Search results

1

Obywatelska inicjatywa uchwałodawcza w Polsce w świetle prawa – wybrane zagadnienia

100%

Rachwał M.

Przegląd Politologiczny

|

2016

|

issue 1

21-34

EN

The civic legislative initiative can be defined as the right of the citizens of local communities to submit a draft of a law. This instrument of direct democracy is envisaged neither by the Constitution of Poland, nor by the laws that regulate the operations of municipalities, districts and provinces. The procedure of civic legislative initiative, however, is provided for in the statutes of local government units, which has resulted in negative assessments by some administrative courts. The analysis conducted here indicates that the civic legislative initiative is allowed within the framework of current legislation. This standpoint was expressed in the 2013 decision of the Supreme Administrative Court, among other things. It seems that the best solution would be to provide for the civic legislative initiative in an act of law (as proposed in the presidential draft of a law on cooperation in local governments to facilitate local and regional development). Adopting this solution would eliminate any legal concerns on the one hand, and create an opportunity to make civic legislative initiatives more popular on the other. It should be borne in mind that active civic participation in political life is of the utmost significance for the proper functioning of a democratic state. Therefore, a de lege ferenda postulate can be brought forward to ensure that legal regulations allow citizens to implement civic legislative initiatives to the greatest extent possible.

PL

Obywatelska inicjatywa uchwałodawcza może być zdefiniowana jako uprawnienie mieszkańców wspólnot samorządowych do przedłożenia projektu uchwały. Wskazana forma demokracji bezpośredniej nie została wprost przewidziana przez Konstytucję RP, jak również ustawy regulującefunkcjonowanie gmin, powiatów i województw. Przedmiotowa procedura jest przyjmowana w statutach jednostek samorządu terytorialnego, co spotkało się z negatywną opinią niektórych sądów administracyjnych. Przeprowadzona analiza wskazuje jednak, iż obywatelska inicjatywa uchwałodawcza może być ustanowiona w ramach aktualnie obowiązującego porządku prawnego. W tym zakresie warto odnotować, iż takie stanowisko zostało wyrażone m.in. w orzeczeniu Naczelnego Sądu Administracyjnego z 2013 roku. Wydaje się, iż najlepszym rozwiązaniem byłoby ustawowe umocowanie inicjatywy uchwałodawczej mieszkańców (taka propozycja znalazła się w prezydenckim projekcie ustawy o współdziałaniu w samorządzieterytorialnym na rzecz rozwoju lokalnego i regionalnego). Przyjmując wskazane rozwiązanie, doszłoby nie tylko do rozwiania wątpliwości prawnych, lecz wystąpiłaby również szansa na upowszechnienie obywatelskiej inicjatywy uchwałodawczej. Należy pamiętać o tym, iż aktywny udział obywateli w życiu politycznym jest niezwykle istotny dla prawidłowego funkcjonowania państwa demokratycznego. W związku w tym można sformułować postulat de lege ferenda, aby przyjmowane podstawy prawne w możliwie największym stopniu umożliwiały mieszkańcom korzystanie z inicjatywy uchwałodawczej.

2

The Italian referendum evolution in a comparative perspective

99%

Ratto Trabucco F.

The Lawyer Quarterly

|

2022

|

vol. 12

|

issue 3

211-225

EN

The paper proposes a review on the nature and the role of referendum in representative democracies and it develops a comparative study of the constitutional bases of this tool in Italy. Then, the essay focuses on the effectiveness of the use of the referendum tool on heated debated bioethical and moral issues in the States taken into consideration. Among the different ‘tools of democracy’, direct democracy (i.e. referendums and initiatives) and participative/deliberative democracy are gained increasing popularity. They are increasingly being used address problematic and complex issues that affect the citizenship rights, as well as the status of minorities. Lastly, the future referendum perspectives are attempts to reinvigorate the functioning of the Italian representative institutions through the direct democracy tools with a people’s initiative for a proactive referendum.

3

People’s initiative of putting a bill before the parliament – Polish case

85%

Grabowska S.

Przegląd Prawa Konstytucyjnego

|

2016

|

issue 6 (34)

247-265

EN

The Polish law provides for two types of people’s initiative. One type is a people’s initiative of putting a bill before the parliament as provided for in Art. 118 subpar. 2 of the Constitution of the Republic of Poland and the Act dated 24 June 1999 on the use of a legislative initiative by citizens. The second type is a people’s initiative of putting forward a motion to hold a legislative referendum regulated by the Act dated 14 March 2003 on holding a national referendum. The legislature did not provide for, however, a people’s initiative for the purpose of amending the constitution or its abrogation. The subject of this paper is the institution of a people’s initiative of putting a bill before the parliament.

PL

Polskie prawo ogólnokrajowe przewiduje dwa rodzaje inicjatywy ludowej. Jest to inicjatywa ludowa w sprawie złożenia ludowego projektu ustawy w parlamencie przewidziana art. 118 ust. 2 Konstytucji RP i ustawą z dnia 24 czerwca 1999 r. o wykonywaniu inicjatywy ustawodawczej przez obywateli. Drugim rodzajem jest inicjatywa ludowa w sprawie złożenia wniosku o przeprowadzenie referendum ustawodawczego uregulowana ustawą z dnia 14 marca 2003 r. o referendum ogólnokrajowym. Ustawodawca nie uwzględnił jednak inicjatywy ludowej w sprawie zmiany konstytucji lub jej abrogacji. Tematem niniejszego opracowania będzie instytucja inicjatywy ludowej o zasięgu ogólnokrajowym.

4

Роль і місце опозиції в політичній системі Швейцарії

50%

Рудич С. Ф.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 19

82-97

EN

The article considers the role and the way of functioning of the opposition in the political system of the Swiss Confederation.It is shown that the absence of an opposition in the political life of the country in the traditional sense is explained by the agreement or concordance between the main political forces, drawn up officially in the form of the so-called “magic formula”. A federal government functioning according to this principle in combination with a well-developed mechanism of direct, or more precisely, semi-direct referendum democracy: on the one hand, it allows the effective implementation of the constitutional right of citizens to participate in the political life of the country, and on the other hand, it allows to avoid permanent parliamentary and governmental crises. Particular attention is paid to the Swiss People’s Party, a powerful political force that has consistently achieved high results in parliamentary elections over the past ten years and has every right to consider itself as opposition party. In this connection, the author raises the question of the possibility of using the political system existing today in Switzerland, and, even more so, the way the opposition functions, as a model for other countries? The publication reveals in detail how the institution of direct democracy works in practice. It is emphasized that the people’s initiative and the referendum give the citizen the opportunity to constantly influence the constitutional process in the state and bring projects developed by the government to the people’s court. Frequent appeals to voters in this way forces society to constantly worry about topical political issues. At the same time, large authoritative parties use this right less often than small social organizations or extra-parliamentary opposition groups. In addition, the Swiss manage in this way to constantly keep the political course of the government under control, and the Federal Council, according to the country’s constitution, must constantly consult with the people, who express their opinion on political proposals by dropping ballots into the voting baskets. At the same time, it is emphasized that the main challenge to Swiss federalism lies not in the multiculturalism of the nation, which did not develop as a result of the immigration of citizens, as, for example, in the USA, Canada or Australia, but on the contrary, has its roots in the age-old history of the communities that originally lived in Switzerland. Switzerland’s relations with the European Union during the last twenty years are briefly described. Characterizing Ukrainian-Swiss relations, the author emphasizes the importance that Switzerland has for our country, particularly in the context of Russia’s war against Ukraine. The advantages and disadvantages of direct referendum democracy are analyzed. Certain conclusions are drawn regarding the possibility of using Swiss experience in the political life of other countries.

UK

У статті розглядається роль та спосіб функціонування опозиції в політичній системі Швейцарської Конфедерації. Показано, що відсутність опозиції в політичному житті країни в традиційному розумінні пояснюється, у першу чергу, досягнутим між головними політичними силами згодою або конкордансом, оформленим офіційно у вигляді так званої “магічної формули”. Функціонуючий за цим принципом федеральний уряд у поєднанні з чітко відпрацьованим механізмомпрямої, а точніше сказати, напівпрямої референдумної демократії: з одного боку дозволяє ефективно реалізувати конституційне право громадян брати участь у політичному житті країни, а з іншого – уникати перманентних парламентських та урядових криз. У статті досить докладно описується політична система Конфедерації. Окрему увагу приділено Швейцарській народній партії, потужній політичній силі, яка протягом останніх десяти років стабільно досягала високих результатів на парламентських виборах та з повним правом вважати себе опозиційною. У цьому зв’язку автором ставиться питання щодо можливості використання існуючої нині в Швейцарії політичної системи, а, тим більше, способу функціонування опозиції, як моделі для інших країн? В публікації докладно розкрито, як діє на практиці інститут прямої демократії. Наголошується на тому, щонародна ініціатива та референдум дають громадянину можливість постійно впливати на конституційний процес у державі та виносити розроблені урядом проекти на суд народу. Часте звернення у такий спосіб до виборців примушує суспільство постійно перейматися актуальними політичними питаннями. При цьому, великі авторитетні партії користуються цим правом рідше, ніж дрібні суспільні організації або позапарламентські опозиційні групи. Крім того, швейцарцям вдається таким чином постійно тримати під контролем політичний курс уряду, і Федеральна рада згідно конституції країни має постійно радитись з народом, який свою думку щодо політичних пропозицій висловлює, опускаючи бюлетені до скриньок для голосування. При цьому підкреслюється, що головний виклик швейцарському федералізмові полягає не в мультикультуралізмі нації, який склався не в наслідок імміграції громадян, як, наприклад, у в США, Канаді або Австралії, а навпаки, сягає своїм корінням у вікову історію спільнот, які споконвічно мешкали в Швейцарії. Коротко охарактеризовані відносини Швейцарії з Європейським Союзом протягом останнього двадцятиріччя. Характеризуючи українсько-швейцарські відносин, автор робить акцент на значенні, яке має Швейцарія для нашої держави, зокрема в контексті війни Росії проти України. Аналізуються переваги та недоліки прямої референдумної демократії. Робляться певні висновки щодо можливості використання швейцарського досвіду у політичному житті інших країн.

Refine search results

1 Przegląd Politologiczny

1 Przegląd Prawa Konstytucyjnego

1 The Lawyer Quarterly

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Grabowska S.

1 Rachwał M.

1 Ratto Trabucco F.

1 Рудич С. Ф.

2 2022

2 2016

Obywatelska inicjatywa uchwałodawcza w Polsce w świetle prawa – wybrane zagadnienia

The Italian referendum evolution in a comparative perspective

People’s initiative of putting a bill before the parliament – Polish case

Роль і місце опозиції в політичній системі Швейцарії