Search results

1

Українсько-Російська війна – причини, перспективи та уроки

100%

Zaplatynskyi V.

Kultura Bezpieczeństwa. Nauka – Praktyka – Refleksje

|

2022

|

vol. 41

33-42

UK

Стаття присвячена російсько-українській війні. В статті наведено низку причин виникнення цієї війни. Основні причини це імперські амбіції, бахвальство, бажання показати всьому світові, що Росія може робити будь що безкарно. Росія після воїн в Чечні, Грузії, Сирії вирішила розпочати повномасштабну війну в Україні. Росія сформувала особливий вид фашизму, який отримав назву «Рашизм». Наслідки російсько-української війни не зрозумілі. Можливі різні сценарії від песимістичних, які передбачають застосування ядерної зброї та переростання російсько-української війни у третю світову. Є помірковані сценарії і є оптимістичні. Наприклад, варіант внутрішнього перевороту у Росії та розпаду Росії на окремі держави. Уроки війни. Кожне зло вчить якимось речам. Головний наслідок. Світ не буде таким як був до 24.02.2022. Світ згуртувався. Головне завдання майбутнього – зробити світ без воїн.

2

Управління інноваційними процесами та розвиток космічної галузі України

72%

Sazonets I. L., Sukhodolskyi I. A.

European Journal of Management Issues

|

2013

|

issue 2

16-24

EN

The importance of space activities in the innovation development of economy was revealed and the possibility of innovative development of space industry of Ukraine wasconsidered. The analysis of promising a trend was presented of innovation development of Ukraine’s space industry was given

UK

Розкрито значення космічної діяльності в інноваційному розвитку економікидержави та розглянуто можливості інноваційного розвитку космічної галузі України. Проведено аналіз перспективних тенденцій інноваційного розвитку космічної галузі України.

3

Напрями співробітництва України та ЄС в енергетичній сфері

72%

Steblianko I. O.

European Journal of Management Issues

|

2013

|

issue 2

72-80

EN

In the article are analysed the last progress of collaboration of Ukraine trends withEuropean Union in a power sphere; the spheres of subsequent two-sided cooperation are considered in energy; the row of suggestions is offered in relation to overcoming of problems at state level and at the level of connections between Ukraine and EU

UK

Проаналізовано останні тенденції розвитку співпраці України з ЄвропейськимСоюзом в енергетичній сфері; розглянуто сфери подальшої двосторонньої взаємодії в енергетиці; запропоновано низку заходів для подолання проблем на державному рівні та на рівні зв’язків між Україною та ЄС.

4

1991 рік: у джерел розбудови угорсько-українських міждержавних зв’язків

72%

Paladi R.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

141-155

EN

On 31 May 1991, during the three-day visit of the leadership of the Ukrainian SSR to Budapest, there were signed nine documents, which ultimately were crucial for the development of Hungarian-Ukrainian bilateral relations. The working visit of the Ukrainian delegation, headed by the Speaker of the Ukrainian Parliament Leonid Kravchuk, was preceded by many months of intensive preparatory work on both sides. In this study, the author tries to give an overview of this process based on declassified archival documents of the Ministry of Foreign Affairs of Hungary and primarily referring to the Hungarian bibliography. At the beginning of the study, the author gives a brief description of the foreign policy goals of the Republic of Hungary to the Ukrainian SSR on the verge of the 90s. Then will be given a brief description of the content of the main meetings that were organized between the Hungarian and Ukrainian sides, as well as the reaction of the Soviet leadership to the mutual rapprochement of the two neighbouring states. Based on archival materials, the author pays special attention to issues that were of great importance in the development and regulation of Hungarian-Ukrainian bilateral relations, namely 1) the Treaty of Good Neighborliness and Cooperation, 2) the Declaration on National Minorities and 3) the Consular Convention. The paper concludes with a brief review and assessment of the visit of the Ukrainian delegation to Budapest in May-June 1991 and gives a summary of the content and the terms of all nine signed documents.

UK

31 травня 1991 р. в рамках триденного візиту керівництва Української РСР до Будапешта було підписано дев’ять документів, що в підсумку мали вирішальне значення для розбудови угорсько-українських двосторонніх відносин. Робочому візиту української делегації на чолі з головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком передувала багатомісячна інтенсивна підготовча робота з обох сторін. У цій статті автор здійснює спробу дати огляд цього процесу на основі розсекречених архівних документів Міністерства закордонних справ Угорщини та, насамперед, посилаючись на угорську бібліографію. На початку дослідження автор дає коротку характеристику зовнішньополітичних цілей Угорської Республіки щодо Української РСР на межі 90-х років. Далі подається короткий опис змісту основних зустрічей угорської та української сторін, а також висвітлюється реакція керівництва СРСР на взаємне зближення двох сусідніх держав. На основі аналізу архівних матеріалів автор акцентує особливу увагу на питаннях, що мали велике значення в розвитку і регулюванні угорсько-українських двосторонніх відносин, а саме: 1) Договір про добросусідство та співробітництво, 2) Декларація про національні меншини та 3) Консульська конвенція. Завершується розвідка коротким оглядом і оцінкою візиту української делегації у Будапешт у травні–червні 1991 року, також подається короткий контент та умови всіх дев’яти підписаних документів.

5

Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)

72%

Matiash I.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

|

2023

|

issue 32

244-261

EN

The purpose of the study is to identify the peculiarities of the First Lady's activities in the field of public diplomacy on the example of Ukraine and Poland. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity, and general scientific and specialised methods, including the biographical method. The scientific novelty of the research results lies in raising the issue of the institution of the First Lady as a subject of public diplomacy and analysing the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland in this area. Conclusions: Based on the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland, it can be argued that Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska have changed the perception of the role of presidential wives in the development of public diplomacy. Despite the first mentions of public diplomacy in the late nineteenth century, the testing of its tools in the first half of the twentieth century, active involvement in academic and professional use began in the second half of the twentieth century, and in Ukraine in the twenty-first century. Elements of public diplomacy can be seen in the activities of the wives of the first persons of Ukraine and Poland during the struggle for statehood: Maria Hrushevska, Aleksandra Piłsudska, Olha Petliura, and Michalina Mościcka. They created the historical basis for the use of public diplomacy tools by First Ladies. The modern First Ladies of Ukraine and Poland in addition to their traditional duties have mastered the tools of public diplomacy to create a positive image of their countries in the minds of other countries. The use of this toolkit gained particular importance with the outbreak of Russia's large-scale war against Ukraine and, in fact, the entire civilised world on 24 February 2022. Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska demonstrate that the First Lady's Institute belongs to the public diplomacy community.

UK

Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей діяльності дружин глав держав у сфері публічної дипломатії на прикладі України й Польщі. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема біографічний. Наукова новизна результатів дослідження полягає в постановці питання про інститут Першої Леді як суб’єкт публічної дипломатії та аналізі напрямів діяльності Перших Леді України й Польщі в цій сфері. Висновки: На прикладі діяльності Перших Леді України й Польщі можна стверджувати, що Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська змінили уявлення про роль дружин президентів у розвитку публічної дипломатії. Попри перші згадки про публічну дипломатію наприкінці XIX ст., апробацію її інструментарію в першій половині XX ст., активне залучення до наукового і професійного використання розпочалося у другій половині XX ст., а в Україні в XXI ст. Елементи публічної дипломатії можна помітити в діяльності дружин перших осіб України й Польщі в період боротьби за державність на початку ХХ ст.: Марії Грушевської, Олександри Пілсудської, Ольги Петлюри, Міхалини Мосцицької. Вони створили історичне підґрунтя застосування Першими Леді інструментарію публічної дипломатії. Сучасні Перші Леді України й Польщі поспіль із традиційними обов’язками віртуозно опанували інструментарій публічної дипломатії для формування позитивного іміджу своєї держави в уявленні суспільств інших країн. Особливого значення набуло використання цього інструментарію з початком широкомасштабної війни Росії проти України і фактично всього цивілізованого світу 24 лютого 2022 р. Своєю діяльністю Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська засвідчують належність Інституту Першої Леді до суб’єктів публічної дипломатії.

6

Із досліджень формування регіональної ідентичності сучасної України

72%

Trojan V.

Facta Simonidis

|

2012

|

issue 5

115-130

UK

Метою статті є аналіз проблеми формування регіональної іден- тичності в сучасній Україні, з особливим врахуванням процесу форму- вання ідентичності національної. Головним завданням статті є визна- чення багатьох дослідницьких категорій, зокрема таких: регіон, регіона- лізація, регіональна та національна ідентичність, а також аналіз процесу регіоналізації в процесі формування української державності. Автор зробив спробу опису сучасного стану регіонального розвитку України, а також наукового прогнозу напрямків її розвитку. У міркуваннях вико- ристані як первинні джерела, так і предметна література

EN

The aim of the article is an analysis of the problem of forming of regional identity in contemporary Ukraine, with the special consideration of the process of forming the national identity. The main task of the article is to set forth many experience categories, such as: region, regionalization, regional and national identity, and also the analysis of the regionalization in the process of forming the Ukrainian state system. The author tried to describe the present regional development of Ukraine status as well as scientific prognosis of her directions of development. In reflections are used primary sources as well as literature of object.

7

Forsowanie „języka regionalnego”. Kilka uwag na temat nowego ukraińskiego ustawodawstwa językowego

72%

Moser M. A.

Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia

|

2013

|

vol. 1: Między pamięcią a zapomnieniem. Trauma postkomunistyczna

139-155

EN

Since President Viktor Yanukovych came to power in February 2010, the President and the Party of Regions have put forward several initiatives to promote the Russian language at the expense of Ukrainian as well as the minority languages of Ukraine. Paradoxically, their most important instrument has been the European Charter for Regional or Minority Languages. However, the Russian language in Ukraine does not meet the criteria of a regional or minority language according to the Charter. The law “On Principles of the State Language Policy” and its context perfectly reflect the absurd situation of Ukrainian language legislation.

8

Критическая рефлексия коллективной памяти Украины в контексте феноменологической концепции Поля Рикёра

72%

Позднякова-Кирбятьева Е.

Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia

|

2013

|

vol. 1: Między pamięcią a zapomnieniem. Trauma postkomunistyczna

29 - 38

EN

The article is devoted to the problem of collective memory. Nowadays, in the collective memory of the population of Ukraine persistently there is a flashback about the Soviet past which is constantly present in mentality, in political discourse in ordinary consciousness, in comparisons. Such comparisons pathologically distort the perception of contemporaneity. The author also analyses problem of abuse of memory in detail: situation of collective memory with regard to golodomor, Stalin repressions and other terrible pages of the past. The special attention is given to a correlation of collective memory and identity. But as an object of identity of the Ukrainian population is washed out, the state of collective memory cannot be satisfactorily acknowledged. A durable, consolidated identity cannot be a description of the modern Ukrainian population.

9

WSPÓŁCZESNY DRAMAT UKRAIŃSKI WOBEC WOJNY: NA PRZYKŁADZIE SZTUKI NATALII WOROŻBYT ZŁE DROGI

61%

MOSKWIN A.

Studia Ukrainica Posnaniensia

|

2020

|

vol. 8

|

issue 2

187-201

UK

Предметом дослідження є драма української авторки Наталії Ворожбит Погані дороги (2017). Письменниця є представником “нової драми” в Україні. Текст був написаний на замовлення театру Royal Court (Лондон). Він також був поставлений у Києві (Scena 6) та отримав нагороду за „Найкращу режисуру” (Тамара Трунова, фестиваль GRA, 2019). Дія драми відбувається під час війни на сході України, у 2014–2016 роках. Письменниця відвідала ці райони і зробила багато інтерв’ю. У Поганих дорогах Н. Ворожбит акцентує увагу не на війні, а на катастрофічному впливі війни на повсякденні сфери життя. Авторка цікавиться, як війна спотворює людський менталітет і психіку, як вона впливає на міжособистісні взаємини в нових умовах, спричиняє бажання нашкодити близьким і невідомим людям та як це відбивається на інтимних стосунках. У цій драмі важливу роль відіграють жінки й такі аспекти, як кохання, секс, еротика та почуття. Автор публікації акцентує увагу на трьох найважливіших проблемах, порушених у тексті: насильствo, травма та творення героя (спочатку прославлення, а потімдегероїзація).

EN

The subject of this study is the play Bad roads (2017) written by the Ukrainian playwright Natalya Vorozhbit. The text was commissioned by the Royal Court Theatre (London). It was also staged in Kiev and received the award for “Best Direction” (Tamara Trunova, GRA Festival, 2019). The action in the drama takes place during the war in eastern Ukraine in 2014-2016. The writer visited these areas and conducted many interviews. In Bad roads N. Vorozhbit focuses not on warfare but on the catastrophic impact of war on everyday life. The author is interested in how war damages the human mentality and psyche, how it influences building interpersonal relationships in new conditions, how war produces the desire to hurt people close to us, as well as unfamiliar ones, and how it affects the formation of intimate relationships. It is significant that an important role in the drama was intended for women and aspects such as love, sex and erotic feelings. The author of the publication focuses on the three most important problems raised in the text: violence, trauma and the creation of a hero (first glorification and then de-heroisation).

10

Проектний підхід до створення іміджу території

58%

Zinchenko O.

European Journal of Management Issues

|

2017

|

vol. 25

|

issue 3-4

176-183

EN

Purpose – to substantiate the influence of the project approach on creating a positive image of the region Findings. The research puts forward a hypothesis about the positive influence of the project approach on the formation of the territory's image. It is proved that the regions where the active implementation of the territory development projects is observed are more attractive both for investors and for tourists. Author offers algorithm for creating the territory image, which includes diagnostic, design, control stages and details in specific actions. The paper also highlights the necessity of using customer-centric technologies on each stage: the project should rely on the expectations of the population, authorities, investors, guests of the region from the opportunities provided by the territory. It also shows how the functions of image management are revealed through the project approach. Practical implications. The results of the study may be interesting in the practice of state management in Ukraine, as there is no region in this country for a comprehensive concept of imagemaking. Originality/Value. For the first time, it proposes to adapt the practice of the project approach in developing the image of the economic regions of Ukraine. Research limitations/Future research. In the future, it is advisable to explore the possibilities of project risk management in creating the image of the region, communicative technologies of interaction of power, business and population to promote the regional brand, to systematize the world experience of regional projects. Paper type – empirical.

RU

Цель работы – обосновать влияние проектного подхода на создание положительного имиджа региона. Результаты исследования. Выдвинута гипотеза о положительном влиянии проектного подхода на формирование имиджа территории. Доказано, что регионы, в которых наблюдается активное внедрение проектов развития территории, являются более привлекательными как для инвесторов, так и для туристов. Разработан алгоритм создания имиджа территории с позиции проектного подхода на основе модели бизнес-инжиниринга, который предусматривает диагностический, проектный, контрольный этапы. Каждый этап раскрыто в стадиях и конкретных работах. Доказана необходимость применения клиентоориентированных технологий в разработке имиджа территории: проект должен опираться на ожидания населения, власти, инвесторов, гостей региона от тех возможностей, которые предоставляет территория. Показано, как раскрываются функции менеджмента имиджа благодаря проектному подходу. Практическое значение исследования. Результаты исследования могут быть интересны для практиков государственного менеджмента в Украине, поскольку комплексной концепции имиджмейкингу территорий не имеет ни один регион этого государства. Оригинальность/ценность/научная новизна исследования. Впервые предложено адаптировать практику проектного подхода в разработке имиджа экономических регионов Украины. Перспективы дальнейших исследований. В дальнейшем целесообразно исследовать возможности управления проектными рисками при создании имиджа региона, коммуникативные технологии взаимодействия власти, бизнеса и населения для продвижения регионального бренда, систематизировать мировой опыт региональных проектов имиджмейкинга. Тип статьи – эмпирическая.

UK

Мета роботи – обґрунтувати вплив проектного підходу на створення позитивного іміджу регіону. Результати дослідження. Висунуто гіпотезу про позитивний вплив проектного підходу на формування іміджу території. Доведено, що регіони, в яких спостерігається активне впровадження проектів розвитку території, є більш привабливими як для інвесторів, так і для туристів. Розроблено алгоритм створення іміджу території з позиції проектного підходу на основі моделі бізнес-інжинірингу, який передбачає діагностичний, проектний, контрольний етапи. Кожний етап розкрито в стадіях та конкретних роботах. Доведено необхідність застосування клієнтоорієнтованих технологій у розробці іміджу території: проект повинен спиратися на очікування населення, влади, інвесторів, гостей регіону від тих можливостей, що надає територія. Показано, як розкриваються функції менеджменту іміджу завдяки проектному підходу. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути цікавими для практиків державного менеджменту в Україні, оскільки комплексної концепції іміджмейкінгу територій не має жодний регіон цієї держави. Оригінальність/цінність/наукова новизна дослідження. Вперше запропоновано адаптувати практику проектного підходу в розробці іміджу економічних регіонів України. Перспективи подальших досліджень. У подальшому доцільно дослідити можливості управління проектними ризиками при створенні іміджу регіону, комунікативні технології взаємодії влади, бізнесу і населення для просування регіонального бренду, систематизувати світовий досвід регіональних проектів іміджмейкинга. Тип статті – емпірична.

11

Сучасний стан та тенденції розвитку трудового потенціалу в Житомирській області

58%

Valinkevych N. V., Korbut K. E.

European Journal of Management Issues

|

2018

|

vol. 26

|

issue 1-2

55-63

RU

Цель работы – определить современное состояние и тенденции формирования, развития, использования и реализации трудового потенциала Житомирской области и дать рекомендации по его активизации. Дизайн/Метод/Подход исследования. В процессе исследования использованы методы теоретического обобщения, аргументации и абстракции, аналитический и экономико-статистический. Результаты исследования. Освещены основные взгляды и предоставлена трактовка таких понятий как трудовые ресурсы, трудовой потенциал (страны, региона, предприятия). Рассмотрены показатели, характеризующие трудовой потенциал общества, дана их классификация. Приведена характеристика трудового потенциала в соответствии с уровневой структурой. Выяснено, как формируется величина трудового потенциала региона и рассмотрены его количественные и качественные стороны. Проанализировано состояние трудового потенциала Житомирской области по демографическому составляющей, включая динамику естественного прироста населения. Представлены сводные показатели состояния трудового потенциала, выяснена роль образовательной составляющей в формировании трудового потенциала на основе анализа количества лиц, обучавшихся в учебных заведениях. Рассмотрены основные показатели деятельности субъектов хозяйствования и экономическая активность населения по уровню образования. На основе полученных данных сделаны выводы и рекомендации по улучшению ситуации. Теоретическое значение исследования. Результаты исследования можно использовать при разработке предложений по эффективному формированию и использованию трудового потенциала. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Освещены подходы к определению понятия «трудовой потенциал» и «трудовой потенциал региона», проведена оценка и анализ трудового потенциала и даны рекомендации по его эффективному формированию и использованию. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. Разработать эффективный механизм эффективного формирования и использования трудового потенциала как на уровне региона, так и предприятия. Тип статьи – теоретическая.

EN

Purpose – to determine the current state and trends in the formation, development, use, and implementation of the labor potential in Zhytomyr region, and to provide recommendations related to its activation. Design/Method/Approach. The methods applied in the study are theoretical generalization, reasoning, abstraction, analytical and economic-statistical. Findings. The paper considers main perspectives and gives interpretation of such concepts as human resources, labor potential (in a country, region, at an enterprise). The indicators that characterize the employment potential of the society are outlined; their classification is given. A characteristic of labor potential is provided based on the level of the structure. It is elucidated how the magnitude of the employment potential of the region is formed; its quantitative and qualitative aspects are considered. The state of the labor potential in Zhytomyr region is analyzed based on the demographic component, including the dynamics of natural growth of people. We give summary indicators of labor potential and define a role of the educational component in the formation of labor potential based on the number of persons who attended educational establishments. The main indicators of activity of economic entities are considered, as well as the economic activity of people based on the level of education. The data obtained allowed us to draw conclusions and devise recommendations for improving the current situation. Practical implications. Research results could be used when developing the proposals for effective formation and utilization of labor potential. Originality/Value. We highlighted approaches to defining the concept of "labor potential" and "labor potential of the region" and assessed and analyzed the state of labor potential; recommendations are given regarding its effective formation and use. Research limitations/Future research. It is planned to develop an efficient mechanism for the effective formation and utilization of labor potential both at the level of the region and an enterprise. Paper type – сonceptual.

UK

Мета роботи – визначити сучасний стан і тенденції формування, розвитку, використання та реалізації трудового потенціалу Житомирської області й надати рекомендації щодо його активізації. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. В процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення, аргументації та абстракції, аналітичний та економіко-статистичний. Результати дослідження. Висвітлено основні погляди та надано трактування таким поняттям як трудові ресурси, трудовий потенціал (країни, регіону, підприємства). Оглянуто показники, що характеризують трудовий потенціал суспільства, надано їх класифікацію. Наведено характеристику трудового потенціалу відповідно до рівневої структури. З’ясовано, з чого формується величина трудового потенціалу регіону та розглянуто його кількісні та якісні сторони. Проаналізовано стан трудового потенціалу Житомирської області за демографічною складовою, включаючи динаміку природного приросту населення. Представлено зведені показники стану трудового потенціалу, з’ясовано роль освітньої складової у формуванні трудового потенціалу на основі аналізу кількості осіб, які навчалися у навчальних закладах. Розглянуто основні показники діяльності суб’єктів господарювання та економічну активність населення за рівнем освіти. На основі отриманих даних зроблено висновки та рекомендації щодо покращення ситуації, що склалася. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можна використовувати при розробці пропозицій щодо ефективного формування та використання трудового потенціалу. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Висвітлено підходи до визначення поняття «трудовий потенціал» та «трудовий потенціал регіону», проведено оцінку та аналіз стану трудового потенціалу та надано рекомендації щодо його ефективного формування та використання. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Розробити ефективний механізм ефективного формування та використання трудового потенціалу як на рівні регіону, так і підприємства. Тип статті – теоретична.

12

Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни

58%

Krasnikova N. O., Filatov H. O., Krasnikov D. A.

European Journal of Management Issues

|

2016

|

issue 7

215-221

RU

В случае введения безвизового режима между Украиной и Европейским Союзом (ЕС) возникнет проблема соответствия пропускной способности украинских пунктов пропуска численности лиц, желающих пересечь границу. Отсутствие необходимости получения визы не отменяет необходимости прохождения таможенного и пограничного контроля, но потенциально увеличивает количество лиц, которые намерены пересечь границу. Растущее количество пересечений границы при их несоответствии условиям пропускных пунктов ‒ потенциальный нетарифный ограничивающий барьер при осуществлении международной торговли. Угроза имиджу страны от появления такого инструмента нетарифного регулирования свидетельствует об актуальности исследования. Цель работы заключалась в исследовании динамики фактических и возможных пересечений границы, определении направлений оптимизации процедуры такого пересечения для устранения негативного влияния этого нетарифного инструмента регулирования международной торговли на общий имидж страны. Проанализированы особенности пересечения границы Украины и ЕС через автомобильные пункты пропуска на основе количественных данных касательно пересечений украино-польской границы. Установлены цели и структура перемещений через границу по частотности. Определены критерии увеличения несоответствия между фактической и номинальной пропускной способностью украинских пунктов пропуска. Научная новизна исследования – установление характера количественного влияния ограничений пересечения границы на имидж государства с помощью мировых рейтингов. Практическая значимость исследования состоит в определении способов процедуры пересечения границы: 1) объединение польской и украинской инфраструктуры контроля на пунктах пропуска; 2) создание отдельных очередей для прохождения границы лицами без транспортных средств; 3) обдуманное упрощение процедуры контроля на границе как за счет проведения проверки только пограничниками, так и увеличения стоимости товаров, которые гражданин может ввозить в страну; 4) финансирование улучшения технического оснащения пунктов пропуска и их инфраструктуры за счет введения целевого общего сбора для лиц, пересекающих границу; 5) формирование публичной и регулярной статистики пересечения границы. Перспективное направление дальнейших исследований – экономическое обоснование целесообразности предложенных путей совершенствования пропускной способности пунктов пропуска.

EN

In the case of introduction of visa-free regime between Ukraine and the European Union (EU) there will arise a problem of matching throughput capacity of the Ukrainian checkpoints to the quantity of people who would want to cross the border. The absence of need for obtaining a visa does not eliminate compulsory customs and border control, but it potentially increases the number of people who intend to cross the border. A growing number of border crossings in case of their mismatch with the criteria for checkpoints are a potential non-tariff restricting barrier in international trade. A threat to the image of the country from the occurrence of such a tool of non-tariff regulation indicates relevance of present study. The aim of the work was to study the dynamics of actual and potentially possible border crossings and to define directions for the optimization of procedures of such a crossing to eliminate negative impact of this non-tariff instrument of regulating international trade on the overall image of the country. We analyzed the peculiarities of crossing the border between Ukraine and the EU through automobile crossing points based on quantitative data regarding crossing the Ukrainian–Polish border. The goals and structure of movement across the border by frequency are clarified. We defined criteria for increase in the discrepancy between actual and nominal throughput capacities of the Ukrainian checkpoints. The scientific novelty of present research is establishing the nature of quantitative effect from restricting the crossing of border on the image of the country with the help of world rankings. A practical significance of the study is to identify ways to improve a procedure for crossing the border: 1) by combining Polish and Ukrainian infrastructure of control at checkpoints; 2) by creating separate lined for crossing the border by persons without transportation vehicles; 3) by simplifying a procedure of control at the border both by checking only by border staff and by increasing the value of goods that a citizen can bring into country; 4) by financing technical equipment for crossing points and their infrastructure by introducing a targeted general tax for persons who cross the border; 5) by compiling open and regular statistics of border crossing. A promising direction for further research is the economic substantiation of appropriateness of the proposed ways to improve the throughput capacities of checkpoints.

UK

У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.

13

Росія: від «брата» до загарбника (ретроспекція агресивності)

58%

Severyniuk V.

Facta Simonidis

|

2015

|

vol. 8

|

issue 1

9-25

EN

In this article the author discusses some preconditions of present military conflict between Russia and Ukraine getting to the conclusion that this situation has been caused by historical precedents of political, moral and psychological aggression of the Russian government. The author analyses the place of the official Russian ideology «Moscow is the third Rome» in relation to Ukraine, as well as concepts like «Russian lands gathering», «single Russian world». What is also being mentioned is the disrespect of historical, cultural and mental differences between «Great Russian» and «Little Russian» and artificial assimilation of the Ukrainian people in 16th-19th centuries.

UK

Розглянуто деякі передумови теперішнього конфліктного стану російсько-українських відносин, що спричинений, на думку автора, також історичними прецедентами політичної та морально-психологічної агресивності з боку офіційної Москви. Проаналізовано місце в політиці Росії щодо України офіційної ідеології «Москва – третий Рим», концепцій: «собирание русских земель», «единый русский мир». Наведено факти дискредитації російською владою українських політиків, зневаження історико-культурних, ментальних відмінностей між «великоросами» та «малоросами», штучної асиміляції українського населення у XVII – XIX століттях.

14

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)

58%

Держалюк M. C.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 18

144-186

EN

The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.

UK

Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.

15

Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського

58%

Kravchuk O.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

|

2023

|

issue 32

155-177

EN

The article is devoted to the perception of the Czechoslovak Republic and the personality of its first president, T.G. Masaryk, by the famous Ukrainian socio-political, cultural and educational figure Maksym Slavinsky (1868-1945). The research methodology is based on the study and critical analysis of M. Slavinsky's official addresses to the top leadership of Czechoslovakia, his interviews and publications about T. G. Masaryk, essays on international relations and other political journalism. The use of the research principles of historicism, scientific objectivity and systematicity contributed to the study of the peculiarities of M. Slavinsky's perception of the Czechoslovak Republic and the figure of its first president, T. G. Masaryk. The author of the article notes that one of the priority objects of study for Ukrainian emigrants in the interwar period was the Czechoslovak Republic and the figure of its first president T. G. Masaryk. To a large extent, this is explained by the unique support of the authorities of this country for the cultural needs of Ukrainian refugees. In their writings, teaching staff and students of educational and cultural-scientific institutions established in the Czechoslovak Republic repeatedly paid attention to various aspects of T. G. Masaryk's activities, thus expressing gratitude to the Czechoslovak Republic and its leader for their support. It was noted that the peculiarity of the coverage of this topic by M. Slavinsky was that he touched it not as a scientist, but as a statesman, being in 1919-1923 the head of the Extraordinary Diplomatic Mission of the Ukrainian People's Republic in the Czechoslovak Republic, in 1923-1939 - as an emigrant. It was established that as the head of the diplomatic mission of the Ukrainian People's Republic and later as an emigrant, M. Slavinsky evaluated the figure of T.G. Masaryk from the point of view of his political successes. A certain glorification is noticeable in the assessments of the president of Czechoslovakia. The Czechoslovak Republic was mentioned in the context of a successful state-building experience, in particular, its democracy, political consolidation of the country, peaceful foreign policy were noted. He assessed the attitude towards Ukraine as neutrality, noted Prague's support for Ukrainian military emigration. The high evaluations of the Czechoslovak Republic were not determined only by the diplomatic tact of the representative of Ukraine. They reflected the serious domestic and foreign political achievements of the young state. As an emigrant, M. Slavinsky did not change his high assessment of the Czechoslovak Republic and its first president, he emphasized their support for the cultural life of Ukrainian emigrants. However, after the destruction of the Czechoslovak Republic in 1938-1939, M. Slavinsky mentioned the unresolved national issue and stated the problems of the country's foreign policy orientation.

UK

Стаття присвячена сприйняттю знаним українським громадсько-політичним і культурно-освітнім діячем Максимом Антоновичем Славінським (1868-1945) Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Методологія дослідження базована на вивченні та критичному аналізі офіційних звернень М. Славінського до вищого керівництва Чехословаччини, його інтерв’ю та публікацій про Т.Ґ. Масарика, нарисів про міжнародні відносини та іншої політичної публіцистики. Використання дослідницьких принципів історизму, наукової об’єктивності та системності сприяло вивченню особливостей сприймання М. Славінським Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Автор статті відзначає, що одними з пріоритетних об’єктів вивчення для українських емігрантів у міжвоєнний період стали Чехословацька республіка та постать її першого президента Т.Ґ. Масарика. Значною мірою це пояснюється унікальною підтримкою владою цієї країни культурних потреб українських біженців. Представники викладацького складу і студенти створених у ЧСР освітніх та культурно-наукових закладів у своїх працях неодноразово приділяли увагу різним сторонам діяльності Т.Ґ. Масарика, висловлюючи в такий спосіб вдячність ЧСР та її очільнику за підтримку. Також відповідна увага зумовлювалася прагненням вивчити успішний державотворчий досвід слов’янської країни та її першого президента. Зауважено, що особливістю висвітлення цієї тематики М. Славінським було те, що він вивчав її не як науковець, а як державний діяч, бувши в 1919-1923 рр. головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословацькій республіці, в 1923-1939 рр. – як емігрант. Констатовано, що на посаді голови дипломатичної місії УНР і згодом як емігрант М. Славінський оцінював постать Т.Ґ. Масарика з погляду його політичних успіхів. У оцінках президента Чехословаччини помітна певна глорифікація. Чехословацька республіка згадувалась у контексті успішного державотворчого досвіду, зокрема, відзначався її демократизм, політична консолідація країни, миролюбна зовнішня політика. Ставлення до України оцінював як нейтралітет, відзначав підтримку Прагою української військової еміграції. Високі оцінки ЧСР визначалися не лише дипломатичним тактом представника України. Вони відбивали серйозні внутрішні та зовнішньополітичні здобутки молодої держави. Як емігрант М. Славінський не змінив своєї високої оцінки Чехословацької республіки та її першого президента, наголошував підтримці ними культурного життя української еміграції. Щоправда, після руйнування ЧСР у 1938-1939 рр., М. Славінський згадував нерозв’язаність національного питання, констатував проблеми зовнішньополітичної орієнтації країни.

16

Ґендерні студії у системі (не)формальної освіти під час гібридної війни проти України

58%

Malynovska N.

Facta Simonidis

|

2020

|

issue 13

275-292

EN

In recent years, Ukraine has intensified discussion on gender policy. One of the components was the integration of gender studies into the education system. The article proposes an analysis of gender studies in higher education and non-governmental organizations, assessment of their involvement in the legislative sphere and cooperation with authorities, contribution to the training of gender specialists. Ukrainian NGOs, which aimed at supporting gender policy, have formed a powerful public lobby. These processes are vigorously discussed in the media field and become a tool in terms of hybrid war against Ukraine.

UK

В останні роки в Україні активізувалася дискусія довкола ґендерної політики. Однією зі складових стала інтеграція ґендерних студій у систему освіти. В статті пропонується аналіз ґендерних студій у середовищі вищої освіти і недержавних громадських організацій, оцінка їхньої задіяності в законодавчу сферу та співпрацю з органами влади, внесок у підготовку фахівців з ґендерних студій. Українські НДО, спрямовані на підтримку ґендерної політики, сформували потужне громадське лобі. Ці процеси бурхливо обговорюються в інформаційному полі і стають інструментом в умовах гібридної війни проти України.

17

Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.

58%

Перга Т. Ю.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 15

74-91

EN

The article focuses on Hungary’s relations with Slovakia and Ukraine. It is concluded that the foreign policy of Hungary is radicalized at the beginning of the XXI century, which is manifested in the growing pressure on neighboring countries, in particular Ukraine, in order to provide autonomy to members of the Hungarian ethnic minority. It was found that this policy implements the idea of “Greater Hungary”, which must ensure the dominance of the unification and re-assimilation processes and the integration of the Hungarian nation in Eastern Europe around Budapest. It is proved that the preconditions for its development established the Treaty of Trianon, as a result of which the country lost two thirds of its territory and one third of its population. It was found that the antagonism inherent in the disregard of ethnic principle during the establishment of borders after the World War I prompted Hungary to resort to a forceful scenario of resolving territorial disputes, which dominated in the first half of the XX century. It was revealed that the change in the geopolitical situation in the second half of the XX century made it impossible to implement thus scenario, which led to a change in Hungary’s strategy and tactics to return the territories lost as a result of the World War I, II,. So Hungary transfers the solving of disputes with neighboring countries in the legal field, on a bilateral basis. Hungary has relied on the cultural and linguistic unification of the nation, based on the preservation of national traditions. The author concludes that, despite the differences in the situation with the Hungarian community in Slovakia and Ukraine, Hungary uses similar tools to promote the idea of a “Greater Hungary” and pressure on neighboring countries. Hungary’s policy poses a threat to Ukraine’s national security. Its methods lead to periodic interference in the policies of neighboring countries. This should be considered as one of the elements of the policy of “soft accession” of the Hungarian-speaking part of Transcarpathia to Hungary, which can be regarded as one of the elements of hybrid wars of the early XXI century.

UK

У статті акцентується на відносинах Угорщини зі Словаччиною та Україною. Зроблено висновок про радикалізацію зовнішньої політики Угорщини на початку ХХI ст., що проявляється в зростаючому тиску на сусідні країни, зокрема Україну, з метою надання представникам угорської етнічної меншини автономії. З’ясовано, що це відбувається в рамках впровадження ідеї «Великої Угорщини», яка полягає у забезпеченні домінування об’єднавчих і реасиміляційних процесів та інтеграції угорської нації у Східній Європі навколо Будапешта. Доведено, що передумови для її розвитку були закладені Тріанонським договором, у результаті якого країна втратила дві третини території і третину населення. Виявлено, що антогонізм, закладений у результаті неврахування етнічного принципу під час встановлення кордонів після Першої світової війни спонукав Угорщину вдатися до силового сценарію вирішення територіальних суперечностей, який домінував у першій половині ХХ ст. З’ясовано, що зміна геополітичної ситуації у другій половині ХХ ст. унеможливили його реалізацію, що привело до зміни стратегії і тактики Угорщини щодо повернення втрачених у результаті Першої і Другої світових воєн територій, що полягає у перенесенні вирішення узгодження суперечностей з сусідніми країнами у правове поле, на двосторонню основ. Угорщина зробила ставку на культурологічне та мовне об’єднання нації, засноване на збереженні національних традицій. Автор прийшов до висновку, що, не дивлячись на відмінність ситуації з угорською спільнотою в Словаччині та Україні, Угорщина використовує подібні інструменти просування своїх інтересів і тиску на країни – сусіди. Політика Угорщини створює загрозу національній безпеці України, а методи, якими вона впроваджується, призводять до періодичного втручання в політику сусідніх держав. Їх варто розглядати як один із елементів політики «м’якого приєднання» угорськомовної частини Закарпаття до Угорщини, що можна розцінити як елемент гібридних воєн початку ХХI ст., спрямованих на перегляд встановлених після Другої світової війни кордонів мирним шляхом.

18

Локальні евакуації німецького населення окупованих регіонів СРСР взимку – навесні 1943 р.

58%

Мартиненко В. Л.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 13

93-106

EN

One of the elements of the “total war” declared by the Nazi leadership in February 1943 was the massive displacement of the civilian population of the occupied Soviet territories to the deep rear. As a rule, these movements were voluntary compulsory. Among those who were also subjected to mandatory evacuation were ethnic Germans, who, as a rule, enjoyed the special patronage of the occupation authorities. Most of them, of course, could not help fearing reprisals after the return of Soviet power and therefore preferred to retreat with the Wehrmacht. As a result, during the first few months of 1943, thousands of refugees of German nationality were quickly evacuated from several occupied regions of the RSFSR, the Ukrainian SSR, and the BSSR. Some of them, by decision of the SS leadership, remained on the territory of the Reichskommissariat “Ukraine”, while others left for the imperial region of Warthegau and the General Government. Despite their very modest scale, these evacuations had at least two main outcomes. First, they became, in a sense, a prototype (especially at the organizational level) of administrative relocations that unfolded in the autumn of the same year on the territory of Ukraine. Some considerations (such as the idea of the concentration of German refugees on the right bank of the Dnieper or in Galicia) would later form the basis for further plans of the Nazi leadership. Secondly, the arrival of a fairly large contingent of Soviet Germans in the Reich required several changes to the legal framework governing the procedure for their naturalization. A significant part of these innovations will determine the fate of the majority of German immigrants from the USSR practically until the end of the war. In the presented article, based on the involvement of a significant array of documents from the archival funds of Germany, the characteristic features of the evacuation of ethnic Germans from the occupied regions of Russia, Ukraine, and Belarus in winter-spring 1943 are considered.

UK

Одним з елементів «тотальної війни», оголошеної нацистським керівництвом у лютому 1943 р., стали масові переміщення цивільного населення окупованих радянських територій у глибокий тил. Як правило, ці переселення мали добровільно-примусовий характер. Серед тих, хто також підлягав обов’язковій евакуації, виявилися й етнічні німці, які, зазвичай, користувались особливим покровительством з боку окупаційної адміністрації. Більшість з них, зрозуміло, не могла не побоюватися репресій після повернення радянської влади і тому вважала за краще відступити разом з вермахтом. У результаті протягом першої половини 1943 р. з декількох окупованих регіонів РРФСР, УРСР та БРСР у прискореному порядку були вивезені тисячі біженців німецької національності. Частина з них, за рішенням керівництва СС, залишилася на території рейхскомісаріату «Україна», інші ж відбули до імперського краю Вартегау та Генерал-губернаторства. Незважаючи на досить скромні масштаби, ці евакуації мали, як мінімум, два головних результати. По-перше, вони стали у певному сенсі прообразом (особливо на організаційному рівні) масових адміністративних переселень, які розгорнулися восени того ж року на території України. Деякі міркування (як, наприклад, ідея концентрації німецьких біженців на правому березі Дніпра або у Галичині) пізніше стануть за основу для подальших планів нацистського керівництва. По-друге, прибуття досить численного контингенту радянських німців до Рейху вимагало внесення низки змін до нормативно-правової бази, що регламентувала порядок їх натуралізації. Значна частина цих нововведень буде визначати долю більшості німецьких переселенців з СРСР практично до кінця війни. У межах даної статті на основі залучення значного масиву документів архівних фондів Німеччини розглянуто характерні особливості евакуації етнічних німців з окупованих регіонів Росії, України і Білорусії взимку – навесні 1943 р.

19

Bohdan Kistjakowski i jego doktryna państwa prawnego

58%

Jędrysiak M.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2017

|

vol. 8

73-84

UK

Стаття присвячена постаті видатного українського соціолога, філософа, а також юри- ста – Богдана Кістяківського. Цей вчений дуже мало відомий і майже недосліджений у польській науковій літературі. Зважаючи на інтелектуальний формат Б. Кістяківсь- кого, необхідно представити його наукові погляди польському читачеві. Метою цієї статті є аналіз його думок на тему правової держави, конституційної держави, а та- кож, так званої, суверенності закону. Перша частина статті має на меті представити постать ученого як центральну тему дослідження, оскільки Б. Кістяківський був нешаблонним теоретиком, який зумів напрацювати власну методологію суспільних наук, специфічну теорію права, підтри- муючи тісний контакт із багатьма відомими мислителями початку ХХ століття (зокре- ма Максом Вебером та Ґеорґієм Єлінком). Таким чином, презентація його постаті і на- рис біографії починаються із представлення сімейного кола, дитинства, часу навчання, політичної діяльності, професійного життя та закінчуються діяльністю в структурах молодої української держави. Робиться спроба окреслення кола осіб, які могли мати на вченого важливий вплив у формуванні його поглядів. У цій частині статті також указа- но на інші наукові проблеми, зокрема: якими були погляди Богдана Кістяківського на державу як явище, звідки він черпав свої ідейні інспірації. Окрім цього, автором підда- ються аналізу важливі погляди вченого на проблему співвідношення держави і права, а також, яке розуміння і зміст вкладається у поняття правова держава. Наступна частина стосується методології досліджень Б. Кістяківського, а та- кож його поглядів на предмет права. Бо саме це є надзвичайно важливим для розу- міння його підходу до деяких питань, що пов’язані із суспільними науками. Б. Кістяківський перебував під впливом популярної на той час у Німеччині та Росії філософії неокантіанства. Автор задається питанням, наскільки цей факт позначивсяна формуванні власного методу вченого, який був названий науковим ідеалізмом. Це, зокрема, призвело до його специфічного бачення необхідності багатовимірного по- гляду на такі явища, як держава і право, тобто необхідності поєднання позитивістсь- кого, аксіологічного, соціологічного і психологічного підходів. Основна частина праці присвячена його розумінню правової держави. Зверне- но увагу на те, як саме він розуміє поняття влади, і яку роль вона виконує в контексті теорії держави. З наступної перспективи буде представлено бачення розвитку держав- них ладів, акцентуючи увагу на взаємовідношеннях держави і права: від розмежуван- ня держави і права шляхом абсолютизму, що використовує право як інструмент, аж до конституційної держави і правової держави, в якій органи влади виникають із юридичних норм і правил. Насамкінець, у статті наводяться найважливіші риси пра- вової (конституційної) держави у світлі розуміння Богдана Кістяківського, як-от: об- меження влади, парламентська репрезентація, деперсоналізація державної влади. У цьому контексті подається також запозичена від голландського теоретика Гуґо Краб- бе концепція суверенності права. Саме вона, за вченням Б. Кістяківського, повинна становити базову складову правової держави. Представленою є також його позиція щодо прав людини, а також критика триєдиного поділу влади. У підсумковій частині дається відповідь на питання дослідження: що таке пра- вова держава і які риси їй притаманні, а також питання: який світогляд міг стати ін- спірацією для цього українського мислителя.

EN

The article concentrates on Ukrainian legal philosopher and sociologist – Bogdan Kistiyakovsky. Kistiyakovsky was the a famous and important theoretician of law and state. This work is an attempt to describe his approach to the idea of state and the concept of sovereignty of law. First part on the article serves the purpose of showing Kistiyakovsky as an important historical figure and to show why is it relevant to know and understand his works. Thus, this part of article focuses mostly on his biography and the general depiction of his works. After brief description of his early life, family and political or scientific activity, second part would concentrate on his neokantian methodology of social science – a very important factor in his works – and briefly describe his idea of law. The main part of this paper analyzes the general shape of his theory of state, the main point of which is the idea of state power. Then his vision of development of state regimes will be described. That would let to realizing the main goal of the paper: understanding of his theory of the state law and the common relations between the law and the state. The next part focuses on his vision of the constitutional state. Ending contains a summary with answers the main problems of the article: what are the important features of the state law and what idea might had inspired the Ukrainian thinker.

20

Особливості застосування нормативної сили ЄС для утвердження кліматичних цінностей в Україні

58%

Гуцалюк В.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

issue 1

38-47

UK

Активізація керівництвом ЄС зусиль щодо подолання кліматичної кризи, а також бажання європейських держав здійснювати подальші «зелені трансформації» із залученням своїх сусідів та партнерів, ще раз підтверджує намір ЄС реалізувати себе як глобального промоутера екологічних цінностей. Особливий інтерес становить питання про спроможність ЄС досягти кліматичної нейтральності як в Європі, так і в інших частинах світу, шляхом активізації політики «нормативної сили». З огляду на все вищезазначене основною метою статті стало визначення особливостей застосування нормативної сили ЄС для утвердження кліматичних цінностей в Україні шляхом дослідження трьох ключових елементів концепції, розробленої професором Лундського університету Я. Маннерсом: принципів, дій та впливу. Для досягнення поставленої мети дослідження вбачалося доцільним розглянути ключові принципи екологічної політики ЄС у сфері зміни клімату, охарактеризувати механізми, що застосовуються ЄС для їх утвердження в Україні, а також з’ясувати, чи був досягнутий бажаний результат внаслідок застосування нормативної «зеленої» сили ЄС в Україні.

EN

Intensifying EU authorities’ efforts to overcome the climate crisis, as well as the desire of EU member states to mobilize its neighbours and partners to join them on a green transformation path, once again reaffirms the intention of EU to realize itself as a global promoter of environmental values. Of particular interest is the question of whether the EU could achieve climate neutrality in both Europe and other parts of the world through intensifying its normative power. Taking into account all of the above considerations, the main aim of this article was to determine the peculiarities of the EU’s normative power use in order to establish climate-oriented values in Ukraine by examining three core elements of the normative power concept developed by I. Manners, Professor at Lund University: principles, actions and impact. To achieve this goal, it was essential to consider the key principles of EU environmental policy in the field of climate change, to describe the mechanisms through which the EU promotes them in Ukraine, as well as to determine whether the desired result has been achieved in Ukraine due to EU’s green normative power.

Refine search results

Українсько-Російська війна – причини, перспективи та уроки

Управління інноваційними процесами та розвиток космічної галузі України

Напрями співробітництва України та ЄС в енергетичній сфері

1991 рік: у джерел розбудови угорсько-українських міждержавних зв’язків

Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)

Із досліджень формування регіональної ідентичності сучасної України

Forsowanie „języka regionalnego”. Kilka uwag na temat nowego ukraińskiego ustawodawstwa językowego

Критическая рефлексия коллективной памяти Украины в контексте феноменологической концепции Поля Рикёра

WSPÓŁCZESNY DRAMAT UKRAIŃSKI WOBEC WOJNY: NA PRZYKŁADZIE SZTUKI NATALII WOROŻBYT ZŁE DROGI

Проектний підхід до створення іміджу території

Сучасний стан та тенденції розвитку трудового потенціалу в Житомирській області

Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни

Росія: від «брата» до загарбника (ретроспекція агресивності)

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)

Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського

Ґендерні студії у системі (не)формальної освіти під час гібридної війни проти України

Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.

Локальні евакуації німецького населення окупованих регіонів СРСР взимку – навесні 1943 р.

Bohdan Kistjakowski i jego doktryna państwa prawnego

Особливості застосування нормативної сили ЄС для утвердження кліматичних цінностей в Україні