collectivity and, especially, the village community. The village understood in this way has traditionally been considered a mainstay of traditionalism. The latter is basically derived from pre-modern societies dominated by the culture of the past. The village was traditionally considered as an agricultural space and a mainstay of Polish traditions, related to the peasant ethos of pre-literate local communities. This resulted from the practices and ideologies that make up rural traditionalism, assuming the transmission of social norms through “socialization through life”. Early modernisation of the village was associated with the opening of horizontal and vertical mobility channels and limiting consciousness isolation. Due to the development of education and the progress of the literacy process, the process of peasants' entering the nation began by transforming the peasant into a citizen rather than a parishioner. The late modernisation of the village was the result of its urbanisation and industrialisation, and was associated with the replacement of rural rationality with urban rationality, while the mechanisation of agriculture resulted in the transformation of the peasant estate into the farmer's social and professional position. In the second half of the twentieth century, the village was reached by exogenous mass culture. The process of the late modernisation of the village is based on its depreciation. One result of globalisation is the de-traditionalisation of the village, within which the mediated tradition appears. The spread of the internet was the turning point. Cultural homogenisation is progressing, local specificity is disappearing by adapting it to the national culture in its modernisation version, identified with the urban one. In this context, nostalgia appears for the old good times when life was simpler. At present, one can notice only relics of peasant traditionalism in the Polish post-war national culture, in which many features of the peasant ethos function as a “peasant filter”.
4

Unmissable figures of Russian history and their historical-artisticpsychological presentation in the life of Jemeljan Pugachev

61%
Heiser F.
Aplikovaná psychologie/Applied Psychology
|
2024
|
vol. 9
1413-1424
SK
Predmetný článok bude lokalizovaný predovšetkým do 18. storočia, keď chod ruských dejín ovplyvňovali predovšetkým také osobnosti ako Katarína II. Veľká, pôvodom Nemka, ktorá sa stáva ruskou imperátorkou po z inscenovaní palácového prevratu v roku 1762, keď z ruského trónu bol odstránený Peter III, syn vojvodcu Holštýnsko-Gottorpského-Karola Fridricha a Anny Petrovny, manželky následníka trónu. Do prijatia pravoslávia používal meno Karol Peter Ulrich. Pri moci bol fakticky len 186 dní /1761-1762/. Bol vnukom prvého ruského imperátora Petra I. a manželom Kataríny II. Veľkej. Do roku 1761 v Rusku vládla plných 20 rokov Alžbeta Petrovna /1741-1761/. Z vojenského-mocenského hľadiska bola v tom období ukončená rusko-švédska vojna /1743/, bola podpísaná mierová dohoda s Pruskom /1762/, rozhoreli sa dve rusko-turecké vojny /1768-1774, 1787-1791 – celkovo v dejinách Ruska ich bolo 6/, nasledovali dve delenia Poľska /celkovo boli 4/, začína veľké kozácko-roľnícke povstanie a vojna Jemeľjana Pugačova /1773-1775/ spätá s Orenburgským krajom, Povolžím a Uralom. Z hľadiska kultúrnych udalostí tej doby, veľmi významné bolo založenie Moskovskej univerzity v roku 1755. V roku 1756 v Sankt Peterburgu začalo svoju činnosť prvé ruské divadlo a v roku 1757 tu bola založená Imperátorská Akadémia umení. Pripomíname, že Sankt Peterburg bol centrom cárskeho Ruska 206 rokov /1712-1918/. Historická Moskva bola hlavným sídlom cárskeho Ruska 323 rokov /1389-1712/. Všetky tieto historické udalosti mali priamy vplyv na vznik a rozvoj rôznych žánrov umeleckej tvorby. V tejto vedeckej štúdii sa budeme predovšetkým venovať odrazu nebývalých historicko-spoločenských pohybov druhej polovice 18. storočia v umeleckej literatúre, maliarstve, v hudbe a vo filmovej tvorbe.
EN
The paper will be located primarily in the 18th century when the course of Russian history was influenced primarily by such personalities as Catherine II. the Great, originally German, who became Empress of Russia after staging a palace coup in 1762, when Peter III, the son of the Duke of Holstein-Gottorp – Charles Frederick and Anna Petrovna, the wife of the heir to the throne, was removed from the Russian throne. Until his conversion to Eastern Orthodoxy, he used the name Charles Peter Ulrich. He was effectively in power for only 186 days /1761-1762/. He was the grandson of the first Russian Emperor Peter I and the husband of Catherine II. The Great. By 1761, Russia had been ruled for a full 20 years by Elizabeth Petrovna /1741-1761/. From the military-power point of view, the Russo-Swedish War /1743/ was ended in that period, a peace treaty was signed with Prussia /1762/, two Russo-Turkish wars were fought /17681774/, 1787-1791 – 6 in total in the history of Russia/, followed by two partitions of Poland /4 in total/, the Great Cossack-Peasant Revolt and the Yemelyan Pugachev's War /1773-1775/, connected with the Orenburg region, Volga region and the Urals, began. In terms of cultural events of the time, the foundation of Moscow University in 1755 was very significant. In 1756, the first Russian theatre began its activity in St. Petersburg, and in 1757 the Imperial Academy of Arts was founded there. It should be remembered that St. Petersburg was the centre of Tsarist Russia for 206 years /1712-1918/. Historic Moscow was the capital of Tsarist Russia for 323 years /1389-1712/. All these historical events had a direct influence on the emergence and development of various genres of artistic creation. In this scientific study, we will be primarily concerned with the reflection of the unprecedented historical and social movements of the second half of the 18th century in artistic literature, painting, music and film.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.