Search results

1

Environmental Aspects of the New Deal of US President Franklin Roosevelt

100%

Perga T.

Проблеми всесвітньої історії

|

2018

|

issue 6

104-117

UK

Світова економічна криза, яка розпочалась у 1929 р., стала однією з наймасштабніших у ХХ ст. і найдужче вона вразила США. Для подолання її наслідків президент США Франклін Рузвельт розпочав масштабні реформи, що увійшли в історію під назвою «Нового курсу». Важливою складовою цієї антикризової програми стало проведення заходів з покращення стану довкілля США. У сучасному науковому дискурсі існують різні погляди щодо мотивації цих заходів. У статті доведено, що президент Ф. Рузвельт мав не лише прагматичні цілі створити додаткові робочі місця і зменшити таким чином соціальну напругу в американському суспільстві. Беручи до уваги загострення екологічних проблем, уперше в історії США було поєднано їх розв’язання зі стимулюванням економічного зростання. Новаторські екологічні проекти (Адміністрація розвитку долини річки Теннесcі, Громадський корпус з консервації) не лише сприяли покращенню навколишнього середовища країни, а й заклали підвалини інтегрованого управління природними ресурсами у США і створили основу для розвитку широкого екологічного руху після Другої світової війни.

EN

The global economic crisis, which began in 1929, became one of the strongest in the 20th century and most of all, the crisis struck the USA. To overcome its consequences, USA President Franklin Roosevelt has launched large-scale reforms that are known in the history as the New Deal. An important part of this anti-crisis program was the improvement of the environment of the USA. In modern scientific discourse, there are different points of view regarding the motivation of these measures. In the article it is proved that President F. Roosevelt has not only pragmatic goals of creating additional jobs and reducing by thus the social tension in American society. Taking into account the aggravation of environmental problems, for the first time in the history of the USA, their solution was combined with the stimulation of economic growth. Innovative environmental projects (Tennessee Valley Administration, Public Conservation Corps) not only contributed to improving the USA environment, but also laid the foundation of integrated management of natural resources and created the basis for the development of a broad ecological movement after the World War II.

2

Theodore Roosevelt’s Policy in the Field of Ecology: Conservation Natural Resources

100%

Perga T.

Проблеми всесвітньої історії

|

2016

|

issue 2

82-96

UK

У статті досліджуються засади та напрямки державної політики США з охорони природи на початку ХХ ст., яка отримала назву консервації. Визначено, що її передумовами є зростання уваги до дикої природи американських філософів, художників, письменників, науковців, які сприяли формуванню екологічної свідомості в суспільстві. Проаналізовано роль президента США Т. Рузвельта у розвитку цієї політики та її головні напрямки: створення державного земельного резерву, включаючи національні ліси та парки, збереження лісів, водних ресурсів, меліорація посушливих територій, ініціювання різних комісій, що мали провести ревізію природних ресурсів США. Розглянуто роль Наради губернаторів (1908 р.) та Національного конгресу з консервації (1909 р.) в активізації руху за консервацію природних ресурсів у США. Доведено, що президент Т. Рузвельт сформулював в американському суспільстві ідеали збереження природи, засновані на цінностях цивілізації, патріотизму та суспільної моралі, які було покладено в основу розвитку екологічної політики кінця XX – початку XXI ст.

EN

The article examines the principles and directions of the state policy of the USA on the nature protection in the early XX century, which is named conservation. It was determined that its precondition is the growing attention to wildlife of American philosophers, artists, writers, scientists who contributed to the formation of ecological consciousness in society. The article analyses the role of the USA President T. Roosevelt in development of conservation policy and its main areas: creation of public land reserve, including national forests and parks, forest conservation, water resources, reclamation of arid areas, initiating of various commissions that have to audit natural resources of the USA. The role of Governors’ Meeting (1908) and the National Congress on Conservation (1909) in the activization of the movement for conservation of natural resources in the United States is considered. It is proved that President Т. Roosevelt formulated the ideals of the American society on nature conservation, based on the values of civilization, patriotism and social morality, which became the basis of environmental policy in late XX – early XXI century.

3

Australian Policy Regarding the Indigenous Population (End of the XIXth Century – the First Third of the XXth Century)

100%

Perga T.

Проблеми всесвітньої історії

|

2020

|

issue 11

41-52

UK

Здійснено аналіз урядової політики Австралії щодо корінного населення. Розкрито негативні наслідки колонізації австралійського континенту, зокрема значне зменшення чисельності аборигенів внаслідок поширення алкоголю й епідемій, захоплення їхніх територій. Зроблено висновок, що колонізація Австралії ґрунтувалась на ідеї ієрархії людського суспільства, вищості і нижчості різних рас і груп людей, а відповідно – зверхності європейської культури і цивілізації. Її унаочненням стало створення резервацій для аборигенів і прийняття законодавства, спрямованого на сегрегацію білого і кольорового населення країни і асиміляцію окремих представників корінного народу в європейське суспільство, у першу чергу – дітей від змішаних шлюбів. Доведено, що, вважаючи аборигенів вимираючим народом і прагнучи його захистити від самого себе, європейці бачили шлях його порятунку у міцегенації – міжрасових шлюбах та ізоляції дітей аборигенів від батьків. Така політика здійснювалась з кінця XIX ст. до 1970-х рр. і призвела до порушення культурних і родинних зв’язків і руйнування общин аборигенів, хоча урядові кола позиціонували її як політику турботи про корінних австралійців. У зв’язку з цим, покоління аборигенів, яких забрали від батьків і передали на виховання в інтернати або сім’ї білошкірих європейців, отримало назву «втраченого покоління». Розкрито діяльність А.О. Невілля, який більше двох десятиліть обіймав посаду головного захисника аборигенів у Західній Австралії і фактично став ідеологом політики їхньої асиміляції. Він обґрунтував ідею біологічного поглинання корінної австралійської раси як ключової умови її збереження і надзвичайно жорстоко впроваджував політику відділення дітей аборигенів від їхніх батьків. Зроблено висновок, що політика щодо корінного населення Австралії кінця XIX – першої третини ХХ ст. будувалась на принципі дискримінації за расовою ознакою.

EN

An analysis of Australia’s governmental policy towards indigenous peoples has been done. The negative consequences of the colonization of the Australian continent have been revealed, in particular, a significant reduction in the number of aborigines due to the spread of alcohol and epidemics, the seizure of their territories. It is concluded that the colonization of Australia was based on the idea of the hierarchy of human society, the superiority and inferiority of different races and groups of people, and accordingly - the supremacy of European culture and civilization. It is demonstrated in the creation of reservations for aborigines and the adoption of legislation aimed at segregating the country's white and colored populations and assimilating certain indigenous peoples into European society, primarily children from mixed marriages. It has been proven that, considering the aborigines an endangered people and seeking to protect them from themselves, Europeans saw the way to their salvation in miscegenation - interracial marriages and the isolation of aboriginal children from their parents. This policy has been pursued since the end of the XIX century by the 1970s and had disrupted cultural and family ties and destroyed aboriginal communities, although government circles positioned it as a policy of caring for indigenous Australians. As a result, the generation of aborigines taken from their parents and raised in boarding schools or families of white Europeans has been dubbed the “lost generation”. The activity of A.O. Neville who for more than two decades held the position of chief defender of the aborigines in Western Australia and in fact became the ideologist of the aborigines’ assimilation policy has been analyzed. He substantiated the idea of the biological absorption of the indigenous Australian race as a key condition for its preservation and extremely harshly implemented the policy of separating Aboriginal children from their parents. It is concluded that the policy towards the indigenous population of Australia in the late XIX – first third of the XX century was based on the principle of discrimination on racial grounds.

Refine search results

3 Проблеми всесвітньої історії

3 Perga T.

1 2020

1 2018

1 2016

Environmental Aspects of the New Deal of US President Franklin Roosevelt

Theodore Roosevelt’s Policy in the Field of Ecology: Conservation Natural Resources

Australian Policy Regarding the Indigenous Population (End of the XIXth Century – the First Third of the XXth Century)