Search results

1

Фрагмент русской динамической картины мира, связанный с вращательным движением

100%

Чернышова Л.

Studia Wschodniosłowiańskie

|

2016

|

vol. 16

EN

The article represents the place of the verbs крутить, вертеть in Colloquial style, the Internet testify to their slow but constant changes in Russian lexical system. There is further identification of semantics of lexemes, absorption the meanings of the first one by the semantic field of the second one. The process is not for making the verb вертеть disappear, but for creating the doublet formation of крутить-вертеть.

2

Роль ивы в поэзии С. А. Есенина

81%

Кур-Кононович И.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2017

|

issue 14

99-111

EN

In this article, the concept of sallow in the lyrics of Russian poet S. A. Jesienin on the background of artistic activity of his predecessors and present to him poets was analysed. The goal of this article is to define the role of sallow numerously represented in the Jesienin’s lyrics. Analysis was carried out on 13 examples and 29 symbols, characteristic for each poetic image of a separate plant. Symbols of sallow was elaborated in the following semantic fields: positive: senses, perception of the world (happiness, hope), human being (people – nuns, religious woman), things, places, orthodox holidays and negative: feelings (sadness, sorrow), fortuitous events (death) etc. The symbols of sallow reflect personal, internal experiences of the poet as well as the experiences connected with the changes in the political-social life in the country.

RU

В статье проанализирован концепт ива в лирике русского поэта С.А. Есенина в сравнении с творчеством его предшественников и современных ему поэтов. Цель статьи – показать, какую роль играет ива в есенинской лирике. Было проанализировано 13 примеров и 29 символов, характерных для каждого поэтического образа растения в отдельности. Символы ивы отработаны в следующих семантических полях: положительные: чувства, восприятие мира (радость, надежда), человек, люди (монашки, богомолки), предметы, места, церковные праздники и отрицательные: чувства (грусть, несчастье), удары судьбы (смерть) и т.п. Символика ивы отражает личные внутренние переживания поэта, а также чувства, связанные с политическими и общественными изменениями в стране.

3

Jednostka leksykalna барем i jej polskie odpowiedniki — próba analizy semantycznej i składniowej (na podstawie przekładów prozy macedońskiej na język polski i polskiej na język macedoński)

72%

Błaszak M.

Slavica Wratislaviensia

|

2017

|

vol. 165

49-56

EN

This study aims to show what semantic and syntactic features has alexical unit барем in the contemporary Macedonian language. On the basis of confrontation of meaning and scope of the use of the tested particles in Polish and Macedonian, the author points to the similarities and differences in both languages. The results of the analysis show that Polish has richer lexical inventory. They show the versatility of particle барем in Macedonian and also prove that барем is one-segment lexical unit, which is used as aparticle in the sentences and has no homonyms in Macedonian.

MK

Овaа статија има за цел да го покаже какви карактеристични функции — семантички и синтаксички има зборот барем во современиот македонски јазик. Врз основа на конфронтација на значењето и опсегот на употребата на испитуваната честичка во полски имакедонски јазик, авторката ги укажува сличностите и разликите во двата јазика. Резултатите од анализата покажуваат побогат инвентар во полската лексика и, исто така, флексибилност на честичката барем во македонскиот јазик и докажуваат дека барем е еден сегмент лексички единици, кои служат во реченицата само како честичка, нема хомоними во македонски јазик.

4

Традиция эпохи и индивидуальные черты стиля переводчика (Иван Бунин как переводчик “Астр” Адама Асныка)

72%

Bednarczyk A., Традиция эпохи и индивидуальные черты стиля переводчика (Иван Бунин как переводчик “Астр” Адама Асныка)

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica

|

2015

|

vol. Zeszyt specjalny 2015

RU

Автор статьи рассматривает стихотворение «последнего польского романтика» Адама Асныка в переводе Ивана Бунина на русский язык. В ходе рассуждений учитываются тра- диции перевода, польское и русское социокультурное пространство, а также подход Бунина к переводу. В итоге автор приходит к выводу, что литературная традиция «романтическо- го перевода» и связь русского поэта с пушкинской традицией способствовали нарушению семантических полей подлинника, одновременно способствуя расширению семантического пространства перевода.

EN

The author analyzes a poem of ‘the last Polish Romantic’ Adam Asnyk in the Russian translation by Ivan Bunin. Aspects taken into consideration include the traditions of translation, Polish and Russian sociocultural spaces, as well as Bunin’s approach to translation. The author concludes that the literary tradition of ‘Romantic translation’ and the connection of the Russian poet with Pushkin’s tradition were factors leading to the disturbance of semantic fields of the original, at the same time contributing to the expansion of the semantic space of the translation.

5

Семантика частиц в современном русском языке

72%

Шапошников В. Н.

Studia Rossica Gedanensia

|

2016

|

issue 3

s. 55-65

RU

Рассматривается грамматический класс частиц в современном русском языке. Анализируется природа частиц как языковых единиц и их знаковая типология. Изучается семантика частиц, ее типы и варьирование. Фиксируются изменения материала русского языка, пути и способы развития состава части речи.

EN

The article is devoted to the grammatical class of particles in the contemporary Russian language. The character of the particles as language units and their sign typology are analyzed. The author describes the semantics of particles (including their types and variation) and notes the changes taking place in the Russian language as well as the directions and modes of parts of speech development.

6

Функционально-прагматическая особенность лозунгов, призывов, воззваний cоветской эпохи: семантико-семиотический и психолингвистический аспекты

72%

Мельник Я.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2021

|

issue 20

73-83

EN

The article is devoted to the problems of organizing the information space using propaganda slogans and appeals that were typical of the Soviet era between the 1970s and 1990s. All totalitarian systems exploit ideologemes in an exaggerated version, as well as various types of appeals. These information messages are one of the key tools of totalitarian myth-making. And, as historical experience has shown, their operation is very effective. Since the twenty-first century is not free from totalitarian regimes, as well as trends, in those countries that have discarded old regimes and have embarked on the path of democratic development, totalitarian propaganda methods are seen as a ballast, yet they are present and affect the information landscape. They also promote destructive tendencies in the humanitarian sphere in general and interfere with the process of objective coverage of the past and present. This area requires in-depth and systematic research, which is currently in infancy.The article explores one of the facets of the problem.In the process of describing the complex of propaganda appeals, the author relies on the methods of analysis, synthesis, end-to-end sampling, and differentiation based on pragmatic features. As a result, more than 150 slogans and appeals of the communist era were selected, which are among the universal and most used and distributed in terms of the headings, and their main suggestive functions were analysed. At this stage of the study, key theses were formulated that highlight the artificiality and inconsistency of the programme statements of the era of stagnation, as well as their destructive function in relation to the socio-mental and communicative axiological picture of the world.

RU

Статья посвящена проблемам организации информационного пространства с использованием пропагандистских лозунгов, призывов, воззваний, которые были характерны для советской эпохи 70-х–90-х годов прошлого века. Все тоталитарные системы в гипертрофированном варианте эксплуатируют идеологемы, а также разного типа воззвания. Эти информационные посылы являются одним из ключевых инструментов тоталитарного мифотворчества. И как показал исторический опыт, их функционирование весьма результативно. Поскольку ХХІ в. не лишен тоталитарных образований, а также тенденций, в тех странах, которые скинули старые режимы и встали на путь демократического развития, тоталитарно-пропагандистские методы во многом сегодня являются балластом, присутствуют и влияют на информационный ландшафт. Также они вносят деструктивные тенденции в гуманитарную сферу вообще и в процесс объективного освещения прошлого и настоящего. Это направление требует глубинного и системного исследования. В настоящее время работы в этом направлении находятся в начальной стадии. Предложенная статья является одним из сегментов исследования указанной проблемы. В процессе описания комплекса пропагандистских воззваний были использованы методы анализа, синтеза, сквозной выборки и дифференциации по прагматическим признакам. В результате были отобраны более 150 лозунгов и воззваний указанной эпохи, которые относятся к числу универсальных и самых используемых и распределены по основным рубрикам, а также проанализированы их основные суггестивные функции. На данном этапе исследования сформулированы ключевые тезисы, в которых освещается искусственность и несостоятельность программных высказываний эпохи застоя, а также их деструктивная функция по отношению к социоментальной и коммуникативной аксиологической картине мира.

7

Перцептивное обозначение в русской народной сказке

72%

Aleksandrovna Meshcheryakova O. g.

Slavica Wratislaviensia

|

2017

|

vol. 165

277-285

EN

Perceptual notation captures information received from different sense organs but predicated by the same consciousness of “a perceived human being”. In the cognitive context semantics of sensory nominations reflects elements of the perceptual concept. The fact that the verbalization of its facultative elements depends not only on the type of discourse (folklore), genre (a tale), but also on its subtype (a fairy-tale) is claimed to be a hypothesis of this research. It settles that in the Russian folk fairy-tale the semantics of perceptual notation is predicated by the opposition “real — irreal world” and the semantics element “fabulous, belonging to the other world” is a basis of the semantic content of the perceptual notation. Besides that, the perceptual semantics in this type of fairy tales correlates with the aesthetical, axiological views of the folklore community on nature and human beings, reconstructing the folk ideal or ant-ideal.

UK

Перцептивне означення фіксує інформацію, що надходить від різних органів чуттів, але обумовлену єдиною свідомістю «людини сприймаючої». У когнітивному плані семантика номінацій сенсорики відображає ознаки перцептивного концепту. Те, що вербалізація його факультативних ознак залежить не тільки від типу дискурсу (фольклор), жанру (казка), але і від підвиду жанру (чарівна казка), становить гіпотезу даного дослідження. Встановлюється що в російській народній чарівній казці семантика перцептивної номінації обумовлена опозицією «реальний- ірреальний світ» і семантична ознака ‘чудовий, що належить іншому світу’ є основою змісту перцептивного означення. Крім того, в даній групі казок перцептивна семантика співвідноситься з естетичними, аксіологічними поглядами фольклорного соціуму на природу і людину, реконструюючи народний ідеал або антиідеал.

8

Семантична опозиція горі – долі в говірках південно-західного наріччя української мови

72%

Ястремська Т.

Gwary Dziś

|

2017

|

vol. 9

159-174

9

Семантические преобразования концепта ‘святой’ в русском языке

71%

Колосова Е., Мацкевич А.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2016

|

issue 13

37-43

EN

The article is devoted to the research of the key concept of the Russian language culture ‘святой’. The relevance of the work is predetermined by the growing interest to the formation strategy of values and moral norms in the modern world as well as the culture maintenance in general. The detailed research of the lexical semantic field of the concept allowed making conclusions about transformations of the semantic meaning of the concept in the history of the Russian language: gradual extinction of desacralized meanings was mentioned. Appealing journalistic discourse gave an opportunity to determine the frequency secular and sacred meanings of the concept are being used in the modern Russian language. It has been concluded that proportion of the secular and sacred meanings of the concept “святой”is directly connected to the cultural epoch.

RU

Данная статья посвящена исследованию ключевого концепта русской лингвокультуры ‘святой’. Актуальность данного исследования связана с возросшим интересом в современном мире к стратегии формирования ценностно-нравственных установок общества и поддержания культуры в целом. Детальное исследование лексико-семантического поля заявленного концепта с привлечением лексикографических источников позволило сделать определенные выводы относительно трансформации семантического значения концепта в истории русского языка: отмечается постепенное отмирание несакральных значений. Обращение к журналисткому дискурсу дало возможность установить частотность употребления светских и сакральных значений концепта в современном русском языке. Был сделан вывод о том, что соотношение светских и религиозных значений концепта ‘святой’ напрямую связано с культурной эпохой.

10

К проблеме контрастивного описания лексико-семантических систем восточнославянских языков в диахроническом аспекте

71%

Пятаева Н.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2016

|

issue 13

77-84

EN

The paper addresses the issues of diachronic description genetically related vocabulary East Slavonic languages based on a study of its origin and semantics in accordance with the actual problems of the historical word formation lexicology and lexicography Slavonic languages. To study involved pre-Slavic vocabulary, of ancient and modern East languages, united in the genetic paradigm, which consists of etymological families with vertices *Dati, *Bьrati, *Imati//Imѣti, *Nesti.

RU

В статье затрагиваются вопросы диахронического описания генетически близкой лексики восточнославянских языков на основе исследования её происхождения и семантики в соответствии с актуальными проблемами исторической дериватологии, лексикологии и лексикографии славянских языков.

11

Этимологическое гнездо *dati в праславянском языке: реконструкция, словообразование, семантика

61%

Пятаева Н.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2017

|

issue 14

113-123

EN

The article presents the results of a study of vocabulary from Indo-European root *dō- in the Proto-Slavonic language. As a result, the following was performed: 1) reconstruction of etymological nest with vertex *dati ‘give; the process of transferring of an object to another person in relation to the pre-Slavic state based on the use of materials of etymological dictionaries comprising the later Slavonic language – «Etymological dictionary of Slavic» edited by O. Trubachyov and «Słownik prasłowiański» edited by F. Slavsky; 2) description of the methodology for etymological nests built by the type of a word-forming nest, principles of the making and design were developed by A. N. Tikhonov in “Word-formation dictionary of the Russian language”; 3) lexicographical parameterization of an etymological nest in the form of a diagram, which shows the word-formation and semantic relations of the words; 4) description in terms of various aspects housing cognate words in terms of semantics, derivation, their morphemic composition and morphological characteristics; 5) in the Slavonic nest, there are 4 semantic word-building centers, which underwent deetymologization in the old Russian language and formed the independent word-formation nests: verbial: *dati, *damъ ‘give’, and three nominal: *danь ‘tribute to file’ as the obligatory transfer of the object as a ransom fee, tax, *darъ ‘gift’ as a voluntary transfer of an object as a gift, remuneration and a noun nomen acti *datja ‘giving, bringing a gift’. The author hopes that this list of major lexical associations in successive historical levels in the language development can play an important role in the system view on the formation and dynamics of the world picture of the native speakers of this language.

RU

В статье представлены результаты изучения словарного корпуса индоевропейского корня *dō- в праславянском языке. В результате было выполнено следующее: 1) реконструировано этимологическое гнездо с вершиной *Dati ‘процесс передачи объекта другому лицу’ по отношению к праславянскому лингвохронологическому уровню на основе использования материалов этимологических словарей, включающих лексику позднепраславянского периода – «Этимологический словарь славянских языков» под редакцией О. Н. Трубачёва и «Słownik prasłowiański» под редакцией Ф. Славского; 2) дано описание методики реконструкции этимологического гнезда, построенного по типу словообразовательного гнезда, принципы составления и матрица лексикографического представления которого были разработаны А. Н. Тихоновым в «Словообразовательном словаре русского языка»; 3) представлена схема этимологического гнезда, на которой показаны последовательные словообразовательные и семантические отношения между родственными словами; 4) дано разноаспектное – семантическое, морфемное и морфологическое – описание корпуса слов, образующих этимологическое гнездо; 5) в реконструированном этимологическом гнезде выявлено 4 семантико-словообразовательных центра, которые деэтимологизировались на древнерусском лингвохронологическом уровне и образовали самостоятельные словообразовательные гнёзда: глагольное *dati, *damъ ‘давать’ и три именных – *danь ‘дань, подать как объект обязательной передачи в качестве выкупа, налога, дара’, *darъ ‘дар, подарок как объект добровольной передачи в качестве подарка, вознаграждения’ и существительное nomen acti *datja, обозначающее действие передачи дани, вручения подарка. Автор надеется, что реконструированное в виде диахронического словообразовательного словаря этимологическое гнездо и разработанная схема (матрица) разноаспектного исследования и лексикографического представления крупных лексических объединений могут сыграть важную роль в системном описании динамики формирования картины мира носителей языка.

12

Концепт низ: семантика базових слів

58%

Ястремська Т.

Gwary Dziś

|

2021

|

vol. 14

113-137

EN

The top / bottom is a binary opposition. It describes the orientation of objects in the space; it also identifies the spatial qualification of an object, and models the coordinate system of the linguistic (dialectal) worldview.This article deals with the issue of the lexical-semantic interpretation of one of the extremes of this opposition, the concept of bottom. It is represented by base words низ, діл, під (спід) in the dialects of the Ukrainian language. The author scrutinizes the semantics of the base words. The semantic features of the basic words are analysed within the semantic fields (“Relief”, “Building”, “Body”, “Clothing & Shoes”, “Haying”, “Society”, etc.), as well as in accordance with the semantic sub-complexes (‘the part of the object’, ‘limit’, ‘surface’). The meanings of these words represent different aspects of the Ukrainian life. This study applied the traditional onomasiological model of description, shifting the stress from the meaning to the word. The sources include historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. As based on an analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.

RU

Верх / низ – просторова опозиція, яка не тільки демонструє орієнтацією об’єктів у просторі, уточнює просторову кваліфікацію частини об’єкта, а й окреслює і формує систему координат мовної (resp. діалектної) картини світу. У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості одного із полюсів цієї опозиції – концепту низ, який у говорах української мови репрезентують базові слова низ, діл, під (спід). Семантику базових слів досліджено в межах семантичних полів («Рельєф», «Будівля», «Тіло», «Одяг і взуття», «Сінозаготівля», «Соціум» та ін.), а також відповідно до семантичних субкомплексів (‘частина об’єкта’, ‘край, межа’, ‘поверхня’). У дослідженні застосовано ономасіологічну модель опису – від значення до слова. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.

13

O semantyce derywatu мейнстримовый w rosyjskim języku internetowym

58%

Rybczyńska M.

Studia Rossica Gedanensia

|

2014

|

issue 1

51-59

EN

The Internet creates new language rules which also influence vocabulary. The paper analyses the semantics of the word mainstream showing the differences in the meaning of the English word and its Russian equivalent. It also emphasizes the impact of connotation and context, which lead to meaning transformations. Comparing denotation of both words highlights the problem of semantic precision.

RU

Интернет создает новые языковые правила, которые влияют, в частности, на семантику слова. В настоящей статье доказывается, что существуют семантические разницы между английским словом mainstream и русским дериватом мейнстримовый. Анализируются также коннотация и контекст, которые способствуют трансформациям значения рассматриваемого англицизма. Сопоставление плана содержания английской и русской лексических единиц позволяет поставить вопрос об их семантической точности.

PL

Autorka stawia tezę, iż Internet tworzy nowe prawidła językowe, które wywierają wpływ na semantykę słowa. W artykule zawarty jest opis różnic semantycznych między angielskim słowem mainstream i rosyjskim derywatem мейнстримовый. Dokonano analizy konotacji i kontekstu, które sprzyjają transformacji znaczeniowej tego anglicyzmu. Ujawniono semantyczną zbieżność tych leksemów w obydwu językach.

14

Лексические средства семантики невыразимого в современном газетном дискурсе

58%

Немич Н.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2020

|

issue 19

113-123

EN

The article studies the lexical means of the semantics of the inexpressible. The inexpressible is a functional and semantic category of the Russian language which serves to convey the impossibility of expressing an object of speech by speech participants. The dynamic development of the printed media has a huge impact on the production and distribution of newspaper texts. The relevance of our research lies in the fact that newspaper texts are contemporarily one of the most common forms of language existence. The modern newspaper discourse has been dominated by the evaluative and influencing orientation. Today we can talk about a special pragmatic intensity of newspaper texts and their saturation. One of the semantic components of intensity is the semantics of the inexpressible. The purpose of the article is to identify the existence of unspeakable semantics in modern newspaper texts. Taking into account the rich potential of newspaper discourse as a sphere that produces all new methods of implementing the category of imagery, we believe that the study of the semantic and functional properties of the inexpressible is an urgent research objective. In the modern newspaper discourse, authors use the concept of ‘inexpressible’ and its lexical-semantic group as a criterion for the impossibility of expressing things in words. In newspaper texts, the semantics of the inexpressible is expressed by a wide range of lexical means: adjectives with a prefix that conveys the semantics of negation, deprivation (inexpressible, indescribable, indescribable, unspeakable, etc.) and their derivatives, such as indescribable, unspeakable, indescribable, inexplicable, etc.; verb phrases that it is impossible to express (convey say); oxymoron as an expression of the inexpressible; phraseological units with no words (to express). The most frequent in the modern newspaper discourse, in terms of the transfer values of unspeakable, are the adjectives unspeakable, indescribable and their derivatives, mid-adverb, grammatical and lexical variants of phraseological units-sentences, such as no words, not finding words, words cannot describe and paraphrased verbs with negation, such a can’t tell, not words, I cannot say.

RU

В статье рассматриваются лексические средства семантики невыразимого. Невыразимое – это функционально-семантическая категория русского языка, которая служит для передачи невозможности выразить участниками речи объект речи. Динамичное развитие печатных средств массовой информации оказывает огромное влияние на процесс производства и распространения газетных текстов. Актуальность нашего исследования обусловлена тем, что тексты газет являются сегодня одной из самых распространeнных форм бытования языка. В современном газетном дискурсе усилилась активная оценочно-воздействующая направленность. Сегодня можно говорить об особой прагматической интенсивности газетного текста, его насыщенности. Одной из смысловых составляющих интенсивности является семантика невыразимого, которая и вызывает интерес. Цель статьи – выявление бытования семантики невыразимого в современных газетных текстах. Принимая во внимание богатый потенциал газетного дискурса как сферы, продуцирующей всe новые приeмы реализации категории образности, полагаем, что изучение семантических и функциональных свойств невыразимого является актуальной научной задачей. В современном газетном дискурсе авторами используются понятия «невыразимое» и его лексико-семантическая группа как критерий невозможности выразить словами. В текстах газет семантика невыразимого выражается широким набором лексических средств: это имена прилагательные с приставкой, передающей семантику отрицания, лишения (невыразимый, непередаваемый, неописуемый, неизречeнный и др.), их дериваты: непередаваемо, несказанно, неописуемо, неизъяснимо и др.; глагольные словосочетания: невозможно выразить (передать, сказать); оксюморон: выразить невыразимое; фразеологические единицы: нет слов (чтобы выразить). Наиболее частотны в современном газетном дискурсе в плане передачи значения невыразимого прилагательные невыразимый, непередаваемый и их дериваты, среднечастотны – наречия, грамматические и лексические варианты фразеологизмов-предложений нет слов, не находить слов, словами не передать и глагольные перифразы с отрицанием не могу выразить, не могу передать словами, сказать не могу.

15

Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»

58%

Ільченко (Ilchenko) І. I., Ткаченко (Tkachenko) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 6(3)

103-109

UK

У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.

EN

The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.

16

O pewnych procesach frazeologizacji z perspektywy modelu składni semantycznej

58%

Korytkowska M.

Slavica Wratislaviensia

|

2019

|

vol. 170

75-83

EN

This article analyzes the status of sentential structures of the type Wątpię w Piotra in Polish and Съмнявам се в Петър in Bulgarian (“I doubt about Peter”), taking into account the specificity of their meanings, which are different in both languages. On the basis of the semantic syntax model, the article investigates the possibility of, on the one hand, analyzing such structures as elements of a subcategorization frame and, on the other hand, as examples of structures that undergo the process of phraseologization. The conclusions reached in the article result from this contrastive study. The research question addressed in this paper is relevant for the problem of the form and the boundaries of a lexical entry, which is an important issue in lexicography.

RU

В статье представлен анализ статуса предложных структур типа польск. Wątpię w Piotra, болг. Съмнявам се в Петър, при этом учтена специфика их значения, различающая анализируемые языки. На основании модели семантического синтаксиса рассмотрена, с одной стороны, возможность причисления данных структур к элементам валентного образца, а с другой стороны, данные конструкции показаны как пример структур, подлежащих процессу фразеологизации. В статье представлены выводы сопоставительного характера. Анализируемая проблема касается важных для лексикографии вопросов границы и формы словарной статьи.

17

Роль собственно-оценочной семантики при выражении ласкового отношения в современном русском языке

58%

Zaynuldinov Tiarenkov A.

Językoznawstwo

|

2021

|

vol. 15

9-21

PL

Niniejszy artykuł poświęcony jest badaniu jednostek wartościujących języka rosyjskiego, wyrażających czuły stosunek, a także ich opisowi leksykograficznemu. Wspomniana grupa wyrazów nie doczekała się należytego opisu w literaturze naukowej w porównaniu do słownictwa nominatywno-wartościującego z przyrostkami deminutywnymi i spieszczającymi. Szczególną uwagę zwrócono na przynależność tematyczną jako czynnika określającego stopień oceny emocjonalnej, wyróżniono leksykalno-tematyczne grupy: cenny, boskość, światło, słodycz, określające wyraz czułości za pomocą nazw metaforycznych, wyróżniono tradycyjne sposoby wyrażania czułości wobec dzieci, kobiet i ludzi bliskich. Rozważono przypadki aktualizacji, transpozycji i sensybilizacji semantyki oceny. Wnioski z niniejszego artykułu można wykorzystać w opisie leksykograficznym słownictwa rosyjskiego oraz w praktyce nauczania języka rosyjskiego jako obcego.

EN

This article is devoted to the study of the Russian language’s valuational units expressing affectionate relations, as well as their lexicographic description. The above-mentioned group of words has not received a proper description in the academic literature in comparison with the nominative-valuative vocabulary with diminutive and inflectional suffixes. Special attention is paid to thematic affiliation as a factor determining the degree of emotional evaluation. Lexical-thematic groups are distinguished – precious, divinity, light, sweetness – which define the expression of tenderness by means of metaphorical names. The traditional ways of expressing tenderness towards children, women and loved ones are highlighted. Cases of the revision, transposition and sensibilization of evaluation semantics were considered. The conclusions of this article can be used in the lexicographic description of Russian vocabulary and in the practice of teaching Russian as a foreign language.

RU

Настоящая статья посвящена изучению собственно-оценочных единиц русского языка, выражающих ласковое отношение, а также их лексикографическому описанию. Данная группа слов не получила достаточного освещения в научной литературе по сравнению с номинативно-оценочной лексикой с уменьшительно-ласкательными и ласкательными суффиксами. Особое внимание уделено тематической отнесенности как фактору, определяющему знак эмоциональной оценочности, выделены ЛТГ драгоценного, божественного, света, сладости, определяющие выражение ласкового отношения метафорическими наименованиями, отмечено традиционное выражение ласки к детям, женщинам, близким людям. Рассмотрены случаи актуализации, транспозиции и сенсибилизации оценочной семантики. Выводы настоящей статьи могут быть использованы в лексикографическом описании русской лексики, а также в практике преподавания русского языка как иностранного.

18

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії

51%

Martynov A.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

225-242

EN

The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.

UK

У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.

19

Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках

51%

Жуган (Zhuhan) Н. N., Оскирко (Oskirko) О. O.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

67-75

UK

У статті, зібраному на діалектному матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови, проаналізовано лексико-семантичні групи назв тканини і полотна, його частин і різновидів та дій, пов’язаних з їхнім виготовленням та назв виробів ткацтва. Ці лексико-семантичні групи формують репрезентанти таких сем: ‘тканина (загальна назва)ʼ; ‘полотно (загальна назва)ʼ; ‘шматок полотнаʼ; ‘поздовжній край полотнаʼ; ‘поздовжній край полотна, що не зрізаютьʼ; ‘вибілене полотно’; ‘білити полотно’; ‘полотно в 4 пасмаʼ; ‘полотно у 8 пасомʼ; ‘полотно у 9 пасомʼ; ‘полотно в 10 пасомʼ; ‘полотно в 11 пасомʼ; ‘полотно у 12 пасомʼ; ‘полотно в 13 пасомʼ; ‘клочкове полотно’; ‘товсте полотно’; ‘грубе полотно з найгіршого ґатунку прядива’; ‘полотно середнього ґатунку прядива’; ‘тонке полотно з найкращого ґатунку прядива’; ‘товста тканина’; ‘погана, рідка тканина’; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘тканина з чистих вовняних нитокʼ; ‘тонка паперова тканинаʼ; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘набивна тканинаʼ; ‘наводити ворсуʼ; ‘тканина, що не має ворсу на сукніʼ; ‘тканина, що має ворс на сукніʼ; ‘просте сукноʼ; ‘сукно без ворсу’; ‘сукно з ворсом’; ‘сукно різного кольоруʼ, ‘самотканий, виготовлений із домашнього полотнаʼ; ‘виріб, зроблений з тонкого полотнаʼ; ‘виріб, зроблений із товстого полотнаʼ; ‘рядно – вид простирадла з конопляної або лляної пряжі’; ‘рядно на ліжко, що підстилають під перину’; ‘рядно, яким укриваються’; ‘рядно, яким застилають лаву’; ‘рядно, яким застилали підлогу’; ‘виріб, зроблений із набивної тканиниʼ; ʼвиріб, зроблений із білого сукнаʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації, зʼясовано структурно-семантичну організацію, простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Зафіксовано лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв незважаючи на архаїзацію самих реалій, а складені – здебільшого є субститутами, які виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Засвідчено номени, які мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіант.

EN

The article, collected on the dialect material of the dialects of the Middle Dnieper area of the Ukrainian language, analyzes the lexical and semantic groups of names of fabrics and cloth, its parts and varieties and actions related to their manufacture and names of weaving products. These lexical-semantic groups form representatives of the following families: ‘fabric (common name)’; ‘canvas (common name) ʼ; ‘a piece of cloth’; ‘longitudinal edge of the canvas’; ‘longitudinal edge of the non-cutting fabric’; ‘bleached canvas’; ‘whitewash the canvas’; ‘canvas in 4 strands’; ‘canvas in 8 bands’; ‘canvas in 9 bands’; ‘canvas in 10 bandsʼ; ‘canvas in 11 bands’; ‘canvas in 12 bands’; ‘canvas in 13 bands’; ‘canvas rags’; ‘thick canvas’; ‘coarse cloth of the worst kind of yarn’; ‘medium yarn fabric’; ‘thin cloth of the best kind of yarn’; ‘thick fabric’; ‘bad, liquid fabric’; ‘cotton fabric’; ‘fabric of pure woolen threads’; ‘thin paper cloth’; ‘cotton fabric’; ‘printed fabric’; ‘to bring hair’; ‘fabric that has no lint on the dress’; ‘fabric with pile on the dress’; ‘simple cloth’; ‘lintfree cloth’; ‘pile cloth’; ‘cloth of different colors’, ‘hand-woven, made of home canvas’; ‘a product made of thin cloth’; ‘a product made of thick cloth’; ‘row - a type of sheet made of hemp or linen yarn’; ‘row on the bed, under the duvet’; ‘rows of shelters’; ‘rows that cover the lava’; ‘in a row, which covered the floor’; ‘a product made of printed fabric’; ʼa product made of white clothʼ. In the course of the research the peculiarities of the representation are presented, the structural-semantic organization is clarified, the peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups are traced, the systemic connections of the studied nouns are revealed. Tokens that arose by morphological or semantic derivation are recorded; analytical names - attributive and substantive phrases; propositional - in the form of a sentence. Monosyllabic names are preserved in the minds of dialect speakers despite the archaization of the realities themselves, and compound names are mostly substitutes that arose in connection with the archaization in the memory of informants of specialized names. Commonly used tokens, which have acquired terminological significance, reflect the word-forming possibilities of speech and the dynamics of lexical composition. Nouns with different word-formation, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects are attested.

20

Устойчивые сравнения о сходстве и различии реалий

51%

Kuznetsova I.

Językoznawstwo

|

2018

|

vol. 12

99-107

EN

The article deals with imagery that is in the base of phraseological similes with the semantics of ‘very alike’ and ‘absolutely unlike’ on the material of different genetic and typological languages. The analysis is conducted from the standpoint of structural and semantic modelling to identify the universality or national specificity of the comparison image.

PL

W artykule na materiale kilku języków, o odmiennym pochodzeniu i strukturze, rozpatrywana jest obrazowość frazeologicznych związków porównawczych ze znaczeniem „bardzo podobne” i „całkowicie odmienne”. Analiza została dokonana z pozycji modelowania strukturalno-semantycznego, pozwalającego wyjawić uniwersalność lub specyfikę narodową obrazu porównania.

RU

В статье на материале разных генеалогически и структурно-типологически языков рассматривается образность фразеологических сравнений с семантикой ‘очень похожи’ и ‘абсолютно непохожи’. Анализ проводится с позиций структурно-семантического моделирования, позволяющего выявить универсальность или национальную специфику образа сравнения.

Refine search results

Фрагмент русской динамической картины мира, связанный с вращательным движением

Роль ивы в поэзии С. А. Есенина

Jednostka leksykalna барем i jej polskie odpowiedniki — próba analizy semantycznej i składniowej (na podstawie przekładów prozy macedońskiej na język polski i polskiej na język macedoński)

Традиция эпохи и индивидуальные черты стиля переводчика (Иван Бунин как переводчик “Астр” Адама Асныка)

Семантика частиц в современном русском языке

Функционально-прагматическая особенность лозунгов, призывов, воззваний cоветской эпохи: семантико-семиотический и психолингвистический аспекты

Перцептивное обозначение в русской народной сказке

Семантична опозиція горі – долі в говірках південно-західного наріччя української мови

Семантические преобразования концепта ‘святой’ в русском языке

К проблеме контрастивного описания лексико-семантических систем восточнославянских языков в диахроническом аспекте

Этимологическое гнездо *dati в праславянском языке: реконструкция, словообразование, семантика

Концепт низ: семантика базових слів

O semantyce derywatu мейнстримовый w rosyjskim języku internetowym

Лексические средства семантики невыразимого в современном газетном дискурсе

Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»

O pewnych procesach frazeologizacji z perspektywy modelu składni semantycznej

Роль собственно-оценочной семантики при выражении ласкового отношения в современном русском языке

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії

Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках

Устойчивые сравнения о сходстве и различии реалий