Search results

1

Semiotyka historii w pracach szkoły tartusko-moskiewskiej

100%

Żyłko B.

Rocznik Antropologii Historii

|

2014

|

issue 1(6), Semiotyka historii

19–33

XX

One of the main research interests of the Tartu-Moscow Semiotic School was history. It started with Boris Uspensky and his paper Historia sub specie semioticae (1974), and was more comprehensively expanded in the last volume of the series Sign Systems Studies, entitled Semiotics and History (1992). The article focuses on two different approaches to semiotic and historical issues, which were expressed in the works of two leading representatives of the Tartu-Moscow Semiotic School, Yuri Lotman and Boris Uspensky. A comparative analysis of these different approaches enables us to reveal their starting points, assumptions and inspirations, as well as heuristic capabilities.

2

Proces historyczny w „punkcie bifurkacji” – Jurija Łotmana koncepcja zmiany kulturowej

100%

Brocki M.

Rocznik Antropologii Historii

|

2014

|

issue 1(6), Semiotyka historii

41–48

XX

According to Lotman in the later stage of his work, the historical process consists of periods of stable and predictable turns of events and ‘explosions’ which can change the direction in which culture develops, and the vector of this change is impossible to predict a priori. The theory of ‘explosion’, in which coincidence and the extra-structural (human) factor determine the development of the historical process, is at the heart of his view on the way semiosphere is organised and organises itself. The article confronts such a model of cultural change with empirical material concerning grass-root experiences of the ‘great change’ at the turn of the 80s and 90s.

3

Narracja i encyklopedia. Wyobrażenia historyczne Chorwatów i Serbów

100%

Czerwiński M.

Rocznik Antropologii Historii

|

2014

|

issue 1(6), Semiotyka historii

93–118

XX

The article discusses the issue of the historical imaginations of the Croats and the Serbs. On the basis of both their narrations about the nation, it shows differences in conceptualising the past. The semiotic apparatus was used to show why Serbian narrations feature a tragic ending, while Croatian ones have a happy ending. I show the most fundamental mutual stereotypes (understood as a kind of encyclopaedia with a hierarchically organised structure of knowledge) in order to show where and how the two different (Serbian and Croatian) historical imaginations confront each other.

4

Semiotyczny model procesu historycznego. Historia – między gramatyką a retoryką

100%

Kalinin I.

Rocznik Antropologii Historii

|

2014

|

issue 1(6), Semiotyka historii

49–56

XX

Translation based on: I. Kalinin, The semiotic model of a historical process. History - between gramar and rhetoric, "Sign System Studies", 2003, vol. 31, no. 2. The article is devoted to the problem of the linguistic basis of the semiotic model of history, according to which history is described as a process of communication within social life.

5

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії

45%

Martynov A.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

225-242

EN

The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.

UK

У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.

Refine search results

4 Rocznik Antropologii Historii

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Brocki M.

1 Czerwiński M.

1 Kalinin I.

1 Martynov A.

1 Żyłko B.

1 2021

4 2014

Semiotyka historii w pracach szkoły tartusko-moskiewskiej

Proces historyczny w „punkcie bifurkacji” – Jurija Łotmana koncepcja zmiany kulturowej

Narracja i encyklopedia. Wyobrażenia historyczne Chorwatów i Serbów

Semiotyczny model procesu historycznego. Historia – między gramatyką a retoryką

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії