Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: professions of public trust

Sort By:

Limit search:

SAMORZĄD ZAWODOWY W SYSTEMIE USTROJOWYM POLSKI

100%

Kmieciak R.

Polityka i Społeczeństwo

2020

vol. 18

issue 1

The socio-political changes which began in Poland over three decades ago resulted in, inter alia, the activation of various occupational groups that have decided to operate on the basis of the then existing public law. This meant the creation of corporate selfgovernment organizations that are based on associations of persons with compulsory membership. Ever since the political reforms in Poland have been undertaken, professional self-government has been considered an important element of the state’s administrative system. The basis for creating such institutions was the need to protect certain professions which, in the social interest, required the highest qualifications and impeccable ethics. The professional self-government has significantly strengthened its position by taking over a number of the state’s administrative powers regarding, inter alia, the supervision of certain professions. For several years in Poland there has been a public debate on the future of the professional self-government during which arguments have been raised that question the need for the continued functioning of this type of organizations. Moreover, doubts have been raised as to whether the chambers of professional selfgovernment strengthen democratic aspirations and the development of self-governance, or whether they are anachronistic structures that threaten the consolidation of the free market order in Poland. Therefore, it is not only worth pointing out the essence and the tasks of the institution of the professional self-government, as well as its historical development in the country, but it is of paramount importance to draw attention to the significance of this type of entities in creating democratic state institutions and in accelerating participatory processes.

Rynek usług prawniczych w Polsce

38%

Sołtys B.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

2017

vol. 8

253-268

У Польщі останнім часом під впливом таких чинників, як ринкова економіка, євро- пейські інтеграційні процеси, глобалізація та інформатизація, ринок юридичних по- слуг зазнав суттєвих змін. Завдяки помітному збільшенню кількості суб’єктів, що надають юридичні послуги, вони здобули статус інституцій з широкою пропозицією. А це спричинило зниження цін за юридичні послуги. Разом з тим щораз більше юри- дичні послуги підлягають формалізації та стандартизації. Загальний і насправді не- обмежений доступ до Інтернету надав можливість безкоштовно черпати інформацію, зміст із юридичних документів, правових норм і коментарів законів, що, як наслідок, призвело до зменшення попиту на прості юридичні послуги, які стосуються несклад- них випадків. Водночас зазнала змін характерна до недавнього часу форма надання юридичних послуг – шкала інформаційної асиметрії, що визначає правовий статус і фактичний рівень тих, хто надає, та тих, хто користується юрпослугами. Пропагу-вання цінності знань і ріст юридичної обізнаності клієнтів юрконсультацій стало фактором, що підвищило очікування щодо якості. ефективності юридичних послуг, а також і збільшення попиту на вузько спеціалізовані юрконсультації, що вимагають компетентності не тільки в сфері правових відносин, але і обізнаності в тих сферах, які обслуговуються юристами. Застосування сучасних технологій призвело також до багатьох інших змін у традиційній системі надання юридичних послуг, зокрема у сфері індивідуальності суб’єкта, що надає юрпослуги, і його особистої роботи. Отже, в сфері юридичних послуг намітилась тенденція до їх матеріалізації, або іншими сло-вами: вони прирівнюються до звичайного товару. У порівнянні з недавнім періодом квантитативного зростання надання юриди- чних послуг, нині на перший план виходять вимоги квалітативного зростання нових правил відносно стандартів роботи в колективі, організації та управлінні, а навіть у справі капіталу. Незважаючи на те, що юридичне консультування сьогодні надалі пов’язується із фізичними особами, їх кваліфікацією, уміннями, характеристиками, однак в умовах сучасного суспільства має місце інтенсивний розвиток організацій- них одиниць, інституційних суб’єктів підприємницької діяльності, що надають юри- дичні послуги. Це виникає передусім із об’єктивно існуючих нині переваг, які мають організація, технологія і капітал над знаннями та індивідуальними можливостями окремо взятих фізичних осіб. На ринку юридичних послуг, однак, появились також раніше незнані явища, що пов’язані із ризиками, безробіттям, банкрутством, а також тиском соціального захисту. Спостерігається також значне збільшення числа таких справ. Не можна не зауважити факт значного збільшення судових спорів між юрисконсульти та їх клієн- тами, як і також випадків несення відповідальності тими, хто надає юридичні послуги. Слід тут додати, що ринок юрпослуг у Польщі ділиться на регульований сектор, який пов’язується із вимогами щодо конкретних професійних обов’язків, і на нерегу- льований сектор, що базується на наданні юрпослуг на принципах економічної сво- боди та свободи договору. До професій, представники яких надають юридичні послу- ги, передусім належать: адвокати і юрисконсульти, а також частково патентні пові-рені та податкові консультанти, яким надано також повноваження для виконання професійних обов’язків, що стосуються не лише юридичних послуг (у випадку із па- тентними повіреними йдеться саме про надання технічної допомоги), також прове- дення від імені платників податків та колекторів рахунків, веденні податкових таінших записів з метою оподаткування. До професій, що пов’язана із наданням юри-дичних послуг, слід також зарахувати і професію нотаріуса. Згідно з законодавством ЄС до сфери послуг не зараховується професійна діяльність, що здійснюється в тру-дових відносинах і пов'язана із здійсненням державної влади. Професія нотаріуса натомість значною мірою є канцелярською професією, а сам нотаріус має статус державного службовця. Згадані професії мають характер регульованих, оскільки во- ни передбачають діяльність чи бодай один із її видів, що прямо або опосередковано залежить від отримання спеціальних професійних кваліфікацій і від дотримання ін- ших умов, які викладені в окремих законах, інших нормативних та адміністративних актах. Своєю чергою, нерегульовані юридичні послуги не кваліфікуються суб’єктно, і можуть надаватись будь-ким, у тому числі і особою, яка не має юридичної освіти, як і вищої освіти взагалі. Підставою, що допускає надання такого типу послуг, є Конститу- ція, яка гарантує економічну свободу і свободу договорів, а також гарантовані Євро- союзом свободи підприємництва і надання послуг. Однак нерегульовані юридичні послуги можуть надаватись тільки в такій сфері, в якій польський законодавець не встановив винятковий характер надання таких послуг для конкретних регульованих професій. Отож, це дуже великий обсяг послуг, що стосується, в принципі, всіх видів позасудових дій, а також надає можливість представляти в судах першої та другої інстанції. Одним із найбільш важливих завдань, яке стоїть сьогодні перед польським законодавцем, – це продовжувати ліквідовувати наявні перешкоди для належного функціонування ринку юридичних послуг, зокрема в мультидисциплінарній діяльності.Необхідним є правильне визначення стану щодо відповідності пропорцій між регламентованим та нерегламентованим ринком юридичних послуг. В цьо- му контексті можна припускати, що для суспільного блага нерегульований ринок юридичних послуг щонайменше повинен відповідати принципам юридичної етики, страхування цивільної відповідальності, а також повинен підлягати галузевому конт-ролю, який могли б здійснювати самоврядні юридичні організації.

Recently, under the influence of mechanisms of market economy, European integration process, globalization and informatization, legal services market has changed significantly. The number of legal services providers has increased and as a result the market turned from demand market to supply market. The prices of legal services have decreased as well. Even though legal services are linked to physical persons, their qualifications, skills, properties and other personal qualities, legal entities providing legal services have developed. The reason for that is the supremacy of an organization, technology and capital over knowledge and personal abilities of sole entrepreneurs. There are also new issues related to risk, unemployment, insolvency and the pressure of social protection on the legal services market. The number of disputes between legal service providers and clients has increased as well as the instances of liability of legal services providers. One of the most important tasks for the polish legislator is to remove existing barriers in legal services market, especially concerning interdisciplinary activities. It is highly relevant to balance the proportion between regulated and non-regulated legal services market. The public interest demands also that nonregulated legal services providers should be obliged at least to follow the legal ethics principles and to acquire liability insurance and to be under supervision of legal organizations.

Refine search results

1 Polityka i Społeczeństwo

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 Kmieciak R.

1 Sołtys B.

1 2020

1 2017

Search results

SAMORZĄD ZAWODOWY W SYSTEMIE USTROJOWYM POLSKI

Rynek usług prawniczych w Polsce