Search results

1

Balkan in the Current European System of International Relationship

100%

Martynov A.

Проблеми всесвітньої історії

|

2019

|

issue 7

101-116

UK

Історичний період після початку світової економічної кризи прискорив процес трансформації балканської підсистеми європейської системи міжнародних відносин. В стратегічному сенсі Європейський Союз постав перед складною дилемою: європеїзуватиБалкани або ризикувати балканізацією Європи. ЄС разом зі США подолав сценарій балканізації Європи. Символами цього стало завершення процесу вступу до НАТО Албанії, Чорногорії та Македонії. Критично важливим є подолання конфлікту між Сербією і Косово. Росія намагається зберегти свій вплив у Сербії, яка залишається останнім російським форпостом на Балканах. Сербське суспільство залишається поділеним на ліберальний проєвропейський сегмент, орієнтований на європейську і євроатлантичну інтеграцію, і націоналістичний, який сподівається відновити загиблий на межі ХХІ ст. проект «Великої Сербії». Мир на Балкани може принести тільки завершення процесу включення цього регіону у систему європейської та євроатлантичної інтеграції.

EN

The historical period after the beginning of the global economic crisis has accelerated the transformation of the Balkan subsystem of the European system of international relations. In a strategic sense, the European Union faces a complex dilemma: to Europeanize the Balkans, or to risk the balkanization of Europe. The European Union, together with the United States, has overcome the scenario of European balkanization. Symbols for this were the completion of the process of joining NATO Albania, Montenegro, and Macedonia. It is critically important to overcome the conflict between Serbia and Kosovo. Russia is trying to maintain its influence in Serbia, which remains the last Russian outpost in the Balkans. Serbian society remains divided into a liberal pro-European segment focused on European and Euro-Atlantic integration, and a nationalist segment that hopes to reestablish the "Great Serbia" project on the verge of the 21st century. The peace in the Balkans can only bring the completion of the process of including this region into the system of European and Euro-Atlantic integration.

2

A Quarter-century of the Weimar Triangle: in Context of Europe’s Regions

100%

Martynov A.

Проблеми всесвітньої історії

|

2016

|

issue 2

122-131

UK

У статті розглядаються два вектори європейського інтеграційного процесу: тісніша інтеграція країн-членів Євросоюзу та регіоналізація країн ЄС відповідно до критеріїв близького сусідства або поглибленого співробітництва. Автор прослідковує тенденції розвитку регіональної співпраці країн-членів ЄС в умовах різних етапів розвитку сучасних міжнародних відносин. Мова йде про вплив на процес регіоналізації розширення ЄС, конкуренції і конфронтації із Росією, ускладнень процесу європейської інтеграції внаслідок негативного результату нідерландського референдуму щодо ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, а також британського референдуму про вихід із ЄС. Наголошується на тому, що особливо важливою є міжрегіональна співпраця в структурі Євросоюзу на нинішньому кризовому етапі розвитку процесу європейської інтеграції.

EN

The article considers the two vectors of the European integration process: closer integration among the EU member states and regionalization of the EU countries according to the criteria of close neighbourhood or deep cooperation. The author traces development trends of regional cooperation of the EU member states at different stages of development of international relations i.e. the impact of the EU enlargement on regionalization process, competition and confrontation with Russia, the complications in the field of European integration due to the negative outcome of the Dutch referendum on ratification of the Association Agreement between the EU and Ukraine, as well as the British referendum on withdrawal from the EU. It is stressed that the interregional cooperation is particularly important at this critical stage of European integration.

3

The Populist Party in the Countries of the European Union: the Ideological Profile and Activities at the Beginning of XXI Century

100%

Martynov A.

Проблеми всесвітньої історії

|

2017

|

issue 4

100-109

UK

У статті висвітлюється політичний ренесанс європейських правих популістських скептиків у більшості країн-членів Європейського Союзу. Зазначені політичні партії до світової економічної кризи 2008 р., коли процес європейської інтеграції перебував на підйомі, залишались на маргінесі політики. Криза ліберальної моделі глобалізації, наплив біженців із кризових зон конфліктів на Близькому Сході та в Північній Африці, посилення соціальних протиріч реанімували ідеологію правих популістів. Соціально-політична реакція на цю реальність сприяла популярності ультраправих націоналістичних політичних сил у більшості центральноєвропейських країн. З погляду класифікації цієї ідеології зазначені політичні сили представлені як популістами «лівої» орієнтації (французький «Національний фронт»), так і «правими» популістами (партія «Альтернатива для Німеччини»). Цей факт засвідчує розмивання традиційних ідеологічних маркерів в політиці та кризу визначення її стратегії і тактики.

EN

The article highlights the political renaissance of European right-wing populist skeptics in most countries of the European Union. These political parties to the global economic crisis in 2008, when the process of European integration was on the rise, remained on the margins of politics. The crisis of the liberal model of globalization, the influx of refugees from crisis areas of conflict in the Middle East and North Africa, increased social contradictions reanimated populist right-wing ideology. This socio-political response to this reality has pushed the popularity of far-right nationalist political forces in most Central European countries. In terms of ideology classification of these political forces are represented as populists “left” orientation (the French “National Front”) and “right” populists (the party “Alternative for Germany”). This fact confirms the erosion of traditional ideological markers in politics and the crisis of determining its strategy and tactics.

4

Війна як фактор історичної трансформації фронтирів

100%

Martynov A.

Проблеми всесвітньої історії

|

2023

|

issue 21

7-18

EN

The concept of frontier conveys the semantic content of the moving border phenomenon. It is not only about the interstate border. At all stages of world history, intercivilizational boundaries were mobile. The Balkans and Ukraine, as examples of such intercivilizational borders between the Christian and Muslim worlds, have been in conflict at various stages of world history. The article is devoted to the problem of the influence of the historical phenomenon of war on the change of frontiers. The specificity of local wars, in contrast to world wars, lies in the limitation of political goals, the scale of military operations, and the means of armed struggle in a specific strategy and tactic. World wars are essentially the clashes of civilians dressed in overcoats. A world war should have significant global consequences for the whole world. The main feature of a world war is the participation in it of the most powerful military states and major international groups. The socio-historical concept of a world war is defined according to various signs. From a socio-historical point of view, this type of war is a consequence of the transition to general military duty and the dominance of technical means of warfare. It is the technical progress of the 20th century. humanity owes bloody wars that affected the whole society, including the rear. In addition to the social and psychological sources of conflicts, which can be considered as the embodiment of the social phenomenon of wars, cultural, ethnic and political sources of conflicts have no less importance, as evidenced by the rich experience of history. The way out of a military conflict is related to the goals of its participants and the means they use. Its duration and intensity depends on the aspirations of the opponents and their resources of time and effort needed to develop a peaceful solution. Agreements, in which the goals of the warring parties are clearly recorded and the moment of the end of the struggle is specified, reduce the duration of the conflict. Such a blitzkrieg is also possible if one of the parties achieved its goal relatively quickly, and the other opposing party accepted this fact as a sign of its defeat. Therefore, the potential winner must imagine a blow based on which symbols the opponent will perceive as his defeat. In a limited war, its participants proceed from the understanding that the conflict between them should not affect their existence. Total war is a struggle for destruction. The fighters are ready to use any measures to destroy the enemy. During the Cold War, there was a danger of a direct clash between the largest states and military-political groups, or the risk of a local conflict gradually turning into a global one. Putin's war against Ukraine is also a war against liberal democracy and against the new rise of the West, which would be able in such a case to modernize the Russian autocracy according to the liberal-democratic model.

UK

Поняття фронтир передає семантичний зміст феномену рухомого кордону. Мова йде не тільки про міждержавний кордон. На всіх етапах світової історії рухомими були міжцивілізаційні кордони. Балкани та Україна як приклади таких міжцивілізаційних кордонів між християнським та мусульманським світами були конфліктними на різних етапах світової історії. Стаття присвячена проблемі впливу історичного феномену війни на зміну фронтирів. Специфіка локальних війн на відміну від світових полягає в обмежені політичних цілей, масштабів військових дій, засобів збройної боротьбі в специфічній стратегії та тактиці. Світові війні по-суті є зіткненнями цивільного населення, одітого в шинелі. Війна світова повинна мати вагомі глобальні наслідки для всього світу. Головна ознака світової війни участь у ній найбільш потужних військових держав та основних міжнародних угруповань. Соціально-історичне поняття світова війна визначається за різними ознаками. З соціально-історичної точки зору подібний тип війни є наслідком переходу до загального військового обов’язку та домінування технічних засобів ведення війни. Саме технічному прогресу ХХ ст. людство зобов’язано кривавими війнами, які торкались всього суспільства включно з тилом. Крім соціальних та психологічних джерел конфліктів, які можуть розглядатись як втілення соціального феномену війн, не менше значення, як свідчить багатий досвід історії, мають і культурні, етнічні та політичні джерела конфліктів. Вихід із військового конфлікту пов’язаний із цілями його учасників та засобами, які вони використовують. Його тривалість та інтенсивність залежить від устремлінь опонентів від їх ресурсів часу та зусиль, які потрібні для розробки мирного рішення. Угоди, в яких чітко зафіксовано цілі ворогуючих сторін оговорено момент закінчення боротьби, зменшують тривалість конфлікту. Такий бліцкриг можливий і якщо одна з сторін відносно швидко домоглася своєї мети, а інша ворогуюча сторона прийняла цей факт, як знак своєї поразки. Тому потенційний переможець повинен уявляти удар по яким символам супротивник сприйме за свою поразку. У обмеженій війні її учасники виходять з розуміння, що сутичка між ними не повинна торкатись їх існування. Тотальна війна це боротьба на знищення. Воюючі готові використати будь-які заходи, аби знищити супротивника. За доби холодної війни існувала небезпека безпосередньої сутички між найбільшими державами та військово-політичними угрупованнями, або ризик поступового переростання локального конфлікту в глобальний. Путінська війна проти України це і війна проти ліберальної демократії та проти нового піднесення Заходу, який був би здатний у такому випадку модернізувати за ліберально-демократичним зразком російську автократію.

Refine search results

4 Проблеми всесвітньої історії

4 Martynov A.

1 2023

1 2019

1 2017

1 2016

Balkan in the Current European System of International Relationship

A Quarter-century of the Weimar Triangle: in Context of Europe’s Regions

The Populist Party in the Countries of the European Union: the Ideological Profile and Activities at the Beginning of XXI Century

Війна як фактор історичної трансформації фронтирів