Search results

1

Towards an understanding of organizational learning processes in development of competences

100%

Takahashi A.

European Journal of Management Issues

|

2017

|

vol. 25

|

issue 3-4

162-175

UK

Мета дослідження – проаналізувати процеси організаційного навчання при розвитку організаційних компетенцій в двох навчальних закладах, що пропонують курси в рамках вищого технологічної освіти в Бразилії. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. З огляду на експлоративну природу даного дослідження, застосовано якісні методи, зокрема метод множинного аналізу практичних прикладів (multiple case study). Результати дослідження. Виявлено процес навчання, існуючий на організаційному рівні, який з'явився в результаті інституціоналізації нових знань і нових практик. На підставі даних, отриманих з кожного практичного прикладу, стало можливим підтвердити, що компетенцію можна як набути, так і втратити. Зміна у компетенціях підтверджує динамічний характер даного процесу. Теоретичне значення дослідження. Цим дослідженням підтверджено модель, рекомендовану дослідником Патріотта (Patriotta) у 2003 р. Запропоновано варіанти її вдосконалення у галузі розуміння процесів організаційного навчання і розвитку організаційних компетенцій. Практичне значення дослідження. Менеджери можуть побачити як компетенції змінюються в часі і різних організаційних контекстах, відповідно до зовнішніх подій і зміни своїх бізнес-цілей, намірів і стратегії. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. З’ясовано, що організаційне навчання – це результат поглинання компетенцій, задіяних у цьому процесі. Використовуючи метафору визначено, що компетенції організації представляють собою «ДНК» організаційного навчання. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень: У роботі проаналізовано лише два практичних приклади і для більш повного опису результатів необхідні нові тематичні дослідження. Тип статті – емпірична.

RU

Цель исследования – проанализировать процессы организационного обучения при развитии организационных компетенций в двух учебных заведениях, предлагающих курсы в рамках высшего технологического образования в Бразилии. Дизайн/Метод/Подход исследования. Ввиду эксплоративной природы данного исследования, применены качественные методы, в частности метод множественного анализа практических примеров (multiple case study). Результаты исследования. Выявлен процесс обучения, существующий на организационном уровне, который появился в результате институционализации новых знаний и новых практик. На основании данных, полученных из каждого практического примера, стало возможным подтвердить, что компетенцию можно как получить , так и утратить. Изменение в компетенциях подтверждает динамический характер данного процесса. Теоретическое значение исследования. Этим исследованием подтверждена модель, предложенная исследователем Патриотта (Patriotta) в 2003 г. Предложены варианты ее усовершенствования в области понимания процессов органзиционного обучения и развития организационных компетенций. Практическое значение исследования. Менеджеры могут увидеть как компетенции изменяются во времени и различных организационных контекстах, в соответствии с внешними событиями и изменениями своих бизнесс-целей, намерений и стратегии. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Определено, что орагнизационное обучение – это результат поглащения компетенций, задействованных в этом процессе. Используя метафору определено, что компетенции организации представляют собой «ДНК» организационного обучения. Ограничение исследования/Перспективы дальнейших исследований. В роботі проанализировано только два практических примера и для более полного описания результатов необходимы новые тематические исследования. Тип статьи – эмпирическая.

EN

Purpose – to analyze the process of organizational learning in development of organizational competences in two educational institutions that offer Higher Technological Education Courses in Brazil. Design/Method/Approach. As for the methodology, the nature of the research is exploratory, with a qualitative approach, and a multiple case study method. Findings. The results made it possible to conclude that there was a learning process at the organizational level, as new knowledge and new practices had been institutionalized. Based on the data found in each case, it was possible to certify that some competences can be built and others eliminated, shaping the dynamic character of the process. Theoretical implications. It was possible to corroborate the model used (Patriotta, 2003) and propose advances to it, towards an understanding of organizational learning processes in the development of organizational competences. Practical implications. The manager can see competences in dynamics, changing over time and in the context of the organization, according to the events and changes in their objectives, intentions, and strategies. Originality/Value. We found that organizational learning is the result of the acquisition of a competence that represents this process. Using a metaphor, it was found that the competences of an organization represent the 'DNA' of the organizational learning. Research limitations/Future research. This paper analyzed two cases only and new case studies are needed to characterize more fully on these results. Paper type – empirical.

2

Людина в історії vs історія в людині – ч. 3: Ноосферна трансформація, емпатія і феномен когнітивної історії

88%

Gorenko O.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

177-206

EN

The article is a continuation of the author’s previous attempts to investigate profound ties between history and psychology. The perspectives to enrich cognitive potential of modern historiography as well as possibilities to apply cognitive science achievements and, in particular, cognitive psychology, are being analysed in this study. Special attention is paid to so called “cognitive history”, peculiarity of its interpretation and scientific functioning in the paradigm of Information society. The concept of cognitive history, put forward by O. Medushevska is studied; the estimation of its informational goals and cognitive priorities is proposed. Steady growth of cognitive competition on global and national levels in the period of transition from biosphere to noosphere as well as epistemological topicality of classic approach of V. Vernadsky and P.T. de Chardin are stated here. The necessity to reconsider basic approaches of harmonizing biospheric processes with consideration of steady development requirements is accentuated and cognitive aspects of interaction between world and national history are outlined. The need to significantly strengthen the cognitive dimension of the general process of updating the theoretical and methodological tools of modern historiography as a key area of accumulation of historical experience is emphasized. The urgent need for a new historical and methodological reflection on the concept of empathy is emphasized both in the interests of productive research perception of historical reality and in order to adequately adapt to the challenges of noosphere civilization.

UK

Стаття є продовженням попередніх авторських спроб дослідження глибинного зв’язку історії та психології. У цій розвідці аналізуються перспективи збагачення когнітивного потенціалу сучасного історіописання, можливості використання здобутків когнітивної науки й, зокрема, когнітивної психології. Висвітлюються особливості феномена когнітивної історії, специфіка його тлумачення та наукового функціонування у просторі інформаційного суспільства. Розглядається концепція когнітивної історії, розроблена О.М. Медушевською, пропонується оцінка її інформаціологічної спрямованості та пізнавальних пріоритетів. Констатується неухильне зростання когнітивної конкуренції на глобальному та національному рівнях на сучасному етапі переходу від біосфери до ноосфери та епістемологічна актуальність класичних підходів В.І. Вернадського та П. Тейяра де Шардена. Акцентується глобальна потреба переосмислення базових підходів гармонізації біосферних процесів з урахуванням потреб сталого розвитку й окреслюються когнітивні аспекти взаємозв’язку всесвітньої та національної історії. Наголошується на назрілості посилення когнітологічного виміру загального процесу вдосконалення теоретико-методологічного інструментарію сучасного історіописання як ключового напрямку акумуляції історичного досвіду. Підкреслюється нагальна необхідність нової історико-методологічної рефлексії поняття емпатії як в інтересах продуктивного дослідницького сприйняття історичної реальності задля гуманістичного діалогу поколінь, так і з метою адекватної адаптації до викликів ноосферної цивілізації.

3

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії

88%

Martynov A.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

225-242

EN

The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.

UK

У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.

4

ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ АВІАЦІЙНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

75%

Plachynda T.

Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika

|

2013

|

issue 8

85-91

XX

В статті вивчаються погляди науковців щодо сутності поняття “Дидактичні принципи“ та застосування їх у навчально-виховному процесі освітніх закладів. Говориться про структуру змісту навчання льотчиків і знання, якими повинен оволодіти майбутній авіафахівець під час професійної підготовки у вищій школі. Розглядається питання застосування дидактичних принців у процесі професійної підготовки курсантів льотних навчальних закладів. Проведений огляд загально дидактичних принців і специфічних процесуальних принципів, що застосовуються під час професійної підготовки майбутніх авіаційних спеціалістів.

PL

W artykule analizowane się poglądy uczonych na temat definicji pojęcia zasady dydaktyczne i ich zastosowanie w procesie kształcenia w іnstytucjach edukacyjnych. Dotyczy on struktury i zawartości szkolenia pilotów podczas treningu w szkole wyższej w procesie przygotowania zawodowego studentów lotniczych instytucji edukacyjnych. Jest to przegląd ogólnych zasad dydaktycznych i szczególnych zasad proceduralnych stosowanych w procesie kształcenia zawodowego przyszłych specjalistów w dziedzinie lotnictwa.

EN

The article studies the points of view of different scientists concerning the main point of the notion “Deductive principles“ and its applying in training processes of educational institutions. It is indicated the structure of the pilots’ training and knowledge that must be mastered by future aviation specialist while studying in high school. It is also considered the issue of applying deductive principles in professional training process of flight academy cadets. It was made the review of general deductive and specific procedural principles which are applied in professional training of future aviation specialist.

5

Реалізація методологічних підходів до оцінки знань у наукометричних базах

75%

Sazonets I. L.

European Journal of Management Issues

|

2015

|

issue 4

77-85

RU

Исследованы методологические подходы к оценке знаний в современном информационном пространстве, определены наукометрические базы как основные инструменты реализации экономики знаний, проанализированы главные наукометрические базы и индексы

EN

Informatization of world science predetermined the emergence of new tools for measurement and evaluation of the work of a scientist in quantitative aspect and the creation of scientometric databases, respectively. The existence of different approaches to the assessment of knowledge with the use of the global scientometric databases confirms the relevance of this research. The aim of the research is the systematization of methodological approaches to the assessment of the knowledge accumulated in scientometric databases, and determining prospects for the development of the assessment of knowledge of Ukrainian authors in the world system of scientometric evaluation. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, system approach. In the work a scientometric database is defined as the platform that deposits (accumulates) in electronic format scientific works of scientists of different branches of knowledge and processes lists of cited literature, calculates certain quantitative indicators, based on which it is possible to analyze the influence/credibility of the activity of one or another publication, organization, scientist etc. It is stressed that the main indicator, with the help of which the assessment of knowledge is given, is the knowledge economy index. We carried out a historical review and found that the first and one of the most respected scientometric knowledge databases of the world is Web of Science, part of the platform of the Web of Knowledge. The most widely used quantitative measure that is calculated in this database is the index of efficiency. Another most famous database is Scopus, which Elsevier publishing corporation positions as the largest universal abstract database that allows tracking scientific citation of publications. In accordance with the declared policy of the corporation, this database must become the most complete and exhaustive resource for the search of literature. It was found that the projects concerning the use of the scientometric database Scopus for assessment of the scientific potential of Ukraine in general and individual subjects of scientific activities of the state at the level of the authorities of state governance began to emerge in 2009. It is stressed that only a small proportion of professional publications of Ukraine is integrated into Scopus and the Web of Science, and to analyze objectively the status of science development in the country with their help is impossible. We concluded that despite the inclusion of new publications into these databases, joining them is a complex and lengthy process. Out of several thousand of journals, the Web of Science selects about 10–12, Scopus ~ 50%. The review procedure lasts for almost a year and in case of rejection the renewed request for registration can be submitted only in 2 years. The assumption was adopted about the development of the assessment of knowledge by means of the most famous global scientometric databases in Ukraine: much time is yet to pass until most of the periodicals from the post–Soviet territory will be included into scientific repositories–leaders and a possibility will come to provide objective assessment with their assistance. The scientific novelty of the article is in the systematization of methodological approaches to the analysis and evaluation of knowledge in the world system of scientometric evaluation and in determining the prospects for the development of this sphere in Ukraine. The practical significance of the obtained results is the use by domestic scientists of the materials of the paper to determine scientometric databases and indexes that are the most appropriate for submitting publications and collaboration with the leading periodicals of the world by the fields of knowledge. At present, in the world practice they use 4 indexes of scientific citation as the main tool for the quantitative measurement of the efficiency of the work of a scientist. The use of such indexes is the prospect of further research in the development of the knowledge economy.

UK

Інформатизація світової науки обумовила появу нових можливостей вимірювання і оцінювання праці вченого в кількісному виразі та створення наукометричних баз знань відповідно. Наявність різних підходів до оцінки знань із застосуванням світових наукометричних баз підтверджує актуальність цього дослідження. Мета дослідження – систематизація методологічних підходів до оцінки знань, акумульованих у наукометричних базах, та визначення перспектив розвитку оцінки знань українських авторів у світовій системі наукометричного оцінювання. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, системний підхід. У роботі наукометричну базу визначено як платформу, що депонує (акумулює) в електронному вигляді наукові праці вчених різних галузей знань і обробляє списки процитованої літератури, обчислює певні кількісні показники, на основі яких можливо проаналізувати впливовість/авторитетність діяльності того чи іншого видання, організації, науковця і т.д. Наголошено, що основний показник, за допомогою якого надається оцінка знань, – індекс економіки знань. Зроблено історичний огляд і виявлено, що першою та однією з найавторитетніших наукометричних баз знань світу є Web of Science – частина платформи Web of Knowledge. Найпоширеніший кількісний показник, що розраховують у цій базі, – індекс оперативності. Інша найвідоміша база – Scopus, яку видавнича корпорація «Elsevier» позиціонує як найбільшу універсальну реферативну базу даних, що дозволяє відстежувати наукову цитованість публікацій. Згідно з оголошеною стратегією корпорації ця база даних повинна стати найбільш повним і вичерпним ресурсом для пошуку літератури. З’ясовано, що проекти стосовно використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу України в цілому та окремих суб’єктів наукової діяльності держави на рівні вищих органів державної влади почали з’являтися у 2009 р. Наголошено, що оскільки лише невелика частка фахових видань України інтегрована в Scopus та Web of Science, об’єктивно проаналізувати стан розвитку науки всередині країни з їх допомогою неможливо. Зроблено висновок, що, незважаючи на поповнення цих баз новими виданнями, приєднання до них – процес складний і тривалий. Із кількох тисяч журналів Web of Science обирає близько 10–12, Scopus ~ 50%. Процедура рецензування триває майже рік і в разі відхилення повторний запит на реєстрацію можна надсилати лише через 2 роки. Зроблено припущення щодо розвитку оцінки знань за допомогою найвідоміших наукометричних баз світу в Україні: мине ще чимало часу, поки більшість видань пострадянського простору буде занесено до наукових репозиторіїв-лідерів і з’явиться можливість об’єктивної оцінки з їх допомогою. Наукова новизна статті полягає у систематизації методичних підходів до аналізу і оцінки знань у світовій системі наукометричного оцінювання та визначенні перспектив розвитку цієї сфери в Україні. Практичне значення одержаних результатів – використання вітчизняними вченими матеріалів статі для визначення наукометричних баз та індексів, які є найбільш прийнятні для розміщення публікацій і співробітництва з провідними журналами світу за галузями знань. На теперішній час у світовій практиці як основний інструмент кількісного виміру ефективності праці вченого застосовують 4 індекси наукового цитування. Застосування таких індексів – подальша перспектива досліджень у розвитку економіки знань. Бібл. 11.

6

Jeszcze o popularyzacji nauki o języku dawniej i dziś

75%

Koper M.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue Numer Specjalny

268-283

UK

У статті автор розглядає найважливіші питання, які стосуються популяризації науки про мову. Крім визначення терміна популяризація, називає головні детермінанти цього процесу, обговорює історію та сучасність популяризації науки про польську мову. Автор характеризує також новітні форми пропагування науки з урахуванням різноманітності світу засобів масової інформації. В останній частині статті в загальних рисах представлено популяризаторські досягнення проф. д-ра габ. Фелікса Чижевського.

EN

The author presents the most important issues concerning popularization of linguistic science. Apart from defining the term popularization, the author lists the basic determinants of effective popularization. He discusses the history and the present day of activities in popularizing the science of the Polish language. Moreover, the author elaborates upon the state-of-the-art methods of contemporary science popularization, such as those relying on the vast richness of the media universe. In the final part of the article, the author outlines the popularization achievements of Professor Feliks Czyżewski.

PL

W artykule autor przedstawia najważniejsze zagadnienia dotyczące popularyzacji nauki o języku. Poza zdefiniowaniem terminu popularyzacja wymienia podstawowe wyznaczniki dobrego popularyzowania, omawia historię oraz współczesność popularyzacji nauki o języku polskim. Ponadto charakteryzuje najnowsze formy upowszechniania nauki, uwzględniające zróżnicowane bogactwo świata mediów. W ostatniej części artykułu w ogólnym zarysie autor przedstawia dokonania popularyzatorskie prof. dr. hab. Feliksa Czyżewskiego.

Refine search results

2 European Journal of Management Issues

2 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika

3 2021

1 2017

1 2015

1 2013

1 Gorenko O.

1 Koper M.

1 Martynov A.

1 Plachynda T.