Search results

1

Popełnienie przestępstwa jako przyczyna niegodności dziedziczenia w polskim prawie spadkowym

100%

Kuźmicka-Sulikowska J.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2017

|

vol. 8

137-152

UK

У статті представлений науковий аналіз однієї з підстав для винесення рішення про усунення від права на спадкування спадкоємця від певного спадкодавця, а конкрет- ніше: береться до уваги випадок, коли спадкоємець щодо спадкодавця вчиняє умис- ний тяжкий злочин (що дає підстави для визнання негідним спадкування згідно зі статтею 928 § 1 п. 1 ЦК). У польській системі права законодавець вичерпно визначає підстави для винесення рішення про усунення від спадкування. А тому детальне ви- світлення цих підстав матиме важливе практичне значення, оскільки тягне за собою можливість суду винести рішення на підставі пред’явленого позову суб’єктом, який у цій справі має законну підставу, про те, що даний спадкоємець не може спадкувати від конкретного спадкодавця, в результаті чого ця особа вилучається із списку спад- коємців даного спадкодавця. З тієї причини в статті детально проаналізовані поняття, що використовуються у наведеній нормі права. З огляду на те, що в польському Цивільному кодексі окремі використовувані в ньому терміни законодавець не уточнює в окремих випадках можуть схиляти до позиції, що скоєний проти спадкодавця зло чин не повинен призводити до усунення спадкоємця, який скоїв злочин, від спадку- вання (негідним спадкоємства) від спадкодавця. У тексті звернено увагу також на досить поширену практику у винесенні рішень, згідно з якою як тяжкий умисний злочин за ст. 928 § 1 pkt 1 ЦК з урахуванням конкретних обставин даного випадку також можна кваліфікувати і проступки (як відомо, злочини згідно з польським Кар- ним кодексом поділяються на злочини і проступки). Показано, що найчастіше при винесенні рішень суду за вчинені злочини проти спадкодавця, юридично значимими на підставі 928 статті 1§ 1 п. ЦК вважаються про- типравні діяння спрямовані проти спадкодавця, а саме: злочини проти життя і здо- ров’я, свободи, статевої свободи та статевої недоторканності, сім’ї та неповнолітніх, гідності особи та свободи особи. На цьому тлі відзначено цікаву нову тенденцію за- раховувати до таких типів злочинів протиправні дії щодо майна, якщо ними завдано шкоду базовим засобам існування спадкодавця. Такий підхід нерідко піддається як критичній оцінці, особливо в судових рішеннях, у яких аргументується, що в 928 статті 1 § 1 п. КЦ йдеться про злочин проти спадкодавця, а отже проти його осо- би, так і схвальній оцінці, навіть до такої міри, що в літературі пропонується прийня- ти за юридично значимі всі види злочинів щодо майна, які не обов’язково завдають шкоди базовим засобам існування спадкодавця, а лише опосередковано спрямовані проти власності спадкодавця, у яких під прямою загрозою знаходиться майно. Саме цю проблематику дуже детально розглянуто в статті. Автор не раз висловлює критичне ставлення до найбільш поширених поглядів щодо аналізованої проблематики, пропонуючи свою власну інтерпретацію законів. Насамкінець, піддано порівняльній характеристиці приклади скоєння злочину як причини для винесення судового рішення про усунення від права на спадкування (928 ст., 1 §, п. 1 ЦК.) із ситуаціями, які надають підстави до ексгередації (позбавлен- ня спадщини) (1008 ст., п. 2 КЦ), оголошуючи на цім тлі постулати de lege ferenda.

EN

The considerations conducted in this article are centered around the exact nature of one of the grounds for judging the unworthiness of inheritance by the heir after the particular devisor, namely around the case where the heir has intentionally committed a serious offense against the testator (which is a prerequisite for judging the inadmissibility of inheritance under Article 928 § 1 point 1 of the Polish Civil Code). The terms used in the above of criminal law must be used here, especially in the context of the notion crime, its stadia and phenomena, as well as the intentional nature of the heirs actions. It has also been showned the need for an individual judgment in each case by the court whether the act can be classified as severe; the text comprises indications in this regard, including these flowing from the case law. To several of the above-mentioned aspects the author made some critical remarks, proposing her own interpretation of the discused regulations. Finally, the case of committing an offense as a reason for the ruling on the unworthiness of inheritance (Article 928 § 1 point 1 of the Polish Civil Code) has been compared to situations where this constitutes a ground for disinheritance (Article 1008 point 2 of the Polish Civil Code). At this background some de legeferenda remarks has been made.

2

Persuading to Commit or Assisting in the Testator/Decedent’s Suicide in the Context of the Grounds for Unworthiness of Inheritance

100%

Budyn-Kulik M., Witczak H.

Studia Iuridica Lublinensia

|

2023

|

vol. 32

|

issue 1

79-97

PL

Artykuł zawiera rozważania o charakterze prawnokarnym i cywilnoprawnym na tle wyroku Sądu Apelacyjnego w Krakowie z dnia 20 maja 2014 r. (I ACa 357/14, Legalis nr 1171941). Dla rozstrzygnięcia sprawy o niegodność dziedziczenia istotne były ustalenia poczynione w sprawie karnej o popełnienie czynu z art. 151 Kodeksu karnego dotyczące tego, czy można uznać zachowanie mężczyzny, który następnie popełnił samobójstwo, za udzielenie pomocy do samobójstwa matce. Kluczowa była tu analiza stanu psychicznego „sprawcy” oraz jego motywacji w kontekście realizacji przesłanek niepoczytalności lub poczytalności ograniczonej w znacznym stopniu (art. 31 § 1 i 2 Kodeksu karnego). Wyrok uwzględniający powództwo o niegodność dziedziczenia mężczyzny, przy założeniu, że pozwany w tym postępowaniu udzielił swojej matce pomocy do samobójstwa, mógłby zapaść tylko wówczas, gdyby można było mu przypisać winę. W przeciwnym razie, tj. stwierdzenia jego niepoczytalności w chwili czynu, bezprzedmiotowe byłoby dokonywanie przez sąd cywilny oceny przestępstwa udzielenia pomocy do samobójstwa (art. 151 Kodeksu karnego) z punktu widzenia jego ciężkości w rozumieniu art. 928 § 1 pkt 1 Kodeksu cywilnego.

EN

The article contains a discussion of a criminal-law and civil-law nature in the context of the judgment of the Court of Appeal in Krakow of 20 May 2014 (I ACa 357/14, Legalis no. 1171941). Essential to settle a case of unworthiness of inheritance were the findings made in the criminal case for committing an act under Article 151 of the Polish Penal Code (PC) regarding whether the behaviour of a man who subsequently committed suicide can be considered as assisting his mother in committing suicide. The crucial issue here was the analysis of the mental state of the “perpetrator” and his motivation in the context of the implementation of the conditions of insanity or sanity limited to a significant extent (Article 31 §§ 1 and 2 PC). A judgment upholding an action for the man’s unworthiness of inheritance, assuming that the defendant in these proceedings assisted his mother to commit suicide, could be made only if he were able to be pleaded guilty. Otherwise, namely in the case of declaration of his insanity at the time of committing the act, it would be pointless for the civil court to assess the crime of assisting suicide (Article 151 PC) from the point of view of its severity within the meaning of Article 928 § 1 (1) of the Polish Civil Code.

3

Niegodność dziedziczenia w polskim prawie spadkowym

80%

Flis-Kowalska E.

Biuletyn Stowarzyszenia Absolwentów i Przyjaciół Wydziału Prawa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego

|

2012

|

vol. 7

|

issue 9

54-67

EN

The Author presents legal basis of unworthiness of inheritance in polish law of inheritance. At the beginning the Author explains the term of ‘inheritance’ as passing all of property rights and obligations included in inheritance on one or more heirs. Polish law provides two sources of the appointment of inheritance: act and will. The Author shows entities who do not inherit because of the reason of unworthiness. In the civil cod e there is indicated that the unworthiness of inheritance does not happen by law but under a court’s decision. The civil code does not specify in which procedure the court orders the unworthiness, however the judicature decisions of the Supreme Court does it – in process. The legal grounds to the unworthiness of inheritance are indicated in the article 928 § 1 of the civil code. In the first place the legislator points out the felony with an intentional guilt against the testator. The Author emphasizes that everyone who has an interest can b ring the statement of claim.

PL

Autorka przedstawia podstawy prawne niegodności dziedziczenia w polskim prawie spadkowym. Autorka na wstępie wyjaśnia pojęcie „dziedziczenie” jako przejście całości praw i obowiązków majątkowych wchodzących w skład dziedziczenia na jednego lub kilku spadkobierców. Prawo polskie przewiduje dwa źródła powołania dziedziczenia: akt i testament. Autorka ukazuje podmioty, które nie dziedziczą z powodu niegodności. W kodeksie cywilnym wskazano, że niegodność dziedziczenia nie następuje z mocy prawa, lecz na mocy orzeczenia sądu. Kodeks cywilny nie precyzuje, w jakim trybie sąd orzeka o niezdolności do pracy, natomiast orzecznictwo orzecznicze Sądu Najwyższego czyni to – w procesie. Podstawy prawne do niegodności dziedziczenia wskazuje art. 928 § 1 kc. W pierwszej kolejności ustawodawca wskazuje na przestępstwo winy umyślnej wobec spadkodawcy. Autor podkreśla, że pozew może wnieść każdy, kto ma w tym interes.

Refine search results

1 Biuletyn Stowarzyszenia Absolwentów i Przyjaciół Wydziału Prawa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego

1 Studia Iuridica Lublinensia

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 Budyn-Kulik M.

1 Flis-Kowalska E.

1 Kuźmicka-Sulikowska J.

1 Witczak H.

1 2023

1 2017

1 2012

Popełnienie przestępstwa jako przyczyna niegodności dziedziczenia w polskim prawie spadkowym

Persuading to Commit or Assisting in the Testator/Decedent’s Suicide in the Context of the Grounds for Unworthiness of Inheritance

Niegodność dziedziczenia w polskim prawie spadkowym