Search results

1

Назви опалювальних споруд та їх конструктивних частин у бойківських говірках

100%

Чаган О.

Gwary Dziś

|

2019

|

vol. 11

EN

The vocabulary of traditional rural construction always reflects the regional culture and customs allowing to reconstruct the history of the material culture of the people as a whole. Heating is one of the most essential typological systems in public dwelling. Research into the heating structures in Boykivshchyna indicates their evolution and improvement resulting in the obsolescence of some and the emergence of new names.The paper analyses the names of heating structures and their components in the context of research into construction vocabulary. The analysis illustrates the variability of lexemes at the phonetic, accentuation, word-formation and grammatical levels. The study corroborates the archaisms of heating structures which have vanished due to changes in the lifestyle of the Boykos. Typical motivational signs of generating names of heating structures and their parts in the studied dialects are the respective building materials, the way the structure or its component are positioned in relation to the main structure, and the residuals stored there. The most productive ways of deriving the names of heating structures and their components are the affixed and analytical methods. The names include borrowings from Polish, German, Hungarian, as well as Turkic and Eastern Roman languages.

PL

У статті проаналізовано назви опалювальних споруд та їх частин у контексті дослідження будівельної лексики в бойківських говірках. Здійснений аналіз ілюструє варіантність лексем на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному та граматичному рівнях. Дослідження засвідчує архаїзацію назв опалювальних споруд, що зникли з життя бойків у звʼязку зі зміною процесів господарювання. Типовими мотиваційним ознаками для творення назв опалювальних споруд та їх частин у досліджуваних говірках є будівельний матеріал, з якого їх роблять, спосіб розташування споруди чи конструктивної частини стосовно основної, залишковий продукт, який зберігають у цьому місці.Найпродуктивнішими способами деривації назв опалювальних споруд та їх частин є афіксальний та аналітичний. Серед назв фіксуємо запозичення з польської, німецької, угорської мов, а також зі східнороманських і тюркських мов.

2

Слово коровай: діалектний текст та обрядовий контекст

89%

Хібеба Н.

Gwary Dziś

|

2018

|

vol. VOL. 10

33-48

UK

Записані під час експедицій на Бойківщину впродовж 1999–2016 років тексти про весілля, доступні діалектні, фольклорні, етнографічні записи від кінця ХІХ ст. свідчать, що до 50-х років ХХ століття з обрядовою метою використовували не коровай, а випечений домашній хліб із житньої чи вівсяної муки, згодом – із пшеничного борошна або ж куплений виріб. Сучасні тексти про бойківське весілля дають змогу проілюструвати функціювання слова коровай. Проаналізовано семантику лексеми, її здатність утворювати деривати з обрядовим значенням, тенденцію до компонування сталих словосполучень, а також обрядовий контекст використання короваю. Лексема демонструє варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному рівнях. Відзначено різні назви на позначення оздоб на короваю, зокрема спеціально випечених із тіста виробів. У статті наведено розповіді респондентів про вірування, ворожіння тощо, повʼязані з випіканням короваю.

EN

The word korovay: a dialectal text and the ritual context. Texts about weddings, recorded during expeditions to Boykivshchyna in 1999-2016 and comprising dialectal, folklore and ethnographic records from the late 19th century, are evidence that until the 1950s, it was not the korovay but cooked, homemade bread made from rye or oat flour (later on from wheat flour) that was used to prepare a ceremonial product. Modern texts about Boykos’ weddings provide information about the word korovay. In this article, the semantics of the lexeme, its ability to form derivatives indicating ceremonial aspects, a tendency to form stable phrases, as well as the ritual context of the use of the word korovay are analysed. The lexeme demonstrates variability on the level of phonetics, accent and morphology. Various names have been used to denote decorative korovays, including specially baked products. In the article, the respondents talk about their beliefs and the divinations revolving around the process of baking bread.

3

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. у контексті української історичної діалектології

71%

Дидик-Меуш Г.

Gwary Dziś

|

2022

|

vol. 15

47-58

EN

The fundamental edition of «A Dictionary of the Ukrainian language in the 16th – first half of the 17th century» is based on numerous sources – monuments of the Ukrainian language from the 16th and 17th centuries. Different genres which, according to researchers, originated in many territories where the Ukrainian language was spoken. Arguably, this historical dictionary of the Ukrainian language is a reliable source of information about the development of Ukrainian historical dialectology. The article offers an analysis of one of the monuments of the religious genre: the Uchytelne Yevanheliye of the 16th century, created on the territory of the Boykos, the main differential features preserved in an ancient gospel text and testify to its folk orrigin, specifically the Boyko dialects. Parallels are drawn with dialect records from the territory of the Boykos, made by the author of this study in the 1990s-2000s, on the basis of which «Mokryany. Mother’s village dialect. Dictionary» (Lviv 2021) was compiled.It can be be refrred to as «a dictionary of one village», «a woman’s dictionary», «a dictionary of one family».

UK

Фундаментальне видання Словник української мови XVI-І половини XVII ст. має унікальну джерельну базу – різножанрові пам’ятки української мови, що походять, за визначенням дослідників, з багатьох теренів, де функціонувала українська мова. Через те можна стверджувати, що цей історичний словник української мови є надійною підставою для розвитку української історичної діалектології. У статті запропоновано аналіз однієї з пам’яток релігійного жанру – Учительного Євангелія XVI ст., створеного на території Бойківщини, визначено основні диференційні риси, які збережені в давньому євангельському тексті і свідчать про його яскраву народну основу, зокрема бойківського (бойківсько-наддністрянського, бойківсько-емківського) мовного континууму. Проведено паралелі із записами мовлення з території Бойківщини, які зробила авторка цього дослідження упродовж 1990-х - 2000-х рокiв. На підставі авторських записів укладено Мокряни. Говірка маминого села. Словник (Львів, 2021), який можна кваліфікувати як «словник одного села», «жіночий словник», «словник однієї родин».

Refine search results

3 Gwary Dziś

1 Дидик-Меуш Г.

1 Хібеба Н.

1 Чаган О.

1 2022

2 2019

Назви опалювальних споруд та їх конструктивних частин у бойківських говірках

Слово коровай: діалектний текст та обрядовий контекст

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. у контексті української історичної діалектології