Search results

1

The Types of Business Risk Identified in Integrated Reporting

100%

Chłapek K.

Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie

|

2017

|

issue 9(969)

17-32

EN

The paper presents the possibilities of identifying business risk on the basis of data disclosed in integrated reporting. The research method used relies on a review of Polish and foreign literatures and an empirical analysis of integrated reports disclosed in 2016. The structure of the reports, which complies with the most recent trends and international recommendations with regard to integrated reporting, confirms the hypothesis put forward in the paper. The concluding remarks aim to arouse interest in research on the possibilities of verifying and assessing disclosures related to the identification of risk in integrated reporting.

PL

Celem artykułu jest wskazanie możliwości identyfikacji ryzyka gospodarczego na podstawie danych zawartych w sprawozdawczości zintegrowanej. Jako metodę badawczą zastosowano przegląd literatury krajowej i zagranicznej oraz przeprowadzono analizę empiryczną ujawnionych raportów zintegrowanych za rok 2016. Struktura raportów, zgodna z najnowszymi trendami oraz zaleceniami światowymi w zakresie raportowania zintegrowanego, potwierdziła założoną w artykule tezę. Podsumowanie rozważań stanowi zachętę do zainteresowania badaniami nad możliwością weryfikacji i oceny ujawnień w zakresie identyfikacji ryzyka zawartych w sprawozdawczości zintegrowanej.

2

Koncepcja interesu spółki jako kluczowej konstrukcji w procesie dokonywania oceny sposobu pełnienia funkcji przez zarząd spółki

80%

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2019

|

vol. 10

EN

The interest of the company is a key construction of significance difficult to overestimate in the structure of commercial companies law. It is an essential point of reference in the process of assessing the manner in which the rights and obligations of partners are exercised, as well as performing functions by members of management and supervisory bodies. Difficulties with its decoding in the judicature come from the fact that it is a conglomerate of elements stemming from positive law and equity rules. The company’s interest criteria cannot be considered in isolation from the objectives of the company, the principles of cooperation for its achievement, and the respect of the loyalty requirement for exercising the competences of the management board members and company partners. Compliance with the interest of the company is the basic directive for the managers entrusted with the tasks entrusted to them in accordance with the requirements of professional diligence and its judicial assessment.

UR

Критерії інтересів компанії не можна розглядати відірвано від поставленого перед компанією завдання, принципів спільних дій для його реалізації, а також витримання вимоги лояльності в процесі виконання своїх обов’язків членами управління і компаньйонів. Спільність з інтересами компанії становить основу директиви при виконанні керівних обов’язків менеджментом фірми у доручених йому завданнях згідно з вимогами професійної старанності і її судової оцінки. Юридична клаузула інтересу фірми становить першочергову директиву для оцінювання відповідності функціонування конкретно взятої корпорації. Ціну, яку становить майно фірми, зараховують до основних інтерпретаційних критеріїв користування правами й обов’язками компаньйонів (акціонерів). Категорія зазначеного інтересу має незаперечне значення для процесу розподілу інтересів акціонерів, окреслення меж компромісу і нівелювання суперечностей, що можуть виникати між ними. Це саме управління стежить за правильністю функціонування компанії і відповідно в межах своєї компетенції також передбачає вимогу професійної старанності, як і прояв лояльності щодо компанії. Конструкцію бізнесового оцінення функцій членів управління доцільно розуміти як конкретизацію дій менеджменту на благо компанії та дотримання вимог щодо професійної старанності, до якої зокрема також належить прийняття розважливих рішень у конкретних умовах ризику та поваги принципу сумлінності (bonafides). Керуючий компанією, як розпорядник майном акціонерів, повинен діяти автономно з метою оптимізації засобів вжитих дій на благо фірми. В основі автономності керуючого закладено кредит довіри з боку акціонерів. Зрозуміло, втрата довіри призводить до збільшення агентних видатків, пов’язаних зі збереженням іміджу. З цього погляду особливого значення набувають вимоги об’єктивізму, що уособлюється щодо дій на благо фірми.

3

Uiszczenie grzywny za pracownika – poplecznictwo, niegospodarność czy jedynie wykroczenie?

80%

Długosz-Jóźwiak J.

Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny

|

2021

|

vol. 83

|

issue 4

65-77

EN

The article deals with the issue of criminal law valuation of the behaviour of a professional manager of an entrepreneur consisting in paying for an employee a fine imposed on him for committing a crime or a common misdemeanour, as a result of which the effect of the penalty as a personal nuisance imposed on the perpetrator of a criminal offence is thwarted and the entrepreneur loses his assets. The aim of the reflection is to decide whether an entrepreneur may grant legal protection to an employee who, while undertaking business activities for the entrepreneur, commits a punishable act and, in particular, whether a manager, by deciding to incur a fine for an employee, does not expose himself to criminal liability for embezzlement of the entrepreneur's assets (Article 296 Criminal Code). The study uses a formal-dogmatic method of research, which is determined by its subject. In the final conclusions it was indicated that the payment of a fine by a manager does not exhaust the statutory elements of the offence of hustling (Article 239 § 1 CC); in some cases, however, it may be qualified as an offence of mismanagement under Article 296 CC.

PL

Artykuł podejmuje problematykę karnoprawnego wartościowania zachowania profesjonalnego menedżera przedsiębiorcy, polegającego na uiszczeniu za pracownika grzywny wymierzonej mu za popełnienie przestępstwa lub wykroczenia powszechnego, w wyniku czego dochodzi do udaremnienia efektu oddziaływania kary jako osobistej dolegliwości wymierzanej sprawcy czynu karalnego oraz do utraty aktywów przedsiębiorcy. Celem rozważań jest rozstrzygnięcie, czy przedsiębiorca może udzielić ochrony prawnej pracownikowi, który, podejmując czynności służbowe na rzecz przedsiębiorcy, dopuszcza się czynu karalnego, a w szczególności, czy menedżer, podejmując decyzję o poniesieniu grzywny za pracownika, nie naraża się na odpowiedzialność karną za niegospodarne zarządzanie majątkiem przedsiębiorcy (art. 296 k.k.). W opracowaniu wykorzystano formalno-dogmatyczną metodę badań, co jest determinowane ich przedmiotem. We wnioskach końcowych wskazano, że uiszczenie grzywny przez menedżera nie wyczerpuje ustawowych znamion przestępstwa poplecznictwa (art. 239 § 1 k.k.); w niektórych przypadkach może jednak zostać zakwalifikowane jako przestępstwo niegospodarności z art. 296 k.k.

Refine search results

1 Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie

1 Chłapek K.

1 Długosz-Jóźwiak J.

1 2021

1 2019

1 2017

The Types of Business Risk Identified in Integrated Reporting

Koncepcja interesu spółki jako kluczowej konstrukcji w procesie dokonywania oceny sposobu pełnienia funkcji przez zarząd spółki

Uiszczenie grzywny za pracownika – poplecznictwo, niegospodarność czy jedynie wykroczenie?