Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 3

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  theory of state
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
100%
EN
The issue of immigrants’ place in Western societies is still vital, and it is considered from various theoretical and axiological positions. The article attempts to look at these issues through the eyes of a classic of European philosophy, which is Plato. In ancient Greece, foreigners were approached rather with superiority; Greeks believed that the world is divided into them and barbarians. The same is true of Plato, who proposes many rules for treating „aliens” in his theory of the ideal state. These principles are based on the assumption that citizens and noncitizens (foreigners and slaves) cannot be treated equally in every respect.
EN
This essay explores the underlying philosophical differences separating Marxism and anarchism by examining the specific philosophies of Marx and Bakunin. The conflicting philosophical foundations of these two philosophers reveal why there were irreconcilable political and strategic differences between them, even though both were members of the First International and both were equally dedicated to the abolition of capitalism.Bakunin, for example, posited humans as basically natural creatures with permanently fixed natures while for Marx humans have been evolving throughout history, becoming more rational in the process, and thus exhibiting different human natures in different historical periods. Accordingly, both authors adopted starkly different conceptions of freedom, where Bakunin sought to identify freedom with acting according to natural impulses while Marx defined it in terms of conscious, rational collective action.With these contrasting philosophical foundations Marx and Bakunin proceeded to outline incompatible theories of the State and diverging strategies in abolishing it; they disagreed on who would be most likely to lead a revolutionary upheaval; and they differed on what organizational forms would be needed to accomplish their revolutionary aims.
UK
Стаття присвячена постаті видатного українського соціолога, філософа, а також юри- ста – Богдана Кістяківського. Цей вчений дуже мало відомий і майже недосліджений у польській науковій літературі. Зважаючи на інтелектуальний формат Б. Кістяківсь- кого, необхідно представити його наукові погляди польському читачеві. Метою цієї статті є аналіз його думок на тему правової держави, конституційної держави, а та- кож, так званої, суверенності закону. Перша частина статті має на меті представити постать ученого як центральну тему дослідження, оскільки Б. Кістяківський був нешаблонним теоретиком, який зумів напрацювати власну методологію суспільних наук, специфічну теорію права, підтри- муючи тісний контакт із багатьма відомими мислителями початку ХХ століття (зокре- ма Максом Вебером та Ґеорґієм Єлінком). Таким чином, презентація його постаті і на- рис біографії починаються із представлення сімейного кола, дитинства, часу навчання, політичної діяльності, професійного життя та закінчуються діяльністю в структурах молодої української держави. Робиться спроба окреслення кола осіб, які могли мати на вченого важливий вплив у формуванні його поглядів. У цій частині статті також указа- но на інші наукові проблеми, зокрема: якими були погляди Богдана Кістяківського на державу як явище, звідки він черпав свої ідейні інспірації. Окрім цього, автором підда- ються аналізу важливі погляди вченого на проблему співвідношення держави і права, а також, яке розуміння і зміст вкладається у поняття правова держава. Наступна частина стосується методології досліджень Б. Кістяківського, а та- кож його поглядів на предмет права. Бо саме це є надзвичайно важливим для розу- міння його підходу до деяких питань, що пов’язані із суспільними науками. Б. Кістяківський перебував під впливом популярної на той час у Німеччині та Росії філософії неокантіанства. Автор задається питанням, наскільки цей факт позначивсяна формуванні власного методу вченого, який був названий науковим ідеалізмом. Це, зокрема, призвело до його специфічного бачення необхідності багатовимірного по- гляду на такі явища, як держава і право, тобто необхідності поєднання позитивістсь- кого, аксіологічного, соціологічного і психологічного підходів. Основна частина праці присвячена його розумінню правової держави. Зверне- но увагу на те, як саме він розуміє поняття влади, і яку роль вона виконує в контексті теорії держави. З наступної перспективи буде представлено бачення розвитку держав- них ладів, акцентуючи увагу на взаємовідношеннях держави і права: від розмежуван- ня держави і права шляхом абсолютизму, що використовує право як інструмент, аж до конституційної держави і правової держави, в якій органи влади виникають із юридичних норм і правил. Насамкінець, у статті наводяться найважливіші риси пра- вової (конституційної) держави у світлі розуміння Богдана Кістяківського, як-от: об- меження влади, парламентська репрезентація, деперсоналізація державної влади. У цьому контексті подається також запозичена від голландського теоретика Гуґо Краб- бе концепція суверенності права. Саме вона, за вченням Б. Кістяківського, повинна становити базову складову правової держави. Представленою є також його позиція щодо прав людини, а також критика триєдиного поділу влади. У підсумковій частині дається відповідь на питання дослідження: що таке пра- вова держава і які риси їй притаманні, а також питання: який світогляд міг стати ін- спірацією для цього українського мислителя.
EN
The article concentrates on Ukrainian legal philosopher and sociologist – Bogdan Kistiyakovsky. Kistiyakovsky was the a famous and important theoretician of law and state. This work is an attempt to describe his approach to the idea of state and the concept of sovereignty of law. First part on the article serves the purpose of showing Kistiyakovsky as an important historical figure and to show why is it relevant to know and understand his works. Thus, this part of article focuses mostly on his biography and the general depiction of his works. After brief description of his early life, family and political or scientific activity, second part would concentrate on his neokantian methodology of social science – a very important factor in his works – and briefly describe his idea of law. The main part of this paper analyzes the general shape of his theory of state, the main point of which is the idea of state power. Then his vision of development of state regimes will be described. That would let to realizing the main goal of the paper: understanding of his theory of the state law and the common relations between the law and the state. The next part focuses on his vision of the constitutional state. Ending contains a summary with answers the main problems of the article: what are the important features of the state law and what idea might had inspired the Ukrainian thinker.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.