Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 10

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Prawa a ideologia. Prawa jednostki z perspektywy krytycznej myśli prawniczej i społecznej (wybrane zagadnienia)

100%
Sulikowski A.
Roczniki Nauk Społecznych
|
2015
|
vol. 7(43)
|
issue 4
17-32
EN
The topic of fundamental rights is crucial from the perspective of contemporary social and legal thought. The triumph of fundamental rights can even be referred to as one of the indicators of philosophical modernity. The mainstream approach to fundamental rights is unequivocally optimistic and affirmative. According to this vision, humanity, following Kant's injunction sapere aude, discovered/created and is creatively developing a historically optimal set of normative indicators of functioning for individuals and groups. Author prefers different visions of fundamental rights. His aim is to interpret in a generalising manner the approach to individual rights in critical legal and social thought. He understands the latter as a set of emancipatory discourses, the juridical local variation of which is the Critical Legal Studies movement, not only in its American version, but also in its European version (encompassing various gender and queer theories, post-colonial theories, critical sociology, communication theories, post-humanist theories). The direct intertextual genealogy of various rules adopted by those discourses leads back to the so-called “French theory”, i.e. the thought of French post-structuralists, in particular Michel Foucault and to the programmes of critical theory elaborated by the Frankfurt School.
PL
Problematyka praw jednostki jest ewidentnie fundamentalnym zestawem zagadnień dla nowoczesnej myśli społecznej i prawniczej. Tryumf tej problematyki można chyba nawet uznać za jeden z wyznaczników filozoficznej moderny. Mainstreamowe podejście do praw jednostki jest jednoznacznie optymistyczne i afirmatywne. Oto ludzkość, realizując Kantowski postulat sapere aude, odkryła/stworzyła i twórczo rozwija najlepszy w dziejach zestaw normatywnych wyznaczników funkcjonowania jednostek i grup. Autor przyjmuje całkowicie odmienną perspektywę. Celem tekstu jest generalizująca interpretacja wątków poświęconych prawom jednostki w krytycznej myśli prawniczej i społecznej. Tę ostatnią Autor rozumie jako zespół emancypacyjnych dyskursów, którego prawniczą lokalną odmianę stanowi ruch krytycznych studiów nad prawem, nie tylko w wydaniu amerykańskim, lecz także europejskim (rozmaite teorie gender i queer, teorie postkolonialne, socjologia krytyczna, teorie komunikacyjne, teorie posthumanistyczne). Bezpośrednia intertekstualna genealogia wielu reguł przyjmowanych przez te dyskursy sięga do tzw. French theory, czyli myśli francuskich poststrukturalistów, a zwłaszcza M. Foucaulta, oraz do programów teorii krytycznej Szkoły Frankfurckiej.
2
Content available remote

Prawa człowieka a „śmierć Boga”

100%
Sulikowski A.
Przegląd Prawa i Administracji
|
2016
|
vol. 107
359-374
EN
The “death of God” — a Nietzschean metaphor — is still considered as an excellent diagnosis of the condition of modern societies deprived of metaphysical ground. The author uses this metaphor to illustrate the genealogy and the present of conservative criticism of human rights. This criticism is based on the allegation that the ideology of human rights is responsible for the breakdown of the “social metaphysics” of the West. The author attempts to show the dangerous potential of conservative criticism of human rights. In the following part of his paper the author refers to the phenomenon of “the end of grand narratives” treated as another dimension of the “death of God” and formulates the question of possible solutions to the problem of justification of human rights in postmodern conditions.
3
Publication available in full text mode
Content available

Jurisprudence in the Crisis of Liberal Democracy

100%
Sulikowski A.
Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem
|
2020
|
vol. 12
|
issue 3
126-142
PL
Artykuł dotyczy realnych i potencjalnych reakcji dyskursów prawoznawczych na zjawisko kryzysu demokracji liberalnej. Autor wychodzi z założenia, że demokracja liberalna była strukturą hegemoniczną – to znaczy, że nie tylko dominowała ona w sensie faktycznym w kręgu szeroko pojętej zachodniej kultury prawno-politycznej, lecz także skutecznie tłumiła dyskursy konkurencyjne. Aktualnie hegemonia demoliberalizmu jest kwestionowania. Nowy stan rzeczy powoduje liczne komplikacje dla dyskursów prawoznawczych. Autor rozważa trzy możliwe scenariusze reakcji tych dyskursów na kryzys. Pierwszy scenariusz oznacza dryf w kierunku demokratycznego autorytaryzmu. Drugi wiąże się z trwaniem w zbiorowej hipokryzji i czekaniem na zmianę aktualnego klimatu intelektualnego. Trzeci scenariusz związany jest z akceptacją polityczności prawoznawstwa oraz z realizacją koncepcji agonistycznej demokracji.
EN
The article concerns real and potential reactions of jurisprudential discourses to the phenomenon of the crisis of liberal democracy. The author argues that liberal democracy has been a hegemonic structure – meaning that not only has it been dominant in the factual sense in the broadly understood Western legal and political culture but it has also effectively suppressed any competing discourses. Today, the hegemony of demoliberalism is being questioned. The new state of affairs causes a range of complications that jurisprudential discourses have to deal with. The author considers three possible scenarios of the reaction of these discourses to the said crisis. The first of them means a shift towards democratic authoritarianism. The second is about remaining in a collective hypocrisy, waiting for a change in the current intellectual climate. The third involves accepting the political nature of jurisprudence and making the concept of agonistic democracy a reality.
4

Prawo i płeć. Kilka uwag o potencjale krytycznym feministycznej jurysprudencji

100%
Sulikowski A.
Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze
|
2017
|
vol. 8
85-101
UK
Досліджено питання проблематики і потенційних можливостей феміністичної юрис- пруденції. Незважаючи на чисельні дискусії щодо питання методологічних основ та принципів, можна сміло констатувати факт появи активного феміністичного дискур- су в правознавстві як критичного дискурсу. Адже феміністична критика належним чином уписується в загальні принципи теорії критики. Їй, зокрема, виразно прита- манний елемент радикального «відважування» status quo з метою самоутвердження, чітко окресленими є також мета та адресат, викривлена свідомість якого є предметом критичного аналізу. Наявною тут є також основа ангажованості в дусі Фуко souci de soi. Феміністична критика чітко протиставляється традиційному саєнтизму, закидаю- чи останньому патріархальність та маскуліністичну ґенезу. Самовизначення фемініс-тичної юриспруденції опирається на твердженнях, що вона є частиною наддисциплі- ни інтелектуального фемінізму або ґендеризму, який у певному значенні є антинау- кою, емансипаційною критикою культури, метою якої є пошук істини в дусі єдності теорії і практики проявів суспільного ярма щодо категорії статі в якнайширшому розумінні. З позиції феміністичної критики, наукова, чи то суспільна, чи то юридична рефлексії не є нейтральними, а тільки послуговуються прикриттям нейтральності, щоб приховати реальні структури домінації. Такий механізм небезпідставно ототож- нюється з методами, що успадковані від релігійного мислення. Це дало можливість нейтралізувати гніт і заплутаність аргументації природного ладу, співвідносного з божою волею. Феміністична юриспруденція розуміє право як елемент багатоаспект- ної системи або ж механізму контролю, а отже суспільного ярма, що працює в інте- ресах груп чи структур, які його ж і встановили, і здійснюють контроль над його ви- користанням. Ці групи і структури легко ідентифікуються: це, звичайно, мужчини, і все те, що «ними думає», і те, що ними керує. Тобто послуговуючись структураліст- ським ключем – фалоцентризм – як певна самокерована інтелектуальна структура із власною логікою, що базується на ідеологічній об’єктивізації певних бінарних неси- метричних опозицій. З перспективи критичної юриспруденції фемінізму, у сфері, в якій вона тяжить до певних узагальнень, формулюється теза: безперечно вже реалізо- вані емансипаційні зміни у статусі жінки в офіційному праві, що полягали, головним чином, в поширенні на жінку формальних обов’язків (і то як формальних, також і процесуальних), котрі раніше стосувались тільки мужчин, таки належним чином і правильно не були проведені. І це, власне, з причини непереформатування певних патріархальних категорій, що пов’язані із розумінням суб’єкта права і його громадсь- кою та особистою активністю. Феміністична юриспруденція у дусі єдності аналізу і лозунгу (дослідження і боротьби) звертає увагу на таку, зокрема, проблематику, як відмінність між декларованою та реальною рівністю перед правом, дихотомію гро- мадське/особисте, питання репродуктивного права, користування засобами контра- цепції й аборти, в широкому розумінні сексуальна освіта та її вплив на поширення стереотипів. На тлі змін, що відбулись в Польщі після 1989 року, потенціал критики феміністичної юриспруденції у власне польському контексті є досить значним і по- ступово буде ще більше посилюватися.
EN
The main purpose of this essay is to examine the critical potential of feminist jurisprudence. Feminist criticism «fits» well into the general assumptions of critical social and legal theory. From the point of view of feminist critique, scientific, social, and juridical discourse are not neutral, but they are determined by different structures of domination. The law is treated by feminist jurisprudence as an element of the social control system and consequently as an instrument of social oppression acting in the interest of groups or structures that have established and governed it. Feminist jurisprudence accepting the unity of dedescription and postulate (research and fight) addresses many different issues such as the difference between declared and real equality before the law, public / private dichotomy, reproductive rights and access to contraception and abortion, broadly understood education and its impact on the dissemination of stereotypes. In view of the changes that have taken place in Poland after 1989, the critical potential of feminist jurisprudence in the Polish context is considerable.
5
Publication available in full text mode
Content available

Kryzys nowoczesnego konstytucjonalizmu. Między liberalną sędziokracją a postliberalnym populizmem

100%
Sulikowski A.
Filozofia Publiczna i Edukacja Demokratyczna
|
2018
|
vol. 7
|
issue 1
328-340
PL
The author assumes that modern, Western constitutionalism, with its emphasis on individual rights, is not the only form of constitutionalism, understood as ideas of restrictions imposed on government activities, practiced throughout history. In the author’s opinion, the current crisis of the dominant paradigm of constitutionalism is caused by the contradictions of liberal democracy. In this aspect, the author’s analysis is based on the concepts of Antonio Gramsci, Chantal Mouffe, Ernesto Laclau and Claude Lefort. In the author’s opinion, the described crisis may lead to permanent transformations and the emergence of new forms and paradigms of constitutionalism.
6
Content available remote

Konstytucja — system — hegemonia. „(Anty)polityczna” funkcja argumentów systemowych w orzecznictwie konstytucyjnym

100%
Sulikowski A.
Przegląd Prawa i Administracji
|
2016
|
vol. 104
251-263
EN
The main purpose of this paper is to examine the function of arguments based on so called systemic interpretation of law in constitutional jurisprudence, using methods and tools offered by the post-analytical, critical philosophy in the field of legal theory. The author notes that constitutional courts apply the systemic argumentation to hide real, political motives of their decisions. The author tries to diagnose the potential impact of this phenomenon on the functioning of liberal democracy, refering to theories developed by C. Lefort, Ch. Mouffe, E. Laclau and J. Habermas. In the Author’s opinion the constitutional activism, which has been masked by the systemic interpretation, is based on the liberal utopia of creation of law without ‟the political”. The rise of populist political forces in Europe can be considered as reaction to the constitutional activism and the crisis of the ‟liberal dream”.
7

Transhumanizm i perspektywy jego oddziaływań na prawoznawstwo. Wybrane problemy

100%
Sulikowski A.
Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze
|
2014
|
vol. 5
89 - 110
EN
Currently, transhumanism is a growing and increasingly popular philosophical movement. Using the authority of the natural sciences strongly affects thinking about the future of humanity. Transhumanists not only formulate a vision of the human future, but also offer recommendations relating to the creation and application of law. This article is about the basics of transhumanism and its potential impacts on jurisprudence.
8
Content available remote

Postanalityczne perspektywy ogólnej refleksji nad prawem

100%
Sulikowski A.
Przegląd Prawa i Administracji
|
2015
|
vol. 102
55 - 67
EN
The main purpose of this paper is to examine the applicability of methods and tools offered by the postanalytic philosophy in the field of legal theory. The author notes that after the crisis of the traditional (linguistic) approach to the concept of law, the main successor to analytic tradition in legal theory is the naturalistic approach based on evolutionism and latest trends in the natural sciences. In contrast, postanalytic topics are developed by critical theories. In the new situation, after the weakening of traditional legal controversies, the dispute between naturalists and postanalytic critics could become a major controversy in the field of contemporary legal theory.
9
Content available remote

Konstytucjonalizm wobec „zemsty postmodernizmu”

100%
Sulikowski A.
Przegląd Prawa i Administracji
|
2017
|
vol. 110
95-106
EN
The main purpose of this article is to discuss the current situation of constitutional discourse as aresult of „Revenge of postmodernism”. This „Revenge” shows itself in taking over the methods of the leftist critique of democratic institutions by the radical right. This „Barbarization” of subtle methods of left-wing criticism leads to far-reaching consequences unforeseen by its founding fathers — Michel Foucault, Jacques Derrida or Judith Butler. The author, using various theories formulated by Chantal Mouffe, Ernesto Laclau and Artur Kozak, seeks to explain this phenomenon and to show its implications for the future evolution of the constitutional discourse.
10

Postkolonialna koncepcja hybrydyczności a prawa własności kulturowej. Pomiędzy dynamiką kultury a esencjalizmem

63%
Sulikowski A., Wojtanowski M.
Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze
|
2018
|
vol. 9
71-92
EN
The article deals with the concept of “hybridity” in the context of cultural property rights. Authors, who embrace an anthropological approach, argue that there is tension between the existence of cultural hybrids and theoretical foundations embedding the above-mentioned field of law. As a matter of fact, cultural property — as well as cultural heritage, its subsequent extension — presupposes an alignment between a particular culture and an appropriate group. Accordingly, culture should unproblematically belong to specified “owners” who have the right to control it. However, this premise is particularly troublesome in the context of cultural hybrids as an attempt to specify “holders” of such products seems to be beleaguered. Additionally, the paper contends that the concept of cultural property itself distorts culture — it portrays its subject as a static, uncontaminated and easily determinable phenomenon. Furthermore, authors show that cultural property contributes to false perceptions of indigenous people in postcolonial contexts. In general terms, the article demonstrates the prolific character of postcolonial reflection in the context of the law.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.