Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: постмодерн

Sort By:

Limit search:

Музична творчість і суб’єктивований світ митця: контекст культуротворення

100%

Morshchakova N.

Path of Science

2016

vol. 2

issue 10(15)

2.17-2.28

Проблема музикотворення в світлі наслідування постмодерністських мистецьких ідей харак-теризується спрямованістю композиторської уваги до вираження суб’єктивованих смислів, ідей, що актуалізує можливості інтенціонального світу митця, оригінальність художнього мислення, здатність до конкретизації та поглиблення образно-смислової сфери твору. Персоніфікація мистецьких смислів в рамках суб’єктивної реальності є пов’язаною з процесами об’єктивації художньо-естетичних парадигм, сформованих в рамках культури; визначаючи внутрішній зміст культури контекстуально, творча особистість здатна осягнути глибинну, концентровану сутність культурної епохи, або культурну форму. Людина-творець, що усвідомлює або відчуває внутрішній імпульс культури, контекстуально мислить, створюючи нові сюжети, образи, які переростають межі суб’єктивного змісту автора, об’єктивуючись у смислах інтерпретуючих концепцій.

The problem of creating music in the light of postmodern artistic imitation of ideas is characterised by the compositional focus of attention to the expression of subjective meanings and ideas that actualizes the possibility of an intentional world of the artist, originality of creative thinking, the ability to specify and deepen semantic sphere-shaped piece. The personification of artistic meanings within subjective reality is related to the processes of objectification of artistic and aesthetic paradigms prevailing within the culture; defining the inner meaning of culture contextually, a creative person is able to understand the deep, concentrated essence of the cultural epoch or cultural form. A creator-man, who feels or is conscious of an internal impulse of culture, thinks contextually, creating new stories, images that outgrow the limits of the author’s subjective content, finding expression in interpreting the meanings of concepts.

Odpomniane oblicze filozofii

80%

Subczak M.

Wschodni Rocznik Humanistyczny

2019

vol. XVI (2019)

issue 1: Filozofia: Lwów-Preszów-Rzeszów

103-114

Celem niniejszego artykułu jest ukazanie kondycji i kryzysu ludzkiej tożsamości w wyniku przemian, jakie dokonały się najpierw w epoce hellenistycznej, a na-stępnie w ponowoczesności. Przedmiotem analizy jest również – obecna w obu okresach – odpowiedź filozofii na ten kryzys. W tych bowiem szczególnych mo-mentach to właśnie filozofia ujawniła swe ludzkie – egzystencjalne oblicze: w czasach antycznych jako sztuka życia, a współcześnie jako jej kontynuacja, to zna-czy jako coaching i doradztwo filozoficzne.

The aim of my paper is to show the condition and the crisis of human identity as a result of changes, which take place, first in the Hellenistic era, and next in the postmodernism. The theme of analysis is existing in both periods the answer of the philosophy on that situation. In this special moment it just philosophy revealed its existential and close to human being visage: in the ancient times it was the philos-ophy as a way of life, and today as its continuation, as a coaching and philosophi-cal counseling.

Цель этой статьи - показать состояние и кризис человеческой идентичности в результате изменений, которые произошли сначала в эпоху эллинизма, а затем в постмодерн. Предмет анализа также - присутствующий в обоих пе-риодах - реакция философии на этот кризис. В эти особые моменты именно философия раскрыла свое человеческое экзистенциальное лицо: в древние времена как искусство жизни, а сегодня как его продолжение, т. Е. Как ко-учинг и философское консультирование.

Refine search results

1 Path of Science

1 Wschodni Rocznik Humanistyczny

1 2019

1 2016

1 Morshchakova N.

1 Subczak M.

Search results

Музична творчість і суб’єктивований світ митця: контекст культуротворення

Odpomniane oblicze filozofii