Search results

1

Wpływ niepełnosprawności testatora na zdolność testowania

100%

Łapińska E.

Zeszyt Prawniczy UAM

|

2022

|

issue Nr 12

111–123

PL

Wprost niewypowiedziana w przepisach prawnych regulujących dziedziczenie testamentowe niepełnosprawność spadkodawcy ma istotne znaczenie dla możliwości ukształtowania losów zgromadzonego majątku po śmierci testatora poprzez sporządzenie lub odwołanie aktu ostatniej woli. W związku z tym, celem artykułu jest ukazanie zależności pomiędzy niepełnosprawnością testatora a jego zdolnością testowania. Dokonanie ważnych rozrządzeń testamentowych wymaga posiadania pełnej zdolności do czynności prawnych. W związku z powyższym osoba fizyczna posiadająca ograniczoną zdolność do czynności prawnych lub nieposiadająca zdolności do czynności prawnych została pozbawiona prawa do sporządzenia ważnego oświadczenia woli mortis causa. Ponieważ przesłanką orzeczenia całkowitego lub częściowego ubezwłasnowolnienia są: choroba psychiczna, niedorozwój umysłowy lub innego rodzaju zaburzenia psychiczne, to niepełnosprawny intelektualnie pozbawiony pełnej zdolności do czynności prawnych, nie może uregulować losu swojego majątku w testamencie.

XX

Abstract: The testator’s disability, which isn’t mentioned in legal provisions regulating testamentary inheritance, is of significant importance for possibility of shaping in a will the fate of owned property after the testator’s death The aim of this article’s to show the relationship between the testator’s disability and his testamentary capacity. Making valid testamentary dispositions requires full legal capacity. Therefore a natural person with limited legal capacity or without legal capacity has been deprived of the right to make a valid declaration of will mortis causa. Since the conditions for a declaration incapacitation are: mental illness, mental retardation or other types of mental disorders, an intellectually disabled person deprived of full legal capacity, cannot make a will

2

Niedozwolone oddziaływanie na wolę testatora. Groźba a nieważność testamentu. Analiza porównawcza Kodeksu cywilnego, Bürgerliches Gesetzbuch oraz Code civil des Français

89%

Grześkowiak A.

Studia Prawnicze: rozprawy i materiały

|

2018

|

issue 1(22)

177-203

EN

The subject of this article is the understanding of undue influence, more precisely threats on the will of testator, in Polish Civil Code, German BGB and French Code civil. The aim of the paper is to examine how the term of undue influence on the will of testator is understood in legislative works and court cases. There are just a few cases about a threat on the will of testator in each country. Therefore, it turned out that it is necessary to show others solutions about protecting his will.

PL

Celem artykułu jest przedstawienie, jak szeroko rozumiane jest niedozwolone oddziaływanie, a precyzyjniej – groźby kierowane do testatora, w polskim Kodeksie cywilnym, niemieckim BGB oraz francuskim Code civil. Badaniem zostały objęte prace kodyfikacyjne oraz orzecznictwo. Stwierdzić należy, iż wyroków dotyczących groźby w stosunku do testatora nie jest wiele, dlatego niezbędne okazało się wskazanie także innych, bardziej funkcjonalnych rozwiązań prawnych chroniących wolę testatora przed niedozwolonym oddziaływaniem.

3

Nabycie spadku przez trust w polskim prawie spadkowym — studium przypadku na podstawie testamentu Czesława Miłosza

75%

Kaleta M.

Kwartalnik Prawa Prywatnego

|

2017

|

vol. 26

|

issue 2

363-397

EN

Trust is a legal institution unknown in polish private law. Use of trust as a testate successor is a problematic issue because of prohibition of trust substitution in polish inheritance law. The article is a case study on will of polish Nobel Prize winner - Czeslaw Milosz, who made founded by him living trust a beneficiary of his estate.

4

Miejsce zwykłego pobytu spadkodawcy jako łącznik normy kolizyjnej w sprawach spadkowych o charakterze transgranicznym – uwagi na tle wyroku Trybunału Sprawiedliwości z dnia 16 lipca 2020 r., C-80/19

75%

PIECZABA J.

Zeszyt Prawniczy UAM

|

2022

|

issue Nr 12

137-149

EN

The purpose of this article is to present the problem of connecting the testator’s habitual residence on the grounds of the succession regulation (EU) No 650/2012. Particular attention is given to the question of the admissibility of a testator having more than one habitual residence at the moment of death. The background of the considerations made is the ruling of the Court of Justice of the European Union of July 16, 2020 (file C-80/19). The author juxtaposes the contradictory views of doctrine in the area being discussed, and also analyses the theses resulting from the judgment of 16 July 2020 in the context of the succession regulation no 650/2012.

5

DISINHERITANCE ON THE GROUND OF AN OFFENCE AGAINST A TESTATOR’S NEXT OF KIN (ARTICLE 1008(2)OF THE CIVIL CODE)

75%

Wolak G.

Review of European and Comparative Law

|

2016

|

vol. 24

|

issue 1

51-68

PL

The article addresses the cause of disinheritance based on an offence against life, health or liberty or of a gross affront to dignity of a testator’s next of kin (Arti-cle 1008(2) of the Civil Code) . Certainly, due to limited space, the subject is far from exhausted . The mere presentation – from both the objective and subjective perspective – of the types of offences whose commitment by an individual holding a right to legitime (forced heir) justifies their disinheritance by the testator would most likely fill up a separate monograph work . Consequently, the author focuses on some most debatable issues related to the subject matter .

6

Testament prywatny w orzeczeniach sądów apelacji lwowskiej w okresie międzywojennym

63%

Koredczuk J.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2017

|

vol. 8

39-49

UK

У сфері спадкового права на колишніх територіях, що належали Австрії після поділу Польщі, у міжвоєнному періоді надалі поширював свою дію Цивільний кодекс 1811 року (ABGB – Загальний громадянський збірник законів). Згідно з цим кодек- сом, під поняттям заповіту австрійське законодавство розуміло тільки таке вислов- лювання останньої волі спадкодавця, яке містило вказівку на спадкоємця. В ABGB заповіт визнавався первинним у переліку всіх видів документів про спадкування, од- нак це зовсім не означало, що відігравав першочергову роль. Не зважаючи на те, що законодавець у ABGB доволі вичерпно врегулював спад- кування за заповітом, проте деякі норми по-різному використовувались та інтерпретува- лись, стаючи підставою для судових рішень пов’язаних з цією справою. Особливо багато таких питань за міжвоєнний період знайдемо в судових рішеннях окружного Апеляцій-ного суду у Львові, які неодноразово потрапляли шляхом касації до Верховного суду у Варшаві, окреслюючи тим самим лінію юдикатури у згаданих справах. Згідно з 577 § ABGB заповіт можна було скласти або ж у суді, або ж поза су-дом, приватно. Спадкодавець міг це зробити усно або письмово. З огляду на загальну низьку юридичну культуру і проблеми правового забезпечення, законодавець встано-вив у ABGB особливі формальні вимоги до приватних заповітів, написаних поза су-довими установами, що були тоді найбільш поширеними на практиці. Такий спадкодавець, який бажав оголосити свою останню волю на письмі і без свідків, повинен був свій заповіт написати власноручно із підписом, зазначаючи своє прізвище (голографічний заповіт). Він міг також у заповіті, хоч це не було обов’язковим, вказати день, рік та місце, у яких написав про свою останню волю. Законодавець не вимагав для юридичної чинності заповіту, щоб такі дані були впи- сані, проте підкреслював, що для уникнення суперечок така інформація може стати корисною. Натомість письмове засвідчення останньої волі, що на вимогу спадкодавця було написане іншою особою, називалось алографічним заповітом. Такий документ вима- гав посвідчення трьома свідками, з числа котрих щонайменше двоє повинні були бу- ти разом присутніми під час написання такого заповіту. Для юридичної чинності за- повіту, написаного іншою ніж спадкодавець особою, не було суттєвим, чи свідки знають основу (зміст) заповіту. У випадку спадкодавця, який мав намір висловити останню волю у письмовій формі, однак заповіт якого з різних причин не можна було вважати юридично чин- ним, то тоді можна було зберегти його чинність вже як усного заповіту, при умові, що він відповідав усім вимогам, передбаченим у законодавстві для усного вислов- лення останньої волі. Використати форму усного заповіту міг також той спадкода- вець, який не міг або не хотів дотримуватись формальних вимог, передбачених для створення письмового заповіту. Згідно з 585 §ABGB, щоб могти таке оформити належним чином, спадкода- вець повинен був це зробити при трьох свідках. Вони при засвідченні останньої волі повинні були бути присутніми, щоб пізніше могли посвідчити, що щодо особи спад- кодавця не відбувалось ніякого нечесного чину чи не було помилки. Кількість судових рішень, наведених у цій статті, може бути переконливим доказом того, наскільки поширеним явищем серед населення, що перебувало під юрисдикцією Львівського апеляційного суду, було використання практики приватно- го заповіту. Однак ця велика кількість документів мала вторинний характер, бо ж передусім ці заповіти складались тільки для підтвердження вже раніше виконаних розподілів між родичами. У результаті відсутності належної кодифікації спадкового права у міжвоєнній Польщі, вирішальну роль в одноманітності його використання виконувала юдикатура. І роль її збільшувалась пропорційно на стільки, на скільки була меншою загальна юридична культура людей, яких це стосувалось. Це, власне, ситуація, з якою мизустрічаємось у контексті всього сільського населення на колиш- ній території, що належала Австрії внаслідок поділів Польщі.

EN

With respect to inheritance law, in the former Austrian partition during the interbellum, the provisions of the Austrian Civil Code of 1811 (ABGB) were applicable. According to this Code, only last will statements appointing a heir were considered the last will and testament. Despite the fact that ABGB regulated matters related to inheritance under will relatively exhaustively, certain provisions were interpreted and applied in different ways and constituted basis for court decisions issued in relation to them. A particularly great number of such issues from the interwar period can be found in decisions issued by courts in the region of the Lvov Court of Appeal. Due to the low level of legal culture and for legal safety reasons, ABGB imposed particular formal requirements concerning private wills drawn up out of court. Such a will could be made by hand by the testator (a holographic will) or by another person (an allographic will). It could be delivered in writing or orally, with or without witnesses. The practice of using private wills, widespread among the people of the Lvov Court of Appeal region, was aimed primarily at confirming the prior distribution among the family.

7

Persuading to Commit or Assisting in the Testator/Decedent’s Suicide in the Context of the Grounds for Unworthiness of Inheritance

63%

Budyn-Kulik M., Witczak H.

Studia Iuridica Lublinensia

|

2023

|

vol. 32

|

issue 1

79-97

PL

Artykuł zawiera rozważania o charakterze prawnokarnym i cywilnoprawnym na tle wyroku Sądu Apelacyjnego w Krakowie z dnia 20 maja 2014 r. (I ACa 357/14, Legalis nr 1171941). Dla rozstrzygnięcia sprawy o niegodność dziedziczenia istotne były ustalenia poczynione w sprawie karnej o popełnienie czynu z art. 151 Kodeksu karnego dotyczące tego, czy można uznać zachowanie mężczyzny, który następnie popełnił samobójstwo, za udzielenie pomocy do samobójstwa matce. Kluczowa była tu analiza stanu psychicznego „sprawcy” oraz jego motywacji w kontekście realizacji przesłanek niepoczytalności lub poczytalności ograniczonej w znacznym stopniu (art. 31 § 1 i 2 Kodeksu karnego). Wyrok uwzględniający powództwo o niegodność dziedziczenia mężczyzny, przy założeniu, że pozwany w tym postępowaniu udzielił swojej matce pomocy do samobójstwa, mógłby zapaść tylko wówczas, gdyby można było mu przypisać winę. W przeciwnym razie, tj. stwierdzenia jego niepoczytalności w chwili czynu, bezprzedmiotowe byłoby dokonywanie przez sąd cywilny oceny przestępstwa udzielenia pomocy do samobójstwa (art. 151 Kodeksu karnego) z punktu widzenia jego ciężkości w rozumieniu art. 928 § 1 pkt 1 Kodeksu cywilnego.

EN

The article contains a discussion of a criminal-law and civil-law nature in the context of the judgment of the Court of Appeal in Krakow of 20 May 2014 (I ACa 357/14, Legalis no. 1171941). Essential to settle a case of unworthiness of inheritance were the findings made in the criminal case for committing an act under Article 151 of the Polish Penal Code (PC) regarding whether the behaviour of a man who subsequently committed suicide can be considered as assisting his mother in committing suicide. The crucial issue here was the analysis of the mental state of the “perpetrator” and his motivation in the context of the implementation of the conditions of insanity or sanity limited to a significant extent (Article 31 §§ 1 and 2 PC). A judgment upholding an action for the man’s unworthiness of inheritance, assuming that the defendant in these proceedings assisted his mother to commit suicide, could be made only if he were able to be pleaded guilty. Otherwise, namely in the case of declaration of his insanity at the time of committing the act, it would be pointless for the civil court to assess the crime of assisting suicide (Article 151 PC) from the point of view of its severity within the meaning of Article 928 § 1 (1) of the Polish Civil Code.

8

Tempus et locus otwarcia testamentu w prawie rzymskim

62%

Kursa S.

Themis Polska Nova

|

2018

|

issue 2(14)

182-195

EN

Like all official activities, also the opening of a will was carried out in the time and place provided by law. They were the resultant of various factors, such as the place and circumstances of the death of the testator, the time of funeral, as well as the accessibility of the will itself, witnesses to its preparation and physical presence of the official for whom the procedure of opening the will had to be carried out. In each case, there were widely available places, because the opening of a will was public. This article considers the regulations regarding the time of legal opening of a will, in particular the precedence of the funeral of the deceased testator. Next explains the factors determining the place of the opening of the will, among others, the territorial competence of state officials in this respect, the availability of the witnesses of the will and the place of its storage.

9

Testament examination

51%

Kipouràs P.

Nowa kodyfikacja prawa karnego

|

2017

|

vol. 44

101-111

EN

The testament’s examination should be methodologically approached very carefully by the document examiner. He has to take into consideration the clinical condition of the presumed testator, the particular historical circumstances of the testament’s production, and information regarding the age of the writer and his personal history. Presentation of different cases with particularities which could orientate the investigation’s hypothesis and lead to the right conclusion.

10

Niegodność dziedziczenia w polskim prawie spadkowym

51%

Flis-Kowalska E.

Biuletyn Stowarzyszenia Absolwentów i Przyjaciół Wydziału Prawa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego

|

2012

|

vol. 7

|

issue 9

54-67

EN

The Author presents legal basis of unworthiness of inheritance in polish law of inheritance. At the beginning the Author explains the term of ‘inheritance’ as passing all of property rights and obligations included in inheritance on one or more heirs. Polish law provides two sources of the appointment of inheritance: act and will. The Author shows entities who do not inherit because of the reason of unworthiness. In the civil cod e there is indicated that the unworthiness of inheritance does not happen by law but under a court’s decision. The civil code does not specify in which procedure the court orders the unworthiness, however the judicature decisions of the Supreme Court does it – in process. The legal grounds to the unworthiness of inheritance are indicated in the article 928 § 1 of the civil code. In the first place the legislator points out the felony with an intentional guilt against the testator. The Author emphasizes that everyone who has an interest can b ring the statement of claim.

PL

Autorka przedstawia podstawy prawne niegodności dziedziczenia w polskim prawie spadkowym. Autorka na wstępie wyjaśnia pojęcie „dziedziczenie” jako przejście całości praw i obowiązków majątkowych wchodzących w skład dziedziczenia na jednego lub kilku spadkobierców. Prawo polskie przewiduje dwa źródła powołania dziedziczenia: akt i testament. Autorka ukazuje podmioty, które nie dziedziczą z powodu niegodności. W kodeksie cywilnym wskazano, że niegodność dziedziczenia nie następuje z mocy prawa, lecz na mocy orzeczenia sądu. Kodeks cywilny nie precyzuje, w jakim trybie sąd orzeka o niezdolności do pracy, natomiast orzecznictwo orzecznicze Sądu Najwyższego czyni to – w procesie. Podstawy prawne do niegodności dziedziczenia wskazuje art. 928 § 1 kc. W pierwszej kolejności ustawodawca wskazuje na przestępstwo winy umyślnej wobec spadkodawcy. Autor podkreśla, że pozew może wnieść każdy, kto ma w tym interes.

11

Актуальна проблематика реалізації спадкових прав

38%

Косяченко (Kosiachenko) К. K.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

issue 3

94-100

UK

У цій науковій статті досліджено актуальні практичні й теоретичні проблеми, пов’язані із здійсненням права на спадкування. Окрему увагу приділено дослідженню розвитку правових засад та наукових досліджень здійснення права на спадкування. Здійснення права на спадкування розглядаємо як комплексне поняття, що передбачає способи реалізації права на спадкування, відображаючи динаміку спадкових правовідносин та поглиблюючи зв’язок між нормами матеріального та процесуального права. Значну увагу відведено дослідженню способів здійснення права на спадкування. Проаналізовано особливості процедури здійснення права на спадкування шляхом подання заяви про прийняття спадщини, за допомогою звернення в нотаріальні органи. Окрему увагу приділено потребі розмежувати правову природу заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та заяви про прийняття спадщини. У статті визначено сутність та мету встановлення умов і форм прийняття спадщини, а також види та порядок відмови від прийняття спадщини. Акцентовано, що Цивільним кодексом України встановлено форми та умови прийняття спадщини для охорони прав та законних інтересів спадкоємців і не передбачено альтернативних способів прийняття спадщини. Звернено увагу також на реалізацію права на відмову від спадщини спадкоємцями, на яких поширюється дія презумпції прийняття спадщини. Шляхом наукового аналізу судової та нотаріальної практики, яка стосується вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, що перебуває в індивідуальних правових розпорядженнях фізичної особи, аргументовано, що в разі зберігання майна в банківському сейфі відсутня мета вчинення цієї нотаріальної дії. Визначено юридичну природу терміну для прийняття спадщини, а також з’ясовано правові наслідки пропущення терміну для прийняття спадщини. Розкрито порядок та підстави поділу (виділу) та перерозподілу спадщини. У результаті аналізу судової та нотаріальної практики розроблено низку пропозицій щодо вдосконалення нотаріального провадження в спадкових справах, зокрема в частині прийняття спадщини, надання згоди спадкоємцями, які прийняли спадщину, на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив термін для прийняття спадщини, відкликання заяв про прийняття спадщини та відмову від спадщини. На основі проведеного дослідження сформульовано певні теоретичні висновки й пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства.

EN

This scientific article examines current practical and theoretical issues related to the exercise of the right to inherit. Particular attention is paid to the study of the development of legal bases and research on the exercise of the right to inheritance. The exercise of the right to inherit is considered as a complex concept that provides ways to exercise the right to inherit, reflecting the dynamics of inheritance and deepening the relationship between the rules of substantive and procedural law. This article focuses on the study of ways to exercise the right to inherit. The peculiarities of the procedure for exercising the right to inherit by submitting an application for acceptance of the inheritance, by applying to notaries, are analyzed. Particular attention is paid to the need to distinguish between the legal nature of the application for a certificate of inheritance and the application for acceptance of the inheritance. The article defines the essence and purpose of establishing the conditions and forms of inheritance, as well as the types and procedure for refusing to accept the inheritance. It is emphasized that established by the Civil Code of Ukraine, that the forms and conditions of acceptance of inheritance to protect the rights and legitimate interests of heirs, and do not provide an alternative method of acceptance of inheritance. Particular attention is also paid to the exercise of the right to renounce the inheritance by the heirs, who are subject to the presumption of acceptance of the inheritance. Through scientific analysis of judicial and notarial practice concerning the adoption of measures for the protection of hereditary property, which is in the individual legal orders of an individual, it is argued that in the case of storage of property in a bank safe there is no purpose to perform this notarial act. The legal nature of the term for acceptance of the inheritance is determined, and the legal consequences of missing the term for acceptance of the inheritance are clarified. The procedure and grounds for division (allocation) and redistribution of inheritance are revealed. As a result of the analysis of judicial and notarial practice, a number of proposals were developed to improve notarial proceedings in inheritance cases, including inheritance, consent of heirs who inherited, acceptance of inheritance by heir who missed the deadline for acceptance of inheritance, withdrawal of applications for inheritance and renunciation of inheritance. On the basis of this study, some theoretical conclusions and proposals for improving the current legislation have been formulated.

Refine search results

Wpływ niepełnosprawności testatora na zdolność testowania

Niedozwolone oddziaływanie na wolę testatora. Groźba a nieważność testamentu. Analiza porównawcza Kodeksu cywilnego, Bürgerliches Gesetzbuch oraz Code civil des Français

Nabycie spadku przez trust w polskim prawie spadkowym — studium przypadku na podstawie testamentu Czesława Miłosza

Miejsce zwykłego pobytu spadkodawcy jako łącznik normy kolizyjnej w sprawach spadkowych o charakterze transgranicznym – uwagi na tle wyroku Trybunału Sprawiedliwości z dnia 16 lipca 2020 r., C-80/19

DISINHERITANCE ON THE GROUND OF AN OFFENCE AGAINST A TESTATOR’S NEXT OF KIN (ARTICLE 1008(2)OF THE CIVIL CODE)

Testament prywatny w orzeczeniach sądów apelacji lwowskiej w okresie międzywojennym

Persuading to Commit or Assisting in the Testator/Decedent’s Suicide in the Context of the Grounds for Unworthiness of Inheritance

Tempus et locus otwarcia testamentu w prawie rzymskim

Testament examination

Niegodność dziedziczenia w polskim prawie spadkowym

Актуальна проблематика реалізації спадкових прав