Search results

1

„Racjonalne usprawnienie” w ramach edukacji dzieci i młodzieży z niepełnosprawnością – rozważania na kanwie konwencji o prawach osób niepełnosprawnych Część 1

100%

Mikrut A.

Interdyscyplinarne Konteksty Pedagogiki Specjalnej

|

2017

|

issue 16

79-99

EN

The authorities of the Republic of Poland, by ratifying the Convention on the Rights of Persons with Disabilities, have undertaken the responsibility to implement such changes in the national legal order and in social policies that aim at ensuring full and equal enjoyment of all rights and freedoms by people with disabilities and preventing their discrimination in different aspects of life. One of the ways to fulfil this commitment is the ‘reasonable accommodation’. According to Article 2 of the Convention the term means ‘(…) necessary and appropriate modification and adjustments not imposing a disproportionate or undue burden’ and its purpose is to reduce physical, technical or social barriers hindering or restricting the various roles and tasks of those affected by disorders in the structure or functions of the body. The author of this article explored manifestations of such activities in the field of education law and its practical applications. He determined that in the analysed area, many solutions are in line with the spirit of the ‘reasonable accommodation’.

PL

The authorities of the Republic of Poland have ratified the Convention on the Rights of Persons with Disabilities and have undertaken the responsibility to implement such changes in the internal law and in social policy which aim at ensuring full and equal enjoyment of all rights and freedoms by people with disabilities and preventing their discrimination in different aspects of life. One of the ways of fulfilling this commitment is described as “reasonable accommodation”. The author of this article has attempted to find manifestations of such activities in the field of school legislation and its practical examples. As a result, it turned out that in the analysed area many solutions are in line with the spirit of the “reasonable accommodation”.

2

„Racjonalne usprawnienie” w ramach edukacji dzieci i młodzieży z niepełnosprawnością – rozważania na kanwie konwencji o prawach osób niepełnosprawnych Część 2

100%

Mikrut A.

Interdyscyplinarne Konteksty Pedagogiki Specjalnej

|

2017

|

issue 17

15-34

EN

The authorities of the Republic of Poland, by ratifying the Convention on the Rights of Persons with Disabilities, have undertaken the responsibility to implement such changes in the national legal order and in social policies that aim at ensuring full and equal enjoyment of all rights and freedoms by people with disabilities and preventing their discrimination in different aspects of life. One of the ways to fulfil this commitment is the ‘reasonable accommodation’. According to Article 2 of the Convention the term means ‘(…) necessary and appropriate modification and adjustments not imposing a disproportionate or undue burden’ and its purpose is to reduce physical, technical or social barriers hindering or restricting the various roles and tasks of those affected by disorders in the structure or functions of the body. The author of this article explored manifestations of such activities in the field of education laws and their practical application. He determined that in the analysed area, many solutions are in line with the spirit of the ‘reasonable accommodation’.

PL

The authorities of the Republic of Poland have ratified the Convention on the Rights of Persons with Disabilities and have undertaken the responsibility to implement such changes in the internal law and in social policy which aim at ensuring full and equal enjoyment of all rights and freedoms by people with disabilities and preventing their discrimination in different aspects of life. One of the ways of fulfilling this commitment is described as ‘reasonable accommodation’. The author of this article has attempted to find manifestations of such activities in the field of school legislation and its practical examples. As a result, it turned out that in the analysed area many solutions are in line with the spirit of the ‘reasonable accommodation’.

3

Challenges To The Implementation Of Institutional Reform In The Lithuanian General Education System

81%

Pranevičienė B., Margevičiūtė A.

Baltic Journal of Law & Politics

|

2015

|

vol. 8

|

issue 1

106-138

EN

The educational system of Lithuania has undergone transformation conditioned by the radical change of the political situation in the region after the restoration of independence on March 11, 1990. The new educational system was gradually developed, changing and denying the former Soviet educational framework. The main goal of the new educational system is to provide education compatible with the newly applicable international standards and create an effective network of schools. The article aims to present an overview of the reform of the institutional system of general education of Lithuania that began in 1988 and was to be completed in September 2015; however, the completion of the reform was recently postponed until September 2017. The article also reviews key challenges to the reform implementation and discusses the compatibility of the reform with societal expectations and standards of international educational law.

4

(Un)equal Access to Education. Between the Idea and the School Reality in Poland

81%

Stępień-Lampa N.

Przegląd Prawa Konstytucyjnego

|

2020

|

issue 5 (57)

153-164

EN

The paper deals with the issues related to the right to education under the Constitution of the Republic of Poland of 1997 and to the actual operation of the education system. The main focus is on the constitutional guarantee of equal access to education. This guarantee should be treated as Kant’s Regulatory Idea which should be pursued by public authority though its full attainment is not possible in social reality. This study attempts to indicate to what extent the state’s obligation to ensure equal access to education is implemented by the institution of the school in Poland.

PL

Artykuł obejmuje rozważania dotyczące problematyki związanej z prawem do nauki na gruncie Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z 1997 roku oraz w praktyce funkcjonowania systemu oświaty. Szczególną uwagę poświęcono konstytucyjnej gwarancji równego dostępu do wykształcenia. Gwarancję tę należy traktować jako Kantowską ideę regulatywną, do której władza publiczna powinna dążyć, ale której pełne osiągnięcie nie jest możliwe w rzeczywistości społecznej. Celem niniejszego opracowania jest próba wskazania, w jak dużym stopniu instytucja szkoły w Polsce realizuje ciążące na państwie zobowiązanie zapewnienia równego dostępu do wykształcenia.

5

The online school – a barrier of the right to privacy?

81%

Tirică A.-M.

Studia Prawnicze: rozprawy i materiały

|

2021

|

issue 1(28)

117-132

EN

Following the current situation caused by the coronavirus pandemic, this study brings to light the way in which the traditional school (the notion “school” was used in this paper with reference to all levels of learning, both schools and universities) was replaced, in a somewhat forced way, with online school in a society pursuing the tradition of face-toface education. Given this aspect of e-learning and a possible higher exposure of their private life, for both students and teachers, the study will seek to answer the question: “Does online school represent a limitation of the right to private life?” through a series of legal arguments. However, before an answer is found, the right to private life and the right to education, as seen through Romanian legal regulations, as well as through the perspective of the European Convention on Human Rights, will be studied in detail. Last but not least, the concept of online school will be subject to analysis, from the perspective of both main parties involved in the education act, closely following the concept of private life.

6

The Protection of the Right to Education in Minority Language: the Council of Europe’s Standards

70%

Wiczanowska H., Szoszkiewicz Ł.

Polish Political Science Yearbook

|

2018

|

vol. 4 (47)

742-751

EN

There is neither consensus whether the category of linguistic rights shall be distinguished, nor international agreement on the catalogue of such rights. Nevertheless, access to education in mother tongue constitutes a core element of most of the international and national frameworks of minority protection. Academic and legal disputes are particularly absorbing in Europe, where linguistic policies frequently intertwine with politics (e.g. Cyprus, Moldova, Ukraine). Thus, it is essential to pose the question, whether the right to education in mother tongue is always granted the equal scope of protection or is such protection differentiated by any additional criteria. Most of all, it shall be considered whether the analyzed right has an independent character or its protection is associated with perception of other fundamental rights and freedoms. This paper investigates the scope of the protection of this right within the framework of the Council of Europe.

7

The right of the citizens belonging to national minorities to education at universities in the Slovak Republic

70%

Marczyová K., Piváček M.

Central European Papers

|

2017

|

vol. 5

|

issue 2

49-63

EN

The authors of the article focus on fundamental rights and freedoms, and in particular on the current issue of the right to education and minorities in Slovakia. They draw on the essence and significance of the right to education as one of the most important rights. They elaborate on the related issues in the context of the right being asserted by the citizens of national minorities and place special emphasis on the right to education in the language of a national minority at a university. They introduce relevant legislation related to the subject matter, and point out the real possibilities of education and training of national minority citizens at universities in the Slovak Republic.

8

МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ТА ІНВАЛІДНІСТЮ

70%

Малишевська І.

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

|

2015

|

issue 4(48)

24-32

EN

The article analyses international special educational needs and disability acts in terms of disabled students’ equal access to education. Discrimination against students with disabilities and their social isolation appears to be a topical issue for any democratic state. Thus, ensuring conditions for the development of every personality has become the priority for each state. On the other hand, globalization, humanization and educational integration have become the main tendencies of social development at the beginning of the third millennium. Consequently, there developed a different view on education in a modern society. At present everybody has an equal access to education. To meet the special educational needs of each student the inclusive education was introduced. Inclusive education tends to be concerned with creating learning environment to meet each learner’s requirements and possibilities irrespective of his or her psychological and physical development. European community stresses that students with special educational needs and disability shouldn’t be discriminated, they must be educated in regular classes at their local schools. They find inclusive education the most favourable for learning students with special educational needs and disability. International community considers the introduction of inclusive education to be a matter of priority in reforming all modern educational systems. Modern society has recognized the disabled people’s right to their full participation in social life and realized the necessity for creating conditions to enjoy this right. For these reasons each country including Ukraine tries to make its legislation corresponding to international one in terms of equal access to education for learners with special educational needs and disability. The article gives a review of international regulation of the rights of people with special educational needs and disability to have equal access to education.

9

The Right to Education in the 20th-century Polish Constitutions.

58%

Klimek M.

Labor et Educatio

|

2019

|

issue 7

133-148

PL

Prawo do nauki jest jednym z najważniejszych praw społecznych człowieka. Artykuł ukazuje ewolucję postrzegania tego uprawnienia w konstytucjach polskich w XX wieku. Decydujący wpływ na treść Konstytucji oraz na zawarty w nich katalog praw człowieka (w tym także prawa do nauki) miały zmieniające się w XX wieku uwarunkowania polityczno-ustrojowe. Konstytucja z 1921 roku, reprezentująca liberalny model praw człowieka, w dość szerokim zakresie regulowała kwestię prawa do nauki. Konstytucja z 1935 roku natomiast wpisywała się w koncepcję budowy państwa scentralizowanego i pomijała kwestię gwarancji praw człowieka utrzymując w mocy jedynie część postanowień wcześniejszej Konstytucji w tym zakresie. Komunistyczna Konstytucja z 1952 roku zawierała dość szerokie gwarancje dotyczące prawa do nauki. Prawa człowieka ujmowała jednak jako element zadań socjalnych państwa, a nie jako prawa podmiotowe. Znaczącym osiągnięciem okresu PRL była likwidacja analfabetyzmu, dość powszechnego w II Rzeczypospolitej. Jednakże w warunkach funkcjonowania państwa totalitarnego poszanowanie praw człowieka nie było priorytetem władz komunistycznych, a historia dostarcza licznych przykładów ich naruszania. Po okresie transformacji ustrojowej zapoczątkowanej w 1989 roku zmieniło się spojrzenie na koncepcję praw człowieka. Konstytucja z 1997 roku wywodzi je z godności osoby ludzkiej, a zawarte w niej gwarancje dotyczące prawa do nauki są najszersze w porównaniu z poprzednimi konstytucjami XX wieku.

EN

The right to education is one of the most crucial human social rights. The aim of the paper is to present the evolution of the perception of this right in the 20th century Polish Constitutions. The Constitutions and their catalogue of human rights (including the right to education) were decisively influenced by the changes in the 20th century’s political background. The 1921 Constitution, which represented the liberal model of human rights, regulated the right to education to a fairly large extent. Whereas the 1935 Constitution was in line with the concept of building a centralized state and ignored the issue of human rights guarantees, maintaining only a part of the previous Constitution’s provisions. The communist Constitution of 1952 contained quite extensive guarantees regarding the right to education. However, it included human rights not as subjective rights of a human being but as an element of the social tasks of the state. One significant achievement of the PRL period was the elimination of illiteracy, which had been quite common in the Second Polish Republic. However, in a totalitarian state, respect for human rights was not a priority to the communist authorities, and history provides numerous examples of violations. Following a period of political transformation initiated in 1989, the perspective of the human rights concept has gradually changed. In the 1997 Constitution, human rights are derived from the dignity of a human being, and the guarantees it contains regarding the right to education are the widest in comparison with the previous constitutions of the 20th century.

10

Prawo do nauki. Prawa dziecka-ucznia

58%

Grzejdziak-Przybyłowicz A.

Studia Prawa Publicznego

|

2017

|

issue 4 (20)

95-126

EN

The subject matter of this article was the right to education with a particular regard to the rights of the child being a pupil and his/her right to personal treatment in the teaching and the whole educational process, the right to the open and motivated assessment of the progress in learning, the right to impact the school life via local government activities, as well as the right to the freedom of conscience and religion, and the right to recognise and preserve the national identity in the teaching process. The issue of pupil’s responsibilities, and in particular compulsory schooling and compulsory education, have also been raised. The article deﬁ ned the right to education and placed it among other acts of international law – the Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights, the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the Declaration of the Rights of the Child, as well as the Convention on the Rights of the Child, known as the World Constitution of the Rights of the Child. In addition to the nature of the right to education, the subject matter of the consideration was also the principles and guarantees of its implementation, contained in the Basic Law. Their analysis led to the conclusion about the limited nature of the right of parents to bring up the child according to their own convictions, the implementation of which should be compatible with the welfare of the child and the constitutionally guaranteed right to receive education. An analysis of the regulations applicable in the prescribed scope statutory, and in particular in terms of universal and equal access to education have also been discussed. The reﬂ ections presented in the article have been enriched with case law examples and judgments delivered by the European Court of Human Rights in Strasbourg, the Supreme Court, and the Common Courts. The analysis of the existing legal references, the doctrine, and the case law has allowed to reach a conclusion on the fundamental nature of the right to education, the implementation of which conditions the development of an individual and the full use of its rights.

11

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda

47%

Raszewska-Skałecka R.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2016

|

vol. 7

183-206

EN

The process of preparing public schools to include children at the age of 6 in the compulsory schooling system was initiated in the year 2009. The educational reform — in the field of lowering school age — from the beginning of its initiation was one of the most controversial social reforms. The lack of the acceptance of the aforementioned reform by the great majority of parents and other educational participants are results of the way in which the aforementioned reform was implemented and of the politicisation of educational solutions. This publication presents the analysis of conditions and circumstances of the shaping of the educational reform, concerning lowering educational age of children. The article was based, inter alia, on studies and opinions of the Supreme Chamber of Control and Ministry of Education in the field of preparing communes and schools to include children — at the age of 6 — in the compulsory education in the years 2009–2015.

UK

Реформа освіти у сфері зниження шкільного віку від початку її впровадження є однією з найбільш суперечливих суспільних реформ. Характер статті представляє аналіз умов і обставин її формування у сфері зниження шкільного віку і шкільного обов’язку шестирічної дитини у процесі здобуття освіти. Приготування державних початкових шкіл до початку навчання шестирічних дітей було процесом, який неперервно тривав від 2009 р. Це в основному є наслідком системних змін у освіті протягом декількох останніх років і продовженням освітньої політики держави. У соціально-освітній дискусії найчастіше задаванні питання стосуються таких проблем, як: виконання очікувань батьків зі сторони школи для шестирічної дитини, умови і наслідки зниження шкільного віку, роль і значення дошкільної освіти для дітей у цьому віці, створення різновікових груп, позмінна система роботи школи, яка виникає з організаційних умов і будови приміщень, чи і в якій мірі вказані зміни служать загальному добробуту? Одним з головних завдань держави є ведення освітньої політики, яка відповідає потребам суспільства і викликам змінного суспільно-економічного середовища, обов’язки держави у сфері конституційного права до навчання, яке виникає з Конституції Польської Республіки і закону про систему освіти. Освіта скерована на реалізацію загального блага, широко визнається державним завданням — відповідальність за виконання громадських освітніх завдань державою і органами місцевого самоврядування. ЇЇ особливим проявом є вимога забезпечення широкої доступності державних шкіл. Слід підкреслити, що освіта розглядається як один з чинників, що протидіють суспільним виключення, але також може бути однією зі сфер соціальної ізоляції. Тому важливим є запитання, чи навчання у ХХІ ст. це обов’язок чи привілей? Окрім цього, причини проведених освітніх реформ виникають з загального бачення освіти державою і викликів, які стають перед освітою, включених до її завдань і стратегічних цілей Міністерства національної освіти, а згодом і у правовому регулюванні. У цій справі свою думку висловила між іншим і Верховна контрольна палата. У ст. 70 п. 1 речення 2 Конституції ПР врегульовано, що наука до 18 року життя є обов’язковою. Зважаючи що “на конституційному рівні не було визначено нижню межу шкільної повинності, а це означає не було визначено вік дитини, яка розпочинає науку. Це означає, що питання початку шкільної повинності належить до способу виконання шкільної повинності і повинна бути врегульована у законі” . Таким чином роль закону зводиться до визначення способу виконання шкільної повинності (ст. 70 п. 1 речення 3 Конституції ПР). Відповідно до ст. 15 п. 2 з.с.о. у формі, яка виступає від 1 вересня 2014р. шкільна повинність дитини розпочинається від початку навчального року у тому календарного року, в якому дитина закінчила 6 років. Відповідно до перехідних положень ст. 13d i 13e закону від 19 березня 2009 р. про зміну закону про систему освіти, а також про зміну деяких інших законів (зб. з. № 56, п. 458 з наст. зм.) у навчальному році 2014/2015 виконання шкільної повинності розпочали діти, народжені 2007р., а також народжені в період від 1 січня 2008р. до 31 грудня 2008р., на прохання батьків, могли розпочати виконання шкільної повинності. У свою чергу у шкільному році 2015/2016 виконання шкільного обов’язку розпочали усі діти народжені після 1 липня 2008р. до 31 грудня 2008р., які не почали виконувати шкільну повинність у шкільному році 2014/2015, а також всі діти народжені у 2009 році. Звідси також, первинне припущення про обов’язкову освіту шестирічних дітей від 1 вересня 2012р., перенесено на 1 вересня 2014 р. Окрім того, закон від 30 серпня 2013 р. про зміну закону про систему освіти, а також зміну деяких інших законів (Зб. з. поз. 1265) впроваджено регулювання, відповідно з яким, від 1 вересня 2014р. виконання шкільної повинності почали семирічні діти, а також шестирічні, народжені в період від 1 січня 2008р. до 30 червня 2008р. Від 1 вересня 2015р. до школи пішли діти народжені у 2009р. і народжені після 1 липня до 31 грудня 2008р. Зміни та проблеми, які виступають в освіті є результатом її постійної еволюції у виконанні своєї місії, заспокоєння зростаючих суспільних потреб і способу виконання громадських обов’язків. Впровадження до польської системи освіти шкільного обов’язку для шестирічних дітей викликало і надалі викликає широку суспільно-політичну дискусію щодо її обґрунтованості і наслідків, які з неї виникають. Слід додати, що “Освітні реформи дають надію, але також родять скептицизм, який пов’язують з не завжди вдалою їх реалізаціє”. Також вкотре вводяться зміни у цій сфері.

Refine search results

„Racjonalne usprawnienie” w ramach edukacji dzieci i młodzieży z niepełnosprawnością – rozważania na kanwie konwencji o prawach osób niepełnosprawnych Część 1

„Racjonalne usprawnienie” w ramach edukacji dzieci i młodzieży z niepełnosprawnością – rozważania na kanwie konwencji o prawach osób niepełnosprawnych Część 2

Challenges To The Implementation Of Institutional Reform In The Lithuanian General Education System

(Un)equal Access to Education. Between the Idea and the School Reality in Poland

The online school – a barrier of the right to privacy?

The Protection of the Right to Education in Minority Language: the Council of Europe’s Standards

The right of the citizens belonging to national minorities to education at universities in the Slovak Republic

МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ТА ІНВАЛІДНІСТЮ

The Right to Education in the 20th-century Polish Constitutions.

Prawo do nauki. Prawa dziecka-ucznia

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda