Search results

1

Проблема гідроенергетичного освоєння Дніпра в працях дослідників Українського наукового інституту у Варшаві (1930 – 1939 рр.) (Problema gіdroenergetichnogo osvoєnnja Dnіpra v pracjakh doslіdnikіv Ukraїnskogo naukovogo іnstitutu u Varshavі (1930 – 1939 rr.))

100%

Горбовий (Gorbovijj) О. O.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2016

|

issue 2

157-172

RU

В 1930 г. украинские ученые-эмигранты основали Украинский научный институт в Варшаве. Его сотрудники внимательно отслеживали процессы коллективизации и индустриализации в УССР.И.А. Шовгенив и В.Н. Иванис в трудах института опубликовали четыре текста, которые касались проблемы гидростроительства на Днепре. Они отдают должное масштабности и сложности проводимых работ, отмечают создания судоходного пути через пороги, крупного производителя электроэнергии. Одновременно исследователи указывают на ряд недостатков: проблемы с рыболовством, отсутствие противомалярийных мероприятий, плохая судоходная инфраструктура Днепра и тому подобное. И. Шовгенив не соглашается с единоличным присвоением и исключительным восхвалением советской властью достижений Днепростроя. Он приводит конкретные примеры подобных по масштабу и значимости гидротехнических работ в разных странах, приводит эволюцию мероприятий по регуляции реки в Российской империи и Украинском государстве.

EN

In 1930 Ukrainian scientist in exile established The Ukrainian Scientific Institute in Warsaw. The staff of the Institute carefully monitored the processes of the industrialization and collectivization in the USSR. Famous Ukrainian scientists Shovheniv I. and Ivanys V. in their works published four texts related to the problem of the hydro construction on the river Dnieper. They emphasized the magnitude and complexity of these works, marked the creation of the major producer of the electricity and the waterways through the rapids. Simultaneously, researchers pointed to a number of disadvantages: problems with fisheries, lack of anti-malarial operations, poor navigable infrastructure of the Dnieper and more. Shovheniv I. was not agreed with the exclusive appropriation the Dnieprostroi’s achievements by the Soviet authorities. He showed specific examples of such important hydro technique works in various countries, described the evolution of the river regulating operations in the Russian Empire and the Ukrainian state.

2

О пользе феноменологии в эмигрантологических исследова-ниях

100%

Suchanek L.

Acta Polono-Ruthenica

|

2020

|

vol. Tom 1 Nr XXV

11-20

RU

Статья посвящена специфике эмигрантологических исследований и той роли, которую в них играет феноменология. Автор обращает внимание на то, что эмиграция и ее богатое наследие дают возможность проводить многогранные иссле-дования. Хорошие результаты, помимо антропологических (человеческая философия) и персоналистических исследований, могут быть достигнуты феноменологическими исследованиями, в том числе с точки зрения феноменологии близости. Это новое направление феноменологического исследования представлено работами польского философа Адама Хэрнаса Od zawsze jesteś przy mnie и российским представителем феноменологической психиатрии Елены Калитеевской Феноменология близости.

EN

The article aims to explore the specificity of emigrantological studies and the role that phenomenology plays in them. The author draws attention to the fact that emigration and its rich tradition open a new venue for conductingmultifaceted research. Apart from anthropological (human philosophy) and personalistic approaches, phenome-nological ones, including the phenomenology of intimacy, can also lead to fruitful results. This new trend appears in the Polish philosopher Adam Hernas’s book You have always been with me (Od zawsze jesteś przy mnie) and inthe work The Phenomenology of Inti-macy (Fenomenologia bliskości) written by Elena Kaliteevska – the Russian representative of the phenomenological psychiatry.

3

Демографічний та кадровий вимір міжнародних міграційних процесів в Україні

80%

Duhinets H. V., Rielina I. I.

European Journal of Management Issues

|

2015

|

issue 4

49-57

RU

Рассмотрены вопросы демографического и кадрового измерения международных миграционных процессов в Украине. Определено, что в составе мировой миграционной системы Украина фигурирует как страна происхождения, транзита и прибытия мигрантов. В последние годы население страны продолжает сокращаться в результате эмиграции и эти потери не компенсируются иммиграцией из-за рубежа. Обоснованно, что целевым ориентиром государственной миграционной политики Украины должно стать сохранение интеллектуального потенциала страны, для чего необходимо обеспечить полное финансирование оплаты труда преподавателей высшей школы, научных работников, разработку программы по сохранению интеллектуального потенциала страны, развитие механизма стимулирования исследовательской деятельности и подготовку квалифицированных специалистов в необходимом количестве

EN

Modern transformation of the economic system of this country led to structural changes in the social environment. Movement of population and human resources inside and outside the country increased. The growth of the scale of international migration processes, their mixed impact on the development of the countries, qualitative transformation of the specified processes determine the importance of the study of demographic and employment dimension of the international migration processes in Ukraine, which is among the main donors of population. The aim of the work is to determine demographic and human dimension of international migration processes in Ukraine. To achieve the goal, we applied dialectical method of scientific knowledge, as well as general scientific and special methods of research. The current state of migration processes in the global economy was examined. It was determined that in the global migration system Ukraine happens to be the country of origin, of transit and arrival of migrants. We analyzed the regional structure of migration flows in the state. It was proved that in recent years the country continues to lose population as a result of emigration, and these losses are not offset by immigration from abroad. This leads to a rapid decrease of the population of Ukraine. In addition, we tackled the problem of emigration of highly skilled labour force out of the country while the main channels of immigration into the country were identified. One of these channels is educational migration because Ukraine is included into the top ten leaders in the international market of educational services. It was substantiated that the target guideline of the state migration policy of Ukraine should be keeping the country's intellectual potential, for which it is necessary to ensure the execution of the following tasks: provision of financial and material resources to the development of science and higher education; funding in full the salaries of teachers in higher education, research workers; development of programs to preserve intellectual potential of the country; development of a mechanism for stimulating research activities and training of qualified professionals. The scientific novelty of the obtained results is in the developing and clarifying theoretical and practical foundations of the research into the issues of demographic and employment dimension of international migration processes in Ukraine. The practical value of the research results is in the definition of the target guideline of the state migration policy of Ukraine, which should be the preservation of the intellectual potential of the country. The participation of Ukraine in the international migration of skilled people should include an evolutionary process of rapprochement with the scientific and technological environment, and this process requires coordinated actions of all branches of government and business, predetermining the need for further research in this direction.

UK

Сучасна трансформація економічної системи країни призвела до структурних зрушень і у соціальному середовищі. Поширилися внутрішньодержавні та міждержавні переміщення населення та трудових ресурсів. Зростання масштабів міжнародних міграційних процесів, їх неоднозначний вплив на розвиток країн, якісні трансформації вказаного процесу визначають важливість дослідження демографічного та кадрового виміру міжнародних міграційних процесів в Україні, яка належить до числа основних донорів населення. Мета роботи полягає у визначенні демографічного та кадрового виміру міжнародних міграційних процесів в Україні. Для досягнення мети застосовано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Досліджено сучасний стан міграційних процесів у світовій економіці. Визначено, що у складі світової міграційної системи Україна фігурує як країна походження, транзиту та прибуття мігрантів. Проаналізовано регіональну структуру міграційних потоків у державі. Доведено, що в останні роки країна продовжує втрачати населення в результаті еміграції, і ці втрати не компенсуються імміграцією з-за кордону. Це призводить до стрімкого скорочення населення України. До того ж розглянуто проблему еміграції висококваліфікованої робочої сили з країни та визначено основні канали імміграції в країну. Один з таких каналів – освітня міграція, оскільки Україна увійшла в десятку лідерів на міжнародному ринку освітніх послуг. Обґрунтовано, що цільовим орієнтиром державної міграційної політики України має стати збереження інтелектуального потенціалу країни, для чого необхідно забезпечити виконання таких завдань: забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами розвитку науки та вищої освіти; повне фінансування оплати праці викладачів вищої школи, наукових працівників; розробка програми щодо збереження інтелектуального потенціалу країни; розвиток механізму стимулювання дослідної діяльності та підготовки кваліфікованих фахівців. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку та уточненні теоретико-практичних основ дослідження питань демографічного й кадрового виміру міжнародних міграційних процесів в Україні. Практичне значення результатів дослідження полягає в визначенні цільового орієнтира державної міграційної політики України, яким має стати збереження інтелектуального потенціалу країни. Участь України в міжнародній міграції кваліфікованих кадрів має передбачати еволюційний процес зближення з науково-технологічним середовищем, і цей процес потребує скорегованої дії усіх гілок влади та бізнесу, що зумовлює необхідність подальших досліджень у даному напрямку. Табл. 2. Бібл. 16.

4

Образ России в восприятии писателей русского зарубежья первой волны (по материалам произведений эссеистских жанров)

80%

Zakharova V.

Roczniki Humanistyczne

|

2015

|

vol. 63

|

issue 7: Słowianoznawstwo

29-42

RU

В данной статье ставится задача рассмотреть, каким отразился образ России в эссеистской прозе русской эмиграции первой волны в 20-е – 30-е годы; соотнести художественное видение писателей с эмигрантской религиозно-философской мыслью. Обосновывается положение, насколько талантливо-многогранна была эмигрантская эссеистика: ее жанровые модификации отличались в каждом случае оригинальным художественным синтезом, обусловленным глубоким интересом к субстанциональным началам национального бытия, к духовному естеству русской жизни. Подчас статья становилась глубоким философским произведением, дневниковая запись – важным итоговым размышлением о сущностных проблемах, предисловие к пьесе – историко-философским трактатом о национальном характере. При этом включались и другие жанровые составляющие: активно выступали символические образы, звучали подтекстово-ассоциативные мотивы, сюжетообразующие функции выполняло лирическое начало. Особенно значимую роль играла мифопоэтика.

PL

Celem podjętych w artykule rozważań było przedstawienie, jak ukazany został obraz Rosji w eseistyce emigracji rosyjskiej „pierwszej fali” lat 20.-30. XX w., także w jego odniesieniu do rosyjskiej myśli religijno-filozoficznej. W rozważaniach unaocznione jest przekonanie o różnorodności i wysokim poziomie artystycznym tekstów eseistycznych pisarzy emigracyjnych. Odznaczały się one gatunkową modyfikacją, oryginalnie przedstawioną syntezą artystyczną, głębokim wnikaniem w substancję bytu narodowego oraz duchową istotę życia rosyjskiego. Artykuł-esej bardzo często był dziełem filozoficznym o głębokich treściach, zapisem wspomnieniowym, podsumowującym i syntetycznym rozmyślaniem o istotnych kwestiach narodowych, bądź słowem wstępnym do sztuki czy traktatem historyczno-filozoficznym rozważającym narodowy charakter rosyjski. Spotykane były również inne środki stylistyczne: symboliczne obrazy, motywy tekstualno-asocjacyjne, zabiegi ulirycznienia. Dużą rolę odgrywały ponadto funkcje mitopoetyckie.

EN

This article seeks to address, which reflected the image of Russia in the genres related to essay in the prose of the Russian emigration of the first wave in the 20 – 30-ies; to relate the artistic vision of the artists with the emigrant religious-philosophical thought. It is proved how talented multi-faceted were the emigrant essays: its genre modifications differed in each case, the original artistic synthesis, caused by a deep interest in the substantive basis of national life, to the spiritual nature of Russian life. Sometimes article becomes deep philosophical works, diary entry – an important final reflection on the essential issues, preface to the play of historical and philosophical treatise about the national character. In this case includes other genre elements: actively promoted symbolic images, sounded the implied-associative motives, plot-function performs lyrical. Particularly important role played mythopoetics.

5

Losy westerplatczyków

71%

Drzycimski A.

Przegląd Historyczno-Wojskowy

|

2016

|

vol. XVII (LXVIII)

|

issue 4 (258)

13-46

EN

Westerplatte was where the mission of the only Polish army unit stationed beyond the borders of the Second Polish Republic lasted for over 13 years. After the seven-day defence in September 1939, the defenders were taken to POW camps, labor camps or even concentration camps across the whole Europe. After the war, most Westerplatte defenders came back to Poland, while some dispersed around the world, unable to return to their homeland controlled by the Soviets. Those who came back had to face a new political reality. They were gradually eradicated from the collective memory, and the times of humiliation, surveillance and persecution followed. In the next years, the propaganda of the Polish People’s Republic partly opened up for their voice. Monuments were erected, and schools, streets and military units were named after them. Simultaneously, fates of the individual Westerplatte defenders remained beyond the interest of the authorities of that time. It was not until the beginning of the Third Polish Republic when most of the living and fallen fighters were decorated with the War Order of Virtuti Militari.

RU

На Вестерплатте в течение более 13 лет продолжалась история одного подразделения Войска Польского, оказавшегося за границами Второй Польской Республики. После семидневного сражения в сентябре 1939 г. защитники Вестерплатте попали в лагеря военнопленных, на принудительные работы и даже в концентрационные лагеря по всей Европе. После войны большинство из них вернулись в Польшу, часть из рассеялись по всему миру, будучи лишёнными возможности вернуться в оккупированные Советами родные края. Возвратившихся ожидала новая политическая реальность. Первоначально их подвиг пытались стереть из народной памяти, потом настали времена унижений, слежки и преследований. В последующие годы коммунистическая пропаганда частично открыла правду. Были воздвигнуты памятники, в честь Вестерплатте назывались школы, улицы и воинские подразделения. В то же время персональные судьбы защитников Вестерплатте оставалась за гранью интересов властей того времени. Они дождались признания только в начале Третьей Республики, когда большинство живущих и умерших были награждены ордером Воинской Доблести.

PL

Na Westerplatte przez ponad 13 lat trwała misja jedynego oddziału Wojska Polskiego stacjonującego poza granicami II Rzeczypospolitej. Po siedmiodniowej walce we wrześniu 1939 r. obrońcy trafili do obozów jenieckich, miejsc pracy przymusowej, a nawet obozów koncentracyjnych w całej Europie. Po wojnie większość westerplatczyków powróciła do Polski, część rozproszyła się po świecie, pozbawiona możliwości powrotu do zajętych przez Sowietów stron rodzinnych. Na wracających czekała nowa rzeczywistość polityczna. Początkowo wypierano ich ze zbiorowej pamięci, później nastał czas poniżania, inwigilacji i prześladowań. W kolejnych latach propaganda PRL częściowo dopuściła ich do głosu. Stawiano pomniki oraz nadawano westerplackie imiona szkołom, ulicom i jednostkom wojskowym. Jednocześnie indywidualny los westerplatczyków pozostawał poza zainteresowaniem ówczesnych władz, uznania doczekali się dopiero na początku III RP, gdy większość żyjących oraz zmarłych odznaczono Orderem Virtuti Militari.

Refine search results

1 Acta Polono-Ruthenica

1 European Journal of Management Issues

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Przegląd Historyczno-Wojskowy

1 Roczniki Humanistyczne

1 2020

2 2016

2 2015

1 Drzycimski A.

1 Duhinets H. V.

1 Rielina I. I.

1 Suchanek L.

1 Zakharova V.

1 Горбовий (Gorbovijj) О. O.

О пользе феноменологии в эмигрантологических исследова-ниях

Демографічний та кадровий вимір міжнародних міграційних процесів в Україні

Образ России в восприятии писателей русского зарубежья первой волны (по материалам произведений эссеистских жанров)

Losy westerplatczyków