Search results

1

Постсанкционная архитектура экономических отношений России и стран Восточной Европы

100%

Drynochkin A.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2017

|

vol. 2(13)

28-42

EN

Economic relations between Russia and Eastern Europe are reasonably stable, but they are characterized by lack of scale. Therefore, sanctions/contrsanctions have not a systemic effect on bilateral relations, although they have on individual companies. Prospects for Russia’s economic relations with the Eastern European countries are evaluated in terms of their embeddedness in the overall relations between Russia and the West. It follows that is not necessary to expect a quick lifting of sanctions, despite the obvious decline over time the economic damage they cause to all parties involved. Possible in the long term mutual cancellation of sanctions regimes will likely be expressed in increase of the positive effects on normalization of trade and investment, but the magnitude of these effects will hardly be noticeable.

RU

Экономические отношения России и стран Восточной Европы отличаются достаточной стабильностью, но недостаточной масштабностью. Поэтому санкции/контрсанкции не оказывают системного эффекта на двусторонние отношения, хотя и сказываются на отдельных компаниях. Перспективы экономических отношений России со странами Восточной Европы оцениваются с точки зрения их встроенности в систему общих отношений России с Западом. Отсюда следует, что рассчитывать на быструю отмену санкций не приходится, даже несмотря на очевидное снижение со временем экономического ущерба, который они наносят всем участвующим в них сторонам. Возможная в отдалённой перспективе отмена взаимных санкционных режимов скорее всего будет выражаться к увеличении позитивных эффектов от нормализации торговли и инвестиций, но величина этих эффектов вряд ли будет заметной.

2

Инвестиционная деятельность в Украине: учет и раскрытие информациив финансовой отчетности предприятий

80%

Крупка Я. Д.

Zeszyty Naukowe Małopolskiej Wyższej Szkoły Ekonomicznej w Tarnowie

|

2009

|

issue 2(13) t. 2

289-297

RU

Рассматривается сущность понятия и наиболее характерные черты инвестиционной деятельности предприятия. Даются предложения относительно совершенствования учета инвестиционной деятельности и раскрытия информации в финансовой отчетности.

PL

Artykuł ma na celu zidentyfikowanie roli, jaką pełni działalność inwestycyjna w systemie przedsiębiorczości. Autor próbuje określić potrzeby informacyjne, które powinny być zapewnione przez sprawny system rachunkowości oraz sprawozdawczości finansowej w badanym zakresie dla rożnych kategorii użytkowników informacji. Badana jest natura działalności inwestycyjnej przedsiębiorstw, jej najbardziej charakterystyczne cechy. Podano przykłady usprawniania ujęcia rachunkowego działalności inwestycyjnej przedsiębiorstw oraz udoskonalenia w zakresie ujawniania informacji w sprawozdawczości finansowej. Ponieważ zyski wypływające z uczestnictwa w kapitale przedsiębiorstw stowarzyszonych, filialnych, przedsiębiorstw–córek, jak również z obrotu papierami wartościowymi i innymi instrumentami finansowymi w wielu przypadkach przekraczają dochody z podstawowej działalności operacyjnej, ważne jest możliwie najpełniejsze ujawnienie w ewidencji i sprawozdawczości finansowej informacji o procesach inwestycyjnych w przedsiębiorstwie, o dochodach i wydatkach strefy inwestycyjnej, w celu dokładnego rozgraniczenia wyniku każdego rodzaju działalności, w tym również działalności inwestycyjnej. Temu, zdaniem autora artykułu, będą sprzyjały zaproponowane przykłady udoskonalania rachunkowości oraz wskaźników sprawozdawczości finansowej.

3

Kształtowanie innowacyjności wielkopolskich małych i średnich przedsiębiorstw poprzez fundusze strukturalne Unii Europejskiej – próba oceny

80%

Mikołajczak P.

Handel Wewnętrzny

|

2014

|

issue 6 (353)

88-103

PL

Celem rozważań jest zaprezentowanie oddziaływania funduszy UE na innowacyjność MSP. Analiza empiryczna została oparta na wynikach badania ankietowego obejmującego 110 firm z sektora MSP funkcjonujących w Wielkopolsce. Artykuł ma charakter badawczy. Wyniki badania wskazują, iż małe firmy, w większym stopniu niż średnie, dostrzegają potrzebę wzmacniania ich pozycji rynkowej przez wprowadzanie nowych produktów. Natomiast średnie firmy częściej skupiają się na unowocześnianiu organizacji jednostki. Ponadto, istnieje pozytywny związek między korzystaniem z funduszy UE na realizację innowacyjnych inwestycji a zwiększeniem działalności eksportowej. Skuteczne konkurowanie na rynkach zagranicznych przez małe i średnie przedsiębiorstwa może okazać się bardzo trudne bez podjęcia jakichkolwiek działań o charakterze innowacyjnym. Jednak, jeśli małe i średnie przedsiębiorstwa wdrażają innowacje w firmie, to są to imitacje rozwiązań technologicznych, które już istniały jakiś czas w kraju lub/i za granicą. Takie technologie stwarzają przewagę konkurencyjną, nie jest ona jednak tak silna i trwała, jak w przypadku innowacji pierwotnych.

EN

An aim of considerations is to present the impact of EU funds on SME innovativeness. An empirical analysis is based on findings of the survey comprising 110 firms from the sector of SMEs operating in Great Poland. The article is of the research nature. The survey findings show that small firms, to a greater extent than medium ones, see the need to strengthen their market position through introduction of new products. On the other hand, medium-sized companies more often are focused on modernisation of organisation of the unit. Moreover, there is a positive relation between the usage of EU funds for implementation of innovative investment projects and the increase of export activities. An efficient competition in foreign markets by small and medium-sized enterprises may become very difficult without undertaking whatever measures of the innovative nature. However, if small and medium enterprises implement innovations in their companies, those are imitations of technological solutions which have existed for some time in the country and/or abroad. Such technologies provide for competitive advantage, though it is not as strong and stable as in the case of primary innovations.

RU

Цель рассуждений – представить воздействие фондов ЕС на инновационность МСП. Эмпирический анализ основан на результатах опроса, охватывающего 110 фирм из сектора МСП, действующих в Великой Польше. Статья имеет исследовательский характер. Результаты исследования показывают, что малые фирмы, в большей степени нежели средние, замечают необходимость укреплять свою позицию на рынке посредством введения новых продуктов. Средние же фирмы чаще сосредоточиваются на модернизации организации единицы. Кроме того существует положительная связь между пользованием фондами ЕС на реализацию инновационных инвестиций и повышением экспортной деятельности. Эффективное конкурирование на зарубежных рынках малыми и средними предприятиями может оказаться весьма трудным без принятия каких бы то ни было мер инновационного характера. Если уж малые и средние предприятия внедряют в фирме инновации, то это имитации технологических решений, которые уже определенное время существовали в стране и/или за рубежом. Такие технологии создают конкурентное преимущество, но оно не настолько сильно и прочно, как в случае первичных инноваций.

4

Пріоритетні напрями розвитку українсько-польського інвестиційного співробітництва

80%

Kozachenko L.

Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula

|

2016

|

issue 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy

203-216

UK

В умовах глобальних світових економічних перетворень динаміка надходження інвестицій в економіку будь-якої країни характеризує ефективність державного менеджменту та є позитивною оцінкою її соціально-економічного розвитку. Безперечно через переміщення іноземних інвестицій відбувається і обмін сучасними технологіями, що зумовлює модернізацію економіки. Прикладом активізації інвестиційних потоків та формування сприятливого інвестиційного клімату є позитивні і швидкі інституційні перетворення економіки Польщі. Для України наразі визначальним є розвиток інвестиційного ринку, що являється невід’ємною складовою трансформаційних змін в економіці країни і забезпечують ефективну інтеграцію національної економіки у світову, сприяють поширенню інновацій та збільшенню продуктивності праці. Співробітництво між Польщею та Україною вирішує проблеми залучення інвестицій починаючи від узгодження принципів зовнішньої політики і закінчуючи співпрацею у транскордонній площині, що є актуальним для обох країн зі спільними історичними, політичними та економічними передумовами. Отже, метою статті є дослідження особливостей українсько-польського економічного співробітництва у контексті європейської інтеграції, а також визначення пріоритетних напрямів розвитку українсько-польської інвестиційної діяльності. Пріоритетними напрямами інвестування в українсько-польських відносинах визначено: реалізацію інфраструктурних проектів; співпрацю у напрямах енергоефективності та енергозбереження; створення українсько-польських спільних підприємств, зокрема у аграрному секторі та у сфері гостинності.

EN

In conditions of world global economic reforms, investment inflow dynamic in any country’s economy characterises state management effectiveness and it is a positive appraisal of its socialeconomy development. Indisputably, throughout foreign investments transporting eventuates modern technology exchange that initiates economy modernisation. The example of investment flows intensification and favourable investment climate forming is considered to be a rapid and positive institutional transformation of the Polish economy. For Ukraine, investment market development is considered to be a determinant and it is an unalienable part of transformation changes in the country economy as well as providing effective integration of national economy into the world one, facilitates innovation expanding and labour productivity increasing. Cooperation between Poland and Ukraine solves problems of investments attraction beginning from foreign policy principles coordination and ending with cooperation in cross-border plane, which is actual for both countries with mutual historical, political, and economic premises. So, the object of the article is peculiarities research of Ukrainian-Polish economic cooperation in the context of European integration as well as the priority directions of Ukrainian-Polish investment activity determination. The priority directions of investment in Ukrainian-Polish relations were determined as: infrastructure projects realisation; energy efficiency and energy saving cooperation; establishment of joint Ukrainian-Polish enterprises in the agriculture sector and hospitality in particular.

PL

W warunkach światowych globalnych reform gospodarczych dynamika napływu inwestycji do gospodarki dowolnego kraju charakteryzuje efektywność zarządzania przez państwo i jest to pozytywna ocena jego rozwoju społeczno-gospodarczego. Niewątpliwie, poprzez przepływ inwestycji zagranicznych realizowana jest wymiana nowoczesnych technologii, które inicjują modernizację gospodarki. Za przykład intensyfikacji przepływów inwestycyjnych i tworzenia sprzyjającego klimatu inwestycyjnego może posłużyć szybka i pozytywna instytucjonalna transformacja polskiej gospodarki. W przypadku Ukrainy rozwój rynku inwestycyjnego uważa się obecnie za determinantę i nieodłączną część zmian transformacyjnych w gospodarce kraju, co stanowi również czynnik efektywnej integracji gospodarki narodowej z gospodarką światową, zwiększanie zakresu innowacji i wydajności pracy. Współpraca Polski i Ukrainy rozwiązuje problemy przyciągania inwestycji poczynając od koordynacji zasad polityki zagranicznej, zaś kończąc na współpracy przygranicznej, co jest aktualne dla obu krajów mających wspólne przesłanki historyczne, polityczne i ekonomiczne. Przedmiotem artykułu jest zbadanie cech ukraińsko-polskiej współpracy gospodarczej w kontekście integracji europejskiej, jak również określenie priorytetowych kierunków ukraińsko-polskiej działalności inwestycyjnej. Określono następujące priorytetowe kierunki inwestowania w relacjach ukraińsko-polskich: realizacja projektów infrastrukturalnych; współpraca w zakresie efektywności wykorzystania energii i jej oszczędzania; tworzenie wspólnych ukraińsko-polskich przedsiębiorstw w szczególności w sektorze rolnym i w hotelarstwie.

RU

В условиях глобальных мировых экономических преобразований динамика притока инвестиций в экономику любой страны характеризует эффективность управления государством, и это положительная оценка ее социально-экономического развития. Несомненно, посредством перемещения зарубежных инвестиций осуществляется также обмен современными технологиями, что дает начало модернизации экономики. Примером активизирования инвестиционных потоков и формирования благоприятного инвестиционного климата являются положительные и быстрые институциональные преобразования экономики Польши. Для Украины в натоящее время определяющим критерием является развитие инвестиционного рынка, что является неотъемлемой составной частью трансформационных изменений в экономике страны и обеспечивает эффективную интеграцию национальной экономики с мировой, способствует расширению инноваций и повышению производительности труда. Сотрудничество между Польшей и Украиной решает проблемы привлечения инвестиций, начиная с координации принципов внешней политики и кончая на сотрудничестве в приграничном плане, что актуально для обеих стран с их общими историческими, политическими и экономическими предпосылками. Следовательно, предметом статьи является изучение особенностей украинско-польского экономического сотрудничества в контексте европейской интеграции, а также определение приоритетных направлений развития украинско-польской инвестиционной деятельности. Приоритетными направлениями инвестирования в украинско-польских отношениях определены: реализация инфраструктурных проектов; сотрудничество в сфере энергоэффективности и энергосбережения; создание совместных украинско-польских предприятий, в особенности в аграрном секторе и в сфере гостиничного хозяйства.

5

Інноваційно-інвестиційні механізми регулювання економічної безпеки держави

80%

Steblianko I. O., Doroshkevych V. I.

European Journal of Management Issues

|

2017

|

vol. 25

|

issue 3-4

154-161

RU

Цель исследования – формализовать инновационно-инвестиционные механизмы регулирования экономической безопасности государства и обосновать перспективы их развития на основе современных экономических подходов. Дизайн/метод/подход. Использованы системный подход, общенаучные методы анализа и синтеза; информационной основой является нормативно-правовая база и отчетные данные Государственной службы статистики Украины. Результаты исследования. Формализовано содержание инновационно-инвестиционных механизмов регулирования экономической безопасности государства как совокупности форм, методов, инструментов стимулирования создания, внедрения в производство и продвижения на рынок продуктовых, технологических, организационно - управленческих и других нововведений в соответствии со стратегическими приоритетами национальной безопасности. Теоретическое значение исследования. Определены приоритеты инновационно-инвестиционных механизмов регулирования экономической безопасности: организационно-правовой, финансовый, производственно-технологический, кадровый, экспертно-консалтинговый. Практическое значение исследования. Разработаны рекомендации органам государственного управления в части реализации комплекса экономических и административных мероприятий, направленных на защиту национальных интересов Украины в сфере воссоздания и сохранения отечественного научно-технического и технологического потенциала. Социальное значение исследования. Проявляется в укреплении экономической составляющей обеспечения конституционных гарантий граждан на безопасность, защиту их жизни, здоровья, чести, достоинства, неприкосновенности на основе увеличения инновационно-инвестиционного потенциала государства. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Определены точки соприкосновения теории зависимости от траектории предыдущего развития и теории трансакционных расходов, которые будут способствовать выходу Украины из институциональной ловушки. Ограничение исследования. Несовершенство метода, выборки данных, невозможность доступа к определенным инновационно-инвестиционным механизмам при анализе состояния экономической безопасности Украины вследствие государственной тайны. Перспективы дальнейших исследований. Развивать теорию транзакционных расходов и адаптировать ее к внешнеэкономическим аспектам государственного регулирования национальной безопасности. Тип статьи – теоретическая.

EN

Purpose – to formalize of innovative investment mechanisms for regulating the economic security of the state and to justify the prospects for their development on the basis of modern economic approaches. Design/Method/Approach. The research used a systematic approach, general scientific methods of analysis and synthesis; the information basis of the research is the regulatory framework and reporting data of the State Statistical Service of Ukraine. Findings. The content of innovation-investment mechanisms for regulating the economic security of the state is formulated as a set of forms, methods, instruments to stimulate the creation, introduction and promotion of product, technological, organizational, managerial and other innovations to the market in accordance with the strategic priorities of national security. Theoretical implications. The research is the definition of priority innovative and investment mechanisms for regulating economic security: organizational, legal, financial, industrial and technological, personnel, expert-consulting. Practical implications. The practical significance of the results of the research is the development of recommendations to the state administration bodies regarding the implementation of a set of economic and administrative measures aimed to protect the national interests of Ukraine in the sphere of recreating and preserving the domestic scientific, technological and technological potential. Social implications. The social significance of the research results is manifested in strengthening the economic component of ensuring the citizens' constitutional guarantees for security, protecting their lives, health, honor, dignity and immunity by increasing the state's innovative investment potential. Originality/Value. The originality of the article is to determine the tangent points of the theories of dependence on the trajectory of previous development and transaction costs that will facilitate Ukraine's exit from the institutional trap. Research limitations. The limitation of the research is the imperfection of the method, the sampling of data, the inability to access certain innovative investment mechanisms in the analysis of the economic security of Ukraine due to the state secrets. Future research. Prospects for further research are the development of the theory of transaction costs and its adaptation to the definition of foreign economic aspects of the state regulation of the national security. Paper type – conceptual.

UK

Мета роботи – формалізувати інноваційно-інвестиційні механізми регулювання економічної безпеки держави та обґрунтувати перспективи їх розвитку на основі сучасних економічних підходів. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано системний підхід, загальнонаукові методи аналізу і синтезу; інформаційною основою є нормативно-правова база та звітні дані Державної служби статистики України. Результати дослідження. Формалізовано зміст інноваційно-інвестиційних механізмів регулювання економічної безпеки держави як сукупності форм, методів, інструментів стимулювання створення, впровадження у виробництво та просування на ринок продуктових, технологічних, організаційно-управлінських та інших нововведень відповідно до стратегічних пріоритетів національної безпеки. Теоретичне значення дослідження. Визначено пріоритети інноваційно-інвестиційних механізмів регулювання економічної безпеки: організаційно-правовий, фінансовий, виробничо-технологічний, кадровий, експертно-консалтинговий. Практичне значення результатів дослідження. Розроблено рекомендації органам державного управління в частині реалізації комплексу економічних і адміністративних заходів, спрямованих на захист національних інтересів України у сфері відтворення і збереження вітчизняного науково-технічного і технологічного потенціалу. Соціальне значення результатів дослідження. Виявляється у зміцненні економічної складової забезпечення конституційних гарантій громадян на безпеку, захист їх життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканості на основі зростання інноваційно-інвестиційного потенціалу держави. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Визначено точки дотику теорій залежності від траєкторії попереднього розвитку та трансакційних витрат, що сприятиме виходу України з інституціональної пастки. Обмеження дослідження. Недосконалість методу, вибірки даних, неможливість доступу до певних інноваційно-інвестиційних механізмів при аналізі стану економічної безпеки України унаслідок державної таємниці. Перспективи подальших досліджень. Розвивати теорію трансакційних витрат і адаптувати її до зовнішньоекономічних аспектів державного регулювання національної безпеки. Тип статті – теоретична.

6

Geoekonomia w relacjach Polski i Rosji – zarys problematyki

80%

Lisiakiewicz R.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2017

|

vol. 1(12)

141-156

EN

Geo-economics is an approach that, in general, looks at the links between politics and economy in the international arena. This article is an analyses overview of the presence of geo-economics strategy in the Polish-Russian relations. The author focuses particularly on the problems of investment, trade and energy.

RU

Геоэкономика это понятие, которые в основном обращает внимание на связи политики и экономики на международной арене. Целю статьи является указание контуров геоэкономических стратегий в польско-российских отношениях. В частности, автор сосредотачивается на вопросах инвестиций, торговли и энергетики.

7

Threats to National Security Arising from Economic Cooperation with the People’s Republic of China

80%

Matras T.

Studia Orientalne

|

2022

|

issue 4(24)

40-55

RU

Китай за последние тридцать лет стал одним из важнейших элементов мировой экономики. Китай является одной из ведущих стран-инвесторов. В 2020 году стоимость исходящих прямых иностранных инвестиций из Китая составила около 153,71 миллиарда долларов США. Поэтому угроза попадания других стран в зависимость от давления Китая растет. Китайские лидеры склонны использовать потенциальные выгоды от сотрудничества с ними в качестве разменной карты в отно шениях с другими странами – как развивающимися, так и развитыми. Цель данной научной статьи – представить те аспекты экономического сотрудничества с Китаем, которые обычно упускаются из виду в публичном дискурсе, и пробудить интерес читателя к этой теме. Данная статья носит в значительной степени описательный характер и основана на научных исследованиях и анализе польских и зарубежных ученых. В своем исследовании автор использовал исторический, сравнительный и монографический методы.

EN

In the last thirty years, China became one of the most important elements of the global economy. China is one of the leading investor countries. In 2020, the value of outward Foreign Direct Investment from China amounted to approximately 153.71 billion U.S. dollars. Therefore, the threat of making other countries dependent on Chinese pressure is growing. Chinese leaders tend to use the potential benefits of cooperation with them as a bargaining card in relations with other countries – both developing and developed. This research article aims to present aspects of economic cooperation with China that are usually overlooked in public discourse and to arouse the reader’s interest in the subject. This article is largely descriptive, based on scientific studies and analyses of Polish and foreign researchers. The author has used historical, comparative, and monographic methods in his research.

8

The Chinese People’s Republic Investment Engagement in Belarus and Ukraine after 2010

80%

Rutkowska P., Adamczyk M.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2018

|

vol. 1(16)

67-83

EN

The purpose of this article is to present and compare China’s economic, political and military involvement in Ukraine and Belarus, with particular emphasis on their role in the global expansion of the PRC. China after the opening of the economy to the world in the early 1980s, immediately became one of the most important elements of the global economy. The article will attempt an analysis of Chinese investments on the Dnieper, but also the political and military aspects of this cooperation.

RU

Цель этой статьи – это представление и сравнение китайского экономическо- го, политического и воинского присутствия на Белоруссии и Украине обра- щая особое внимание на их роль в глобальной экспансии КНР (Китайской Народной Республики). Китай – после открытия экономики на мировые рын- ки в 80-е гг. – оказался сразу одним из самых важных элементов глобальной экономики. Данная статья является попыткой анализа китайских инвести- ций в названных странах, а также политических и военных аспектов этого сотрудничества.

9

Nowe otwarcie w polityce Litwy wobec Białorusi? Relacje litewsko-białoruskie po 2006 r.

80%

Czwołek A.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2016

|

vol. 1(10)

29-59

EN

In the first half of 1990s, Lithuanian–Belarusian relationships were characterised by their low intensity. This situation remained unchanged also when Alexander Lukashenko came to power in Belarus in 1994. Lithuania and Belarus followed a completely different course in their political, economic and military integration. The European and Atlantic course won in the Lithuanian politics, while in the Belarusian politics the Eastern direction prevailed. After presidential elections in 2001, bilateral relations in Belarus were frozen. Only in 2007 there was a convergence of Lithuanian and Belarusian interests, when increasing Russian influence started to pose a threat to their sovereignty. There was a new opening in Lithuanian policy towards Belarus. Political and economic cooperation tightened. An extent of Lithuanian investments in Belarus also increased. Belarus has played an increasingly important role in Lithuanian politics. Lithuania also acts as a mediator in a conflict between Belarus and EU. Both countries also criticised Russian involvement in the Ukrainian conflict. In the nearest future, further development of economic and political cooperation between these two countries should be expected.

RU

В первой половине 90. годов XX века литовско-белорусские отношения характеризовались не очень значительной интенсивностью. Такое положение дел не изменил также приход в 1994 году к власти в Беларуси Алек сандра Лукашенко. Литва и Беларусь выбрали совсем разные направления политической, экономической и военной интеграции. В литовской политике победило евроатлантическое направление, а в белоруской – восточное. После президентских выборов в Беларуси в 2001 году наступил период приостановки двухсторонних отношений. Лишь в 2007 году наступилосближение литовских и белорусских интересов, когда растущее российское влияние начало создавать угрозу их суверенитету. Имеет место новое открытие в политике Литвы к Беларуси. Расширяются политические и экономические отношения. Также увеличивается размер литовских инвестиций в Беларуси. В литовской политике Беларусь играет все более значительную роль. Литва также выполняет роль медиатора в конфликте Беларуси с ЕС. Оба государства критически отнеслись к участию России в украинском конфликте. В ближайшей перспективе следует ожидать расширения экономического и политического сотрудничества обеих государств.

10

Stosunki handlowe i inwestycyjne Polski z Armenią po 2004 roku

80%

Borucińska-Dereszkiewiecz I.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2017

|

vol. 4(15)

142-166

EN

The paper explores the development of trade and investment relations between Poland and Armenia in conditions of EU membership and in the first year of Armenia presence within the Eurasian Economic Union. The aim of the study is to determine the changes in the size and structure of trade and foreign investment both partners, as well as the identification of key factors influencing the evolution of the Polish-Armenian cooperation in this regard. Armenia both economically and politically is the relatively minor significant Poland’s partner. In the analyzed period, one can observe an increase in bilateral trade, but the growth of value and dynamics of Polish exports was more stable than imports. Small foreign investment, both Polish in Armenia and Armenian in Poland, is the area with untapped potential of bilateral cooperation. Poland’s membership in the EU was one of the factors that positively influenced on the intensification of bilateral trade and investment relations. In turn, Armenia’s entry to Eurasian Economic Union leads to the prediction that it will be a determinant which would have negative impact on Polish-Armenian cooperation in the long-term. There are a serious risk that the new agreement between the EU and Armenia will not be able to significantly reduce the impact of that factor.

RU

Статья показывает развитие торговых и инвестиционных отношений Поль- ши с Арменией в условиях членства Польши в ЕС и первого года присутствия Армении в Евразийском Экономическом Союзе. Целью исследований является определение изменений в величине и структуре торгового обмена и заграничных инвестиций партнерских стран, а также идентификация клю- чевых факторов, влияюющих на эволюцию польско-армянского сотрудни- чества в данной сфере. Армения, как с экономической так и с политической точки зрения, является одним из малосущественных партнёров Польши. В исследуемом периоде можно заметить рост билатерального торгового об- мена, причём величина и динамика роста польского экспорта была гораздо более устойчивой по отношению к импорту. Небольшие заграничные инве- стиции, как польские в Армении, так и армянские в Польше, являются полем двустороннего сотрудничества с неиспользованным потенциалом. Членство Польши в ЕС было одним из факторов, который положительно повлиял на динамическое развитие билатеральных торговых и инвестиционных отно- шений. В свою очередь вход Армении в Евразийский Экономический Союз склоняет к прогнозу, что это фактор будет отрицательно воздействовать в долгосрочной перспективе на польско-армянское сотрудничество. Суще- ствует серьезные основания предполагать, что новый договор Армении с ЕС значительно не изменит влияния этого фактора.

11

Samorząd terytorialny jako inwestor publiczny w Polsce na tle innych krajów OECD

80%

Wyszkowska D., Wyszkowski A.

Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician

|

2016

|

issue 12

58-69

PL

Sektor samorządowy jest w wielu krajach istotnym inwestorem publicznym. W Polsce udział wydatków inwestycyjnych tego sektora w wydatkach publicznych stanowi ponad 50%. Porównując wydatki inwestycyjne samorządu terytorialnego w Polsce z pozostałymi krajami OECD można stwierdzić, że są one jedne z najwyższych. Celem artykułu jest przedstawienie wielkości oraz kierunków inwestycji sektora samorządowego w Polsce na tle krajów OECD w latach 2007—2013 oraz ich znaczenia w kreowaniu aktywności gospodarczej.

EN

In many countries, the local government sector is an important public investor. In Poland, the share of investment outlays of this sector in public expenses constitutes more than 50%. Comparing the investment expenditure of the local government in Poland with other OECD countries, it can be inferred that the Polish rates are among the highest ones. This article aims at presenting the investment size and direction of the local government sector in Poland compared to the OECD countries in 2007—2013 and their importance in the creation of economic activity.

RU

Сектор местных органов власти во многих странах является важным общественным инвестором. В Польше доля инвестиционных расходов этого сектора в государственных расходах составляет выше 50%. Сопоставление инвестиционных расходов местного самоуправления в Польше с остальными странами ОЭСР показывает, что они являются одними из самых высоких. Целью статьи было представление размера и направлений в области капиталовложений сектора местного самоуправления в Польше на фоне стран ОЭСР в 2007—2013 гг, а также представление значения в создании экономической активности.

12

EXPERIENCE OF ECONOMIC REFORMS' IMPLEMENTATION IN POLAND AND UKRAINE

71%

Нalkiv L., Myskiv G., Pasinovych I.

International Journal of New Economics and Social Sciences

|

2018

|

vol. 7(1)

51-62

EN

The article combines the research of a system of indicators and own thoughts of authors elaborated on the basis of material. The authors suggest that study of Poland's economic reforms will give the opportunity to adopt a positive experience for further development of Ukraine's economy. By using different approaches to governance, two countries could achieve different results. Today, the gap in the rates of economic development of Ukraine and Poland is increasing. The acceleration of the economic growth of Poland was facilitated by its accession to the EU and the systemic structural reforms in the country until 2004. Ukraine for a long time failed to implement effective reforms, which led to the backlog of the national economy from the economies of neighboring countries.

PL

Artykuł łączy w sobie badania systemu wskaźników i własnych opinii autorów opracowanych na podstawie niniejszego materiału. Autorzy uważają, że badanie polskich reform gospodarczych umożliwi akceptację pozytywnego doświadczenia w celu ciągłego rozwoju ukraińskiej gospodarki. Wykorzystując różne podejścia do zarządzania, dwa państwa mogą osiągnąć różnych wyników. Obecnie zwiększa się luka w poziomie rozwoju gospodarczego Ukrainy i Polski. Przyspieszenie wzrostu gospodarczego Polski wspierało jej przystąpienie do UE i systemowe reformy strukturalne w kraju przed rokiem 2004. Ukra-ina przez długi czas nie realizowała skutecznych reform, co spowodowało niedorozwój gospodarki narodowej w porównaniu z gospodarkami sąsiednich państw.

RU

Статья сочетает в себе исследование системы показателей и собственных размышлений авторов, разработанных на основе материала. Авторы полагают, что исследование экономических реформ в Польше даст возможность применить положительный опыт для дальнейшего развития экономики Украины. Используя разные подходы к управлению, две страны достигли разных результатов. Ускорению экономического роста Польши способствовало ее присоединение к ЕС и системные структурные реформы в стране до 2004 года. Сегодня разрыв в темпах экономического развития Украины и Польши растет. Украина долгое время не осуществляла эффективных реформ, что спровоцировало отставание национальной экономики от экономик соседних стран.

13

COMPETITION IN THE SYSTEM OF ENSURING INVESTMENT SECURITY

71%

Varnalij Z., Nikytenko D.

International Journal of New Economics and Social Sciences

|

2017

|

vol. 6(2)

44-56

PL

W artykule zbadano problem kształtowania się konkurencyjności na Ukrainie. Została przeanalizowana dynamika poziomu konkurencyjnego w gospodarce jako całości i w poszczególnych branżach. Dokonano także analizy porównawczej poziomu konkurencyjnego na rynkach towarowych z dynamiką wydatków inwestycyjnych podmiotów gospodarczych. Na podstawie tej analizy stwierdzono, że poziom konkurencyjny zależy odzmian w dynamice. Udowodniono, że charakter problemów, które ograniczają rozwój konkurencyjny, wynika z niedoskonałości instytucjonalnej systemu ochrony konkurencji, będącej w gestii Komitetu Antymonopolowego Ukrainy.

EN

The article investigates the problem of competitive environment formation in Ukraine, analyzes the dynamics of the level of competition in the economy as a whole and separately by industry. Also, a comparative analysis of the level of competition in commodity markets with the dynamics of investment expenditures of business entities was made. On the basis of this analysis it was concluded that the first is related to the changes in the second. It is proved that the nature of the problems that limit the development of the competitive environment lies in the plane of the institutional imperfection of the competition protection system, which is carried out by the Antimonopoly Committee of Ukraine.

RU

В статье рассмотрена проблема становления конкурентной среды в Украине, проанализирована динамика уровня конкуренции в целом по экономике и отдельно по отраслям. Также был осуществлен сравнительный анализ уровня конкуренции на товарных рынках с динамикой инвестиционных расходов субъектов хозяйствования, на основе которого был сделан вывод о зависимости первого относительно изменений второго. Доказано, что характер проблем, которые ограничивают развитие конкурентной среды, лежат в плоскости институционального несовершенства системы защиты конкуренции, которая осуществляется Антимонопольным комитетом Украины.

14

Криптовалюта, как качественно новый платежный инструмент и перспективы ее интеграции в мировую финансовую систему

61%

Dzhusov O., Rubtsova N.

European Journal of Management Issues

|

2017

|

vol. 25

|

issue 3-4

115-124

UK

Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції та стан міжнародного ринку провідних криптовалют та оцінити можливі перспективи їх подальшого розвитку та інтеграції в світову фінансову систему. Результати дослідження. Ретроспективно простежено історію походження та становлення Біткоіна (Bitcoin), розглянуто деякі особливості «Блокчейн» («Blockchain»). Проаналізовано позитивні та негативні сторони роботи з криптовалютами. Розглянуто найближчу за капіталізацією до Біткоіна криптовалюту Ефір (Ethereum) і проаналізовано основні відмінності між ними. На основі проведеного дослідження сформовано прогноз про найбільш вірогідний напрям розвитку ринку криптовалют на найближчу перспективу і про можливість їх інтеграції у світову фінансову систему. Теоретичне значення дослідження. Це дослідження і його результати будуть сприяти вирішенню глобальної наукової задачі – формуванню науково-обгрунтованого погляду академічної науки до нового феномену в економіці - криптовалют і їх ролі у світовій фінансовій системі. Оригінальність/цінність/наукова новизна дослідження. Ця робота є однією з небагатьох, що присвячені новому явищу в економіці – криптовалютам; представлено авторські прогнози про можливі напрямки подальшого розвитку ринку криптовалют. Перспективи подальших досліджень. Ця робота відкриває можливість подальших досліджень в області ринку криптовалют, його подальшого розвитку та інтеграції у світову фінансову систему. Тип статті – емпірична.

EN

Purpose – to analyze the current trends and the state of the international market of leading cryptocurrencies and to evaluate the possible prospects for their further development and integration into the world financial system. Findings. The authors traced the history of the origin and formation of Bitcoin retrospectively, considered some features of the "Blokchain". The paper analyzed the positive and negative aspects of working with cryptocurrencies. The research considered the closest on capitalization to Bitcoin – the Ethereum cryptocurrency and analyzed the main differences between them. On the basis of results of the study, the authors made the forecast about the most likely direction of the development of the cryptocurrency market for the near future and the possibility of their integration into the world financial system. Theoretical implications. The issues studied in the work and its results should contribute to the solution of the global scientific task – the formation of scientifically grounded opinion of academic science to a new phenomenon in the economy – the cryptocurrencies and their role in the world financial system. Originality/Value. This research work is one of the few which is dedicated to the new phenomenon in the economy – cryptocurrencies; author's forecasts about possible directions of further development of the crypto-currency market are presented. Research limitations/Future research. This paper opens the possibility of further research in the field of the crypto-currency market, its further development and integration into the world financial system. Paper type – empirical.

RU

Цель работы – проанализировать современные тенденции и состояние международного рынка ведущих криптовалют и оценить возможные перспективы их дальнейшего развития и интеграции в мировую финансовую систему. Результаты исследования. Ретроспективно прослежена история происхождения и становления Биткоина (Bitcoin), рассмотрены некоторые особенности «Блокчейн» («Blockchain»). Проанализированы положительные и отрицательные стороны работы с криптовалютами. Рассмотрена ближайшая по капитализации к Биткоину криптовалюта Эфир (Ethereum) и проанализированы основные различия между ними. На основе проведенного исследования сформирован прогноз о наиболее вероятном направлении развития рынка криптовалют на ближайшее будущее и о возможности их интеграции в мировую финансовую систему. Теоретическое значение исследования. Настоящее исследование и его результаты будут способствовать решению глобальной научной задачи – формированию научно-обоснованного мнения академической науки к новому феномену в экономике – криптовалютам и их роли в мировой финансовой системе. Оригинальность/ценность/научная новизна исследования. Работа является одной из немногих, посвященных новому явлению в экономике – криптовалютам; представлены авторские прогнозы о возможных направлениях дальнейшего развития рынка криптовалют. Перспективы дальнейших исследований. Настоящая работа открывает возможность дальнейших исследований в области рынка криптовалют, его дальнейшего развития и интеграции в мировую финансовую систему. Тип статьи – эмпирическая.

15

Rola mieszkalnictwa w ożywieniu i rozwoju gospodarki w latach 2004-2013

51%

Cembala G.

Progress in Economic Sciences

|

2014

|

issue 1

303-319

PL

W opracowaniu zaprezentowano rolę jaką mieszkalnictwo odgrywa w kształtowaniu i rozwoju gospodarki. Szczególną uwagę poświęcono opisowi obecnego zasobu mieszkaniowego, który pomimo niezwykle intensywnego rozwoju na przestrzeni ostatnich lat, nadal daleki jest od ideału i wykazuje obecnie tendencje, które być może w dalszym stopniu, uniemożliwiać będą dostosowanie struktury rynku mieszkaniowego do potrzeb polskiej rzeczywistości gospodarczej. Analiza udziału zasobu mieszkaniowego w kontekście dochodu narodowego, rynku pracy czy sektora finansowego pozwala wskazać na istnienie silnych wzajemnych relacji. W poszczególnych analizowanych aspektach relacje te wykazują różny stopień powiązań i choć jak na przykład w odniesieniu do inflacji, nie zawsze znajdują oczywiste poparcie w danych statystycznych. Jednak świadomość ekonomiczna i znajomość procesów zachodzących w gospodarce wskazuje na istnienie istotnej, choć nie zawsze bezpośredniej, korelacji. Tym samym rolę jaką mieszkalnictwo odgrywa w ożywieniu i rozwoju gospodarki w analizowanym okresie ocenić należy jako istotną. Stało się tak również za sprawą faktu, iż na analizowany okres przypadły lata bardzo wyraźnego ożywienia w sektorze mieszkaniowym, którego wkład w sektor finansowy osiągnął nie odnotowane wcześniej rozmiary. Sektor mieszkaniowy jest więc jednym z kluczowych sektorów gospodarki i odgrywa on nie tylko istotną rolę jako stymulator rozwoju gospodarczego, lecz także stwarza istotne warunki do sprawnego funkcjonowania całej gospodarki i jej rozwoju.

EN

This paper presents the role that housing plays in the shaping and development of the economy. Particular attention was paid to the description of the current housing stock, which, despite intensive development in recent years, is still far from ideal and is now showing trends that probably will make it impossible to adjust the housing market structure to the needs of Polish economic reality. The analysis of the significance of the housing stock in the context of national income, the labour market or the financial sector, allows us to indicate the existence of strong relationships. In each of the analyzed aspects, the relationships exhibit varying degrees of linkages and, although, for example, in relation to inflation, are not always obviously supported by statistics, the economic awareness and understanding of the processes that take place in the economy indicate the existence of a substantial, albeit not always direct, correlation. Thus, the role that housing plays in the revival and development of the economy in the period analyzed should be assessed as important. This is also due to the fact that the analyzed period coincided with the years of a very clear recovery in the housing sector with a contribution, for example, in the financial sector reaching dimensions not noted before. The housing sector is, therefore, one of the key sectors of the economy and plays an important role, not only as a stimulator of economic growth, but also creates the conditions essential for the smooth functioning of the entire economy and its further development

RU

В разработке представлена роль и значение жилищного строительства для формирования и развития экономики. Особое внимание уделяется описанию актуальных жилищных ресурсов , которые, несмотря на чрезвычайно интенсивное развитие на протяжении последних лет, по-прежнему далеки от идеала и обнаруживают тенденции, которые, быть может, в дальнейшем сделают невозможным приспособление структуры жилищного рынка к потребностям польской экономической действительности. Анализ участия жилищных ресурсов в контексте национального дохода, рынка труда или финансового сектора позволяет подчеркнуть существование сильной взаимосвязи. В отдельных анализированных аспектах эти реляции выказывают различную степень взаимосвязи , например, по отношению к инфляции, не всегда находят очевидное подтверждение в статистических данных, а экономическое сознание и знание процессов заходящих в экономике, указывают на существование значительной, хотя не всегда непосредственной, взаимосвязи. Тем самым роль, которую играет жилищное строительство в оживлении и развитии экономики, в анализированном периоде належало бы оценить как значительную. Это стало возможным благодаря существованию такого фактора, что на анализированный период пришлись года очень явного оживления в жилищном секторе , вклад которого, например в финансовый сектор, достигнул небывалых ранее размеров. Жилищный сектор- один из ключевых секторов экономики и играет он не только значительную роль как стимулятор хозяйственного развития , но и создает существенные условия для чёткого функционирования всей экономики и её дальнейшего развития.

Refine search results

Постсанкционная архитектура экономических отношений России и стран Восточной Европы

Инвестиционная деятельность в Украине: учет и раскрытие информациив финансовой отчетности предприятий

Kształtowanie innowacyjności wielkopolskich małych i średnich przedsiębiorstw poprzez fundusze strukturalne Unii Europejskiej – próba oceny

Пріоритетні напрями розвитку українсько-польського інвестиційного співробітництва

Інноваційно-інвестиційні механізми регулювання економічної безпеки держави

Geoekonomia w relacjach Polski i Rosji – zarys problematyki

Threats to National Security Arising from Economic Cooperation with the People’s Republic of China

The Chinese People’s Republic Investment Engagement in Belarus and Ukraine after 2010

Nowe otwarcie w polityce Litwy wobec Białorusi? Relacje litewsko-białoruskie po 2006 r.

Stosunki handlowe i inwestycyjne Polski z Armenią po 2004 roku

Samorząd terytorialny jako inwestor publiczny w Polsce na tle innych krajów OECD

EXPERIENCE OF ECONOMIC REFORMS' IMPLEMENTATION IN POLAND AND UKRAINE

COMPETITION IN THE SYSTEM OF ENSURING INVESTMENT SECURITY

Криптовалюта, как качественно новый платежный инструмент и перспективы ее интеграции в мировую финансовую систему

Rola mieszkalnictwa w ożywieniu i rozwoju gospodarki w latach 2004-2013