Search results

1

МІЖГАЛУЗЕВІ ТА МІЖГОСПОДАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНО- ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

100%

Нестерчук Ю., Новицький І.

Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne

|

2017

|

vol. 2(26)

119-131

XX

Обґрунтовано мультирівневу струк- туру системи аграрно-промислового виробництва, виокремлюючи функціо- нально-галузевий, сировинно-продук- товий, регіональний, соціально-еконо- мічний, організаційно-управлінський рівні. Охарактеризовано функціональні зв’язки та синергічні взаємодії у вироб- ничо-технологічній системі АПК. До- ведено трансформування міжгалузевих та міжгосподарських трансакції в ме- жах АПК з ринкових форм до інтегра- ційних з організаційним оформленнямсистеми господарюючих суб’єктів у різні за масштабом аграрно-про- мислові формування. Проаналізовано об’єктивні передумови виникнення інтеграційних взаємодій в аграрному секторі, що дозволяють тлумачити їх як інструмент реалізації стратегії стало- го інноваційного розвитку. Дано нове тлумачення інтегрованого розвитку підприємств продуктових підкомплек- сів аграрного сектору, що є наслідком розширення взаємодій суб’єктів госпо- дарювання в межах послідовних стадій виробничо-розподільчого процесу за певними видом інтеграційних процесів під впливом специфічних груп факто- рів.

EN

The multilevel structure of the system of agro – industrial production was grounded, pointing out the functional and branch, raw and product, regional, socio – economic as well as organizational and managerial levels. The functional relationships and synergistic interactions in the industrial and technological system of AIC were characterized. The transformation of inter - branch and inter – economic transactions from the market forms into the integration ones with the organizational design of the business entities system into the agro - industrial formations of different scale within the AIC was proved. The objective prerequisites of the integration interactions emergence in agriculture, that allow interpret them as a tool to implement the strategy of sustainable innovation, were analyzed. The new interpretation of the integrated development of enterprises of food sub-complexes of the agricultural sector was given, resulting from the expansion of the interactions of entities within the successive stages of the production and distribution process for specific type of integration process influenced by the specific groups of factors.

2

Глобалізація vs локалізація: діалектика взаємодії у сучасному світі

80%

Vermenych Y.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

207-224

EN

The intensification of interest in the local history and regionalism is happening all over the world as globalization processes undermine the specific development of individual countries and their parts. The weakening of the internal social structures of modern states is manifested in the destruction of old and the search for new sources of identification. In the context of methodological approaches to the "spatial paradigm" the article examines the impact of globalization processes on the dynamics and structure of regionalization and localization of modern societies. By expanding the scope of human contacts, globalization creates additional reserves for the socio-economic development of most countries. But at the same time it creates new risks and dangers, because it involves narrowing the possibility of choosing a special, specific path of development. The duality of the process of globalization is manifested in the fact that it unprecedentedly expands and at the same time narrows the space of human life. While the economy is destroying national borders, people, not wanting to lose the feeling of "home", are looking for local spaces with strong ties. Globalization and localization are becoming parallel processes, which is reflected in the new concept of "glocalization". It is proved that the general tendency of globalization to influence the world-system structure is to increase the potential for interconnectedness and interdependence. The boundaries between the internal and external spaces of states, and hence between domestic and foreign policy, are partially blurred. The counter-flows of innovation and inertia, standardization and cultural differentiation create a unique palette of intercivilizational exchanges and interactions – with a corresponding expansion of the "space of opportunities". In response to cultural unification and the pressure of the standard, more and more people are trying to defend their identity, demonstrating a commitment to traditional norms and values. Therefore, the universal tendency to globalization is opposed by the tendency to diversify, which is manifested in the cultivation of their own space of existence, advocating the priorities of cultural, ethnic, religious and other group identities.

UK

Активізація інтересу до локальної історії і явищ регіоналізму відбувається в усьому світі в міру того, як глобалізаційні процеси ставлять під удар специфічність розвитку окремих країн та їх частин. Ослаблення внутрішніх суспільних структур сучасних держав знаходить свій прояв у руйнуванні старих і пошуках нових джерел ідентифікації. У контексті методологічних підходів «просторової парадигми» у статті досліджено вплив глобалізаційних процесів на динаміку та структуру регіоналізації та локалізації сучасних соціумів. Розширюючи сферу людських контактів, глобалізація створює додаткові резерви для соціально-економічного розвитку більшості країн світу. Проте водночас вона породжує нові ризики й небезпеки, бо передбачає звуження можливості вибору особливого, специфічного шляху поступу. Двоїстість процесу глобалізації виявляється в тому, що він небачено розширює й водночас звужує простір життя людини. У той час як економіка руйнує національні кордони, люди, не бажаючи втрачати відчуття «дому», відшукують локальні простори із стійкими зв'язками. Глобалізація і локалізація стають паралельними процесами, що відбивається в новому понятті «глокалізація». Доведено, що загальна тенденція впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов’язаності та взаємозалежності. Частково стертими виявляються грані між внутрішнім і зовнішнім просторами держав, а отже, і між внутрішньою та зовнішньою політикою. Зустрічні потоки інноваційності й інерційності, стандартизації і культурної диференціації створюють неповторну палітру міжцивілізаційних обмінів і взаємовпливів – із відповідним розширенням «простору можливостей». У відповідь на культурну уніфікацію та натиск стандарту дедалі більша кількість людей намагається обстоювати свою самобутність, демонструє прихильність до традиційних норм і цінностей. Тому універсальній тенденції до глобалізації протистоїть локальна тенденція до диверсифікації, яка знаходить свій прояв у плеканні власного простору існування, обстоюванні пріоритетів культурної, етнічної, релігійної та інших групових ідентичностей.

3

Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів

80%

Толстов С. В.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 17

7-41

UK

The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.

EN

В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.

4

“Asia-Pacific Dream” – Chinese Regional Integration Project

71%

Oliynyk O.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 14

131-146

UK

У ХХІ столітті Китай значно посилив свою роль в світових історичних процесах. За 40 років політики реформ та відкритості Китай не тільки перетворився на країну-лідера в світовому економічному розвитку, він також став активним гравцем на світовій політичній арені. Китай почав виявлять більший інтерес до світового розвитку і поряд з цим почав активно інтегруватись у світове співтовариство, прагнучи довести світові переваги від співпраці з Китаєм. Керівництво країни вважає, що Китай не може стояти осторонь світових процесів, і як решта країн світу бути заручником політики інших країн та нести тягар усіх негативних наслідків від такої політики. В результаті було взято курс на активну інтеграцію з світовим співтовариством та посилення участі та впливу Китаю в світових процесах. З цією метою було розроблено кілька стратегічних стратегій спрямованих на досягнення визначеної мети серед яких – «йти зовні», «глобалізуватись», «інтернаціоналізуватись» та інші. Водночас посилення інтеграційних процесів в світі не могло залишити керівництво країни байдужими, тому Китай почав приділяти більшої уваги до участі як в глобальних так і регіональних інтеграційних процесах. Одним з таких напрямків стало приєднання Китаю в 1991 р. до форму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Визначено три аспекти для майбутнього АТЕС, а саме: поглиблена регіональна економічна інтеграція; сприяння інноваційному розвитку, економічна реформа та зростання; посилення всебічного розвитку інфраструктури та з’єднання. Ці напрями визначили три ключові аспекти концепції «Азійсько-Тихоокеанської мрії» – розвиток та економічна з’єднаність, об’єднання Азії з акцентом на гармонію, взаємну вигоду та процвітання в регіоні. Китайська ініціатива «Азійсько-Тихоокеанської мрії» спрямована на підтримку стабільних та дружніх партнерських стосунків з сусідніми країнами, з метою формування взаємодовірчих відносин. Китай розраховує спільно з партнерами створити прекрасний регіон, який поведе за собою світ, сприятиме всім сторонам та принесе процвітання майбутнім поколінням. В цьому контексті керівництво Китаю визначило низку напрямків розвитку для АТР.

EN

In the 21st century, China has significantly strengthened its role in world historical processes. In 40 years of reform and openness, China has not only become a world leader in economic development, it has also become an active player in the world political arena. China began to show greater interest in world development and at the same time began to actively integrate into the world community, seeking to prove the global benefits of cooperation with China. The Chinese leadership believes that China cannot stand aside from world processes and, like the rest of the world, be held hostage to the policies of other countries and bear the brunt of all the negative consequences of such policies. As a result, it was taken a course for active integration with the world community and strengthening China’s participation and influence in world processes. For this purpose, several strategic strategies have been developed to achieve a specific goal, including “going abroad”, “globalizing”, “internationalizing” and others. At the same time, the strengthening of integration processes in the world could not leave the country’s leadership indifferent, so China began to pay more attention to participation in both global and regional integration processes. One such area was China’s accession to the Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC) in 1991. These areas have identified three key aspects of the Asia-Pacific Dream concept: development and economic cohesion, the unification of Asia with an emphasis on harmony, mutual benefit and prosperity in the region. The China Asia-Pacific Dream initiative aims to maintain stable and friendly partnerships with neighboring countries in order to build mutual trust. China has identified a number of common challenges that the parties must address in order to build an Asian community. China hopes to work with its partners to create a beautiful region that will lead the world, benefit all parties and bring prosperity to future generations. In this context, the Chinese leadership has identified a number of areas for development for the Asia-Pacific region.

Refine search results

2 Проблеми всесвітньої історії

1 Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 2022

2 2021

1 2017

1 Oliynyk O.

1 Vermenych Y.

1 Нестерчук Ю.

1 Новицький І.

1 Толстов С. В.

МІЖГАЛУЗЕВІ ТА МІЖГОСПОДАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНО- ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Глобалізація vs локалізація: діалектика взаємодії у сучасному світі

Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів

“Asia-Pacific Dream” – Chinese Regional Integration Project