Search results

1

Часопростір в образотворчому мистецтві й літературі: експериментувати не можна спростити (контекст doppelbegabungen)

100%

Moczerniuk N.

Kultury Wschodniosłowiańskie - Oblicza i Dialog

|

2018

|

issue 8

95-105

EN

The article deals with the issue of the chronotope distinguishing features both in literature and in fine arts. The artists' attempts to include the category of time into painting and their speculations on the problem have been highlighted in the paper. Such concepts as sujet and rhythm, their relevance to fine arts have been brought into focus. Being a part of a principal study of the writers-artists’ oeuvres, the current paper contains the collected data on the painters’ transition from fine arts as a spatial one to literature. Their conversion to a new artistic field was caused by the desire to create temporal art and experiment with artistic time continuum.

2

Семантика часу, простору, місця й героя у творі "Бігуни" Ольги Токарчук

100%

Rozinkewycz Н.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue 15

73-82

PL

W artykule poddano analizie indywidualny model czasoprzestrzennego istnienia, przedstawiony w trawelogu Bieguni współczesnej pisarki polskiej Olgi Tokarczuk, laureatki Nagrody Nobla. Autor danego tekstu dokonuje analizy porównawczej trawelogu Bieguni i trawelogów współczesnych autorów ukraińskich, wykazuje oczywiste powinowactwa utworów ościennych literatur i wyodrębnia ich cechy wyróżniające. W artykule podkreśla się, że Olga Tokarczuk rozpatruje filozofię współczesnych wędrówek jako sposób poznania świata przez pryzmat „wyjścia poza granice”, a autorzy ukraińscy podróż prezentują na poziomie przestrzeni wewnętrznej i zewnętrznej. To zestawienie ma za cel pomóc czytelnikom, miłośnikom gatunku trawelogu, bardziej szczegółowo zrozumieć tego typu utwory.

EN

The article analyzes the individual spatio-temporal model of life as a set of various realities of artistic reality, presented in the work Biguny (Runners) by modern Polish writer Olga Tokarchuk, Nobel Prize winner. It is emphasized that Olga Tokarchuk considers the philosophy of traveling as a means of world knowledge through the prism of «going beyond». It is found out that the characters while traveling model the world in some way: they fill it with personal meanings based on their world view; at the same time metaphysical and geographical spaces conceptually transform their image. Reality under goes transformations as well: authenticity is replaced by artificiality, and artificiality creates artificiality. Olha Tokarchuk persuades the reader that the world is transformative, flexible, and created by imagination, and it looks like a coordinate system of various ideas. You can look at things from different perspectives, and in order to understand the world, you must first understand a man.

UK

У статті проаналізовано індивідуальну часово-просторову модель буття як сукупність різновидів реальностей художньої дійсності, представлену у творі «Бігуни» сучасною польською письменницею Ольгою Токарчук, лауреаткою Нобелівської премії. Підкреслено, що Ольга Токарчук філософію мандрів як засобу світопізнання розглядає через призму питання «виходу за межі». З’ясовано, що герої твору у процесі мандрів певним чином моделюють світ: картину світу наповнюють особистими смислами, залежно від власного світогляду, водночас іметафізичний та географічний простори концептуально переінакшують образ героя. Зміни відбуваються і в реальності: справжність замінюється штучністю, а штучність породжує штучність. Ольга Токарчук підводить читача до думки, що світ – трансформаційний, гнучкий істворюється уявою та зводиться до системи координат різноманітних ідей. На речі можна подивитися з різної перспективи, а щоб зрозуміти світ, потрібно зрозуміти людину.

3

Засоби та прийоми художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської

100%

Смаровоз (Smarovoz) І. І.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

39-46

EN

The present article shows that as a result of historical, cultural and social changes that have aroused interest in the life and work of women, the attention of literary critics was drawn to the literary everyday life in Ukrainian and Polish modern women’s prose. Everyday life in women’s prose has become a mirror of woman’s worldview, philosophy, feelings and emotions. The significance of the study is based on the lack of the clear system of means and techniques that belong to the poetics of everyday art in literature studies. The purpose of this study is to make an attempt to systematize the means and methods of literary understanding of everyday life in the texts of I. Rozdobudko and M. Gretkovska. In the process of the research it is established that the nature of literary everyday life in the texts selected for analysis is determined by attention to the inner world of the character that is typical for women’s prose. It is noted that women’s images described in the analyzed texts completely contradict patriarchal ideas about the role of women in society and family. Such components of the everyday life of the characters as woman’s life, body and actions become the key to revealing her inner world. It is noticed that the external demonstrations of everyday life (space, time, clothing, body, reactions of the characters, etc.) become a reflection of the inner world of the characters. The following methods of modeling of everyday life in the prose of I. Rozdobudko and M. Gretkovskaya are singled out: construction of own representation of time by characters; «stretching» or «stopping» of time; laconicism in space modeling; emphasis on details; focusing on sensory sensations; close intertwining of the real with the unreal; concentration on corporeality, sensuality; attraction to the naturalism of the image; increased attention to the personal, private life of the character; autobiography; reproduction of global problems of the country or epoch through modeling of destiny of one person; fragmentary modeling of images and situations; the impact of the death of a pet on the emotional state of the character; modeling of provocative situations and images in order to encourage the reader to think, search for the truth. It is noted that writers implement these techniques within their authorial styles and ideas of novels in different ways. It is established that the authors use a wide range of artistic means: metaphors, comparisons, epithets, paradoxes, ironies, contrasting images, symbols, archetypes etc. Using a wide range of artistic means and techniques, writers construct models of everyday life of their characters in their own way. The results of the research can become the basis for a generalized theoretical description of the poetics of everyday life.

UK

У статті відзначено, що в результаті історичних, культурних і суспільних змін, що викликали інтерес до життя і творчості жінки, увагу літературознавців привернула художня повсякденність в українській та польській сучасній жіночій прозі. Повсякденність у жіночій прозі стала дзеркалом світогляду, філософії, почуттів та емоцій жінки. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в літературознавстві чіткої системи засобів та прийомів, що належать до поетики художньої повсякденності. Метою роботи стала спроба систематизації засобів та прийомів художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько і М. Ґретковської. У ході дослідження встановлено, що характер художньої повсякденності в обраних для аналізу текстах зумовлений типовою для жіночої прози увагою до внутрішнього світу персонажа. Зауважено, що жіночі образи, змодельовані у проаналізованих текстах, повністю суперечать патріархальним уявленням про роль жінки в суспільстві та родині. Такі складові повсякденності персонажів, як: побут, тіло, вчинки жінки – стають ключем до розкриття її внутрішнього світу. Помічено, що зовнішні прояви повсякденності (простір, час, одяг, тіло, реакції персонажів та інше) стають віддзеркаленням внутрішнього світу персонажів. Виокремлено наступні прийоми моделювання повсякденності у прозі І. Роздобудько та М. Ґретковської: конструювання власних відліків часу персонажами; «розтягування» чи «зупинки» часу; лаконізм у моделюванні простору; акцент на деталях; зосередження уваги на сенсорних відчуттях; тісне переплетення реального з ірреальним; концентрація на тілесності, чуттєвості; тяжіння до натуралістичності зображення; посилена увага до особистого, приватного життя персонажа; автобіографічність; відтворення глобальних проблем країни чи епохи через моделювання повсякденності однієї людини; фрагментарне моделювання образів і ситуацій; вплив смерті домашнього улюбленця на емоційний стан персонажа; моделювання провокативних ситуацій і образів з метою заохочення читача до роздумів, пошуку істини. Відзначено, що мисткині по-різному реалізують перелічені прийоми в межах своїх авторських стилів та ідей романів. Помічено, що авторки послуговуються широким спектром художніх засобів: метафори, порівняння, епітети, парадокси, іронії, контрастні образи, символи, архетипи тощо. Письменниці, кожна по-своєму, конструюють моделі повсякденності персонажів, послуговуючись широким спектром художніх засобів і прийомів. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для узагальненого теоретичного опису поетики повсякденності.

Refine search results

1 Kultury Wschodniosłowiańskie - Oblicza i Dialog

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 2022

1 2021

1 2018

1 Moczerniuk N.

1 Rozinkewycz Н.

1 Смаровоз (Smarovoz) І. І.

Часопростір в образотворчому мистецтві й літературі: експериментувати не можна спростити (контекст doppelbegabungen)

Семантика часу, простору, місця й героя у творі "Бігуни" Ольги Токарчук

Засоби та прийоми художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської