Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 10

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  social expectations
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Ekonomia społecznych emocji. Równowaga i nierównowaga funkcjonalna w gospodarce polskiej w latach 1999–2016 na podstawie wskaźnika ALK (BDI)

100%
Koźmiński A., Noga A., Piotrowska K., Zagórski K.
Ekonomista
|
2017
|
issue 6
644-674
PL
Autorzy wykorzystują zintegrowany wskaźnik rozwoju społeczno-gospodarczego, zwany wskaźnikiem ALK (BDI) do analizy koniunktury gospodarczej w Polsce w latach 1999– –2016. Wskaźnik ALK obejmuje 43 zmienne społeczne i ekonomiczne w podziale na cztery grupy: 1) oceny bieżącej sytuacji społecznej i politycznej, 2) przewidywania społeczne, 3) wewnętrzna sytuacja ekonomiczna, 4) czynniki zewnętrzne. Autorzy wykazują, że przewidywania społeczne mają wpływ na przebieg cyklu koniunkturalnego, a ekonomia społecznych emocji może być wykorzystywana do jego prognozowania.
EN
The authors use an integrated indicator of socio-economic development, called ALK (BDI), to analyze business cycles in the Polish economy in the period 1999–2016. The indicator includes 43 social and economic variables contained in four groups: (1) current assessments of social and political situation, (2) social expectations, (3) internal economic situation, (4) external factors. The authors show that social expectations have impact on the business cycle, and the economy of social emotions can be used to forecast it.
RU
Для анализа экономической конъюнктуры в Польше в 1999–2016 гг. авторы используют интегрированный показатель социально-экономического развития, называемый показа- телем ALK (BDI). Показатель ALK охватывает 43 социальных и экономических пере- менных, которые можно разделить на четыре группы: 1) оценка текущего социального и политического положения, 2) социальные прогнозы, 3) внутренняя экономическая ситуация, 4) внешние факторы. Авторы доказывают, что социальные прогнозы имеют влияние на ход конъюнктурного цикла, а экономика социальных эмоций может быть использована для его прогнозирования.
2
Publication available in full text mode
Content available

Social expectations towards the welfare state. The case of Poland – opportunities and risks

100%
Nóżka M. A.
Problemy Polityki Społecznej. Studia i Dyskusje
|
2020
|
vol. 51
35-48
EN
The objective of the article is to demonstrate the complexity of issues related to the numerous social expectations made of the welfare state and their bilateral and diverse nature, referring to theory and statistical data. Referring to selected solutions already in place and/or currently being implemented within social policy in Poland, in particular, it addresses the opportunities for fulfilling these expectations and the dangers of (not) doing so. Realisation of social expectations brings with it not only specific gains, but also risks when it is not accompanied by active citizenship, free-market mechanisms are weakened, or attachment to social transfers becomes stronger. Furthermore, the selectiveness and ideological nature of awarding them contribute to social divisions and tensions and to distortion of the values that are crucial in social policy. Social security requires the commitment of major resources, long-term and socially determined actions, and usually also their continuation by political opponents. Negotiated and consistently implemented schemes increase social trust and can be evaluated, and their predictability increases citizens’ sense of control and security.
3
Publication available in full text mode
Content available

Institutional alliance as a solution to the conflict with social expectations towards school in the situation of the phenomenon of students social maladjustment

88%
Fajfer-Kruczek I.
Studia Pedagogiczne
|
2014
|
vol. LXVII
4
Publication available in full text mode
Content available

Teachers’ ethos today: expectations and opinions

88%
Pękala J. L.
Kwartalnik Pedagogiczny
|
2018
|
vol. 63(3 (249))
162-173
EN
The type of qualification and the extent of professional practice are important elements in the appraisal of a professional. However, these categories are too narrow to characterise a particular teacher. That is why this paper presents a study on teachers’ ethos carried out in 2014. It was conducted among the group of 132 teachers and 123 parents with the use of questionnaires on paper or online. The main purpose of the study was to determine if ethos is still present on the list of social requirements for teachers, and whether its perception has changed in the course of time. The results revealed high levels of familiarity with the term among the respondents as well as the gradual decline of the value of ethos in the work of teachers.
5
Publication available in full text mode
Content available

Representation as Social Relation In Praise of Georg Simmel on the Centenary of the Publication of his Essay The Stranger

88%
Waśkiewicz A.
Polish Sociological Review
|
2010
|
vol. 171
|
issue 3
305-318
EN
This article is inspired by Georg Simmel’s formal sociology and written in his characteristic essay style. The article is about the representation relation viewed as a form of social interaction. Contrary to approaches which are dominant in the literature, the author argues that representation is a trilateral relation: the representative always represents the representee before an audience, even if this audience is not always easy to define. The same, paradoxically, can be said about the representee. In its pure forms, the object of representation may be the very presence of the representee, the representee’s will or his/her interest and mutual expectations among the three parties will vary depending on what is being represented. Many representation relations only become such relations ex post; they are initiated not in the act of authorization but in the act of usurpation which is legalized and institutionalized not only by the representee but also by the audience. For this reason, the difference between representation and usurpation is often fluid and fuzzy. The representation relation, as it is understood in this article, is one of the main forms of social interaction because thanks to this relation people who cannot appear personally in the public sphere for various reasons can nevertheless make an appearance.
6
Publication available in full text mode
Content available

Professional functioning of teachers in a rural environment in the light of social expectations. Temporal perspective

75%
Miko-Giedyk J.
Szkoła - Zawód - Praca
|
2020
|
issue 19
163-177
PL
W artykule podjęto próbę przybliżenia problematyki społecznego wartościowania pracy zawodowej nauczycieli, ze szczególnym uwzględnieniem specyfiki ich funkcjonowania w środowisku wiejskim. W tekście zaprezentowano przemiany społecznych oczekiwań wobec nauczyciela w środowisku wiejskim w świetle literatury, a następnie dokonano prezentacji wyników własnych badań nad społecznymi oczekiwaniami wobec pracy nauczycieli na wsi w wymiarze temporalnym. A zatem, jak praca ta jest postrzegana przez podmioty edukacyjne będące w różnym wieku, a także, co się z tym wiąże, znajdujące się w innym usytuowaniu czasowym swego życia (cyklu życia), jak i czasu historycznego (pokolenia): uczniów, studentów kierunków nauczycielskich wywodzących się ze wsi, rodziców oraz dziadków i innych mieszkańców wsi.
EN
The article is an attempt to present the issues of social evaluation of teachers’ professional work, with particular emphasis on the specificity of their functioning in a rural environment. The text presents the changes in social expectations towards teachers in rural areas in the light of literature and then shows the results of the author’s own research on social expectations towards teachers’ work in rural areas in a temporal dimension, which includes the presentation of how their work is perceived by education subjects of different age and, therefore, in different times of their lives (life cycle) and historical time (generation): pupils, students of teaching faculties coming from rural areas, parents and grandparents, as well as other inhabitants of rural areas.  
7
Publication available in full text mode
Content available

In Front of the Mirror of Social Expectations: Experiences of Women Until They Are Given a Diagnosis of Infertility

63%
Walentynowicz-Moryl K.
Przegląd Socjologii Jakościowej
|
2020
|
vol. 16
|
issue 1
66-83
PL
Celem artykułu jest przyjrzenie się doświadczeniom kobiet związanym z oczekiwaniami społecznymi dotyczącymi posiadania dzieci. Oczekiwania te wyrażane są poprzez pytania o plany prokreacyjne. Dzięki potraktowaniu doświadczenia prokreacyjnego jako procesu w artykule zrekonstruowano zmiany znaczenia, jakie badane kobiety przypisywały tego typu pytaniom na różnych jego etapach: od etapu przed rozpoczęciem starań o dziecko, poprzez etap początkowy starań o dziecko, etap diagnostyczny, aż do uzyskania diagnozy niepłodności. Kobiety, stojąc przed lustrem społecznych oczekiwań na etapie przed rozpoczęciem przez nie starań o dziecko, widziały w nim swoją przyszłość – siebie w roli matki. Na etapie początkowym starań o dziecko badane dostrzegały w nim swoją bardzo niedaleką przyszłość – siebie w roli kobiety ciężarnej. Na etapie diagnostycznym, aż do uzyskania diagnozy niepłodności, stojąc przed lustrem społecznych oczekiwań, kobiety widziały już tylko swoją niepewną przyszłość – siebie, która bardzo chce, ale nie jest już pewna, czy uda jej się zostać matką.
EN
The aim of this article is to overview women’s experiences in view of social expectations about having children. Such expectations are frequently implied in questions about procreation plans. Since the procreative experience was considered by the author as a process, it was possible to reconstruct changes in the meaning that the researched women ascribed to such questions at different stages of this experience, i.e. from the period prior to trying for a child, through the initial stage of trying to conceive, to the diagnostic stage until being given a diagnosis of infertility. At the stage prior to trying for a child, standing in front of the mirror of social expectations, the women saw themselves in the role of future mothers. At the initial stage of trying to conceive, seeing themselves in the mirror, the interviewed women saw themselves as pregnant women in near future. At the diagnostic stage until being given a diagnosis of infertility, the women saw only their uncertain future, i.e. themselves who wanted to have children very much, but were no longer certain whether they would become mothers.
8

Expectations towards Global Organisational Leaders

63%
Haromszeki Ł.
Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie
|
2014
|
issue 9(933)
109-122
EN
This article analyses issues about organisational leaders who have an impact on behaviour internationally. According to leadership categorisation theory, social identity and leadership theory, the expectations of employees are the result of many different processes which come out during the process of socialisation. People have some ideas about what constitutes a successful leader, which they compare with different managers’ behaviour and image created in, for example, international organisations. The article presents ideas from and results of different international studies presented in the literature about this issue as well as my own pilot studies on expectations towards global organisational leaders which exist on the Web. The article presents circumstances of formed leadership relationships on a global scale. In conducting my research I sought to determine the significance of socio-cultural changes in the process of creating a model of expectations towards global organisational leaders, and also to illustrate the similarities and differences brought about by the context of the occurrence of a leadership relationship.
PL
Artykuł jest próbą diagnozy i analizy kwestii dotyczących przywódców organizacyjnych, którzy mają wpływ na zachowania w przestrzeni międzynarodowej. Oczekiwania pracowników zgodnie z teorią kategoryzacji przywództwa i teorii tożsamości społecznej i przywództwa są wynikiem wielu procesów, które pojawiają się w trakcie procesu socjalizacji. Ludzie przechowują w pamięci idee skutecznego przywódcy, które odnoszą do różnych zachowań i wizerunku menedżerów kreowanych m.in. w międzynarodowych organizacjach. W artykule zaprezentowano idee i wyniki różnych badań międzynarodowych istniejące w literaturze podejmującej taką problematykę oraz wyniki pilotażowych badań własnych na temat oczekiwań wobec globalnych liderów organizacyjnych funkcjonujące w Internecie. W uwarunkowaniach przedstawionych w artykule tworzone są relacje przywódcze o globalnym zasięgu. Prowadzone badania są próbą określenia znaczenia zmian społeczno-kulturowych w procesie tworzenia modelowych oczekiwań wobec globalnych przywódców organizacyjnych i pokazania podobieństw i różnic zależnych od kontekstu występowania relacji przywódczej.
9
Publication available in full text mode
Content available

Ocena aktywności gospodarczej państwa - wybrane problemy

51%
Cenkier A.
Zeszyty Naukowe Polskiego Towarzystwa Ekonomicznego w Zielonej Górze
|
2017
|
issue 7
61-70; 60-69
PL
Pewne formy aktywności państwa są nieodzowne dla jego sprawnego funkcjonowania. Zakres zadań, które państwo powinno wykonywać pozostaje jednak przedmiotem kontrowersji. Z tego względu nie jest łatwo rozstrzygnąć jednoznacznie, czy działania prowadzone w danym okresie były potrzebne oraz adekwatne do potrzeb i oczekiwań społecznych. Ponieważ aktywność państwa z jednej strony pochłania określone środki finansowe, z drugiej – wywołuje określone skutki, konieczna jest ocena nie tylko skali zaangażowania państwa, ale również efektywności realizowanych przedsięwzięć. Dostępne narzędzia oceny ograniczają w znacznym stopniu uzyskanie pełnego i rzetelnego obrazu sytuacji. Tymczasem decyzje dotyczące kształtu aktywności państwa w przyszłości są podejmowane na podstawie uzyskanych wyników. W konsekwencji znaczna część środków publicznych jest kierowana na realizację zadań niezgodnych z oczekiwaniami społecznymi.
EN
Some form of activity of the Member States are essentials to its proper functioning. The range of tasks that you should perform, however, remains controversial. For this reason, it is not easy to decide conclusively whether the activities carried out during the period were necessary and appropriate to the needs and expectations of society. Because the activity of the State, on the one hand, absorbs the financial measures, on the other hand, calls the effects, it is necessary to evaluate not only the scale of involvement of Member States, but also the efficiency of the implementation. The available assessment tools are too poor to get a true and fair picture of the situation. Meanwhile, decisions about the shape of the State’s activities in the future are taken on the base of the results obtained. Consequently, a significant part of public funds is targeted for tasks of low level of social acceptance.
10

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda

51%
Raszewska-Skałecka R.
Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze
|
2016
|
vol. 7
183-206
EN
The process of preparing public schools to include children at the age of 6 in the compulsory schooling system was initiated in the year 2009. The educational reform — in the field of lowering school age — from the beginning of its initiation was one of the most controversial social reforms. The lack of the acceptance of the aforementioned reform by the great majority of parents and other educational participants are results of the way in which the aforementioned reform was implemented and of the politicisation of educational solutions. This publication presents the analysis of conditions and circumstances of the shaping of the educational reform, concerning lowering educational age of children. The article was based, inter alia, on studies and opinions of the Supreme Chamber of Control and Ministry of Education in the field of preparing communes and schools to include children — at the age of 6 — in the compulsory education in the years 2009–2015.
UK
Реформа освіти у сфері зниження шкільного віку від початку її впровадження є однією з найбільш суперечливих суспільних реформ. Характер статті представляє аналіз умов і обставин її формування у сфері зниження шкільного віку і шкільного обов’язку шес­тирічної дитини у процесі здобуття освіти. Приготування державних початкових шкіл до початку навчання шестирічних дітей було процесом, який неперервно тривав від 2009 р. Це в основному є наслідком системних змін у освіті протягом декількох остан­ніх років і продовженням освітньої політики держави. У соціально-освітній дискусії найчастіше задаванні питання стосуються таких проблем, як: виконання очікувань батьків зі сторони школи для шестирічної дитини, умови і наслідки зниження шкіль­ного віку, роль і значення дошкільної освіти для дітей у цьому віці, створення різно­вікових груп, позмінна система роботи школи, яка виникає з організаційних умов і будови приміщень, чи і в якій мірі вказані зміни служать загальному добробуту? Одним з головних завдань держави є ведення освітньої політики, яка відпові­дає потребам суспільства і викликам змінного суспільно-економічного середовища, обов’язки держави у сфері конституційного права до навчання, яке виникає з Консти­туції Польської Республіки і закону про систему освіти. Освіта скерована на реаліза­цію загального блага, широко визнається державним завданням — відповідальність за виконання громадських освітніх завдань державою і органами місцевого самовряду­вання. ЇЇ особливим проявом є вимога забезпечення широкої доступності державних шкіл. Слід підкреслити, що освіта розглядається як один з чинників, що протидіють суспільним виключення, але також може бути однією зі сфер соціальної ізоляції. Тому важливим є запитання, чи навчання у ХХІ ст. це обов’язок чи привілей? Окрім цього, причини проведених освітніх реформ виникають з загального бачення освіти держа­вою і викликів, які стають перед освітою, включених до її завдань і стратегічних цілей Міністерства національної освіти, а згодом і у правовому регулюванні. У цій справі свою думку висловила між іншим і Верховна контрольна палата. У ст. 70 п. 1 речення 2 Конституції ПР врегульовано, що наука до 18 року життя є обов’язковою. Зважаючи що “на конституційному рівні не було визначено нижню межу шкільної повинності, а це означає не було визначено вік дитини, яка розпо­чинає науку. Це означає, що питання початку шкільної повинності належить до спо­собу виконання шкільної повинності і повинна бути врегульована у законі” . Таким чином роль закону зводиться до визначення способу виконання шкільної повинності (ст. 70 п. 1 речення 3 Конституції ПР). Відповідно до ст. 15 п. 2 з.с.о. у формі, яка виступає від 1 вересня 2014р. шкільна повинність дитини розпочинається від початку навчального року у тому календарного року, в якому дитина закінчила 6 років. Відповідно до перехідних положень ст. 13d i 13e закону від 19 березня 2009 р. про зміну закону про систему освіти, а також про зміну дея­ких інших законів (зб. з. № 56, п. 458 з наст. зм.) у навчальному році 2014/2015 виконання шкільної повинності розпочали діти, народжені 2007р., а також народжені в період від 1 січня 2008р. до 31 грудня 2008р., на прохання батьків, могли розпочати виконання шкільної повинності. У свою чергу у шкільному році 2015/2016 виконання шкільного обов’язку розпочали усі діти народжені після 1 липня 2008р. до 31 грудня 2008р., які не почали виконувати шкільну повинність у шкільному році 2014/2015, а також всі діти народжені у 2009 році. Звідси також, первинне припущення про обов’язкову освіту шес­тирічних дітей від 1 вересня 2012р., перенесено на 1 вересня 2014 р. Окрім того, закон від 30 серпня 2013 р. про зміну закону про систему освіти, а також зміну деяких інших за­конів (Зб. з. поз. 1265) впроваджено регулювання, відповідно з яким, від 1 вересня 2014р. виконання шкільної повинності почали семирічні діти, а також шестирічні, народжені в період від 1 січня 2008р. до 30 червня 2008р. Від 1 вересня 2015р. до школи пішли діти народжені у 2009р. і народжені після 1 липня до 31 грудня 2008р. Зміни та проблеми, які виступають в освіті є результатом її постійної еволюції у виконанні своєї місії, заспокоєння зростаючих суспільних потреб і способу вико­нання громадських обов’язків. Впровадження до польської системи освіти шкільного обов’язку для шестирічних дітей викликало і надалі викликає широку суспільно-по­літичну дискусію щодо її обґрунтованості і наслідків, які з неї виникають. Слід додати, що “Освітні реформи дають надію, але також родять скептицизм, який пов’язують з не завжди вдалою їх реалізаціє”. Також вкотре вводяться зміни у цій сфері.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.