Search results

1

Turcja w polityce brytyjskiej wobec Syrii i Libanu w latach 1940–1941

100%

Zdulski K.

Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne

|

2015

|

vol. 46

35-49

EN

After collapse of metropolitan France in June 1940, the French in the Syria and Lebanon swore allegiance to the Vichy Government. This situation was hard to accept by the British. According to the Chiefs of Staff Committee, the occupation of these territories by enemy forces could have had most serious strategic consequences since it would cut of land communications with Turkey and would immediately threaten the whole of British interests in the Middle East. Due to that threat, London was forced to rethink its policy towards French Levant. One of the discussed measures was a proposition to involve Turkey in solving this problem. Turkey was bound with Britain with reciprocal security pact since October 1939. Moreover, the situation in Syria and Lebanon was also a threat for Turkish security. It was thought that these arguments would act in favor of Turkish involvement. Although in London everyone counted on active attitude of Turkey, there was no agreement as to its nature. While Churchill, Eden and the Chiefs of Staff were willing to agree on Turkish occupation of Syria and Lebanon, the Foreign Office was definitely against this solution. The first option eventually won. The first serious talks about Turkish involvement in Levant question took place in Ankara in January 1941, during the Anglo-Turkish military conversations. It was agreed then that if Turkey had entered the war, Turkish and British armies would have occupied Syria and Lebanon. The deteriorating military situation on the Eastern Mediterranean forced the United Kingdom to intervene in the French Levant in June 1941. Th e British government encouraged Turks to take part in that operation (“Exporter”). However, Turkish government rejected that offer. Turkey was still out of war and did not want to worsen her relations with the Third Reich.

2

Polish Middle Eastern Travels Until the End of the 19th Century: Current Research

63%

Kaczmarek H.

Perspektywy Kultury

|

2020

|

vol. 30

|

issue 3

115-134

PL

Celem artykułu jest próba wstępnego podsumowania dotychczasowych wysiłków polskich badaczy pątnictwa do Ziemi Świętej, podróży po Egipcie i Lewancie. Zainteresowanie pobytem Polaków w tej części Imperium Osmańskiego jest stosunkowo świeże, bowiem pierwsze publikacje z badań nad tym problemem pojawiają się sporadycznie od przełomu XIX i XX wieku. Przez kilka dziesięcioleci głównym źródłem wiedzy o obecności Polaków w Egipcie i Lewancie była książka Jana Stanisława Bystronia. Wzrost zainteresowania tym problemem nastąpił w drugiej połowie XX wieku. Mimo obfitości pojawiających się publikacji nasza wiedza o polskiej obecności w arabskiej części Państwa Otomańskiego nadal jest niepełna. Wynika to przede wszystkim z wąskiej bazy źródłowej, braku szerszych poszukiwań zasobów archiwalnych i muzealnych. Wzrastająca liczba badaczy tej problematyki być może w perspektywie dłuższego czasu zmieni tę sytuację.

EN

The objective of the article is to summarize the efforts made so far by Polish researchers of pilgrimages to the Holy Land, traveling around Egypt and the Levant. The academic interest in visits of Poles in this part of the Ottoman Empire is relatively fresh, because the first publications on this issue appeared sporadically at the beginning of the 19th century. For several decades, a book by Jan Stanisław Bystroń was the main source of knowledge about the presence of Poles in Egypt and the Levant. Scholarly interest in this topic grew in the second half of the 20th century. Despite an abundance of publications, our knowledge of the Polish presence in the Arab part of the Ottoman state is still incomplete. This is mainly due to the limited source materials and the lack of a broad search for archival and museum resources. The rising number of researchers on this subject may change this situation in the long run.

3

Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі

51%

Зелінський А. Л.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 19

98-113

EN

The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.

UK

Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.

Refine search results

1 Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne

1 Perspektywy Kultury

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Kaczmarek H.

1 Zdulski K.

1 Зелінський А. Л.

1 2022

1 2020

1 2015

Turcja w polityce brytyjskiej wobec Syrii i Libanu w latach 1940–1941

Polish Middle Eastern Travels Until the End of the 19th Century: Current Research

Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі