Search results

1

Модерністські пошуки Уласа Самчука у збірці «Віднайдений рай»

100%

Tkachenko T.

Path of Science

|

2016

|

vol. 2

|

issue 3(8)

4.1-4.10

UK

У статті досліджуються домінанти малої прози Уласа Самчука. Зокрема, вивчаються формальні та змістові складники творів, з’ясовується роль і значення найменувань, образної символіки у текстовій організації. Особливу увагу звернено на ідіостиль автора.

EN

The article deals with the peculiarities of the small prose by Ulas Samchuk. The research investigates the role and the sense of the titles and image’s symbolism in his short stories, the formal and substantive, conceptual levels of the text’s organization. The study pays particular attention to author’s individual style.

2

Figure 4 in Khayyam’s Rubais

100%

Novruzov R. M., Novruzova G. F.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2018

|

vol. 1(16)

111-124

EN

The article deals with the symbolic meaning of figure 4 in Khayyam’s poetry.

RU

Эта статья касается символического значения числа „четыре” в поэзии Ома- ра Хайяма

3

Поглиблена робота з міфонімами (на основі літературних творів шкільної програми для 10 класу)

100%

Івахно Н.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 4

30-36

UK

Не поширеними та не широко розповсюдженими в літературних текстах, як антропонімічні найменування чи топонімічні назви, проте достатньо функціонально важливими можна вважати міфоніми. Їхня роль виявляється в ході дослідження жанрових і стильових ознак деяких художніх творів шкільної програми з української літератури для старших класів та світоглядних орієнтирів окремих персонажів цих текстів. Поглиблене вивчення міфологічних художніх онімів істотно вагомим є для десятикласників. На прикладі двох творів – повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» та драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» – учні 10 класу можуть дослідити роль міфологічної назви як однієї з ознак жанру драми-феєрії, стилю неоромантизму та ідеологій космоцентризм та язичництво. Саме тому міфоніми необхідно поглиблено вивчати в межах жанрового, структурно-стильового та ідеаційно-концептуального напрямів дослідження художнього твору. Подібно до назв топонімічного походження міфологічні найменування поєднують і традиційні етимологічні значення, й авторські додаткові смисли, які є цінними тільки в контексті певного літературного твору. Разом із тим часто такі назви можуть виступати символічними. До прикладу, Мавка – героїня неоромантичної драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». У статті окреслено оптимальний підхід до вивчення художніх текстів шкільної програми з української літератури для 10 класу на основі жанрового, стильового та ідейно-концептуального аналізів із поглибленим вивченням міфологічних назв. У роботі визначено й запропоновано основні вимоги до тем та мети уроків, присвячених дослідженню літературних текстів через залучення до аналізу міфологічних найменувань. Розроблено алгоритм побудови навчальних ситуацій, зміст яких відповідає власним назвам міфологічних персонажів та авторським значенням, укладеним у них.

EN

Not common and not widespread in literary texts, such as anthroponymic or toponymic names, but quit functionally important can be considered mythonyms. Their role is revealed in the study of genre and stylistic features of some works of art of the school curriculum in Ukrainian literature for senior classes and worldviews of individual characters of those texts. The in-depth study of mythological artistic onyms is essential for tenth-grades. On the example of two works – Mykhailo Kotsyubynsky’s novel “Shadows og Forgotten Ancestors” and Lesya Ukrainka’s drama-extravaganza “Forest Song” – 10th grades can explore the role of the mythological names as one of the features of the drama genre, neo-romanticism style and ideology of cosmocentrism and paganism. That is why mythonyms need to be studied in depth within the genre, structural-stylistic and ideational-conceptual areas of research of a work of art. Like names of toponymic origin, mythological names combine both traditional etymological meanings and author’s additional meanings, which are valuable only in the context of a particular literary work. However, such names can often be symbolic. For example, Mavka is the heroine of Lesya Ukrainka’s neo-romantic drama-extravaganza “Forest Song”. The article outlines the optimal approach to the study of literary texts of the school curriculum in Ukrainian literature for 10th grade on the basis of genre, stylistic and ideological and conceptual analysis with in-depth study of mythological names. The paper identifies and proposes the basic requirements for the topics and objectives of the lessons devoted to the study of literary texts through involvement in the analysis of mythological names. The algorithm for constructing educational situations has been developed, the content of which corresponds to the proper names of methological characters and the author’s meanings contained in them.

4

Античні коди у символічних візуалізаціях українських митців Володимира та Тетяни Бахтових

80%

Валєєва А. Е.

International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture

|

2021

|

vol. 1

|

issue 3

133-142

EN

The author investigates the artwork of contemporary Ukrainian artists Volodymyr and Tatiana Bakhtov in the context of the intersection of the traditions of the Ancient Greek polis Olbia which is located on the territory of Ukraine and artistic innovations used by the artists in their work.The article presents a detailed culturological review of the main vectors of the Bakhtov's House art activities – the author's invention which is called «hel ograph », terra-theater, landart and graphic works.It is observed that the artwork of these artists is profoundly symbolic in its essence, as there are always implicit, realistically unarticulated senses in works that require a particular thoughtful decoding.The powerful influence of ancient culture on artists' creativity, their conscious settling near the territory of ancient Olbia, foundation of their own House-museum, demonstrates us inseparable connection of art of modern Ukraine with European tradition, which symbolic codes have constantly appeared in the artistic space throughout the existence of our state.

5

Национально-культурное наследие как фактор социокультурного развития учащихся при обучении языку

80%

Николаенко С.

Prace Językoznawcze

|

2016

|

issue 18/1

111–119

EN

It is proved that the national-cultural heritage is one of the most important factors in students’ social and cultural development at the lessons of the Russian language. This article outlines the main statements and conclusions of the national-cultural research shared by many modern linguists who consider it necessary to draw attention to the cultural studies of language.

6

«Занимательная география»: типология конструирования географических образов в украинском и английском «Романе большой дороги» первой половины XXI в.

80%

Чик Д.

Studia Rossica Gedanensia

|

2016

|

issue 3

307-319

RU

В статье рассматривается типология пространственных отношений между географическими объектами в романах "The Adventures of Hajji Baba of Ispahan in England" Джеймса Морье, "The Posthumous Papers of the Pickwick Club" Чарльза Диккенса, "Жизнь и похождения"Петра Степанова сына Столбикова, помещика в трех наместничествах. Рукопись XVIII века" Григория Квитки-Основьяненко, "Мертвые души" Николая Гоголя. Анализируется влияние национально-этнических факторов на искажение реальных географических или фиктивных топосов. Таким образом, моделирование пространственных отношений между географическими объектами в романах "The Adventures of Hajji Baba of Ispahan in England" Дж. Морье, "The Posthumous Papers of the Pickwick Club" Ч. Диккенса, "Жизнь и похождения…" Квитки-Основьяненко, "Мертвые души" Н. Гоголя корреспондирует с пространственным миром персонажей. «Воображаемые» пространства присутствуют во всех произведениях, несмотря на наличие реальных географических названий (Г. Квитка-Основьяненко, Дж. Морье, Ч. Диккенс) или символических маркеров (Н. Гоголь, Ч. Диккенс). Для полного воспроизведения психоэмоционального состояния персонажей, их национальных и ментальных особенностей английские и украинские авторы часто прибегают к умышленным деформациям географического пространства и наполнения его неприсущим символическим смыслом.

EN

The article deals with the typology of the spatial relationships between geographic objects in the novels "The Adventures of Hajji Baba of Ispahan in England" by J. Morier, "The Posthumous Papers of the Pickwick Club" by Ch. Dickens, "The Life and Adventures..." of Stolbikov... by H. Kvitka-Osnovianenko, "Dead Souls" by N. Gogol. It also analyzes the impact of national and ethnic factors in the deformation of the real geographical or fictitious topoi. The modeling of spatial relationships between geographic features in the novels corresponds to the spatial world of the characters. “Imaginary” space was constructed in all the pieces of fiction, in spite of the existence of real place names (H. Kvitka-Osnovianenko, J. Morier, Ch. Dickens) or symbolic markers (N. Gogol, Ch. Dickens). For a complete reproduction of mental and emotional states of the characters and their national and mental characteristics the English and Ukrainian writers often use the intentional deformations of geographic space, filling its content with extrinsic symbolic meaning.

7

Образ Романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів

71%

Tsurkan I.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2018

|

vol. 5

|

issue 13

97-108

PL

Celem niniejszego artykułu jest próba analizy motywu romantycznego poety-wędrowcy, pojawiającego się w twórczości ukraińskiego pisarza Oleksandra Ołesia oraz symbolistów europejskich, w tym także polskich. Badania ujawniły, że analizowanych utworach poetyckich nastroje człowieka, jego uczucia eksponowane są głównie przy pomocy symboli ornitomorficznych, przedstawiających postawę konfliktu ze światem zewnętrznym, otoczeniem. Autor podjął próbę zdefiniowania sposobu funkcjonowania obrazów pustyni i drogi, będących formantami ogólnych stanów psychologicznych epoki i charakteryzujących przeżycia osobiste podmiotu lirycznego.

EN

This paper is devoted to the image of the romantic poet-traveler which became the inalienable constituent of the original creation of European symbolists of the end XIX to beginning XX of the century on the background of the European tendencies. Oleksandr Oles and European symbolists brought the idea of the “inner individual”. They revolted against the world and the public and government norms. The originality of the system of the artistic images, motives, spirits, rhythm and melodic absorbed the powerful lyricism of the poets’ sensitive soul.

UK

У статті розглядається образ романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів. Репрезентовано настрої людини, її почуття за допомогою орнітоморфних символів, що розкривають відчуття незгоди зі світом, оточенням. Окреслено функціонування образів пустелі та дороги, що можуть виступати формантами загальних психологічних станів епохи і характеризувати особисті переживання та настрої поетів.

8

Корова в традиционной духовной культуре Брестского Полесья (1)

71%

Shved I.

Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies

|

2021

|

issue 7

1-27

PL

W artykule podjęto rozważania na temat stosunku chłopów do krów, podstaw i mechanizmów jego semiotyzacji oraz mitopoetycznej interpretacji wizerunków krowy (cielaka) w różnych typach i gatunkach tradycyjnej białoruskiej kultury duchowej. Autorka analizuje materiał folklorystyczny i etnograficzny zarejestrowany w latach 1990–2018 na Polesiu Brzeskim. Wykazano, że powstały na gruncie motywacji mitologicznej „kod krowy-byka” obejmuje rozległy obszar zjawisk kultury duchowej i materialnej chłopów, przedmiotów związanych z życiem chłopskim, i jest odnotowywany w terminologii związanej z rytuałami, a także w obrzędowych i nieobrzędowych tekstach folklorystycznych

EN

This article discusses peasants’ attitude to cows, the foundations and mechanisms of this attitude’s semiotization, and the mythological and poetic interpretations of the images of the cow (and of the calf) in various types and genres of Belarusian traditional spiritual culture. Inna Shved examines folkloric and ethnographic material recorded in the Brest Polesie region in the period 1990–2018. She identifies and describes the “cow-bull code”, which covers a wide range of phenomena in the spiritual and material culture of peasants and relates to objects of peasant life. Deriving its origin from mythology, this code is reflected in ritual terminology and in folklore texts used in rituals and otherwise.

RU

В статье на фольклорно-этнографичеком материале, главным образом зафиксированном в 1990-е – 2018 гг. в Брестском Полесье, рассматриваются отношения крестьян к корове, основания и механизмы ее семиотизации, особенности мифопоэтической трактовки образов коровы (тельца) в различных видах и жанрах белорусской традиционной духовной культуры. Показано, что «коровье-бычий код», возникший на основе мифологической мотивации, покрывает обширное поле явлений крестьянской духовной и материальной культуры, предметов крестьянского быта, отчетливо просматривается в ритуальной терминологиии и обрядовых и необрядовых текстах фольклора.

9

Символ в поэтке мистического

61%

Lanovik M. â. B. M. â. L., Lanovik Z. B. Z. L.

Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education

|

2013

|

issue 4(4)

19-58

RU

Осмысляя поэтику мистического, мы должны осознавать, что это не монолитный феномен. Существуют различные уровни мистического: религиозный, оккультный, эзотериче- ский. Это понятие усложняется и тем фактом, что все эти системы умножаются на их нацио- нальные версии и их эстетические воплощения в различных национальных культурах и худо- жественных проявлениях. В разных культурах по-разному воспринимаются мистическое пространство и время, цвета, звуки и т.п. Но общим для всех этих систем является символ как ключевая точка мистического мышления. Символ есть основополагающим элементом всех этих уровней культуры – от геральдики каждого языка до основного концепта культуры как семиотической системы знаков и образов – поэтому он есть универсальным для всех культур и исторических эпох. Главная отличительная черта символа – это его способность выходить за рамки сен- суально-материалистического мира в трансцендентальные измерения и таким образом стано- виться соединительным звеном, средством передачи и формой кодирования смысла. Этот аспект был центральным в трудах Августина, Оригена, Фомы Аквинского и других филосо- фов времён патристики и схоластики, которые обосновали идею, что Библия благодаря её символическому языку может восприниматься как «прагматически универсальный» метаязык мира. Два уровня репрезентации в символе – материальный знак и духовное значение – дают возможность объединить мир природы и духовный мир в Священном Тексте Библии. Этот концепт был сердцевиной философии Григория Сковороды, который выделял три измерения человеческого существования: макрокосмос, микрокосмос и мир символов, которым является Библия. Исторический экскурс в теории символа подтверждает, что эта теория параллели между физическим миром и духовным миром была доминирующей на протяжении веков (она прослеживается в средневековых доктринах полисемии и эквивокации / концептуализме; в концепции универсальной аналогии мира природы и художественного мира в Романтизме, и др.). Но каждый следующий этап, будучи продолжением определённой традиции, в то же время репрезентировал эволюцию углублённого понимания семиотической природы челове- ческого мышления. Это доказано современными семиотическими подходами. Главные семио- тические концепции Г.-Г.Гадамера, Н.Фрая глубоко укоренены в античные традиции Филона Александрийского, Гераклита, древнюю иудейскую экзегетику, давнюю Библейскую герме- невтику (Hermeneutica Sacra). Их труды, как и фундаментальные концепции Романтизма, осно- вываются на понимании символа как многофункционального средства художественно- образной структуры текста согласно с идеей трансцендентального в искусстве. В Библии эта идея обретает особое значение: она становится объявлением Божьего плана для человечества, который раскрывается через вербальные категории природных мировых образов. Этот концепт отображения трансцендентального в произведениях искусства был разработан Ф.Шеллингом, В.Вакенродером и другими, кто указал на неопровержимое преимущество символа в этом процессе. Осмысление семиотических проблем в работах А.Лосева поднимает символ до уровня принципа (а не только средства) мистического отражения духовного мира. Все эти исследования доказывают, что для европейского сознания наивысшим уров- нем трансцендентальной сущности искусства являются библейские символы как центральная точка христианской культуры и искусства. Способность символа передавать «невыразимое», «непостижимое», «неизъяснимое» делает его средством проникновения в божественные сферы, выхода за рамки между физическим и духовным измерением. Поэтому символическая парадигма Библии должна рассматриваться как семиосфера метатекстуального дискурса и этот аспект должен быть приоритетным в изучении символического мышления и искусства. В статье рассматривается символ как объединяющий фактор разных проявлений ми- стического: от символизма мировых религий, религиозных культов и эзотерических проявле- ний до концепции символического в искусстве. «Общим знаменателем» разных систем семио- тического мышления представляется выход за грани чувственно-материального мира в сферу трансцендентного, где символ оказывается в роли объединяющего звена, средством «перехо- да», формой кодирования смыслов. Проблема символа рассматривается в широкой проекции – от геральдики язы- ка/языков в его связи с протоязыком, до семиотической концепции культуры/культур. На осно- вании герменевтических методов анализа и современных семиотических подходов анализи- руются основные семиотические концепции в историческом развитии, в частности в средневе- ковых доктринах полисемии и эквивокации/концептуализме, романтической концепции все- ленской аналогии мира природы и искусства, герменевтических исследованиях ХХ в. и др., таким образом прослеживается динамика семиотического мышления: каждый этап рассмат- ривается с точки зрения продолжения определённой традиции и в то же время эволюции к углублению понимания символической природы человеческого мышления. На основании этих наблюдений утверждается, что, не взирая на разные системы национального, религиозного, авторского кодирования смыслов, для европейского сознания наивысшим проявлением транс- цендентной сущности искусства оказываются библейские символы, которые создают сердце- вину христианской культуры и искусства. Способность символа высказывать «невыразимое», «неизъяснимое», «непостижимое» делает его средством проникновения в сферы божественно- го, способным преодолевать границы материального и духовного мира. На основании трудов Августина Блаженного, Оригена, П.Абеляра, В.-Г.Вакенродера, Ф.Шеллинга, Э.Кассирера, Г.-Г.Гадамера, Н.Фрая и др. утверждается, что символическая парадигма Библии должна рас- сматриваться как семиосфера метатекстуального пространства, и этот аспект должен быть приоритетным в исследовании природы символического мышления и искусства в целом.

EN

Speaking about the poetics of the mystic we should realize that this is not a monolith phenomenon. There are different levels of the mystic: religious, cultic, esoteric. It is complicated because of the fact that all that systems are multiplied in their national cultural versions and their aesthetic realiza49 tions in different national cultures and artistic presentations. In the different cultures there is different reception of the mystical space and time, colours, sounds etc. But the common for all those systems is symbol as the central point of mystical thinking. Symbol is the basic element of all the levels of culture – from the heraldic of every language to the general concept of the culture as the semiotic system of signs and images – therefore it is universal for all the cultures and historical epochs. The main deferential feature of symbol is its capability to cross the borders of sensualmaterial world into the transcendental dimensions thus it became a joint link, means of the transfer, and a form of sense coding. This aspect was central in the works by Augustine, Origen, Aquinas and others patristic and scholastic philosophers who substantiated the idea that the Bible with its symbolic language could be considered as the ‘pragmatically universal’ metalanguage of the world. Two layers of representation in symbol – material sign and spiritual meaning – make possible to join the world of nature and spiritual world in the Sacred Text of the Bible. This concept was a hart of Grygorij Skovoroda philosophy who considered three dimensions of human being as macrocosm, microcosm and the world of symbols which is the Bible. Historical excurse into the theories of symbol shows that this theory of parallel between the physical world and spiritual world was predominant during centuries (it is traced in the middle-aged doctrines of polysemy and equivocation / conceptualism; in the concept of the universal analogy of the natural world and the artistic world in Romanticism, and others). But every stage being the continuation of a certain tradition at the same time represented the evolution of the deepened understanding of the semiotic nature of human thinking. That is proved by contemporary semiotic approaches. The main semiotic concepts by H.-G.Gadamer, N.Frye are deeply rooted in the ancient traditions of Philo Alexandrian, Heraclitus, ancient Hebrew exegesis, old Biblical hermeneutics (Hermeneutica Sacra). Their works as well as the fundamental concepts of Romanticism are foundational for understanding of symbol as the multifunctional means of the imagery-artistic text structure coincided with the idea of transcendental in the art. In the Bible this idea obtains the special meaning: it became the revelation of the God’s plan for humanity which is revealed through verbal categories of the natural world images. This concept of the reflection of the transcendental in the pieces of arts was developed by F.Schelling, W.Wackenroder and others, who appointed the undoubted priority of symbol in this process. Reflections of the semiotic subject in the works by A.Losev elevate symbol to the level of the principle (not just the mean) of the mystical reflection of the spiritual world. All these observations prove that for the European consciousness the highest level of the transcendental essence of the art are the Biblical symbols as the central point of the Christian culture and arts. Capability of a symbol to express ‘unspeakable’, ‘imperceptible’, ‘incomprehensible’ makes it the means of penetration into divine spheres, to cross the borders between the physical and spiritual dimensions. Therefore symbolic paradigm of the Bible has to be overviewed as semiosphere of metatextual discourse and this aspect has to be in priority of symbolic thinking and art studies. In the paper it is considered the aspect of symbol as the factor of unification of the different manifestations of mystic: from the world religions symbolism, religious cults and esoteric manifestations to the concept of symbolism in art. Crossing the borders of sensual-material world into the transcendental dimensions is viewed as the ‘common denominator’ of the different systems of semiotic thinking, where symbol became a joint link, means of the transfer, a form of sense coding. The problem of symbol is outlined in the wide perspective from the language / languages heraldic in its connection with protolanguage to the semiotic concept of a culture / cultures. On the basis of hermeneutic methods of analysis and contemporary semiotic approaches the main semiotic concepts (particularly middleaged doctrines of polysemy and equivocation / conceptualism, the concept of the universal analogy of the natural world and the artistic world in Romanticism, and others) are analyzed in their historical 50 development. The dynamics of semiotic thinking is traced in that way that every stage is viewed both as the continuation of a certain tradition and as an evolution of the deepened understanding of the semiotic nature of human thinking. On the basis of these observations it is proved that for the European consciousness the highest level of the transcendental essence of the art are the Biblical symbols as the central point of the Christian culture and arts. Capability of a symbol to express ‘unspeakable’, ‘imperceptible’, ‘incomprehensible’ makes it the means of penetration into divine spheres, to cross the borders between the physical and spiritual dimensions. According to the woks by St. Augustine, Origen, P.Abelard, W.Wackenroder, F.Schelling, E.Cassirer, H.-G.Gadamer, N.Frye it is underlined that symbolic paradigm of the Bible has to be overviewed as semiosphere of metatextual discourse and this aspect has to be in priority of symbolic thinking and art studies.

PL

W artykule rozpatruje się symbol jako czynnik zespalający różne przejawy ‘mistycznego’ (mistyczności): od symbolizmu religii światowych, kultów religijnych oraz przejawów ezoterycznych aż do koncepcji ‘symbolicznego’ (symboliczności) w sztuce. Wspólny mianownik różnych systemów myślenia semiotycznego dostrzega się w wyjściu poza granice świata materialnego, w dziedzinę transcendentnego (transcendentności), gdzie symbol odgrywa rolę ogniwa łączącego, jest środkiem ‘przejścia’, formą kodowania sensów. Problem symbolu rozpatruje się w szerokim spektrum – od heraldyki języka/języków w jej związku z protojęzykiem do semiotycznej koncepcji kultury / kultur. Na podstawie hermeneutycznych metod analizy oraz współczesnych podejść semiotycznych, analizuje się zasadnicze koncepcje semiotyczne w rozwoju historycznym, w tym – w średniowiecznych doktrynach polisemii oraz ekwiwokacji / konceptualizmie, romantycznej koncepcji powszechnej analogii świata natury i sztuki, pracach hermeneutycznych XX w. itp. W taki sposób ujawnia się pewna dynamika myślenia semiotycznego: każdy okres jest rozpatrywany z punktu widzenia kontynuowania pewnej tradycji oraz jednocześnie ewolucji aż do pogłębionego rozumienia natury symbolicznej ludzkiego myślenia. Na podstawie tych spostrzeżeń stwierdza się, że pomimo różnych systemów (narodowego, religijnego, autorskiego) kodowania sensów, dla świadomości europejskiej najwyższym przejawem transcendentnej istoty sztuki okazują się symbole biblijne, które stanowią sedno (istotę) chrześcijańskiej kultury i sztuki. Właściwość symbolu – wyrażanie tego, co ‘niewypowiedzialne’ (‘niewypowiadalne’), ‘nieosiągalne’, ‘niepojęte’ – czyni go środkiem przeniknięcia do sfer ‘boskiego’ (sfer boskich, sfer boskości), zdatnym (zdolnym) do pokonywania granic pomiędzy światem (światami) materialnym i duchowym. Na podstawie prac św. Augustyna, Orygenesa, P. Abelarda, W. Wackenrodera, F. Schellinga, E.Cassirera, H.-G. Gadamera, N. Frye’a – stwierdzono, że symboliczny model (wzorzec) Biblii powinien być rozpatrywany jako semiosfera metatekstualnego dyskursu (sfera znaczeniowa dyskusji nad tekstem) i ten aspekt ma być priorytetowy w studiach natury (istoty) symbolicznego myślenia oraz sztuki w ogóle.

10

У пошуках пізнання Піднебесної. Розвінчання український стереотипів про Китай

61%

Popowa М.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2021

|

vol. 6

|

issue 16

111-116

PL

Artykuł analizuje stereotypy zagranicznych studentów chińskich uczelni na temat Chińczyków oraz wpływ stereotypów na kształtowanie się światopoglądu studentów zagranicznych na temat Niebiańskiego imperium. Wyniki pokazały, że studenci zagraniczni zmienili swoje nastawienie do chińskich studentów po studiach w Chinach.

EN

The article examines the stereotypes of foreign students of Chinese universities on the Сhinese people, and the influence of stereotypes on the formation of world outlook in foreign students in relation to the Celestial Empire. The results showed that foreign students have changed their attitude to Chinese students after study in China.

UK

Стаття досліджує стереотипи іноземних студентів китайських університетів про китайців, та вплив стереотипів на формування світогляду у іноземних студентів стосовно Піднебесної. Результати показали, що іноземні студенти змінили своє ставлення до китайських студентів після навчання у Китаї.

11

Образы национальных характеров и юмористические персонажи балканских народов Южной Славии сквозь призму их стереотипного отображения в современных анекдотах

51%

Savchenko A., Khmelevskiy M.

Językoznawstwo

|

2021

|

vol. 15

241-257

PL

Artykuł poświęcony jest analizie jednej z małych form folkloru – anegdoty, a dokładniej etnoanekdoty jako sposobu odzwierciedlenia narodowej specyfiki, narodowego kolorytu, formy wyrażenia najbardziej charakterystycznych cech mentalności i stylu życia określonego ludu, nacji, grupy społecznej. Na przykładzie najbardziej typowych i rozpowszechnionych na słowiańskich Bałkanach tekstów anegdot przedstawiono najbardziej charakterystyczne dla przedstawicieli serbochorwackiego kontinuum językowego narodowo-specyficzne cechy, odzwierciedlone w tego rodzaju etnoanegdotach. Ich dodatkową cechą jest to, że często narodowe (auto)stereotypy są połączone we wspólnym obrazie (obrazach) – bohatera (lub bohaterów) najbardziej wyraziście i w całości skupiającym i reprezentującym główne stereotypy charakterystyczne dla danego narodu. Przeprowadzona analiza pozwala wnioskować, że etnoanegdota, jako szczególna odmiana tematyczna anegdoty, zawiera między innymi ważne informacje ekstralingwistyczne i może stać się obiektywnym źródłem etnolingwistycznej i kulturoznawczej charakterystyki danego kraju i zamieszkujących go mieszkańców.

EN

This article reviews one of the small forms of folklore – anecdote and, more specifically, ethno-anecdote (ethnic joke) as a way of reflecting national specifics, national colour, a form of expression of the most characteristic features of the mentality and way of life of a certain people, nation, social group. Based on texts of anecdotes that are most typical and widespread in the area of the Slavic Balkans, the characteristics of representatives of the so-called “Serbo-Croatian dialect continuum” are explored. Nationalspecific qualities reflected in ethnic jokes and stereotypes are discussed. It is concluded that ethnic jokes, as a special thematic kind of anecdote, contain, among other things, important extralinguistic information and can become an objective source when studying the ethnolinguistic and culturological characteristics of a particular country and its inhabitants.

RU

Предлагаемая статья посвящена рассмотрению одной из малых форм фольклора – анекдоту и более конкретно – этноанекдоту как способу отражения национальной специфики, национального колорита, форме выражения наиболее характерных особенностей менталитета и образа жизни определенного народа, нации, социальной группы. На примере текстов наиболее типичных и распространенных на славянских Балканах текстов анекдотов представлены наиболее типичные, характерные для представителей т.н. «сербохорватского языкового континуума» национально-специфические качества, отражаемые в подобных этноанекдотах, еще одной особенностью которых является то, что нередко национальные (авто)стереотипы объединены в собирательном образе (образах) – герое (или героях), наиболее ярко и во всей совокупности аккумулирующих и представляющих основные стереотипы, характерные для данной нации. Выводится заключение о том, что этноанекдоты, как особая тематическая разновидность анекдота, помимо прочего, содержат важную экстралингвистическую информацию и способны стать объективным источником для этнолингвистической и культурологической характеристики определенной страны и населяющих ее жителей.

Refine search results

Модерністські пошуки Уласа Самчука у збірці «Віднайдений рай»

Figure 4 in Khayyam’s Rubais

Поглиблена робота з міфонімами (на основі літературних творів шкільної програми для 10 класу)

Античні коди у символічних візуалізаціях українських митців Володимира та Тетяни Бахтових

Национально-культурное наследие как фактор социокультурного развития учащихся при обучении языку

«Занимательная география»: типология конструирования географических образов в украинском и английском «Романе большой дороги» первой половины XXI в.

Образ Романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів

Корова в традиционной духовной культуре Брестского Полесья (1)

Символ в поэтке мистического

У пошуках пізнання Піднебесної. Розвінчання український стереотипів про Китай

Образы национальных характеров и юмористические персонажи балканских народов Южной Славии сквозь призму их стереотипного отображения в современных анекдотах